|
Економічна теорія аналізує господарське життя на двох рівнях: мікроекономічному і макроекономічному.
Коли розглядаються конкретні фірми і домогосподарства, окремі товари та ресурси, галузі та ринки, то це мікроекономічний аналіз, або мікроекономіка (від грец. Mikros - малий). Коли ж мова заходить про економіку в цілому або про складові її основних підрозділах, сферах і проблемах, то це макроекономічний аналіз, або макроекономіка (від грец. Makros - великий). Так, аналіз випуску конкретної продукції та її продажів окремими фірмами і навіть всією галуззю на конкретному товарному ринку - це мікроекономіка.
Аналіз загального випуску всіх видів продукції і її реалізації в країні і в світі - це макроекономіка.
З одного боку, макроекономіка утворює ту господарську середу, в якій працюють окремі фірми (підприємства), існують індивідуальні споживачі, функціонують окремі галузі, ринки та інші мікроекономічні одиниці. З іншого боку, мікроекономічні одиниці, разом узяті, утворюють макроекономіку. Для цього їх в економічній теорії агрегує, тобто об'єднують в укрупнені економічні одиниці, так звані агрегати, наприклад в сектор фірм (підприємств) і сектор домогосподарств, державний і приватний сектори, споживання і накопичення.
Більше того, межа між мікро-і макроекономікою розмита. Так, в економічній теорії деякі питання розглядаються одночасно на мікро-і макрорівні, наприклад стан справ у конкретних галузях і на окремих товарних ринках, де аналіз ситуації важливий як для конкретних підприємств цих галузей, так і для економіки країни в цілому. Тому деякі економісти пропонують використовувати термін «Мезоекономіка» для аналізу цієї прикордонної сфери, в яку, на їхню думку, потрапляють галузі та ринки.
|
- Передмова
мікро-та макроекономіки, з якими найчастіше доводиться стикатися у повсякденному господарського життя. Причому в розділі «Мікроекономіка» особливо виділено у вигляді підрозділу функціонування найважливіших ринків факторів виробництва і ролі держави в ринковій економіці. Підручник призначений для широкої аудиторії студентів і викладачів неекономічних вузів і факультетів, а також шкіл з
- Синтез визначень
мікро-та макроекономіки, у своєму підручнику "Економікс", відомому всьому світу, серед безлічі визначень предмета економічної теорії (політеконо-1 Анархіст князь П.А. Кропоткін вважав політичну економію наукою про найбільш раціональної організації господарської діяльності, мета якої полягає у вивченні «потреб людей і способів їх задоволення з найменшою непродуктивних
- 2. Розділи (рівні) економіки. Теоретична та прикладна економіка. Економічна політика
мікроекономіку і макроекономіку. Мікроекономіка пов'язана з господарською діяльністю окремих економічних суб'єктів (підприємств, фірм, споживачів, домогосподарств, найманих робітників, підприємців, торговців і т.д.), вона допомагає зрозуміти, чому на нижчому рівні економіки приймаються такі, а не інші рішення. Макроекономіка пов'язана з функціонуванням національної економіки в цілому, вивчає
- Безумовно , для подібної оцінки мають-ся серйозні аргументи.
мікро-і макроекономіку. Але не будемо до виходу книги та ознайомлення з нею широкого кола фахівців судити, наскільки її автору вдалося наблизити пізнавальні схеми до реального життя, подолавши дихотомію мікро-та макроекономічних процесів. Підручник, який претендує на завоювання позицій в XXI столітті, дозволяє розглянути більш насущний для рос-сийского досвіду викладання економічної
- Дискурс - це простір, в якому домінує та чи інша система цінно-стей.
мікро-та макроекономіки, теорії прав власності, теорії суспільного вибо-ра і багатьох інших), толерантність до різних ідеям. Ці властивості роблять неможли-об'єднати цей «мир теорій» в одну систему. Єдине, що дозволяє осмислити спільність цього «світу теорій», - про-ний минуле, яким є неокласична теорія. Неокласична теорія є спільною мовою сучасної
- Список рекомендованої літератури
мікроекономічна модель. / Пер. з англ. В. Лукашевич та ін; За заг. . Ред. Б. Лісовика і В. Лукашевича. - СПб., СП «Автокомп». - 1992. 52. Долан Е.Дж., Ліндсней Д. Мікроекономіка / Пер.с англ. ВЛукашевіча та ін; За заг. ред. Б. Лісовика і ВЛукашевіча. - СПб., 1994. 53. Доходи, рівень життя / / Економіст. - 1996. - № 5. 54. Замятіна М.Ф. Екологізація науково-технічної діяльності
- § 3. МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
мікроекономіки - окремим сім'ям, підприємствам і господарським об'єднанням. Потім автор переходить до макроекономіки - системі національного господарства і, нарешті, до глобальної економіки. Така послідовність виправдана існуванням різних за своїми масштабами рівнів розвитку економічних відносин і властивих їм закономірностей. Вивчення загальних основ, властивих мікро-та макроекономіки,
- § 3. МАКРОЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРА ВЛАСНОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ В КІНЦІ XX СТОЛІТТЯ
мікро-та макроекономіки. Зміни на рівні мікроекономіки виразилися в падінні ролі і значення приватної власності. Звернемося до мови цифр офіційної американської статистики (табл.3.1.). Таблиця 3.1. Форми господарства в США (1985 р.) Форма господарства Кількість (тисяч) У відсотках від загального числа Одноосібне володіння 11929 70,5 Товариства 1714 10,1 Корпорації 3277 19,4 З даних табл
- § 1 . СПЕЦИФІЧНІ РИСИ МАКРОЕКОНОМІКИ
мікроекономіки. У результаті сформувалася інша асиметрична концепція. Так виникло питання: що повинна включати сучасна економічна теорія - мікро-або макроекономіку? Наприкінці 40-х - початку 60-х років автори підручників економіці (професори П. Самуельсон, К-Макконнелл і С. Брю та ін.) стали на шлях синтезу мікро-та макроекономіки, що стали двома основними розділами підручників. Поряд з
- § 2. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ МАКРОЕКОНОМІКИ
мікро-до макроекономіки (це сталося другій половині 40-х років). При складанні національних рахунків використовується принцип подвійного запису, застосовуваної в бухгалтерському балансі (фр. balance - ваги). Такі рахунки стали використовуватися в міжнародній статистиці з 1953 р. у вигляді стандартної системи рахунків Організації Об'єднаних Націй. З 70-х років ця система "знялася більш ніж в 100 країнах.
|