| Головна |
| « Попередня | ЗМІСТ | Наступна » |
|---|
Нехай країна виробляє два продукти (X, Y).
Виробнича можливість - набір випусків продуктів (Х, у), який країна може зробити при заданих технологіях і доступних обсягах ресурсів (х - випуск продукту Х} у - випуск продукту У).
Кордон виробничих можливостей - підмножина виробничих можливостей, для кожної з яких не існує іншої виробничої можливості з великими випусками. Іншими словами, це безліч оптимальних по Парето виробничих можливостей. Воно зображується спадною кривою в координатах (Х, у).
Змінні витрати виробництва продукту X- скорочення випуску продукту У, необхідне для збільшення випуску продукту X на одиницю в ситуації, коли початковий і кінцевий стани економіки відповідають точкам на кордоні виробничих можливостей:
де Зх - змінні витрати; Аг /, Ах - прирости випусків продуктів.
Крім виробництва, джерелом благ для країни також є міжнародна торгівля. При правильному виборі вироблених на обмін благ і зарубіжних партнерів суспільство може споживати більше благ у порівнянні з безліччю його виробничих можливостей.
Торгова можливість - набір продуктів, який країна може отримати в результаті виробництва або міжнародного обміну. Безліч торговельних можливостей ширше безлічі виробничих можливостей.
Коефіцієнт обміну - кількість другого продукту, яке пропонує інша країна в обмін на одиницю першого продукту.
Доцільність міжнародного обміну залежить від співвідношення коефіцієнта обміну і альтернативних витрат виробництва першого продукту. Міжнародний обмін вигідний, якщо коефіцієнт обміну (А) більше альтернативних витрат. В цьому випадку при відмові від одиниці даного товару країна отримає при міжнародному обміні більше, ніж при внутрішньому обміні, т. Е. При перерозподілі ресурсів на самостійне виробництво додаткового обсягу другого продукту, рівного поставлений витрат:
Якщо коефіцієнт обміну менше альтернативних витрат (а < Зх) то міжнародний обмін невигідний.
Нехай між країнами А і В можливий взаємовигідний обмін, при якому країна А експортує перший продукт, а країна В - другий.
Конкурентна перевага країни при виробництві продукту -
змінні витрати його виробництва менше, ніж в іншій країні:
де С /, С / - нижчі витрати виробництва продукту X в країні А і В.
В даному випадку країна А має конкурентну перевагу. Якщо одна країна має конкурентну перевагу при виробництві першого продукту, то інша країна має перевагу при виробництві другого продукту, і взаємовигідний обмін між країнами можливий.
Визначимо, при яких значеннях коефіцієнта обміну можлива взаємовигідна торгівля. Нехай країна Л має конкурентну перевагу при виробництві продукту X, а коефіцієнт обміну його на продукт Y з країною В дорівнює а. Обмін в даній пропорції вигідний для країни А, якщо коефіцієнт обміну перевищує змінні витрати виробництва першого продукту: ЗХА а. Країна В має конкурентну перевагу при виробництві продукту Y, а коефіцієнт обміну його на продукт X з країною А дорівнює р. Обмін вигідний для країни В, якщо коефіцієнт обміну перевищує змінні витрати виробництва другого продукту: Р> Сг /в. Твір аїр тотожно дорівнює одиниці, тому дана умова приймає вид АСхв. Отже, обмін взаємовигідний за умови
Отже, товарний обмін взаємовигідний, якщо в країні, яка має конкурентною перевагою при виробництві продукту, коефіцієнт обміну даного продукту лежить між значеннями поставлений витрат його виробництва в даній країні і іншій країні. Звідси випливає, що взаємовигідний коефіцієнт обміну не єдиний. Тому важливу роль в міжнародній торгівлі відіграє вміння вести переговори, доступ до конфіденційної інформації і ін.
Якщо коефіцієнт обміну близький до поставлений витрат виробництва продукту в країні-експортері, то вигода від обміну для неї невелика. Якщо ж він близький до поставлений витрат його виробництва в країні-імпортері, то, навпаки, основна частина вигоди від угоди дістанеться країні-експортерові. Таким чином, будь-які країни можуть здійснювати взаємовигідні обміни, якщо тільки змінні витрати виробництва відповідних продуктів не рівні.