Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Пропозиції щодо стабілізації цін |
||
Країни-виробники вже багато років обсуждаютразлічние варіанти стабілізації товарних цен.Ето зменшило б ступінь нестійкості їх по- ступленій від експорту, а також загальної макроекономічна нестабільність у зазначених країнах. Ста-білізація може бути також корисною і для від-ділових виробників, для яких проблемаадаптаціі рівня споживання до чергування періодів низьких або високих цін і доходів отнюдьне є елементарной8. На ринках сировинних товарів виробники дей-обхідних як вчинені конкуренти. Вони прини-мают фактичну (або очікувану в майбутньому) це-ну як задану і вважають, що їхні рішення, касаю-щіеся виробництва, а також величина їх запропонованого-вання не впливають на рівень ринкової ціни. Це, зрозуміло, вірно остільки, оскільки каждийпроізводітель становить лише дуже незначний-ную частину ринку. Але рішення про пропозицію, при-нятие спільно всіма виробниками, на прак-тику здатні вплинути на рівень цін. Якщо бивсе вони діяли злагоджено, у них була б віз- 8 Згадайте, що попит на сировинні товари є в основному нееліт-стичного. Це означає, що, як би не зростала пропозицію, напри-мер внаслідок небувалого врожаю, ієна падає в ще більшому ступені, отже, сукупні доходи скорочуються. Навпаки, когдапредложеніе зменшується, наприклад внаслідок неврожаю, ієна растетопережающімі темпами, а значить, сукупні доходи збільшуються. Ливість вплинути на ціну і тим самим, ймовірно, стабілізувати рівень цін і об'емисвоіх доходів. Коли виробників багато і знаходяться вони врізних країнах, рішення про виробництво координує-ровать важко. Незважаючи на це, производителипредпринимали спроби стабілізувати ціни спомощью системи буферного запасу. Про Система буферного запасу - це структу-ра, покликана стабілізувати товарний ри-нок шляхом поповнення і продажів това-рів з сформованих великих запасів. Впериод надзвичайно високих цін запаси рас-продаються, під час падіння пен товари по-купаються «про запас». На рис 39-2 показано, як в ідеалі може діяти буферний запас в цілях стабілізації цін ідоходов. Оскільки крива пропозиції свободноперемещается між S1 і S2, ринкове равновесіеможет бути досягнуто в будь-який з точок між A1і A2. Система буферного запасу буде закуповувати те-вар, якщо пропозиція знаходиться на високому рів-ні (тобто коли крива пропозиції відповідає S1), і продавати в умовах низької пропозиції (коли Кількість РІС. 39-2. Буферний запас стабілізує ціну сирьевоготовара. Система буферного запасу ставить своїм завданням Стабія-зацію ціни для кінцевих споживачів. крива пропозиції відповідає S2). Це приве-дет до того, що пропозиція товару кінцевим споживачу (або промисловості) залишиться мак-мально близьким до S і, отже, ціна і до-ходи виробників будуть як і раніше знаходити-ся на тому ж рівні, що й раніше Тому, когдавидается небувалий урожай, менеджери сістемибуферного запасу купують деякий колічествотовара, рівне AB. При неврожаї вони продають іззапаса об'єм, рівний AC, за встановленою ціною P.Такім чином, ринкова ціна залишається постій-ної, так само як і величина буферного запасу, всреднем за тривалий час. В принципі система буферного запасу кажетсяотлічним вирішенням проблеми стабілізації цін, однак подібні проекти стикаються з целимрядом перешкод. Перша трудність полягає вте, що система якимось чином повинна начатьдействовать. Ця трудність може бути преодоленас допомогою товарних вкладів, осуществляемихстранамі - членами системи. Наступна пробле-ма - невизначеність. Яким чином менеджерипроекта можуть оцінити, чи потрібно підтримувати по-стоянство цін в довгостроковій