Головна |
« Попередня | Наступна » | |
5.2. СПОЖИВАННЯ І ЗАОЩАДЖЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК І ВІДМІННОСТІ, СХИЛЬНІСТЬ ДО СПОЖИВАННЯ І ЗАОЩАДЖЕНЬ, ФУНКЦІЇ СПОЖИВАННЯ І ЗАОЩАДЖЕННЯ, ЧИННИКИ, ВПЛИВАЮТЬ НА ДИНАМІКУ ЇХ ПОКАЗНИКІВ |
||
Споживання (С) являє собою індивідуальне і сумісних-ве використання споживчих благ, спрямоване на удовлетво-ширення матеріальних і духовних потреб людей. У вартісній формі це та сума грошей, яка витрачається населенням на придбання-ня товарів і послуг. Рівень споживання різний у різних соціальних групах і залежить від багатьох факторів, основним з яких є дохід на-селища. Величина отриманого поточного доходу (Y) зумовлює обсяг споживання (С), т е. споживання є залежною змін-ної від доходу, тому з збільшенням доходу збільшується потреб-ня. Однак Кейнс сформулював так званий основний психо-логічний закон, що характеризує поведінку споживачів, схил-них, як правило, збільшувати своє споживання із зростанням доходу, але не в тій мірі, в якій росте їх дохід. Це пояснюється бажанням лю-дей витрачати тільки частина доходу на поточне споживання, зберігаючи ос-тавшіе частину доходу в надії, що в майбутньому вона принесе біль-шую корисність, ніж у сьогоденні. Заощадження (S) - це відстрочене на майбутнє споживання або частину доходу, яка не споживається в даний час. Вони дорівнюють різниці між доходами (Y) і поточним споживанням (С), тобто, Y=С + S; S=Y - C. Заощадження - це процес, який пов'язаний із забезпеченням в майбут-ньому виробничих і споживчих потреб. Заощадження справи-ються фірмами і домашніми господарствами по спонукає їх мотивів.
Виходячи з рівняння Y=С + S, частина доходів іде на приватне по-вання (С), а надлишок приймає форму заощаджень (S). Разом з тим витрати суспільства можна уявити, з одного боку, як попит на споживчі потреби (С), а з іншого - на інвестиційні (I). Тоді попереднє рівняння трансформується і має вигляд Y=С + I. Взаємозв'язок доходу та споживання, доходу та заощадження називаючи-ється, відповідно, функцією споживання і функцією заощадження. Функція споживання С=f (Y). Функція заощадження S=f (Y). Фактичним доходом, що визначає величину споживання і заощадження, є наявний дохід (Yd), який визначається виходячи з поточного доходу (Y) за мінусом податкових відрахувань (Т), тобто: Yd=Y - Т. Психологічний фактор, відзначений Кейнсом, відбивається в по-показниках, які він назвав середньою схильністю до споживання і середньою схильністю до заощадження. Середня схильність до споживання (АРС) - це частка распола-Гаєм доходу, яка витрачається на споживання. . Середня схильність до заощадження (АРS) - це частка розташовується-мого доходу, яка зберігається. . Реакцію споживача на зміну доходу висловлюють показники граничної схильності до споживання і граничної схильності до заощадження. Гранична схильність до споживання (МРС) - частка зміни споживчих витрат у кожної додаткової грошової одини-це доходу, яка його викликала. . Гранична схильність до заощадження (МРS) - частка зміни заощаджень в кожної додаткової грошової одиниці доходу, ко-торая його викликала: . Аналогічно тому, як споживання і заощадження становлять в сумі дохід (С + S=УD), так і гранична схильність до споживання і заощадження в розрахунку на одну грошову одиницю повинна в сумі дорівнювати одиниці: ? С +? S=? Yd; ; МРC + МРS=1. Отже: МРС=1 - МРS, МРS=1 - МРС. Для характеристики та аналізу сукупного споживання, яке не можна звести до простої суми окремих сімей, господарств і соціаль-них груп, сформульовані наступні положення кейнсіанської теорії, що відбиває взаємозалежності між споживанням, дохо-дом і заощадженнями: 1. Споживання (С) є функція наявного доходу (Yd): С=f (Yd). 