| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
22. Реформи Петра I |
||
|
Майже весь період правління Петра I складається з військових походів і завоювань. Військова діяльність у нього сусідить з активною реформаторською. Недарма його перетворення починаються з військової реформи, дуже значимою для Росії. Спрямована на докорінну реорганізацію збройних сил країни, вона сприяла створенню регулярної армії і споруді сильного вітчизняного флоту. Це призвело до розширення і зміцнення держави. Сильно розхитана Смутою економіка Росії потребувала інноваційних рішеннях. При воцаріння Петра державна скарбниця була в жалюгідному стані, а йому дуже потрібні гроші для реалізації власних проектів. Тому в завдання государя першою справою входило вишукати нові джерела державних доходів. Цар-реформатор знав, що поліпшити фінансове становище можна за допомогою поліпшення народного господарства країни. За його розрахунками, розвиток промисловості і торгівлі мало призвести до швидкої позитивної віддачі, тому він і направив свою економічну політику в цьому напрямку. Петро I всіляко заохочував розвиток внутрішньої торгівлі та промисловості. У його правління розвивається гірнича справа, проводиться розвідка корисних копалин, будуються залізоробні і мідеплавильні заводи. Коли знайшли срібло, був зведений завод для плавки срібла. Величезні успіхи були у російської металургії, про що свідчать наступні цифри: у 1700-1725 рр.. виплавка чавуну зросла в 5,3 рази і в 1750 р. досягла двох мільйонів пудів, половина яких йшла на експорт. У 1712 р. ввезення в Росію зброї припинився, так як створене всередині країни зброя нічим не поступалося за якістю іноземному. Кількість відлитих мідних і залізних гармат до 1714 досягло декількох тисяч одиниць. До 1750 в країні було понад 70 діючих металургійних заводів, 61 з яких розташовувалися на Уралі. Ростуть парусно-полотняні, шкіряні і суконні мануфактури. Вперше в Росії зводяться цукровий і цементний заводи. Починається виробництво паперу. У столиці створено Адміралтейська верф і Арсенал. Для запрошених в країну іноземних техніків покладалися багато пільг, правда, з однією умовою: старанно і на совість виробляти навчання своїй майстерності. Для налагодження власної промисловості посилалися на навчання за кордон російські громадяни. Заохочувалися государем і російські промисловці. Їм давалося право володіння землею і селянами. Наділивши підприємців пільгами і встановивши над ними строгий контроль, Петро був у курсі всіх промислових справ і стежив за сумлінністю їх виконання. Великі надії государя були пов'язані з торгівлею. Торгівля і підприємництво є одним із стовпів, на якому тримається економіка держави. Всіляко оберігаючи і заохочуючи російську торгівлю, він прагнув до того, щоб експорт товарів перевищував їх імпорт з-за кордону. До кінця свого правління він домігся-таки вивезення товарів з країни, вдвічі перевищує ввезення. Від засилля внутрішнього ринку імпортом рятували високі митні збори. Влаштовуються і особливі умови для внутрішньої торгівлі. Так, наприклад, Петром I насильно було введено тютюнопаління на користь зростання торгівлі тютюном (в допетровську епоху російські тютюн не курили). Торговим людям рекомендувалося об'єднуватися в західноєвропейській манері. Для розширення торговельних кордонів Росії Петро I створює торговий флот. Царські реформи торкнулися дрібнотоварне виробництво і благотворно позначилися на розвитку ремесел і селянських промислів (ткацтво, шкіряна справа та ін.) Для підстави мануфактурноговиробництва потрібний чималий капітал. Якщо його не вистачало, то за царським указом групу купців об'єднували в так звані «кумпанії» і змушували спільно створювати мануфактуру. У 1711 р. починається підстава ремісничих шкіл при мануфактурах. У 1722 р. закладається міське цехове господарство. Ремісники разом з виборним старостою залежно від отриманої спеціальності закріплюються в цехах. Їх професійне зростання йде поступово, починаючи від учня і закінчуючи майстром. Сільське господарство в петровські часи розвивалося в основному екстенсивним шляхом і реформувалося дуже повільно. Так, за царським указом 1721 у період жнив використання серпа заборонялося, а замість нього пропонувалося користуватися косами і граблями. Таке нововведення підвищувало продуктивність польових робіт, період жнив скорочувався, а втрати при збиранні були мінімальні. З'являлися нові для Росії культури - шовковичні і фруктові дерева, лікарські рослини, виноград, а також тютюн. У тваринництві розлучалися нові породи худоби. У правління Петра I вотчинная (спадкова) і помісна (тимчасового користування державною землею) системи господарства злилися воєдино в першій чверті XVIII в. Після створення регулярної армії підійшла до кінця епоха помісного володіння. Маєток теж стає спадковим у результаті залучення дворянства до постійної службі у государя, тому потреба роздавати землю в тимчасове користування відпала сама собою. Виділюване маєток стає фактично вотчиною. Для збільшення державних фінансів Петром I проводилася нова податкова політика, яка тяжким гнітом лягла на плечі підданих. Поповнення державної скарбниці здійснювалося шляхом збільшення прямих і розширення непрямих податків. Поступово вводиться подушна грошова подати. У 1718-1724 рр.. в результаті всеросійського перепису населення виявлено 5,4 млн душ чоловічої статі, які підлягають обкладенню єдиної кріпаками. Так, з ремісників і купців стягувалося на користь держави за 1 руб. 20 коп. на рік, з поміщицьких селян - по 74 коп., а з державних селян - по 1 руб. 14 коп. У результаті проведення військової, економічної та фінансової модернізації держави, успіхів у зовнішній політиці (попри деякі невдачі його реформаторської діяльності) Петро I зміг не тільки вивести країну з кризи після Смутного часу, а й заявити Заходу про те, що Росія стає великою світовою державою. З 22 жовтня 1721 країна вже офіційно іменувалася Російською імперією. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 22. Реформи Петра I " |
||
|
||