|
Фінансова стійкість страховика являє собою збереження
оптимального якісного та кількісного стану активів і зобов'язань,
дозволяє страховій організації забезпечити безперебійне здійснення
своєї діяльності та її розвиток. Головною ознакою фінансової стійкості
страховиків є їх платоспроможність, тобто здатність страхової
організації своєчасно і в повному обсязі виконувати свої грошові
зобов'язання наявними активами.
Фактори, що впливають на фінансову стійкість і
платоспроможність страховика, можна поділити на дві групи - зовнішні
і внутрішні. Зовнішні фактори - фактори, які не залежать від ефективності
роботи страхової організації, до них відносяться різні економічні,
політичні чинники, законодавча база і т. д. Внутрішні чинники залежать
від діяльності конкретної страхової організації, до них відносяться:
- андеррайтерських політика (андеррайтинг);
- політика в галузі встановлення тарифних ставок;
- наявність страхових резервів у необхідних розмірах;
- достатність власного капіталу;
- використання системи перестрахування;
- інвестиційна діяльність.
Андеррайтерських політика - діяльність страхової організації,
пов'язана з укладанням договорів страхування. Страховики повинні
ретельно оцінювати ступінь страхового ризику за укладеними договорами,
розраховувати ймовірність настання страхових випадків, максимальні суми
очікуваного збитку і, виходячи з цього, приймати рішення про можливість або
неможливості страхування даного об'єкту і умовах такого страхування.
Політика в області встановлення тарифних ставок зводиться до того,
щоб величина страхових тарифів відповідала ступеня страхового ризику по
майбутнього договору.
Якщо страховик з метою залучення страхувальників
буде регулярно занижувати розмір тарифних ставок, це призведе до того, що
сума зібраних страхових внесків виявиться нижче розміру страхових виплат,
які треба буде здійснити страховику у зв'язку зі страховими випадками,
що спричинить збитки від здійснення страхової діяльності. При завищенні
розміру тарифних ставок страховик може позбутися частини клієнтів, які
будуть застраховані в інших страхових організаціях.
Страхові резерви є основним джерелом для здійснення
страховиком страхових виплат і відображають величину його зобов'язань за
укладеними договорами страхування. Формування страхових резервів у
недостатньому обсязі означає для страхової організації неможливість
покриття своїх зобов'язань, а в завищеному - зменшення її оподатковуваного
прибутку .
Власний капітал є додатковим джерелом для
забезпечення здатності страховика відповідати за своїми зобов'язаннями при
нестачі коштів страхових резервів.
Для забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності величина
власних коштів страховика повинна відповідати обсягу його страхових
операцій. Зобов'язання, що перевищують можливості страхової організації,
повинні бути передані нею у перестрахування. Суть перестрахування полягає в
перерозподілі частини зобов'язань по страхових виплатах, прийнятих на себе
страховиком за договорами страхування, між іншими організаціями з метою
забезпечення фінансової стійкості страховика.
Особливості перерозподілу коштів методом страхування дають
можливість страховикам, крім проведення страхових операцій,
здійснювати інвестиційну діяльність, отримуючи прибуток від неї.
Через
цього страховики виявляються залежні від стану справ на грошовому та
фінансовому ринках, тому що несуть інвестиційний ризик, що змушує їх
проводити обережну інвестиційну політику.
Для початку діяльності страхової організації законодавство
встановлює необхідний мінімальний рівень статутного капіталу.
Мінімальний розмір статутного капіталу страховиків, що здійснюють
виключно медичне страхування, встановлюється в сумі млн. рублів, мінімальний розмір статутного капіталу іншого страховика
встановлюється в розмірі 120 млн.рублей2 [10]. При зверненні страхової
організації вперше за отриманням ліцензії її власні кошти повинні
складати певний відсоток від суми страхової премії, планованої
страховиком на першому році діяльності. По страхуванню життя власні
У попередній період числові характеристики були менше і встановлювалися в залежності від
мінімального розміру оплати праці.
Кошти повинні бути рівні 15% від запланованих страхових внесків. За
іншим видам діяльності цей показник коливається від 15 до 30%. Такі
вимоги пов'язані, з тим, що на початковому етапі діяльності у страхової
організації немає інших засобів для виконання своїх зобов'язань, крім
статутного капіталу, оскільки надходження страхових внесків перший час, як
правило, незначні. З іншого боку, великий розмір стартового капіталу
дозволяє страхувальнику більш впевнено планувати діяльність на страховому
ринку, здійснювати досить великі операції і тим самим мати
можливість вистояти в конкурентній боротьбі.
