Головна |
« Попередня | ЗМІСТ | Наступна » |
---|
Виведемо функції попиту і пропозиції девізів, що виникають в ході міжнародного товарообміну.
Якщо обсяги імпорту та експорту країни складають незначну частину світового товарообігу, то для неї закордонні ціни є екзогенними параметрами.
Оскільки країна вдається до імпорту, коли вітчизняне пропозицію блага не повністю задовольняє попит на нього, то функція імпорту виводиться шляхом вирахування вітчизняної функції пропозиції з функції попиту на благо всередині країни (рис. 12.3, а).
Мал. 12.3. Побудова кривої попиту на девізи для міжнародного товарообміну
при ціні р* Країна повністю забезпечує потребу в благо за рахунок власного виробництва. Імпортні блага даного виду виявляються на внутрішньому ринку, якщо pz < р*. Чим нижче ціна на світовому ринку, тим більше обсяг імпорту. На рис. 12.3, а ця залежність представлена прямий Q "n(P), яка отримана в результаті горизонтального віднімання лінії пропозиції (S) з лінії попиту (D). Кожна точка лінії Qim(p) Показує, яким буде обсяг імпорту даного блага при заданій його ціною на вітчизняному ринку.
Якщо відомо кількісне співвідношення між /? і е, то обсяг імпорту можна уявити як функцію від курсу обміну вільної торгівлі виконується закон єдиної ціни: За вирахуванням транзакційних витрат ціна звертається на світовому ринку товару, виражена в єдину валюту, однакова в усіх країнах, т. Е. р = ер2. На основі цього співвідношення на рис. 12.3, б представлена залежність обсягу імпорту від величини обмінного курсу. (Прир2 1 крива Q " '(e) розташовується нижче кривої Q ' "' (р); при pz 1 - вище; при pz- 1 графіки збігаються.)
І нарешті, помноживши кількість імпортованих товарів на їх фіксовану світову ціну, отримаємо обсяг попиту імпортерів на девізи. Графік функції попиту на них для міжнародної торгівлі = Д ^ (е) зображений на рис. 12.3, в. Оскільки з ростом доходів споживачів збільшується їх попит (крива попиту зміщується вправо), то D® = D.f ^ Е, у j.
Аналогічно виводиться функція експорту маленької країни. Так як країна експортує не споживання всередині країни блага, то функція експорту виходить в результаті віднімання вітчизняної функції попиту з вітчизняної функції пропозиції. Графічно це представлено на рис. 12.4, а; Мал. 12.4, б, в ілюструють перехід від функції експорту до функції пропозиції на ринку девізів.
Точка перетину графіків Df (e) і D ^ (e) визначає обмінний курс національної валюти, при якому обсяги попиту та пропозиції девізів, необхідні для міжнародної торгівлі, однакові; сальдо торгового балансу при цьому дорівнює нулю. Таким чином, при вільної міжнародної торгівлі торговий баланс країни в ціннісному вираженні і рівноважний обмінний курс національної валюти встановлюються одночасно - це властивість режиму плаваючого валютного курсу.
Мал. 12.4. Побудова кривої пропозиції девізів для міжнародного товарообміну
приклад 12.1
Приймемо в цілях спрощення, що країна А імпортує тільки один вид благ (F) І експортує інший вид благ (Н). На світовому ринку ціна блага нравная 10 дол., А блага Н - 11 дол. Відомі функції попиту і пропозиції обох благ усередині країни А:
Виведемо функції імпорту та експорту країни А:
Оскільки імпортований обсяг благ купується на світовому ринку за долари, то обсяг попиту країни А на долари визначається за формулою
використовуючи співвідношення р = ер2, висловимо внутрішню ціну через світову, тоді
Оскільки р | = 10 дол., То функція попиту на девізи має наступний вигляд: DD = 1350 - 900е.
Обсяг пропозиції іноземної валюти в обмін на гроші країни А дорівнює валютний виторг цієї країни від експорту:
Так як = 11 дол., То обсяг пропонованої країні /! іноземної валюти визначається за формулою: Ds = 1694е-тисячі сімдесят вісім.
Рівноважний обмінний курс грошей країни А встановлюється в результаті вирівнювання обсягів попиту і пропозиції на валютному ринку:
У графічному вигляді це представлено на рис. 12.5.
Як змінилося б економічне становище країни А, якщо б її уряд встановив фіксований нерівноважний обмінний курс своєї грошової одиниці (наприклад, е = 1), показано в табл. 12.3.
Мал. 12.5. Рівновага на валютному ринку в моделі маленької країни
Таблиця 12.3. Товарообмін маленької країни при плаваючому і фіксованому обмінних курсах
обсяг блага |
виробництво |
споживання |
||
е = 0,936 |
е = 1 |
е = 0,936 |
е = 1 |
|
Qf |
32,4 |
35 |
83,2 |
80 |
% |
119,6 |
128 |
73,4 |
72 |
Знецінення національної валюти (зростання е) означає зростання внутрішніх цін, що призводить до збільшення виробництва і зниження споживання в цій країні. В результаті остання має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі у розмірі 11 (128 - 72) - 10 (80 - 35) = 166 дол.
