Головна |
« Попередня | ЗМІСТ | Наступна » |
---|
В системі національного рахівництва формуються найважливіші макроекономічні показники і визначаються їх кількісні значення. Тому з нього і починається кількісний макроекономічний аналіз.
Національне рахівництво показує, як економіка функціонувала в минулому. Ця інформація служить для оцінки ступеня реалізації запланованих цілей, вироблення економічної політики, порівняльного аналізу економічних потенціалів різних країн. На основі цих даних коригуються макроекономічні концепції та розробляються нові.
Національне рахівництво базується на уявленні сукупності економічних взаємовідносин між суб'єктами національного господарства у вигляді кругообігу грошових потоків, що відображають участь суб'єктів в основних видах господарської діяльності: виробництві, розподілі, перерозподілі, використанні національного доходу і утворення майна. Зміна економічного становища учасників національного господарства за період відбивається за допомогою системи двосторонніх рахунків.
Комплексне уявлення про фактори освіти та напрями використання результатів суспільного виробництва - СОП, ВНП і НД - дає міжгалузевий баланс народного господарства. Стовпці таблиці міжгалузевого балансу показують, з яких елементів складається цінність продукції окремої галузі національної економіки, а рядки відображають споживання її продукції іншими галузями (проміжний продукт) і кінцевими споживачами (кінцевий продукт). У міжгалузевому балансі виділяються три квадранта: проміжного, кінцевого споживання і освіти ВВП. В квадраті I представляються міжгалузеві поставки продукції, виробленої і спожитої в одному і тому ж періоді. В квадраті II відображається використання результатів господарської діяльності за період чотирма макроекономічними суб'єктами. В квадраті III групуються джерела освіти ВВП і НД в галузевій структурі.
Система національних рахунків, яка використовується в Росії, побудована на методологічних засадах, прийнятих в 2008 р спільно ООН, МВФ, Світовим банком, ОЕСР і Євростатом. Це дозволяє зіставляти результати розвитку російської економіки та інших країн і простежувати макроекономічні явища і закономірності за допомогою даних вітчизняної статистики.
Розвиток макроекономічної статистики, уявлення процесу функціонування національної економіки у вигляді кругообігу грошових коштів, розробка системи національного рахівництва і створення моделі міжгалузевого балансу послужили основою для виділення макроекономіки в спеціалізований розділ економічної теорії.
Все це сприяло подальшому вдосконаленню методології та методів економічних досліджень. Сучасний стан макроекономіки характеризується наявністю альтернативних наукових напрямків, відмінність яких полягає не тільки в методах теоретичного аналізу, але і в висновках щодо сутності об'єкта пізнання. У той же час макроекономіка сьогодні не представляє собою набір окремих різнорідних положень про функціонування національних економік, а комплексно описує цей механізм і є теоретичною основою для вироблення економічної політики держави.