2. Величина граничної схильності до споживання (МРС) харак-теризует приріст споживчих витрат на одиницю приросту рас-полагаемого доходу і знаходиться в межах від 0 до 1, тобто 0 <МРС <1. Більше 0 означає, що споживання зростає; менше 1 озна-чає, що споживання зростає менше, ніж дохід. 3. У міру зростання доходу ростуть і споживання, і заощадження; але частка доходу, що спрямовується на споживання, зменшується в відпо-вії з «основним психологічним законом» ; Yd ^ АРСvАРS ^. При цьому: МРС <АРС. Кейнсіанська найпростіша функція споживання має вигляд С=Са + МРС - (Y - Т), де С - споживчі витрати ; Са - автономне споживання, величина якого не залежить від розмірів поточного наявного до-так; характеризує мінімальний рівень споживання, необхідний людям; МРС - гранична схильність до споживання; Y - дохід; Т - податкові відрахування; (Y-Т) - наявний дохід (дохід після поза-сения податкових відрахувань, Yd). Найпростіша функція заощадження має вигляд S=-Са + (1 - МРС) - (Y - Т) або S=-Са + МРS - (Y - Т), де S - величина заощаджень домашніх господарств; Са - автономне по-вання; (1 - МРС) - гранична схильність до заощадження; Y - до -хід; Т - податкові відрахування. Наприклад, якщо функція споживання виражена залежністю С=40 + 0,6 Y, то відповідна їй функція заощадження записують-ється S=-40 + 0,4 Y. Дана взаємозалежність між споживанням і заощадженнями зображена графічно на рис. 5.1: - на осі абсцис - значення доходу (Y); - на осі ординат - значення величини споживання (С) та заощаджень (S); - функція споживання С=Са + МРС - Y зображена прямий чи-нией, піднятої на величину автономного споживання (Са) над віссю абсцис з нахилом до осі абсцис під кутом?, тангенс якого дорівнює значенню граничної схильності до споживанню:
- на бісектрисі ОК, в кожній її точці значення доходу (Y) дорівнює обсягу споживання (С), тобто: Y=С, значить, S=0; - у точці А (перетин лінії споживання і бісектриси) Y=С, значить, S=0. Щоб побудувати лінію заощадження, потрібно спроектувати точку А на вісь абсцис і отримати точку В - першу точку лінії збережемо-ня. У точці В при рівні доходу Y=С величина заощадження S=0. Друга точка, через яку проходить лінія заощадження, знаходиться на осі ординат при нульовому доході в точці-Са, розташованої нижче початку координат на відстані Са. Це означає, що при рівні доходу Y=0 споживання одно автономному (С=Са) і здійснюється за рахунок заощаджень. Тому точка-Са має негативне значення. Поєднавши точку В і точку-Са, отримуємо лінію заощадження: S=-Са + MРS - Y. При цьому нахил лінії заощадження до осі абсцис, рівний tg?, Відповідає величині граничної схильності до збережемо-нию: Рис. 5.1. Взаємозалежність найпростіших кейнсіанських функцій споживання і заощадження Крім доходу, на динаміку споживання і заощадження впливають інші чинники: 1) зростання податків скорочує споживання і заощадження; 2) підвищення цін викликає різну реакцію у споживанні і заощадженнях у груп населення з різними доходами; 3) економічні очікування, зокрема очікування підвищення цін і ажіотажного попиту на товари з подальшим товарним Дефі-цітом, призводять до зростання споживання; 4) багатство, накопичене в домашньому господарстві (нерухоме майно, цінні папери): чим більше в сім'ї його розміри, тим більше величина споживання і менше величина заощадження; 5) зростання пропозиції на ринку сприяє скороченню Ощад-жений. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 5.2. СПОЖИВАННЯ І ЗАОЩАДЖЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК І ВІДМІННОСТІ, схильність до споживання і заощаджень, ФУНКЦІЇ СПОЖИВАННЯ І ЗАОЩАДЖЕННЯ, ЧИННИКИ, ВПЛИВАЮТЬ НА ДИНАМІКУ ЇХ ПОКАЗНИКІВ " |
||
|