Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаМакроекономіка → Макроекономіка. Том 2 → 
« Попередня   ЗМІСТ   Наступна »

Попит і пропозиція девізів при міжнародному товарообміні

Виведемо функції попиту і пропозиції девізів, що виникають в ході міжнародного товарообміну.

Якщо обсяги імпорту та експорту країни складають незначну частину світового товарообігу, то для неї закордонні ціни є екзогенними параметрами.

Оскільки країна вдається до імпорту, коли вітчизняне пропозицію блага не повністю задовольняє попит на нього, то функція імпорту виводиться шляхом вирахування вітчизняної функції пропозиції з функції попиту на благо всередині країни (рис. 12.3, а).

Побудова кривої попиту на девізи для міжнародного товарообміну

Мал. 12.3. Побудова кривої попиту на девізи для міжнародного товарообміну

при ціні р* Країна повністю забезпечує потребу в благо за рахунок власного виробництва. Імпортні блага даного виду виявляються на внутрішньому ринку, якщо pz < р*. Чим нижче ціна на світовому ринку, тим більше обсяг імпорту. На рис. 12.3, а ця залежність представлена прямий Q "n(P), яка отримана в результаті горизонтального віднімання лінії пропозиції (S) з лінії попиту (D). Кожна точка лінії Qim(p) Показує, яким буде обсяг імпорту даного блага при заданій його ціною на вітчизняному ринку.

Якщо відомо кількісне співвідношення між /? і е, то обсяг імпорту можна уявити як функцію від курсу обміну вільної торгівлі виконується закон єдиної ціни: За вирахуванням транзакційних витрат ціна звертається на світовому ринку товару, виражена в єдину валюту, однакова в усіх країнах, т. Е. р = ер2. На основі цього співвідношення на рис. 12.3, б представлена залежність обсягу імпорту від величини обмінного курсу. (Прир2 1 крива Q " '(e) розташовується нижче кривої Q ' "' (р); при pz 1 - вище; при pz- 1 графіки збігаються.)

І нарешті, помноживши кількість імпортованих товарів на їх фіксовану світову ціну, отримаємо обсяг попиту імпортерів на девізи. Графік функції попиту на них для міжнародної торгівлі = Д ^ (е) зображений на рис. 12.3, в. Оскільки з ростом доходів споживачів збільшується їх попит (крива попиту зміщується вправо), то D® = D.f ^ Е, у j.

Аналогічно виводиться функція експорту маленької країни. Так як країна експортує не споживання всередині країни блага, то функція експорту виходить в результаті віднімання вітчизняної функції попиту з вітчизняної функції пропозиції. Графічно це представлено на рис. 12.4, а; Мал. 12.4, б, в ілюструють перехід від функції експорту до функції пропозиції на ринку девізів.

Точка перетину графіків Df (e) і D ^ (e) визначає обмінний курс національної валюти, при якому обсяги попиту та пропозиції девізів, необхідні для міжнародної торгівлі, однакові; сальдо торгового балансу при цьому дорівнює нулю. Таким чином, при вільної міжнародної торгівлі торговий баланс країни в ціннісному вираженні і рівноважний обмінний курс національної валюти встановлюються одночасно - це властивість режиму плаваючого валютного курсу.

Побудова кривої пропозиції девізів для міжнародного товарообміну

Мал. 12.4. Побудова кривої пропозиції девізів для міжнародного товарообміну

приклад 12.1

Приймемо в цілях спрощення, що країна А імпортує тільки один вид благ (F) І експортує інший вид благ (Н). На світовому ринку ціна блага нравная 10 дол., А блага Н - 11 дол. Відомі функції попиту і пропозиції обох благ усередині країни А:

Виведемо функції імпорту та експорту країни А:

Оскільки імпортований обсяг благ купується на світовому ринку за долари, то обсяг попиту країни А на долари визначається за формулою

використовуючи співвідношення р = ер2, висловимо внутрішню ціну через світову, тоді

Оскільки р | = 10 дол., То функція попиту на девізи має наступний вигляд: DD = 1350 - 900е.

Обсяг пропозиції іноземної валюти в обмін на гроші країни А дорівнює валютний виторг цієї країни від експорту:

Так як = 11 дол., То обсяг пропонованої країні /! іноземної валюти визначається за формулою: Ds = 1694е-тисячі сімдесят вісім.

Рівноважний обмінний курс грошей країни А встановлюється в результаті вирівнювання обсягів попиту і пропозиції на валютному ринку:

У графічному вигляді це представлено на рис. 12.5.

