Мультиплікативні ефекти і державний бюджет

Зміна величини державних витрат і податків відбивається на стані державного бюджету. Перевищення державних видатків над доходами утворює дефіцит державного бюджету

а перевищення доходів над витратами - профіцит.

Припустимо, держава збільшила покупки благ на AG при незмінній ставці податку. Тоді поряд зі збільшенням виплат з державного бюджету зростуть і податкові надходження в бюджет внаслідок збільшення національного доходу, викликаного зростанням державних витрат. В результаті дефіцит державного бюджету зміниться на Д5 = AG - Т 'Ay. З урахуванням мультиплікатора автономних витрат отримуємо

Так як співмножник, що стоїть перед AG в натуральному вираженні (3.13), менше одиниці, то при збільшенні державних витрат дефіцит бюджету зростає на меншу, ніж витрати, величину. Таким чином, державні витрати частково самі себе фінансують.

З 1933 по 1936 р в ході реалізації «Нового курсу» президента Ф. Д. Рузвельта державні витрати США збільшилися на 125%, ВВП за цей час виріс на 48%, а податкові надходження до державного бюджету подвоїлися. При цьому дефіцит держбюджету в процентному відношенні до ВВП не змінився.

Щоб виявити вплив зміни ставки прибуткового податку на стан державного бюджету, запишемо рівність (3.12) в збільшеннях при фіксованому розмірі державних витрат

Після вирахування (3.12) з (3.14) залишається

Оскільки при зміні ставки прибуткового податку величина А у визначається виразом (3.11), то зміна дефіциту державного бюджету можна представити таким чином:

В узагальненому вигляді результати проведеного аналізу наслідків зміни економічної активності держави представлені в табл. 3.3.

Таким чином, одна і та ж додаткове навантаження на державний бюджет (AG = АТ) породжує неоднакові наслідки в залежності від того, чи ростуть державні витрати при незмінному оподаткування або знижуються податки при фіксованому обсязі державних витрат. Національний дохід зросте в більшій мірі при зростанні державних закупівель, ніж при зниженні податків: (1) > (2), а бюджетний дефіцит буде більше при скороченні податків: (3) < (4).

приклад 3.3

Держава закуповує на ринку благ 130 од .; ставка прибуткового податку Т = 10%. Для інвестицій підприємці використовують 90 од. благ. Функція споживання домашніх господарств має вигляд: С = 60 + 0,8 (г / - Т_цу). У цих умовах рівноважна величина національного доходу визначається з рівності

Дефіцит бюджету складе б = 130 - 0,1 - 1000 = 30.

Збільшивши державні витрати на 28 ден. од., отримаємо

Зростання державних витрат на 28 ден. од. збільшив дефіцит тільки на 18 ден. од. Скоротимо тепер податки на 28 ден. од., зберігаючи державні витрати в розмірі 130 ден. од .; для цього ставку податку знизимо до 7_{; /} = 7,2%. Рівновага на ринку благ досягається при у = 60 + 0,8 - 0,928у + 90 + 130 => у " = Тисячі вісімдесят сім; Т = 0,072 - 1087 = 78,3; б = 130 - 0,072 - 1087 = 51,7, т. е. дефіцит зріс на 21,7 ден. од. Зведемо результати в табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Наслідки збільшення навантаження на державний бюджет на 28 ден. од.

Теорема Хаавельмо Для забезпечення збалансованості государсг-

- венного бюджету необхідно дотримуватися рівність

G = Т_{; /}у. В цьому випадку ставка прибуткового податку і розмір державних витрат стають взаємозалежними величинами. Умова рівноваги на ринку благ набуває вигляду

При незмінному обсязі інвестицій Ду = AG, т. е. підвищення на певну величину державних витрат в разі фінансування їх за рахунок збільшення прибуткового податку призводить до зростання національного доходу на таку ж величину. Інакше кажучи, збільшення державного бюджету на певну величину супроводжується зростанням національного доходу на таку ж величину. Цей парадоксальний на перший погляд висновок, зроблений норвезьким економістом Т. Хаавельмо і отримав назву теореми Хаавельмо, випливає з того, що мультиплікатор державних витрат більше податкового мультиплікатора.

Ефект теореми Хаавельмо, як і парадокс заощаджень, підкреслює специфіку економічної кон'юнктури, відповідної прийнятим в пункті 3.2 спрощень. У наступних розділах ми побачимо, що при взаємодії ринку благ з іншими макроекономічними ринками ці ефекти істотно модифікуються.

1. Основні етапи становлення інформаційної макроекономіки, теорія продуктивних сил., концепція інстинкту майстерності
   Продуктивний характер розумової праці вперше був обгрунтований в книзі Ф. Ліста «Національна система політичної економіки» (1841). Він назвав продуктивними силами здатність нації виробляти багатство і вважав цю здатність нескінченно важливіше самого багатства. Стан економіки Лист розглядав
2. Основні дискусійні питання макроекономічної політики
   Як можна було помітити з дискусій в цій та попередній главі, серед економістів немає єдиної думки про те, чи повинна держава намагатиметься за допомогою макроекономічної політики керувати станом економіки. В цілому можна виділити кілька основних спірних питань щодо макроекономічної політики.
3. Основи кейнсіанської теорії, найпростіша кейнсіанська модель
   Сукупні витрати (?) - сума споживання, інвестицій, державних витрат і чистого експорту. споживання (С) є лінійна функція реального ВВП, або доходу (У): де МРС - гранична схильність до споживання, що дорівнює питомій вазі споживання в прирості доходу; З а - автономне споживання, або «прожитковий
4. Оптимальна структура змішаного фінансового портфеля
   Якщо інвестор одночасно з покупкою акцій може позичати і позичати гроші за фіксованою ставкою відсотка (г), то його портфель буде складатися з двох якісно різних частин - ризикової (П) і безризиковою (1 - п). Назвемо такий портфель змішаним. Математичне сподівання прибутковості змішаного портфеля
5. Обмінний курс
   В результаті вивчення матеріалу даного розділу студент повинен: знати різні види обмінних курсів і їх співвідношення один з одним; основні модифікації монетарної моделі визначення обмінних курсів (учасники та їх ролі, ринки, передумови, основні висновки); портфельную модель визначення обмінних
6. Невизначеність на ринку праці, сигнали на ринку праці (Спенс)
   Сигнал - формальна ознака працівника, який побічно характеризує продуктивність його праці (освіта, стаж, вік) і в силу цього використовується роботодавцем як критерій при призначенні ставки зарплати працівника під час його найму. В теорії сигналів М. Спенса найважливішим фактором продуктивності
7. Неокласичні моделі, модель Солоу - свана
   Основними характеристиками неокласичних моделей економічного зростання є: припущення про функціонування економіки в умовах досконалої конкуренції, що забезпечує гнучку систему цін і рівність цін факторів виробництва їх граничної продуктивності; відсутність в явному вигляді функцій сукупного
8. Негативна процентна ставка як фактор фінансової нестабільності
   Відповідно до теорії низька і негативна процентна ставка скорочує витрати компаній і домашніх господарств (юридичних і фізичних осіб) і стимулює попит на позиковий капітал. На практиці не тільки негативна, але і близька до нуля процентна ставка може принести більше шкоди, ніж користі. У листопаді