У моделі маленької країни решта світу купує все, що експортуються нею товари але ціною їх предложденія і поставляє в цю країну будь-яку кількість імпортованих товарів за ціною їх попиту. Обмінний курс визначається з умови нульового сальдо торгового балансу:
Коли світове господарство складається тільки з двох країн А і В, тоді кількість кожного товару, що експортується з однієї країни тотожне дорівнює кількості його імпорту в іншу країну. Тому необхідно, щоб один і той же кількість даного товару одна країна бажала експортувати, а інша імпортувати. Такий збіг бажань досягається тільки при певному співвідношенні цін на даний товар в обох країнах:
Обмінний курс визначають з рівності співвідношення цін обмінюваних товарів в обох країнах.
приклад 12.2
Нехай світове господарство складається з економік двох країн (Л і В) в кожній з них виробляють і споживають по два види благ (/;і //). Для країни Л функції попиту і пропозиції всередині країни, а також похідні від них функції експорту та імпорту візьмемо ті ж, що і для розглянутої вище маленької країни. Пропозиція і попит в країні В характеризуються такими функціями:
(В обох країнах взяті однакові функції попиту на блага при різних функціях їх пропозиції.)
Виведемо функції експорту та імпорту для країни В:
Отже, умова рівноважного товарообміну між країнами д(Р ^ л) = = Q'Нв ^ Рн в) виражається рівністю: 14рн А - 98 = 96 - 8рн в.
висловимо рі А черезрн в за допомогою обмінного курсу грошей країни Л:
Тепер обсяг імпорту країни В, що дорівнює об'єму експорту країни Л, можна представити у вигляді
Помноживши цю кількість продукції Я на рн в, отримаємо обсяг пропозиції валюти країни В на валютному ринку як функцію від обмінного курсу грошей країни Л
Попит на гроші країни В визначається обсягом імпорту країни Л, який повинен дорівнювати обсягу експорту країни В: 135 - 9pF л = 13pF в -130. Висловимо pFA через pF в.
Тепер обсяг експорту країни В, що дорівнює об'єму імпорту країни Л, можна представити у вигляді функції від е:
Помноживши цей обсяг на pF В} отримаємо обсяг попиту на валюту країни В у вигляді функції від е:
Рівноважний обмінний курс грошей країни А або девізний курс грошей країни В знаходиться з рівняння Ds= DD:
У графічному вигляді его показано на рис. 12.6.
Мал. 12.6. Рівновага на валютному ринку в двухстрановой моделі
У стані рівноваги в країні В встановляться такі ціни:
а в країні А
При таких цінах в країні В буде проводитися Qp в = 8 ? 11,62 = 92,9 од. блага F, в тому числі Qp в = 130 - 5 - 11,62 = 71,9 од. для власного споживання та 21 од. на експорт. Блага Я в країні В власні виробники запропонують в обсязі Qh.b = ^ ' 8.34 - 2 = 48 од. при попиті в = 94 - 2? 8,34 = 77,3 од.
Країна А справить Q? / А = 12 - 9,09 - 4 = 105,1 од. блага Я, в тому числі Q% А = 94- - 2? 9,09 = 75,8 од. для власного споживання і 29,3 од. на експорт, повністю задовольняючи потреби країни В. Обсяг пропозиції блага / 'в країні Л з боку власних виробників дорівнює Qj? А = 4-12,66 - 5 = 45,6 од., А обсяг попиту - QB A = = 130 - 5 - 12,66 = 66,7 од. різниця Qp A-Qp,A дорівнює імпорту з країни В.
Якщо країни домовляться про введення фіксованого валютного курсу е = 1, то в обох країнах встановляться однакові ціни благ, хоча і виражені в різних грошових одиницях. Рівноважні ціни визначаться з наступних умов: Qh, A = Qh, B І Q "b - Qf.'a '
В країні Л ціни знизилися, а країні В зросли. Структури виробництва і споживання в кожній з країн при рівноважному та нерівноважному валютних курсах представлені в табл. 12.4.
В країні Л споживання зросло при скороченні експорту і збільшення імпорту. В результаті виник дефіцит торгового балансу при 25,4 - 8,82 = 224 дол, доходу, отриманого від експорту, витрати на імпорт склали 26,6 - 12,05 = 320,5 дол.
Таблиця 12.4. Товарообмін при плаваючому і фіксованому обмінних курсах в двухстрановой моделі
обсяг блага |
виробництво |
споживання |
обсяг блага |
виробництво |
споживання |
е = 1,09 |
е- 1,0 |
e = 1,09 |
e = 1,0 |
||
0s Ч-Н'А |
105,1 |
101,8 |
Qn.e |
48,0 |
50,9 |
QL |
75,8 |
76,4 |
Qh.B |
77,3 |
76,4 |
Qr.A |
45,6 |
43,2 |
Qr.B |
92,9 |
96,4 |
0D Чг. а |
66,7 |
69,8 |
0D ^F.B |
71,9 |
69,8 |
oim ^ F, A |
21,1 |
26,6 |
Qim |
29,3 |
25,4 |
0е* Чн. л |
29,3 |
25,4 |
OlV |
21,1 |
26,6 |