Як змінилося б економічне становище країни А, якщо б її уряд встановив фіксований нерівноважний обмінний курс своєї грошової одиниці (наприклад, е = 1), показано в табл. 12.3.

Рівновага на валютному ринку в моделі маленької країни

Мал. 12.5. Рівновага на валютному ринку в моделі маленької країни

Таблиця 12.3. Товарообмін маленької країни при плаваючому і фіксованому обмінних курсах

обсяг блага

виробництво

споживання

е = 0,936

е = 1

е = 0,936

е = 1

Qf

32,4

35

83,2

80

%

119,6

128

73,4

72

Знецінення національної валюти (зростання е) означає зростання внутрішніх цін, що призводить до збільшення виробництва і зниження споживання в цій країні. В результаті остання має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі у розмірі 11 (128 - 72) - 10 (80 - 35) = 166 дол.

У моделі маленької країни решта світу купує все, що експортуються нею товари але ціною їх предложденія і поставляє в цю країну будь-яку кількість імпортованих товарів за ціною їх попиту. Обмінний курс визначається з умови нульового сальдо торгового балансу:

Коли світове господарство складається тільки з двох країн А і В, тоді кількість кожного товару, що експортується з однієї країни тотожне дорівнює кількості його імпорту в іншу країну. Тому необхідно, щоб один і той же кількість даного товару одна країна бажала експортувати, а інша імпортувати. Такий збіг бажань досягається тільки при певному співвідношенні цін на даний товар в обох країнах:

Обмінний курс визначають з рівності співвідношення цін обмінюваних товарів в обох країнах.

приклад 12.2

Нехай світове господарство складається з економік двох країн (Л і В) в кожній з них виробляють і споживають по два види благ (/;і //). Для країни Л функції попиту і пропозиції всередині країни, а також похідні від них функції експорту та імпорту візьмемо ті ж, що і для розглянутої вище маленької країни. Пропозиція і попит в країні В характеризуються такими функціями:

(В обох країнах взяті однакові функції попиту на блага при різних функціях їх пропозиції.)

Виведемо функції експорту та імпорту для країни В:

Отже, умова рівноважного товарообміну між країнами д(Р ^ л) = = Q'Нв ^ Рн в) виражається рівністю: 14рн А - 98 = 96 - 8рн в.

висловимо рі А черезрн в за допомогою обмінного курсу грошей країни Л:

Тепер обсяг імпорту країни В, що дорівнює об'єму експорту країни Л, можна представити у вигляді

Помноживши цю кількість продукції Я на рн в, отримаємо обсяг пропозиції валюти країни В на валютному ринку як функцію від обмінного курсу грошей країни Л

Попит на гроші країни В визначається обсягом імпорту країни Л, який повинен дорівнювати обсягу експорту країни В: 135 - 9pF л = 13pF в -130. Висловимо pFA через pF в.

Тепер обсяг експорту країни В, що дорівнює об'єму імпорту країни Л, можна представити у вигляді функції від е:

Помноживши цей обсяг на pF В} отримаємо обсяг попиту на валюту країни В у вигляді функції від е:

Рівноважний обмінний курс грошей країни А або девізний курс грошей країни В знаходиться з рівняння Ds= DD:

У графічному вигляді его показано на рис. 12.6.

Рівновага на валютному ринку в двухстрановой моделі

Мал. 12.6. Рівновага на валютному ринку в двухстрановой моделі

У стані рівноваги в країні В встановляться такі ціни:

а в країні А

При таких цінах в країні В буде проводитися Qp в = 8 ? 11,62 = 92,9 од. блага F, в тому числі Qp в = 130 - 5 - 11,62 = 71,9 од. для власного споживання та 21 од. на експорт. Блага Я в країні В власні виробники запропонують в обсязі Qh.b = ^ ' 8.34 - 2 = 48 од. при попиті в = 94 - 2? 8,34 = 77,3 од.

Країна А справить Q? / А = 12 - 9,09 - 4 = 105,1 од. блага Я, в тому числі Q% А = 94- - 2? 9,09 = 75,8 од. для власного споживання і 29,3 од. на експорт, повністю задовольняючи потреби країни В. Обсяг пропозиції блага / 'в країні Л з боку власних виробників дорівнює Qj? А = 4-12,66 - 5 = 45,6 од., А обсяг попиту - QB A = = 130 - 5 - 12,66 = 66,7 од. різниця Qp A-Qp,A дорівнює імпорту з країни В.

