Головна |
« Попередня | Наступна » | |
1. Предмет і функції економіки як навчальної дисципліни (як галузі знань) |
||
Термін «економіка» має давньогрецьке походження і складається з двох слів: «ойкос» - будинок, господарство і «номос» - закон, правило. Тому в буквальному сенсі під економікою розуміються закони, правила ведення господарства. У сучасних умовах термін «економіка» має безліч тлумачень. Насамперед економіка розглядається як об'єктивна реальність, а з іншого боку - як область знань, як наука, як навчальна дисципліна. У першому розумінні економіка - це саме господарство в широкому сенсі цього слова, тобто система життєзабезпечення, відтворення життя людей, підтримки і поліпшення умов їх існування, причому не окремої людини - Робінзона, а спільноти людей. Господарська діяльність передбачає створення і доведення до споживача не тільки матеріальних благ, а й надання певних послуг. Економіка - це сукупність економічних відносин, що виникають між суб'єктами в процесі господарювання. Економічні відносини не обмежуються тільки відносинами у сфері виробництва, а включають в себе і відносини, що складаються в процесі розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг. Виробництво - вихідний пункт, де створюються матеріальні блага; розподіл встановлює частку кожного суб'єкта у створеному суспільному продукті; в процесі обміну суб'єкти отримують необхідні їм блага згідно певної частки; в процесі споживання відбувається використання отриманих благ (розрізняють виробниче і особисте споживання). Процес постійного повторення виробництва в результаті проходження суспільним продуктом всіх ступенів (сфер, фаз) називається суспільним відтворенням. У системі економічних відносин виділяють соціально-економічні та організаційно-економічні відносини. Соціально-економічні відносини - це відносини, розглянуті з точки зору присвоєння - відчуження факторів і результатів виробництва. Вони тісним чином пов'язані з відносинами власності. Відносини, які виникають у процесі організації господарської діяльності, називаються організаційно-економічними. Виробничі відносини виступають суспільною формою функціонування та розвитку продуктивних сил. Продуктивні сили являють собою сукупність засобів виробництва і робочої сили. Засоби виробництва включають засоби праці і предмети праці. Предмети праці - це все те, на що людина впливає в процесі праці і з чого отримує економічні блага. Розрізняють два види предметів праці: а) речовини, дані природою, вперше відокремлювані від неї працею, наприклад, що видобувається вугілля, земля і т.д.; б) предмети праці, які вже пройшли попередню обробку, наприклад, сталевий прокат, сировину і т.д. Засоби праці - це те, за допомогою чого людина впливає на предмет праці, тобто машини, верстати, обладнання і т.д. У засобах праці виділяють активну і пасивну частину. Активна частина - це знаряддя праці, що безпосередньо впливають на предмет праці; пасивна частина представлена будівлями, спорудами, тобто елементами, обслуговуючими процес виробництва. Інше тлумачення терміну «економіка» пов'язане з його використанням в якості назви науки, системи знань і навчальної дисципліни (в цьому сенсі також застосовується назва «економічна теорія»). Економіка - це наука, система знань і навчальна дисципліна про господарську діяльність людей, про використання обмежених ресурсів з метою забезпечення життєвих потреб людей і суспільства. Вона тісно пов'язана з філософією, історією, соціологією та іншими науками. Економічна теорія служить загальним фундаментом для цілого ряду економічних дисциплін, які поділяються на галузеві (економіка промисловості, сільського господарства тощо), функціональні (фінанси, кредит, маркетинг), інформаційно-аналітичні (статистика, економіко-математичне моделювання), історичні (історія економічних вчень, історія економіки). Економічна теорія як наука і навчальна дисципліна зародилася набагато пізніше, ніж економіка як реальна господарська діяльність. Предмет економіки як науки змінювався в міру її розвитку. Спочатку економічна наука вивчала особливості домашнього господарства, потім міста - держави, окремих сфер економічної діяльності - сільського господарства, торгівлі. Довгий час економіка розглядалася як наука, що вивчає процес відтворення суспільного багатства. Предмет економіки як самостійної галузі знань сформувався близько 300 років тому, коли зародилася політекономія - провісниця майбутньої економічної теорії. Предметом політекономії стали вважатися суспільні відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і відповідні їм закони. В останні роки широке поширення одержав підхід до формулювання предмета економіки як навчальної дисципліни, заснований на використанні поняття «обмеженість ресурсів». Відповідно до цього підходу головне завдання економічної теорії полягає в аналізі можливих (альтернативних) способів використання обмежених економічних ресурсів, необхідних для досягнення певних цілей. Інакше кажучи, економічна теорія вивчає поведінку економічних суб'єктів і радить їм, як чинити в умовах, коли доводиться зіставляти цілі і обмежені засоби їх досягнення з урахуванням різних можливостей (різних варіантів) використання цих коштів. Причому обмеженість ресурсів розглядається у відносному сенсі, тобто розуміється як неможливість задоволення економічних потреб всіх членів суспільства одночасно і повною мірою. У цьому зв'язку більш точним видається визначення економіки як навчальної дисципліни, що вивчає економічні відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання, матеріальних благ і послуг в умовах обмеженості ресурсів з метою досягнення більш високих (максимальних) результатів. Предмет курсу економіки був би неповним без дослідження об'єктивних законів розвитку, які відображають сутність економічних явищ і називаються економічними законами. Економічні закони - це найбільш істотні, стійкі, постійно повторювані причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності в економічних явищах і процесах. Економічні закони на відміну від природних законів природи діють тільки там, де є господарська діяльність людини. Крім того, якщо закони природи вічні, то з економічних законів тільки частина діє на всьому протязі розвитку людського суспільства. Інші ж носять тимчасовий характер, тобто із зникненням економічних умов зникають і самі закони, що виражають ці умови. Виходячи їх цього, економічні закони поділяються на загальні та специфічні закони. Специфічні економічні закони - це закони розвитку конкретно-історичних форм господарювання. Наприклад, закон попиту і закон пропозиції в ринковій економіці. Загальні економічні закони - це закони, властиві всім історичним епохам, які пов'язують їх в єдиний історичний процес поступального розвитку. До них відносяться: закон узвишшя потреб, закон відповідності продуктивних сил і виробничих відносини тощо Економічні закони, як і закони природи, мають об'єктивний характер, то Тобто діють незалежно від волі і свідомості людей. Інакше кажучи, поки існує те чи інше явище в економічному житті, то буде діяти і закон, що виражає його сутність. Економічна наука виконує ряд функцій: методологічну, пізнавальну , практичну і прогностичну. Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає в якості основи для прикладних економічних наук у визначенні методів, принципів, підходів до вивчення економічних явищ і процесів. Пізнавальна функція полягає у вивченні та поясненні процесів і явищ економічного життя суспільства. Проте недостатньо просто констатувати наявність тих чи інших явищ. Необхідно проникнути в їх суть, виявити закони розвитку, намітити шляхи використання цих законів у практичній діяльності. Практична функція пов'язана з розробкою принципів і методів раціонального господарювання, оволодіння якими дозволяє успішно орієнтуватися в економічному середовищі. Саме економічна теорія є теоретичною основою економічної політики держави, покликаної вирішити найважливіші макроекономічні проблеми. Прогностична функція передбачає розробку наукових прогнозів, виявлення перспектив економічного розвитку. Ця функція базується на аналізі тенденцій розвитку економічних процесів, обліку численних факторів, що впливають на економічний результат. У сучасних умовах прогнози розробляються з усіх аспектів економічної діяльності. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "1. Предмет і функції економіки як навчальної дисципліни (як галузі знань) " |
||
|