« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
Оптимальна величина попиту на працю
|
Величина граничної прибутковості праці показує, що приносить залучення одного дополнітельногоработніка. Однак найм працівника одновременноувелічівает і витрати на величину "зарплати етогоработніка. Отже, чистий ефект притягнення ня додаткового працівника, котрий простежується наоб'еме прибутку фірми, дорівнює граничної дохідно-сти за вирахуванням приросту фонду зарплати. Результатетой операції міститься в останньому столбцетабл 15-1. Скільки ж працівників найме «Пандероуз»? вінбуде збільшувати чисельність працівників до техпор, поки гранична прибутковість перевищує уровеньзарплати, і скоротить число зайнятих, як тільки обготівковув-ружіт, що величина зарплати перевищила розмір пре-слушною прибутковості. Таким чином, для того чтобимаксімізіровать прибуток, «Пандероуз» найме се-мерих працівників. Сьомий працівник має пре-ділову прибутковість, рівну 350 дол, при ежене окремому заробіток 300 дол Залучення його прин-сет приріст прибутку в 50 дол Однак найм ужеследующего працівника додасть лише 250 дол до до-ходам, тоді як до витрат - 300 дол, уменьшівтем самим обсяг прибутку на 50 дол Фірма в етойсітуаціі на захоче наймати восьмого працівника. Зауважимо, що рішення, прийняте фірмою від- носительно масштабів найму, ідентично решеніюоб обсягах випуску. Вирішуючи найняти сім працівників, «Пандероуз» одночасно обмежує і об'емвипуска сім'ю одиницями, які проізводятсясемеримі працівниками при тій фіксованою ве-личині капіталу, якою вони розташовують у виробничому процесі Ми можемо сформулювати правило оптимально-го найму для фірми в такий спосіб: роз-рять масштаби зайнятості, поки гранична до- 20 * ходность праці вище рівня зарплати ; скор-щать чисельність зайнятих, як тільки предель-ная прибутковість впаде нижче рівня зарплати.
Та-ким чином, чисельність зайнятих оптимальна, еслівиполняется така умова: Зарплата ~ гранична прибутковість праці (1) Зовсім конкурентна фірма максімізіруетпрібиль, встановлюючи чисельність працівників науровне, при якому зарплата дорівнює предельнойценності праці, що ми і бачили в гл. 8. Малюнок 15-1 ілюструє вищевикладені по-розкладання на графіку. На ньому відображено поведеніефірми, яка має можливістю вільно вимірюв-няти обсяг залученого праці, наприклад посеред-ством зміни кількості годин на тиждень, кото-які повинен відпрацювати персонал. Крива предель-ної прибутковості , позначена MRPL, направленавніз через убування прибутковості праці та велічінипредельного доходу. Рівень зарплати дорівнює W0. Щоб встановити чисельність працівників науровне, максимизирующем масу прибутку, фірмадолжна зіставляти приріст витрат, которийповлекло за собою залучення одного дополнитель -ного працівника, з величиною приросту доходов.Другімі словами, вона повинна порівнювати уровеньзарплати з величиною MRPL. Поки гранична до-
Зайнятість РІС 15-1. Вибір фірмою чисельності зайнятих. Предельнаядоходность праці зменшується у міру зростання чисельності зайнятих. Фірма може залучити будь-яку кількість праці при ставкезаработной плати, рівний W0. Якщо MRPI вище W0, збільшення обсягу залученого праці приносить додатковий дохід, що перевищує приріст величини витрат, і, таким чином, призводить до зростання обсягу прибутку.