перспективі? Напри-заходів, середня реальна ціна (для рис. 39-2 - P) кау-чука з часом падає. Система буферного запасаможет продовжувати закупівлі, намагаючись зберегти етуцену стабільно високою. Ця проблема являетсяочень серйозною, оскільки виробники хочуть нетільки стабільних, нр і високих цін. Тут естьопасность підміни мотивів: бажання стабілізувати-вать ціну буде підмінено її штучної під-Держко. Якщо менеджерам дано вказівки збереженні-няти ціну одночасно на високому та стабільномуровне, то швидше за все їм доведеться продовжувати за-купки товару і збільшувати тим самим обсяг бу-Ферна запасу. У цьому випадку виникає проблемафінансірованія закупівлі та зберігання зростаючих за-пасов9. Якщо система буферного запасу спрямована лішьна стабілізацію, а не на нарощування ціни і еслікрівая пропозиції зсувається тільки вследствіевременних факторів, ці проекти можуть іметьуспех. Як тільки країни спробують підняти середовищ-ню ціну, вони будуть змушені контроліроватьсовокупное пропозицію, а це майже невозможно.Более того, якщо ціна стабільна, то, бачачи перспекти-ви отримання вірного доходу, на ринок можуть про-никнути нові виробники, зрушуючи тим самимкрівую пропозиції вліво і змушуючи буфернийпроект закуповувати все більше товару, збільшуючи тим 'Важливе питання якого ми тут не торкаємося, - це питання про те, чи здатні окремі спекулянти, у яких також є стимул поку-пать товар , коли його ціна низька, і продавати його в разі високої ціни, виконувати ту ж роль, що і система буферного запасу. Самим обсяги своїх запасів. Тому буферниепроекти, як правило, недовговічні. ТОВАРНІ картелю. Ще більш целенаправлен-ні спроби контролювати сировинні ринкіпредпрінімалісь за допомогою картелів. Картельустанавлівает рівні виробництва для всіх своіхчленов. Якщо його членами є більшість про-изводителей даної галузі, він в змозі одно-тимчасово підняти і стабілізувати рівень цен.Вознікающіе тут проблеми добре відомі: упроізводітелей є стимули залишатися поза карті-ля, щоб мати можливість підвищувати ціну безсокращенія виробництва, члени картелю заинтере- Сова в перевищенні рівня власного вироб-ництва над рівнем, встановленим згідно до-стігнутой домовленості, а висока ціна делаетпронікновеніе на даний ринок ще більш при-розважальні Успіх ОПЕК у підтримці високойцени на нафту протягом майже десятиліття (начи-ная з 1973 р.) показує, що ці проблеми могутбить подолані, принаймні на якийсь вре-мя. Однак після 1979 високі реальні цениОПЕК знизилися, а в 1986 р. і зовсім звалилися вніз.Другіе картелі в цілому діяли набагато менееуспешно. В даний час основні картелі дей-обхідних на ринках нафти, кави, какао та олова (кар-тель олова зазнав краху в 1986 р.). Зрозуміло, саме успіхи ОПЕК послужили однією з прічінпостоянно повторюваних вимог розвиваю-трудящих країн до розвинених країн про участь по-следних і фінансування ними масштабних про-грам стабілізації та підтримки товарних цен.Предлагаемие програми подібного роду нацеленине тільки на стабілізацію цін і доходів вироб-ників , але також і на підтримку високих цін, а отже, на перерозподіл доходів оттоваров, які споживають в промислово раз-кручених країнах, на користь бідних країн, виробляючи-щих ці товари. Немає нічого дивного в тому, що розвинені країни не виявляють ентузіазму поповоду участі в цих ризикованих підприємствах. Внаслідок очевидною тенденції падіння цін насирьевие товари та наявних труднощів осуще ствления програм підтримки високих і стабільних цін багато країн намагаються перейти кекспорту промислових товарів. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Пропозиції щодо стабілізації цін " |
||
|