| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
«РЕВОЛЮЦІЯ ЦІН» XVI-XVIII ст. |
||
|
Наслідком відкриття в Америці багатих родовищ дорогоцінних металів, в основному, срібла стало підвищення протягом XVI-XVIII ст. рівня цін на все те-вари. За деякими оцінками, підвищення склало від 2,5 до 4-х разів. Цей процес напів-чіл назву «революції цін» і з часом став ще однією «вічною» проблемою еко-номічного науки. Існуючі теорії дають взаємовиключні пояснення того, що трапилося па-дению купівельної спроможності металевих грошей. (Йдеться саме про них, а не про паперові гроші). Відповідно до трудової теорії металеві гроші і товари вступають в сферу обміну з уже відомими (a priori) вартостями, значення яких визначені суспільно необхідними витратами праці на їх виготовлення. Таким чином, в обра-щении - при даній швидкості грошового обороту - може перебувати лише визначений-ну кількість металевих грошей, необхідна для обслуговування всіх угод. Віз-Можна їх надлишок буде вилучений з обігу? він піде за кордон або буде викорис-зовано для накопичення (в якості скарби). Відкриття багатих родовищ призвело до зниження витрат праці на видобуток дорогоцінних металів і викликало, з точки зору трудової теорії, падіння їх вартості. Оскільки вартість монет по відношенню до това-рам впала, ціни товарів підвищилися. Інше пояснення «революції цін» дає кількісна теорія грошей. Вона вважае, що в обігу може перебувати яке завгодно кількість монет. Ціни товарів встановлюються в процесі обігу, коли купа товарів стикається з купою грошей. Підвищення цін вона пояснює збільшенням кількості грошей в обігу. З точки зору синтетичної концепції зниження питомих (на одиницю продук-та) витрат факторів виробництва на видобуток дорогоцінних металів мало своїм следст-Вієм зменшення вартості золотих і срібних монет з боку їх виробників (дамо їм індекс « 1 ») - Спроізв, 1: при незмінному МНТ обсяг ресурсів, висуваються-екпортувати до обміну Рсуб, виріс. (Математично процес описується формулами (17) - (22)). Цей висновок, загалом, лежить в руслі пояснення, що дається трудовою теорією вартості. Однак з нерівності (9а) випливає, що, оскільки ціна формується в інтервалі вар-мостей Спроізв, 1 - спотр, 2, при збереженні колишнього обсягу надходження металевих грошей на ринок, незважаючи на зниження собівартості їх виробництва Спроізв, 1, покупець- ная здатність грошей і ціни товарів могли і не змінитися. Насправді зниження собівартості виробництва золота і срібла со-супроводжуючих зростанням обсягу їх виробництва і, отже, збільшенням кількості грошей в обігу. Ця остання обставина призвело до порушення балансу попиту на гроші та їх пропозиції, і нове рівновага встановилася при більш низькій ціні мо-ні і, відповідно, при більш високій ціні товарів, придбаних за гроші. Однак слід зазначити, що лише попереднє зниження нижньої межі можливого з-трансформаційних змін ціни металевих грошей - Спроізв, 1 зробило можливим таке значне зростання рівня цін товарів, що він заслужив назву «революції». З іншого боку, по-скільки ціна монет не може опуститися нижче Спроізв, 1 (див. (10а)), кількість грошей в об-рощення не може бути як завгодно великим. Але це ще не все рушійні сили «революції цін», слід з'ясувати вплив на ціни зміни другий вартості, з боку товаровиробників? Спотр, 2. Вище-описані процеси в області виробництва металевих грошей в принципі не оказ-вають впливу на товарні ресурси (Рсуб, 2) і МНТ (Рмнт, 2) товаровиробників - поку-Патель монет (їм присвоєно індекс «2»). Мається на увазі, що величини Рсуб, 2 і Рмнт, 2, ви-ражен в натуральних благах, залишаються незмінними. Рмнт, 2 може бути представлений певною кількістю грошей Дмнт, 2 (див. (11)) і, відповідно до (12) і (13), сукупна вартість кожного товаровиробника (як по-купатель грошей) становить ССпотр, 2=Рсуб, 2, од. ресурсів за Дмнт, 2 руб.; (23) а його індивідуальна вартість (див. (15)): спотр, 2=ССпотр, 2 / Дмнт , 2, од. ресурсів / 1 руб. (24) (Рубль тут виступає аналогом золотою або срібною монети). При падінні ціни монет щодо інших товарів (як результату зростання обсягів по-ма їх виробництва і зниження собівартості) кількість монет, необхідне товаро-виробнику для отримання необхідного йому МНТ Дмнт, 2, зростає. Як випливає з виразів (23) і (24), зростання Дмнт, 2 при незмінній пропозиції натуральних ресурсів Рсуб, 2 призводить до зменшення величини вартості монет з боку їхніх покупців спотр, 2 (тобто, до зменшення максимального обсягу ресурсів, який товаровиробників з- дитель готовий віддати в обмін за одну монету). Цікаво попутно відзначити, що механізм встановлення цін згідно кількісної теорії грошей, що полягає в тому, що «купа товарів стикається з купою грошей», може бути описаний рівністю (12): Рсуб, 2=Дмнт, 2, якщо інтерпретувати Рсуб, 2 (в даному випадку це - сукупні ресурси всіх Присутніх-чих на ринку товаровиробників) як «купу товарів», а Дмнт, 2 (сукупний МНТ то-товаровиробників у грошовому вираженні) як «купу грошей». Вся подальша логіка, яка веде до формули (24), залишається без змін. У результаті ми отримуємо, що ціна монет в кількісної теорії відповідає вартості монет з боку їх покупате-лей спотр, 2 в синтетичної концепції. Разом з тим кількісна теорія принципово відрізняється від розглянутої концепції тим, що вона не враховує собівартість виробництва монет і в ній отсутству-ють обмеження інтервалу зміни ціни металевих грошей? Спроізв, 1 і спотр, 2. Таким чином, «революція цін» була ініційована одночасною дією двох чинників - зниженням собівартості виробництва і збільшенням кількості про-звертати на ринку металевих грошей. У результаті знизилися ціна монети і обидва обмежують її межі - Спроізв, 1 і спотр, 2. Синтетична концепція заперечує відстоювану трудовою теорією жорстку зв'язок між собівартістю виробництва і ціною металевих грошей. При збереженні попиту та пропозиції монет в незмінних обсягах зміна собівартості виробництва може і не відбитися на ціні монет і цінах товарів. З іншого боку, неможливість зниження ціни монет нижче собівартості їх виробництва встановлює межу кількості грошей в обігу. Наявність цієї межі відрізняє синтетичну концепцію від кількісної теорії грошей. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " «РЕВОЛЮЦІЯ ЦІН» XVI-XVIII ст. " |
||
|
||