Отже, фірма должнарегуліровать чисельність зайнятих у напрямках, указаннихстрелкамі. У даній ситуації її вибір зупиниться на L0, приякому гранична прибутковість праці дорівнює заробітній платі ходность праці перевищує рівень зарплати, фірмеімеет сенс збільшувати масштаби найму. Якщо жепредельная прибутковість нижче, ніж зарплата, фірмадолжна скоротити чисельність зайнятих. Следова-тельно, на рис. 15-1 фірма повинна найняти працю вкількості, рівному L0, тобто забезпечити той об'емтруда, при якому гранична прибутковість равназарплате. Стрілки вказують, якими мають битьдействія фірми з регулювання рівня зайнято-сті в разі, якщо він відрізняється від L0. Таким чином, крива MRPL представляє собойкрівую попиту на працю, висунутого фірмой.Прі будь-якому заданому рівні зарплати фірма з-являють бажання привернути працю в обсязі, що визначається-мом кривої AiRPL
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна "Оптимальна величина попиту на працю" |
- 3. Людська праця як засіб
оптимального населення. Ми вивчаємо проблему існування матеріальних факторів виробництва, що залишилися невикористаними внаслідок того, що потребується праця необхідна для задоволення більш насущних потреб. У нашому світі існує не надлишок, а дефіцит робочої сили, і частина матеріальних чинників виробництва, т.е . земля, родовища корисних копалин і навіть заводи і устаткування, залишається
- Коментарі
оптимальний розмір, 122, 626, 630; порівняльне, 586-587 Спадковість і середовище, 47 Справжнє, праксеологічна концепція, 96-97 Науки: апріорні, 49; єдність, 658сн.; природні, 32, 59, 165-167, 195, 598, 626сн.; життя і, 826-827; вимір (математичне), 55 , 205; історичні, 48, 58; визначення, 13, 23, 64; соціальні, критика, 11; фізичні, 14; емпіричні, 52. Див
- 4. Розподіл доходів. Нерівність
оптимальних масштабів втручання держави в регулювання соціальних відносин у суспільстві пов'язано з роздільною здатністю протиріччя між ефективністю і соціальною справедливістю. Таким чином, соціальна політика держави в ринковому господарстві повинна бути вельми тонким інструментом, з одного боку, вона покликана сприяти соціальній стабільності і пом'якшення соціальної напруженості,
- 1. Теорія граничної корисності як теорія ціноутворення
оптимальним результатом між конкуруючими цілями. Це питання економічної ефективності, і як раз граничний аналіз обслуговує даний принцип. Слід додати, що економічна модель, яка є предметом маржіналісткого аналізу, є статичною, де проблемам економічного зростання місця немає. Але нас в першу чергу цікавить зв'язок нових підходів, які проголосила
- Лекція 13-а Економічні погляди А. Маршалла
оптимальною є така тривалість робочого дня, коли позитивна корисність від вироблених речей врівноважує отрицатель-ний ефект, важкість праці. Маршалл писав, що на витрати виробництва впливає не об'єктивна витрата праці, а суб'єктивні відчуття виробника. Такі домисли, звичайно, не наукові. Справа в тому, що для визначення вартості товару аб-солютно ніякого
- Тема 25. ПОПИТ НА ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА
оптимального поєднання чинників. Підприємець пред'являє додатковий попит на фактор виробництва тільки за умови, що він принесе йому додаткову виручку. Причому приріст виручки повинен перевищувати приріст витрат. Якщо ж вони зрівняються, то це буде сигналом до припинення нарощування обсягів виробництва і, відповідно, ринкового попиту на фактор виробництва. У цьому стані
- 8.5 спотворення, що вносяться податки, і ЕЛАСТИЧНІСТЬ На графіках (а) і (б) крива попиту і розмір
оптимального рівня . Еластичність попиту та запропонованого-вання визначає величину зміни реакції покупців і продавців, викликаний-ної змінами ціни, і, отже, детермінує ступінь спотворення податком результатів функціонування ринку. Таким чином, чим вище еластичність попиту та пропозиції, тим більше безповоротна втрата, пов'язана з опо-обкладанням. Практикум Безповоротна
- § 5. Виникнення і еволюція політичної економії до кінця XIX в. Марксизм і сучасність. Історична школа і маржиналізм
оптимального розподілу та використання ресурсів . До негативних - переважання суб'єктивної мотивації, суб'єктивної оцінки економічної поведінки людей, абстрагування від вивчення соціально-економічної сутності суспільного ладу виробництва. На перше місце прихильники маржиналізму ставили не відносини між людьми в різних сферах суспільного відтворення, а ставлення людини до
- § 10. Розвиток сутнісних сил людини - вирішальний фактор соціально-економічного прогресу
оптимальних розмірах виробництва і раціональному розподілі ресурсів. Фактичні економічні потреби виступають у формі задоволеного платоспроможного попиту і визначаються співвідношенням цін на предмети споживання (послуги) та грошових доходів населення. Розрізняють також економічні потреби суспільства, класів, соціальних верств і груп, економічні потреби окремої
- § 20. Закон попиту і спадної прибутковості
оптимального поєднання (рис.7). Лінії попиту та пропозиції на малюнку перетинаються в точці, яка відповідає значенню кількості товару K1 і ціни Р1. При такій кількості цього товару і ціну на нього виробники і споживачі можуть одночасно досягти поставленої мети. Споживач оцінює для себе корисність нового товару рівновеликої витратам на її купівлю, тобто ціною Р1 Для
|