7.4. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ І ЇХ ОПЕРАЦІЇ
Другий рівень кредитної системи представлений комерційними банками. Комерційні банки діють на основі Закону РФ «Про банки і банківську діяльність».
Комерційні банки є самостійними комерційно-ми підприємствами, кінцевою метою яких є отримання при-були. Відповідно їх відносини з клієнтами носять комерційний характер. Вони не підкоряються в адміністративному порядку Центро-банку, а лише виконують його вказівки в межах норм, визначених законами.
Комерційні банки функціонують на підставі ліцензій, які видаються Центральним банком Росії. Ці ліцензії мають універсального характер і дають право на здійснення ряду банківських операцій (наприклад, на здійснення кредитної, інвестиційної, посередницької, іпотечної та іншої комерційної діяльності). Це принципово відрізняється від практики ліцензування в зарубіжних країнах, де ліцензії визначають спеціалізацію банку за видами діяльності.
Комерційні банки спираються на такі принципи діяль-ності:
1. Комерційні банки повинні працювати в лімітах реально наявних ресурсів. Вони повинні забезпечувати не тільки кількісних-дарське відповідність між своїми ресурсами і кредитними можли-ностями, а й домагатися відповідності характеру банківських активів специфіці зібраних ним ресурсів. Це відноситься до термінів притягнення ня ресурсів, а потім їх розміщення. Якщо банк буде залучати кошти на короткі терміни, а інвестувати їх у довгострокові опера-ції, то його ліквідність опиниться під загрозою.
2. Комерційні банки володіють економічної самостоятель-ністю. Даний принцип діяльності комерційного банку припускає-лага вільне розпорядження ресурсами банку, свободу вибору клі-ентов банку, вільне розпорядження доходами банку.
3. Взаємовідносини комерційного банку зі своїми клієнтами носить комерційний характер. Цей принцип реалізується, коли банк надає позики і величина позичкового відсотка визначається ним на основі ринкових критеріїв прибутковості, ризику і ліквідності-сти.
Комерційні банки виконують ряд функцій, до яких відно-сят:
- посередництво в кредиті, яке здійснюється шляхом пе-перерозподіл грошових коштів, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігу фондів підприємства і приватних осіб. Особ-ність цієї функції полягає в тому, що головним критерієм перерозподілу пределенія ресурсів виступає прибутковість їхнього використання і по-наступна капіталізація. У результаті досягається вільне пере-міщення фінансових ресурсів у господарстві між усіма економіч-ськими суб'єктами ринку;
- стимулювання нагромаджень у господарстві. Комерційні бан-ки, виступаючи на фінансовому ринку з попитом на кредитні ресурси, мобілізують тим самим наявні в господарстві заощадження через формування ефективних стимулів до нагромадження засобів. Стиму-ли до накопичення і заощадження коштів формуються на основі ефективної процентної політики по ощадних вкла-дам клієнтів комерційних банків;
- посередництво в платежах. Комерційні банки виступають посередниками в платежах між окремими господарюючими суб'єктів незалежно єктами, тобто обслуговують безготівковий оборот;
- посередництво на фінансових ринках. Банки мають право виступати як інвестиційні інститути, що можуть здійснювати діяльність на ринку цінних паперів як посеред-ника, інвестиційного консультанта, дилера та інвестиційних ком-паній.
Діяльність комерційних банків складається з пасивних і активних операцій.
Пасивні операції - це дії комерційного банку по формуванню ресурсів. Основними джерелами формування де-ніжних ресурсів банку є власні, емісійні і при-потягу кошти.
До власних засобів відносять фонди грошових коштів, утворені в процесі створення або установи банку, статутний капітал (акціонерний капітал), отриманий в процесі коммерче-ської діяльності (прибуток), резервний капітал (грошовий фонд, сформований за рахунок поточного прибутку на цілі покриття непред-бачених збитків).
Емісійними коштами банку є облігаційні зай-ми і випуск банківських векселів.
До залучених коштів відносять міжбанківські кредити і кошти, сформовані в процесі здійснення банком депозит-них операцій.
