| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Співвідношення прямих і непрямих податків. Моделі співвідношення прямих і непрямих податків у країнах з розвиненою ринковою економікою та країнах, що розвиваються |
||
|
Еволюція зарубіжного та вітчизняного оподаткування свідчить про постійному пошуку способів вирішення спорів, яка з підсистем повинна бути переважаючою: підсистема прямих або непрямих податків. Фінансова наука другої половини XIX століття прийшла до висновку, що кожна форма оподаткування має свої переваги і недоліки. Побудувати податкову систему, відповідну принципам оподаткування, можна лише при поєднанні на практиці двох форм оподаткування, але з переважанням його прямих форм. Незважаючи на значні переваги прямих податків, повна заміна ними непрямих податків представляється нереальною навіть в умовах економіки добробуту. Існує кілька моделей, що дають уявлення про співвідношення прямих і непрямих податків, створених зарубіжними та російськими фахівцями. Однією з таких моделей є модель, створена Р.Г. Гаджієвим. Особливістю зазначеної моделі є те, що вона: 1) дає уявлення про можливості аналізу співвідношення прямих і непрямих податків в умовах різних рівнів економічного добробуту країн; 2) дає можливість визначити пропорції між групами прямих і непрямих податків в різні часові періоди, визначивши які можна встановити межу перелагаемости непрямих податків, коли вони стають фактично стимулятором інфляційних процесів. Система прямого оподаткування повинна бути переважаючою в економіці розвинених країн. Для цього в моделі Гаджиєва використаний кейнсіанський підхід до аналізу споживання і заощаджень в масштабах національної економіки. Графічно межі застосування систем прямого і непрямого оподаткування за моделлю Гаджиєва представлені на малюнку 1. V - дохід; C - споживання; Vmin - рівень прожиткового мінімуму; T - встановлений законодавчо мінімальний розмір оплати праці (МРОТ). Рисунок 1 - Модель співвідношення прямого і непрямого оподаткування Будь точка на лінії 0А відображає рівність витрат на споживання отриманим доходам. З малюнка 1 видно, що з ростом рівня доходів розширюється база прямих податків у загальній оподатковуваної базі держави, отже, співвідношення між прямим і непрямим оподаткуванням в економіці ринкового типу залежить насамперед від середнього рівня доходів у країні : чим він вищий, тим продуктивніше використання прямих податків, і навпаки. У країнах зі слаборозвиненою ринковою економікою основна відмінність графічних залежностей у співвідношенні прямого і непрямого оподаткування полягає в тому, що в механізм оподаткування штучно вводиться елемент Т (законодавчо встановлений МРОТ). При введенні в механізм прибуткового оподаткування вирахування, рівного МРОТ, який за величиною значно нижче прожиткового мінімуму, зона непрямого оподаткування в межах мінімальних життєвих потреб залишається без змін (ділянка 0ДО). Це пов'язано з тим, що непряме оподаткування в межах прожиткового мінімуму не враховує величини доходу, так як індивід використовує всю суму отриманого ним доходу на споживання для підтримки мінімального рівня життя. Значні зміни відбуваються в області прямого оподаткування. Штучне зниження величини вирахування призводить до завищення оподатковуваного доходу на величину різниці між прожитковим мінімумом і МРОТ, що фактично означає законодавче формування додаткового об'єкта прямого оподаткування (ділянка АКВ). Аналіз співвідношення прямого і непрямого оподаткування за моделлю Гаджиєва дозволяє зробити ряд важливих висновків: - у країнах з високим рівнем доходів відсутність прямого прибуткового оподаткування на ділянці доходів, відповідних прожитковому мінімуму, компенсується ефективною системою оподаткування доходів, що перевищують прожитковий мінімум; - в країнах, що розвиваються, на відміну від розвинених, має місце факт штучного збільшення об'єкта прямого оподаткування в низькодохідної зоні; - у країнах з невисоким рівнем економічного потенціалу додаткова база прибуткового оподаткування, створювана в низькодохідної зоні, компенсує певною мірою слабку продуктивність прибуткового оподаткування в високоприбуткової зоні; - низький рівень суспільних доходів виключає можливість переходу в прибутковий оподаткування від використання МРОТ до показника прожиткового мінімуму. Таким чином, непрямі податки вважаються податками стабілізуючого характеру у вирішенні проблем фінансового благополуччя бюджету держави. І на закінчення розгляду даного питання слід нагадати, що залежно від переважання в національних податкових системах тієї чи іншої форми оподаткування в структурі прямих і непрямих податків (за показником «співвідношення прямих і непрямих податків») виділяють кілька типів (моделей) податкових систем: англосаксонську, евроконтінентальную, латиноамериканську і змішану (дивися питання 3 теми 1 посібника). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1. Співвідношення прямих і непрямих податків. Моделі співвідношення прямих і непрямих податків у країнах з розвиненою ринковою економікою та країнах, що розвиваються " |
||
|
||