| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6.4. Виробництво споживної вартості як аналогія виробництву продукції |
||
|
Визначивши склад і властивості матеріальних елементів майбутнього процесу виробництва споживчої вартості, слід визначити також спосіб і послідовність дій для отримання споживної вартості, тобто здійснити «технологічну» підготовку виробництва споживної вартості. Як приклад «технологічної» підготовки процесу виробництва споживчої вартості можна навести (та не засудить нас читач за побутовий приклад) рекомендації щодо раціонального харчування, в яких ми зустрічаємо не тільки дані про оптимальний наборі продуктів, їх калорійності, а й рекомендації з послідовності прийому різних страв і сервіровки столу, тобто оснащення процесу прийому їжі «необхідними засобами виробництва і описом технології виробництва». Вироблення таких рекомендацій, безсумнівно, відноситься до «технологічної» підготовки виробництва споживчої вартості. Або інший приклад. Для того щоб задовольнити потребу авіапасажирів в дуже швидкому переміщенні з одного пункту в інший, проводиться великий обсяг робіт з підготовки літака до польоту: здійснюється його технічне обслуговування, екіпаж прокладає маршрут з урахуванням що складається повітряної обстановки і метеоумов, пасажира обслуговують в пункті вильоту, потім виконується сам політ. Далі йдуть післяполітну роботи: видача багажу. Пропонуються транспортні та інші послуги. Нарешті, пасажир залишає зону дії авіапідприємства - він прибув в пункт призначення. Потреба задоволена. На підготовчому етапі виробництва споживчої вартості особливе місце повинна займати також робота із споживачем, щоб він був готовий до задоволення наявної у нього потреби. Зараз ця обставина явно недооцінюється як при організації суспільного виробництва, так і в особистому споживанні. Прикладів незадовільної підготовки до використання продукції в практиці безліч. Вище вже наводився один з таких прикладів. Коли підготовчі роботи виконані, можна розпочати процес створення споживної вартості, підтримувати доцільний його режим, а в потрібний момент зупинити. Другий етап виробництва споживчої вартості полягає у безпосередньому задоволенні потреби [55]. Процес виробництва споживчої вартості починається з дій людини щодо забезпечення взаємодії властивостей якості продукції з носієм потреби і продовжується до тих пір, поки потреба не буде задоволена чи речові елементи процесу не втратять властивостей своєї якості. З цієї точки зору представляється можливим і розгляд питання про характер протікання процесу виробництва споживчої вартості, наприклад про його ритмічності. Ритмічність виробництва продукції визнається як характеристика добре організованого виробничого процесу, що впливає на його ефективність. Чи стосується це до процесу виробництва споживчої вартості? Для раціональної організації процесу задоволення потреби обов'язковою попередньою умовою, про що вже було сказано раніше, є виявлення її характеру, умов її виникнення, розподілу в часі і просторі. Саме ці закономірності існування потреб повинні зумовлювати характер процесу протікання виробництва споживчої вартості. Потреби, маючи тимчасові і кількісні межі, мають незліченну безліч варіантів існування. Потрібно відзначити, що ці настільки істотні закономірності погано вивчені, немає навіть їх класифікації. Спостереження за характером протікання процесів задоволення різних потреб дозволяє нам зробити висновок про те, що поняття ритмічності навряд чи тут прийнятно. У той же час при всій різноманітності можливих форм протікання процесів задоволення в їх характері є спільні риси. Мабуть, можна назвати і характеризувати їх таким чином: - ламінарність, тобто спокійне перебіг з деякою стійкістю, що не мінливим обсягом і щільністю протягом усього періоду задоволення потреби; - циклічність з певною періодичністю задоволення з немінливому параметрами об'єму і щільності; - циклічність з мінливими в часі параметрами обсягу, щільності, повторюваності та періодичності; - неравноціклічность з різними поєднаннями в часі параметрів обсягу, щільності, повторюваності та тривалості. Природно, що на практиці має місце не тільки існування перерахованих форм в чистому вигляді, але і їх комбінації. Це ще більше ускладнює вироблення науково обгрунтованих рекомендацій з організації процесів виробництва споживчих вартостей, тобто ефективних, раціональних процесів задоволення потреб. Перехід «уявної» споживної вартості в «дійсну» є ключовою ланкою в ланцюзі «виробництво - споживання». Спробуємо змалювати деяку схему, яка, можливо, послужить стимулом до подальшої, більш глибокої і детальної розробки питань оцінки ефективності споживної вартості. У міру задоволення потреби витрачається не тільки жива праця, а й минулий працю, матеріалізований в якості продукції. Залежно від таких факторів, як технічний рівень, надійність і довговічність речових елементів процесу виробництва споживчої вартості, їх значимості і масштабу, витрати праці і засобів змінюються. Природно, що економічно більш ефективним буде той процес, при якому на задоволення однієї і тієї ж потреби певного характеру і обсягу буде витрачатися менша сума живої і матеріалізованої праці. Економічно найефективнішими є такі дії з виробництва споживчих вартостей, які точно збігаються із закономірностями існування потреб. Таким чином, виникає вимога ще однієї адекватності, тобто відповідності процесу виробництва споживчої вартості характером і закону розподілу потреб у часі і просторі. Тут допустимо висувати вимогу своєрідною пропорційної адекватності. У цьому зв'язку для характеристики дій з організації виробництва споживчої вартості, на нашу думку, можна застосовувати показник, який назвемо синхронністю, тобто точне проходження процесу задоволення потреби закономірностям існування потреби в часі і просторі. Максимальне значення показника синхронності дорівнює одиниці. Значення менше одиниці свідчитиме про меншу ефективність. При вивченні явища несинхронності було відмічено, що вона буває двох видів. Несинхронність першого виду призводить до неповного задоволення потреби. Несинхронність другого виду призводить до витрачання праці і засобів після того, як потреба задоволена, або до моменту виникнення потреби. Це призводить до зайвого витрачання якості продукції, праці і коштів. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 6.4. Виробництво споживної вартості як аналогія виробництву продукції " |
||
|
||