Якщо країни домовляться про введення фіксованого валютного курсу е = 1, то в обох країнах встановляться однакові ціни благ, хоча і виражені в різних грошових одиницях. Рівноважні ціни визначаться з наступних умов: Qh, A = Qh, B І Q "b - Qf.'a '

В країні Л ціни знизилися, а країні В зросли. Структури виробництва і споживання в кожній з країн при рівноважному та нерівноважному валютних курсах представлені в табл. 12.4.

В країні Л споживання зросло при скороченні експорту і збільшення імпорту. В результаті виник дефіцит торгового балансу при 25,4 - 8,82 = 224 дол, доходу, отриманого від експорту, витрати на імпорт склали 26,6 - 12,05 = 320,5 дол.

Таблиця 12.4. Товарообмін при плаваючому і фіксованому обмінних курсах в двухстрановой моделі

обсяг

блага

виробництво

споживання

обсяг

блага

виробництво

споживання

е = 1,09

е- 1,0

e = 1,09

e = 1,0

0s

Ч-Н'А

105,1

101,8

Qn.e

48,0

50,9

QL

75,8

76,4

Qh.B

77,3

76,4

Qr.A

45,6

43,2

Qr.B

92,9

96,4

0D

Чг. а

66,7

69,8

0D ^F.B

71,9

69,8

oim

^ F, A

21,1

26,6

Qim

29,3

25,4

0е*

Чн. л

29,3

25,4

OlV

21,1

26,6

  1. Пропозиція і обсяг пропозиції
    Від ціни повинен залежати певним чином і обсяг пропозиції даного товару. Аналогічно обсягом попиту, обсягом пропозиції називають максимальну кількість будь-якого товару, яке згоден запропонувати продавець або група продавців на ринку в одиницю часу за певних умов. До числа цих умов відносяться
  2. Програмно-цільовий метод. Розробка і реалізація державних програм
    Застосування методів індикативного планування тісно пов'язане з використанням державного програмування. Программноцелевой метод є одним з основних інструментів індикативного планування. Він набув широкого поширення в управлінні економічними об'єктами, процесами, відносинами на міждержавному
  3. Прогнозування основних виробничих фондів та інвестицій в економіці, основні виробничі фонди: поняття та облік з метою макроекономічного аналізу
    В результаті вивчення даного розділу студент повинен: знати основні показники, що утворюють основу виробничого потенціалу; методи оцінки основних виробничих фондів; особливості планування залучення інвестицій; вміти визначати роль і місце іноземних інвестицій в економіці країни; використовувати
  4. Прогнозування і планування розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, зовнішньоекономічна діяльність і особливості її обліку
    В результаті вивчення даного розділу студент повинен: знати основні показники розвитку зовнішньоекономічних зв'язків країни; основи обліку міжнародного руху матеріальних цінностей; суть і зміст моделі LINK Організації Об'єднаних Націй; вміти аналізувати показники зовнішньоекономічної діяльності
  5. Проблема вибору типу показника
    Ще одна складність макроекономічних вимірів пов'язана з різними типами індикаторів. Одні показники - вони називаються показниками запасів - підраховуються на певну дату, наприклад на 01.01.2010. Інші показники - показники потоків - вимірюються за певний період часу, наприклад за 2010 р, за
  6. Проблема агрегування
    По-перше, мова йде про проблему агрегування. Коли ми хочемо оцінити сукупний обсяг виробництва або споживання в будь-якої країні, ми не можемо складати випуски в натуральному вираженні. Безглуздо підсумовувати 10 столів, 15 будинків і 50 т нафти. Звичайно, в окремих областях певною мірою таке
  7. Принципові особливості розробки довгострокового прогнозу
    Довготривалий розвиток характеризується принциповим наявністю вже в середньостроковому часовому горизонті ключових розвилок в політиці, що проводиться, вибір в рамках яких може зумовити кардинально різні сценарії в довгостроковій перспективі, а також наявністю ключових розвилок в розвитку
  8. Повний мультиплікатор
    У простій кейнсіанської моделі держвидатки (G ), Інвестиції (/), імпорт (М ) І експорт (X) вважають автономними, проте на практиці вони ростуть із зростанням доходу (К). Будемо вважати ці функції лінійними: де MPG, MPI, МРМ, МРХ - гранична схильність до держвидатків, інвестицій, імпорту
© 2014-2022  epi.cc.ua