Міжбанківські операції - це джерело поповнення привле-чинних ресурсів банку через позики на міжбанківському ринку, тобто вза-імного кредитування банківських установ.
Депозити - це сума грошей, яку клієнт банку вносить на зберігання і може використовувати для розрахунків або вилучення готівкою. Депозитні операції ділять на: термінові і безстрокові.
Кошти, що зберігаються на рахунках до запитання (безстрокові вклади), призначаються для здійснення поточних платежів (на-особистими коштами, за допомогою пластикових карток та інших платіжних документів). За безстроковим рахунками банки виплачують вкрай низькі відсотки, це пов'язано з тим, що банки беруть на себе роботу з ведення та обслуговування платіжно-касових операцій клієнта, а також з тим, що вклади до запитання не залишають банкам можливості подальшого розміщення цих коштів і викорис- тання протягом тривалого часу.
Розрізняються звичайні депозитні рахунки до запитання і кон-токорректние (поточні рахунки).
У разі звичайного депозитного рахунку до запитання клієнт має право користуватися лише залишком коштів на власному сче-ті.
На контокорректном рахунку може бути мінусовий підсумок, і ком-мерческій банк в цьому випадку може видати позику клієнтові у формі овердрафту. Овердрафт - це форма короткострокового кредиту, наданих тавленіе якого здійснюється шляхом списання банком коштів по рахунку клієнта понад залишків на його рахунку. У результаті такої опера-ції утворюється негативний баланс (дебетове сальдо) - заборгова-ність клієнта банку. Банк і клієнт укладають між собою угоді-ня, в якому встановлюється максимальна сума овердрафту, умо-ви надання кредиту, порядок погашення та розмір відсотка за кредит.
Інший вид депозитних операцій - строкові депозити, тобто з оп-певними термінами погашення. На термінових рахунках концентрують-ся кошти цільового призначення з метою накопичення та подальшого використання їх у господарської та комерційної діяльності. За цими вкладами комерційні банки виплачують вищі про-центи, що залежать від терміну вкладу, оскільки є формою аку-муляціі довгострокових накопичень банку. Вони є основою здійснення активних операцій, тому банки зацікавлені у строкових вкладах.
Одним з видів строкових вкладів є депозитні сертифі-кати, розраховані на точно зафіксований час залучення коштів. Депозитний сертифікат - це свідоцтво про депонування в банку певної досить великої суми грошей, в якому вказується термін його обов'язкового зворотного викупу банком і розмір виплачуваної при цьому певної надбавки.
До пасивних операцій відносять різні ощадні вклади. Вклад - грошові кошти у валюті РФ або іноземній ва-люте, що розміщуються фізичними особами в банку в цілях зберігання, отримання доходу і здійснення розрахунків. Ощадні вклади служать для накопичення коштів фізичних осіб, про що клієнтові банку видається свідоцтво у вигляді ощадної книжки.
Активні операції - це операції банку з розміщення при залучених ресурсів з метою подальшої їх капіталізації та одер-ня прибутку.
Активні операції комерційних банків можна умовно розділити на чотири великі групи:
- перша група - позичкові операції;
- друга група - облікові операції;
- третя група - інвестиційні операції;
- четверта група - посередницькі операції.
Розглянемо ці операції більш докладно. Позикові операції є при-ляють головними активними операціями комерційних банків, кото-які здійснюються у формі банківського кредитування. Їх можна класифікувати за такими ознаками:
1. По термінах погашення позики:
- онкольні позики, що підлягають поверненню після надходження офіційного повідомлення від кредитора;
- короткострокові позички, надані позичальнику на заповнять-ня тимчасової нестачі власних оборотних засобів. У россий-ської практиці термін позички коливається в межах від 1 до 6 місяців;
- середньострокові позички, надані на термін до 2 років на цілі виробничого і комерційного характеру;
- довгострокові позики, використовуються для фінансування інвестиційних про-стіціонного проектів, обслуговування руху основних фондів господарюючих суб'єктів, купівлі майна та здійснення капітальних вкладень. Даний вид позики має тривалий термін реалізації і вимагає великих обсягів переданих кредитних коштів. Довгострокові позики надаються часто на строк від 3 до 10 років.
