Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 4.1. Основні поняття та визначення |
||
Залежно від напрямку вкладень коштів розрізняють капиталообразующие і портфельні інвестиції. Капиталообразующие інвестиції спрямовані на створення основних фондів. Це вкладення в землю, будівництво промислових і цивільних об'єктів, реконструкцію існуючих виробництв, створення нових виробництв, продуктів і послуг. Портфельні інвестиції-це вкладення в цінні папери, фінансові активи, майнові права і т. д. В умовах ринкової економіки інвестування капіталу є невід'ємним процесом діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта. Інвестування капіталу (інвестиційний процес) слід розглядати як сукупність різних дій, спрямованих на реалізацію інвестицій в рамках здійснення будь-якого господарського заходу. Інвестиційний проект це програма (план) або сукупність конкретних дій, спрямованих на досягнення певних цілей, реалізація яких передбачає залучення інвестицій і здійснення інвестиційної діяльності. У поняття "інвестиційний проект" можна вкласти два сенсу: по-перше, розглядати інвестиційний проект як комплект документів, що визначають цілі діяльності, і комплекс дій, спрямованих на її досягнення; по-друге, як самі дії (роботи, послуги, придбання, управлінські операції і рішення), спрямовані на досягнення сформульованої мети. У цій главі поняття "інвестиційний проект" вживається в другому сенсі. У залежності від значимості (масштабу) інвестиційні проекти поділяються: на глобальні, реалізація яких суттєво впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію на Землі; народногосподарські, реалізація яких суттєво впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в країні і при оцінці яких можна обмежитися урахуванням тільки цього впливу; великомасштабні, реалізація яких суттєво впливає на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в окремих регіонах або галузях країни і при оцінці яких можна не враховувати вплив цих проектів на ситуацію в інших регіонах або галузях; локальні, реалізація яких не робить істотного впливу на економічну, соціальну та екологічну ситуацію в регіоні і не змінює рівня і структури цін на товарних ринках. В якості інвестиційних цінностей виступають: грошові кошти та їх еквіваленти, то: цінні папери, частки в статутних капіталах, кредити, позики та позички, застави; майнові права, виражені грошовим еквівалентом (товарні знаки і фірмові найменування, ліцензії, патенти і свідоцтва, сертифікати на продукцію і технологію, секрети виробництва, права земле-та природокористування); будівлі, споруди, машини та обладнання, інструмент та виробничий інвентар, будь-яке інше майно, що володіє ліквідністю; земля. Як об'єктів інвестицій у будівництві можуть виступати: знову будуються, реконструюються або розгортаються об'єкти (основні фонди) промислового, житлово-комунального, культурно-побутового призначення. Суб'єкти інвестицій учасники проекту згідно визначень федерального закону про інвестиційну діяльність. Реципієнт - організація, яка використовує інвестиції. Інвестор - фізична або юридична особа, що має інвестиційними цінностями та здійснює інвестиційні вкладення. Реципієнт так само, як і інвестор, для фінансування проекту може використовувати різні джерела інвестицій, які класифікуються наступним чином: по терміну використання коштів. Тут розрізняють власні кошти (прибуток, залучені кошти, амортизаційні надходження та інші види активів), терміни використання яких не обмежені, і позикові (кредити, позики і позики). Для таких засобів характерний обмежений, заздалегідь визначений період використання; за джерелами залучення. Засоби підрозділяють па внутрішні, тобто наявні в наявності у організації, зароблені організацією, і зовнішні отримані від інших організацій і фізичних осіб. Вибір джерел фінансування має принципове значення при оцінці ефективності інвестицій. Якщо реципієнт використовує в проекті тільки власні ресурси, він позбавлений необхідності платити за використання залучених коштів (відсотки, дивіденди і т. д.). У разі використання позикових ресурсів витрати на виплату коштів кредиторам знижують позитивний ефект від інвестування капіталу. Особливе значення при оцінці ефективності інвестицій має їх протяжність у часі, так як інвестування капіталу передбачає відмову власника капіталу від використання цих коштів у поточний момент часу заради отримання будь-яких вигод у майбутньому. Розподіл стадій інвестиційного проекту в часі представлено на рис. 4.1. Рис. 4.1. Стадії здійснення інвестиційного проекту
Передінвестиційна стадія I включає в себе здійснення інвестиційного проектування і розробку комплексного плану проведення заходів з реалізації проекту. На інвестиційній стадії II здійснюється основна маса капіталовкладень. Експлуатаційна стадія III починається в момент отримання перших доходів і завершується при ліквідації проекту. Інвестиційним періодом називається проміжок часу від початку капіталовкладень до моменту припинення інвестування коштів. Якщо капіталовкладення носять одноразовий (разовий) характер і об'єкт будується "під ключ", інвестиційний період охоплює тільки перші дві стадії реалізації: ? передінвестиційну; ? інвестиційну. У тому випадку, коли проектом передбачено поетапне введення об'єкта в експлуатацію, інвестиційний період захоплює і частину третю, експлуатаційної, стадії. Всі інвестиційні розрахунки, пов'язані з прогнозом фінансових показників і оцінкою ефективності проекту, здійснюються в межах розрахункового періоду Т. Розрахунковий період повинен охоплювати період часу від моменту початку інвестиційних вкладень до моменту ліквідації об'єкта або до моменту, після якого проводити розрахунок показників не має сенсу. При визначенні розрахункового періоду в першу чергу враховують: ? тривалість передінвестиційної та інвестиційної стадій; ? тривалість експлуатаційної стадії (включаючи при необхідності ліквідаційну); ? задані інвестором характеристики прибутку (обсяг, норма і т. д.); ? середній термін служби основного обладнання; ? передбачуваний термін володіння даним майном; ? передбачуваний термін перепрофілювання або модернізації виробництва; ? період розрахунку, який не повинен бути менше терміну окупності капіталовкладень. Припинення реалізації проекту може бути наслідком: ? вичерпання сировинних запасів та інших ресурсів; ? припинення виробництва у зв'язку зі зміною вимог (норм, стандартів) до виробленої продукції, технології виробництва або умов праці на цьому виробництві; ? припинення потреби ринку в продукції; ? зносу основний (визначальною) частини виробничих фондів; ? інших причин. Горизонт розрахунку розбивається на кроки розрахунку t. Крок розрахунку залежно від горизонту розрахунку і необхідної точності може становити один місяць, один квартал або один рік. Для всіх проектів протягом першого року (при необхідності і другого) крок розрахунку рекомендується вибирати тривалістю один місяць, далі один рік. При визначенні кількості кроків розрахунку слід враховувати: ? мета розрахунку; ? тривалість різних фаз життєвого циклу проекту; ? нерівномірність грошових надходжень і витрат (у тому числі сезонність виробництва); ? періодичність фінансування проекту; ? оцінку ступеня невизначеностей і ризику, їх вплив; ? умови фінансування; ? зміна цін протягом кроку внаслідок інфляції; ? інші причини. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 4.1. Основні поняття та визначення " |
||
|