Головна |
« Попередня | Наступна » | |
6.3. Що випливає з авторської трактування категорії споживної вартості |
||
Споживча вартість, записана у формі рівняння (1), виступає як частина цілісного утворення, що виникає лише при поєднанні зазначених трьох елементів. Значить, реальна, яка цікавить нас, споживча вартість не може виникнути й існувати без своїх двох «побратимів». Варто втратити хоча б один з них, і споживча вартість не утворюється або перестає існувати. У цьому неважко переконатися. Уявімо собі, що є деяка кількість продукції, що володіє певними властивостями, але відсутня потреба. Таку ситуацію ми мали і маємо по ряду товарів побутового та особистого споживання. Таку продукцію не купували, і вона випадала з економічного обігу, приносячи збитки. Або інший приклад: є потреба, є продукція, що володіє потрібними властивостями, але її не вміють використовувати. Характерний випадок: літня людина хоче подивитися улюблений кінофільм своєї молодості. У нього є касета із записом цього фільму, є відеомагнітофон, проте користуватися ним він поки не навчився. У результаті все необхідне для задоволення потреби є, але задоволення потреби не відбувається через відсутність необхідних навичок по організації взаємодії продукції і споживача. В інтересах високої ефективності виробництва, бізнесу необхідно домагатися повного або максимально можливого збіги уявної та дійсної споживної вартості шляхом гармонійного, пропорційного поєднання всіх трьох названих елементів. Уявна споживча вартість повинна бути адекватна дійсної споживчої вартості, в іншому випадку, природно, виникають втрати. Досягнення повного, адекватного збіги уявної та дійсної споживчої вартості - справа не проста. Цей факт визначає призначення, сенс і зміст практично всіх основних завдань систем управління якістю продукції. Представлення споживної вартості у вигляді функціональної залежності потреби і якості, на наш погляд, має істотне методологічне значення для посилення взаємодій та організації використання продукції. Споживча вартість при такій побудові міркувань бачиться як результат динамічної взаємодії потреби, продукції та її якості. Виникаюча як «речовина природи», споживча вартість може повністю або частково задовольняти потребу. У результаті обсяг потреби зменшується, або потреба перестає існувати зовсім. На основі таких міркувань ще раз підтверджується думка про те, що споживча вартість народжується в процесі взаємодії потреби і властивостей якості продукції, в результаті чого створюється якась субстанція, яка задовольняє потребу. Такий погляд на споживчу вартість, на її виникнення робить теоретично виправданим включення в систему якості організації використання продукції, а також дозволяє допустити можливість управління процесом створення споживної вартості. Якщо прийняти за основу висловлені теоретичні положення, виникає ряд практичних і методичних питань. Наприклад: - Як три елементи утворюють процес створення споживної вартості? - Чи можливо і чи припустимо в нашому випадку проводити аналогію з процесом виробництва продукції? Якщо так, то яким чином? - Як такий процес підготовляти, як він виникає, за якими законами протікає? - Чи застосовне до нього вимогу ефективності, і як її визначити? Спробуємо відповісти на ці питання. Які елементи становлять матеріальну основу процесу виникнення споживної вартості? Припустимо, що ці елементи аналогічні простим елементам процесу праці, тобто тут мають місце предмети праці, засоби праці і сама праця. Як предмет праці в даному випадку виступає потреба, яку за допомогою властивостей продукції ми прагнемо задовольнити. Засобами праці є властивості продукції, тобто її якість. Праця в даному випадку забезпечує потрібне взаємодія між властивостями потреби і властивостями продукції. Праця опосередковує взаємодію потреби і якості. При таких роздумах дозволено ставити питання про раціональне, ефективне, професійно спеціалізованому працю при організації процесів задоволення потреб, тобто при виробництві споживчих вартостей. Такий погляд на споживчу вартість дозволяє нам поки якщо не прямо, то опосередковано показати, що створення споживної вартості є своєрідною формою виробничого процесу, і спробувати виявити подібність, провести аналогію між ними. Взаємодія потреби і властивостей продукції представлено на рис. 6.1. Дозволимо собі тепер процес задоволення потреби позначити словами К. Маркса як виробництво споживчої вартості. Зрозуміло, що такий вираз думки буде швидше за все, незвичним. Висловимо надію, що воно буде правильно зрозуміло фахівцями з проблем якості продукції. Якщо припустимо говорити про процес виробництва споживчої вартості, то можна приступити до пошуку відповіді на друге питання: як процес підготовляється, виникає, за якими законами протікає?
Рис. Рис. 6.1. Взаємодія потреби і властивостей продукції Слід мати на увазі, що люди виступають і як носії потреб, і як організатори процесу задоволення потреб. Природно, що це в багатьох випадках, особливо в умовах товарного виробництва, будуть різні люди: споживачі, виробники продукції та організатори її використання. Для того щоб процес виробництва споживчої вартості зміг здійснитися, протікати раціонально і ефективно, він повинен бути відповідним чином організований. Тому при виробництві споживної вартості так само, як при виробництві продукції, необхідно здійснювати «комплекс організаційно-технічних заходів». Можна так само припустити, що організація виробництва споживчої вартості складається з двох етапів: підготовчого і безпосереднього виробництва. Підготовчий етап пов'язаний зі створенням матеріальних елементів для процесу та їх упорядкуванням. Цей етап включає діяльність з прогнозування характеру і обсягу потреб; вишукування технічних та економічних можливостей додання продукту необхідних властивостей, які зможуть у подальшому забезпечити задоволення потреби; виготовленню в потрібній кількості продуктів певної якості; підготовці до використання цього продукту. Таким чином, підготовчий етап охоплює ряд функцій, відомих як спеціальні функції управління якістю продукції, зокрема, конструкторську підготовку виробництва. Ідеальна ситуація можлива тільки у разі, якщо всім елементам майбутнього процесу виробництва споживчої вартості будуть додані властивості, найбільш гармонійно поєднуються між собою. Однак у практичній діяльності нерідко справа йде далеко не так. Дуже багато виробів проектуються без дотримання правила гармонійного, системного поєднання властивостей якості продукції з характером потреби, а виходячи з міркувань технічного характеру. Саме тому з'являються сільськогосподарські трактори без комплекту навісних знарядь чи з набором навісних знарядь, кожне з яких проектувалося автономно, під свої критерії ефективності. З тієї ж причини проектуються вироби, системи, елементи яких мають різні надійність і ресурс. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 6.3. Що випливає з авторської трактування категорії споживної вартості " |
||
|