Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
А.С. Булатов. ЕКОНОМІКА, 2003 - перейти до змісту підручника

4. Макроекономічні індикатори


Стан національної економіки аналізується за допомогою набору макроекономічних показників, часто званих макроекономічними індикаторами. Більшість з них береться з СНС.
Провідні індикатори. Насамперед це динаміка ВВП, тобто агрегований зростання (скорочення) сфери матеріального виробництва (промисловості, сільського господарства, будівництва) та сфери послуг (особливо торгівлі і транспорту).
З динамікою ВВП тісно пов'язані й інші макроекономічні індикатори, особливо норма безробіття та розміри інвестицій. Більше того, останні багато в чому визначають майбутню динаміку ВВП. Зазвичай швидкий чи повільний ріст ВВП супроводжується відповідною динамікою доходів населення.
Фінансові індикатори. Ця група показників свідчить про стан справ у фінансовому секторі, хоча воно визначає і стан справ в реальному секторі. Насамперед це такі показники, як рівень інфляції, розміри дефіциту бюджету, розміри і динаміка грошової маси, облікова ставка, а також індекс (індекси) фондового ринку (див.
24.6).
Зовнішньоекономічні індикатори. Стан зовнішньоекономічної сфери в чому визначається сальдо зовнішньої торгівлі (різницею між експортом та імпортом), сальдо платіжного балансу (див. гл. 39) і стабільністю обмінного курсу національної валюти.
Якщо взяти як приклад стан економіки Росії в 1998 р., то за той рік її ВВП скоротився на 4,6%, обсяг випуску промислової продукції - на 5,2%, сільськогосподарської продукції - на 12,3%, будівельних робіт - на 12,6%, вантажообігу - на 3,5%, обсяг роздрібної торгівлі - на 4,5%.
У Росії за 1998 р. норма безробіття зросла з 11,4 до 12,4%, інвестиції в основний капітал зменшилися на 6,7%, а реальна середньомісячна нарахована заробітна плата знизилася на 13,8 %.
Що стосується фінансових показників, то зростання споживчих цін за 1998 р. склав 84,4% порівняно з 11% у попередньому році; дефіцит консолідованого бюджету трохи скоротився, склавши за рік 3,6% по порівняно з 5% в попередньому році.
Грошова маса змінилася мало, а індекс фондового ринку виявився на рівні середини 90-х рр..
Зовнішньоекономічні індикатори свідчили, що позитивний торговельний баланс майже не змінився за рік, склавши 17,3 млрд. дол, а рахунок поточних операцій платіжного балансу (поточний платіжний баланс) хоча і був позитивним, але зменшився з 4 млрд. дол в 1997 р. до 2,4 млрд. дол в 1998 р. Драматичним виявилося положення обмінного курсу рубля - до кінця року він впав майже в чотири рази.
В цілому можна зробити висновок, що 1998 був черговим кризовим роком для російської економіки. Квартальні та місячні індикатори дозволяють уточнити цей висновок, вказавши на серпень-жовтень 1998 як на найбільш кризові місяці.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Макроекономічні індикатори "
  1. Терміни і поняття
    індикатори
  2. Система національних рахунків
    макроекономічні показники містяться в системі національних рахунків (повна назва: система рахунків національного продукту і доходу). Система національних рахунків була розроблена в кінці 1920-х рр.. групою американських вчених, співробітників Національного бюро економічних досліджень, під керівництвом майбутнього лауреата Нобелівської премії Саймона Кузнеця. Спроби розробити систему
  3. Національне багатство
    макроекономічних показників. Чистий економічний добробут Показник ВВП дає можливість у грошовому вираженні виміряти обсяг річного виробництва країни, але ВВП не повністю відображає економічний добробут нації. Відносно новим для нашої економічної науки є показник чистого економічного добробуту. У світовій практиці він застосовується на додаток до
  4. Платіжний баланс
    індикатором для вибору грошово-кредитної, валютної, бюджетно-податкової, зовнішньоторговельної політики і управління державною
  5. (Підказка: криві байдужості по-показувала комбінації рівнів споживання в різні
    макроекономічними і відображають стан економіки в цілому, а не конкретної фірми або домашнього господарства. Ми обговорювали, що економічна наука включає в себе два основних на-правління: мікроекономіку і макроекономіку (гл. 2). Мікроекономіка вивчає процеси прийняття рішень і взаємодії на ринку домогосподарств і фірм. Макроекономіка досліджує економіку в цілому, її завдання - пояснення
  6. Висновки
    макроекономічною політикою уряду в період ринкових реформ: - велике позитивне сальдо торгового балансу; - стійке негативне сальдо балансу послуг; - постійно збільшується від'ємне сальдо балансу доходів від інвестицій у результаті наростаючих платежів з обслуговування зовнішнього боргу; - величезні обсяги перенесених платежів з обслуговування зовнішнього боргу колишнього
  7. § 7. Сутність і критерії економічного прогресу
    макроекономічному рівні є зростання обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу; темпи зростання цих показників у розрахунку на душу населення та ін До них також належать коефіцієнти зростання (визначаються як відношення показника досліджуваного року до базового), темпи зростання (коефіцієнт зростання, помножений на 100%) і темпи приросту (темп зростання мінус 100). Проте темпи
  8. 5. Поведінкова теорія споживання - Мічиганський школа
    макроекономічні процеси. Тому стан проміжних психологічних змінних Мічиганський школа вимірює за допомогою масових опитувань, результати яких підсумовує «індекс споживчих настроїв »24. У традиційній макроекономічної теорії споживання (починаючи з Кейнса) проміжні змінні не враховувалися і по-i ребітельскіе витрати розглядалися безпосередньо як функ-
  9. АНАМНЕЗ
    макроекономічний ефект називається «голландської хворобою», тому що вперше він був помічений в Нідерландах в 60-х роках, коли підскочили ціни на нафту. Відтоді цей ефект не раз спостерігався і там, і в інших країнах. З 1970 по 1980 рік, в першому десятиліття високих цін на нафту, виробництво нафти зросло майже в сім разів в Норвегії, в два з половиною рази в Голландії, майже вдвічі - в
  10. 1. Причини циклічного розвитку економіки. Економічний цикл і його фази
    макроекономічних теоріях не враховувався поступальний рух економіки, тобто аналізовані у попередній темі рівноважні моделі є статичними. Ні в одній з них не враховується фактор часу і зміна ресурсного потенціалу. Однак економічна історія переконливо показує, що економіка знаходиться в постійному русі: спостерігаються певні коливання, періоди зростання
© 2014-2022  epi.cc.ua