|
- 1.1. Основні поняття
страховик і страхувальник. Страховик? юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, створене для здійснення страхової діяльності та отримало відповідну ліцензію. Предметом безпосередньої діяльності страховиків не можуть бути виробнича, торгово-посередницька та банківська діяльність. Страхувальник? юридична особа або дієздатна фізична особа,
- 54. Страхування нерухомості
страховиком). Як страховиків виступають юридичні особи, створені для здійснення страхування, перестрахування і отримали ліцензії у встановленому законодавством порядку. Договір майнового страхування - це угода між страхувальником і страховиком, в силу якого страховик зобов'язується за обумовлену договором плату (страхову премію) при настанні
- Програма курсу «Страхування»
поняття : страхування, страховик, страхувальник. Класифікація у страхуванні: за формою організації, формою проведення, об'єктах страхування, видами страхових виплат, балансовий класифікації. Форми проведення страхування: обов'язкове, добровільне. Тема 2. Правові основи страхових відносин. Нормативно-правова основа страхових відносин. Ліцензування. Страховий нагляд. Договір
- 1.3. Форми проведення страхування
страховиком (див. Тему 2). Правила добровільного страхування, що визначають загальні умови і порядок його проведення, встановлюються страховиком самостійно відповідно до чинного законодавства. До обов'язкового страхування в РФ ставляться: обов'язкове медичне страхування [28], обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів [18],
- 8.2. Форми перестрахування
фінансової стійкості Невеликим страховим організаціям факультативне перестрахування дозволяє укладати договори страхування щодо складних (з точки зору оцінки страхового ризику) об'єктів з високими страховими сумами, використовуючи можливості перестраховика оцінити ризик і перестрахувати договір. Оскільки і перестрахувальники можуть відмовити в перестрахуванні, у страховика при
- Ковернот
страховиком для повідомлення страхувальника про те, що його інструкції зі страхування виконані, або для посвідчення, вчиненого агентом страхування на користь
- 3.2. Склад і структура тарифної ставки
страховика на проведення страхових операцій. До таких витрат належать оплата праці працівників страхової організації, витрати на виготовлення страхових документів, рекламу, господарські витрати (оренда приміщень, плата за комунальні послуги) та ін У навантаження може також включатися і прибуток, яку страховик передбачає отримати від страхової діяльності. У структурі брутто-ставки
- Питання 2 Оподаткування страхових компаній
фінансових зобов'язань страховика за майбутнім страхових виплатах. 2.2. Резерв запобіжних заходів (РПМ). Порядок формування даних видів технічних резервів вимагає узгодження з федеральним органом виконавчої влади з нагляду за страховою діяльністю, якщо формування резервів проводиться відповідно до Правил N 02-02/04. Формування вищевказаних резервів
- 2.3. Договір страхування
страховик зобов'язується при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено договір (застрахованому, третій особі, вигодонабувачу), а страхувальник - сплатити страховий внесок (страхову премію) у встановлений термін. У кінці договору в обов'язковому порядку зазначаються реквізити сторін. Договір підписується керівником
- 4.7. Доходи, витрати і прибуток страховика
страховиків за договорами співстрахування; - суми відшкодування перестраховиками частки страхових виплат за договорами, переданими в перестрахування; - суми отриманих відсотків, нарахованих на депо премій по ризиках, прийнятим у перестрахування; - суми, отримані від реалізації перейшов до страховика в соответствиисзаконодательствомправатребованиястрахователя (Вигодонабувача) до осіб,
- Введення
поняття збитковості страхової суми, ризикової надбавки і навантаження. Четверта тема присвячена особливостям фінансово-економічної діяльності у страхуванні. Розглядаються проблеми фінансової стійкості страховиків, забезпечення їх платоспроможності, необхідність попереджувальних заходів та їх фінансування. Потім розглянуті необхідність проведення інвестиційної діяльності,
- 7.5. Колективне страхування
страховика, входять страхувальник, група застрахованих і вигодонабувач. Страхувальник - юридична або фізична особа, яка підписує договір разом зі страховиком і що представляє застраховану групу. За відсутністю яскраво вираженої влади за спільною згодою застрахованих вибирається страхувальник для вирішення всіх питань, які супроводжують укладення договору в разі, якщо
- 7.3. Зберігаюче страхування
страховик в обмін на сплату премій зобов'язується виплатити капітал або ренту вигодонабувачу, яким зазвичай є сам застрахований, якщо останній доживе до зазначеного терміну або віку. Ризик, що покриваються даними ощадним страхуванням, - виключно тривалість життя застрахованого з урахуванням фактора можливого зменшення доходів, яке привносить з собою похилий
- Питання 81. Статистика особистого і майнового страхування
фінансових зобов'язань страховика перед страхувальником. Навантаження - це накладні витрати з ведення страхових операцій. Зазвичай навантаження становить 10-15% в брутто-ставці. При використанні одноразової тарифної ставки сплата внесків здійснюється на початку терміну страхування. Таким чином, страхувальник при укладенні договору погашає свої зобов'язання перед страховиком і договір в
- 9.3. Страхові посередники
страховика є страхові агенти та страхові брокери. Страхові агенти? фізичні або юридичні особи, що діють від імені страховика і за його дорученням відповідно до наданих страховою компанією повноваженнями. Діяльність страхових агентів регламентується умовами трудового договору або угоди зі страховою компанією і Правилами страхування. Страховий агент може
- 4.5. Страхові резерви, їх види
фінансових результатів від проведення страхової діяльності станом на кожну звітну дату (один раз на квартал). Страховик формує наступні страхові резерви: 1) страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, які включають технічні резерви і резерв попереджувальних заходів. У свою чергу, технічні резерви поділяються на обов'язкові
- 9.2. Продавці та покупці страхових послуг
страховики - продавці страхових послуг. Крім того, у страхових відносинах в якості споживачів страхових послуг можуть брати участь застраховані особи і вигодонабувачі. Інфраструктуру страхового ринку складають страхові посередники, перестрахувальники, аварійні комісари, аджастер і сюрвеєри. Страховиками є організації, створені для здійснення страхової
|