2. За способом погашення позики:
- позики, що погашаються одноразовим внеском;
- позики, що погашаються рівними частками протягом усього терміну дей-наслідком кредитного договору.
3. За способом стягнення позичкового відсотка:
- позики, відсоток по яких виплачується в момент її загального погашення;
- позики, відсоток по яких виплачується рівномірними вне-самі протягом всього терміну кредитного договору;
- позики, відсоток по яких утримується кредитором в момент безпосередньої передачі її позичальнику.
4. За наявністю забезпечення:
- довірчі позики, єдиною формою забезпечення кото-яких є кредитний договір;
- забезпечені позички, коли в ролі забезпечення виступають майно або ліквідні фінансові активи , що належать за-ні позичальники на правах власності;
- позики під фінансові гарантії третіх осіб, де зворотність кредиту досягається за рахунок оформлення зобов'язання з боку га-ранта відшкодувати позику кредитору в разі неспроможності позичальником ка або порушення ним умов кредитного договору.
5. За цільовим призначенням:
- позики загального характеру, що використовуються позичальником за своїм розсудом;
- цільові позики, що передбачають необхідність використовувати кредитні ресурси виключно в цілях, зазначених у кредитному договорі і бізнес-плані, який необхідний при даній формі кре-вання.
6. За категорією потенційних позичальників:
- вексельні позики - це позики, забезпечені векселем;
- підтоварної позики - це позики, що видаються під заставу товарів і товарних документів;
- іпотечні позики, забезпеченням яких є юри-ські права на нерухоме майно;
- міжбанківські позики - це взаємні позики кредитних органі-зацій;
- лізингові позики - це позики, що надаються на покупку ос-новних фондів, а потім передаються на правах оренди в долгосроч-ве користування за певну орендну плату.
Облікові операції - операції з обліку векселів та інших обли-гаціонних позик.
Нагадаємо, що вексель - боргове зобов'язання боржника сплата платником тить позначену в векселі суму в заздалегідь обумовлений термін.
Операція обліку (дисконтування) векселів чи інших обліга-ційних позик означає купівлю зобов'язань комерційним банком до закінчення терміну погашення зазначених цінних паперів. За цю послугу комерційний банк стягує з клієнта певний відсоток (комис-сію), який називається обліковим відсотком (дисконтом). Дисконт дорівнює різниці між сумою, позначеної на цінному папері (номі-нальна вартість), і сумою, яка виплачується власникові даної бу-маги раніше терміну оплати.
Формула обліку (дисконтування) векселя і облігацій:
де Н1 - виплачується у майбутньому сума за векселем або по ін зобов'язаннях; Н - номінальна вартість векселя або облігації; f - відносна довжина періоду до погашення векселя або облігації; d (t) - облікова (дисконтна) ставка.
Інвестиційними операціями комерційного банку є розміщення наявних у розпорядженні банку ресурсів в різного роду цінні папери: в корпоративні акції, облігації, у тому числі в державні облігаційні позики, в векселі, в похідні цінні папери.
Акція - емісійний часткова цінний папір, що закріплює пра-ва її власника на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством і на частину його майна. Акції можуть бути двох видів: звичайні і привілейовані. По звичайних акціях виплачуються ді-дів, які залежать від коливання прибутку, що залишається після сплати дивідендів за привілейованими акціями акціонерного про-вин. Звичайні акції мають право голосу. За привілеєм-ванням акціям їх власник отримує твердо фіксований дивідендів незалежно від коливання прибутку.
Облігація - емісійний цінний папір, що закріплює право її власника на отримання від емітента у встановлений нею термін номінальної вартості і зафіксованого в ній відсотка від цієї вартості. Таким чином, облігація є боргове зобов'язання емітента перед інвестором. Облігації можуть бути випущені як підприємствами, так і державними органами (федеральними або місцевими). Державні облігації прийнято вважати найбільш ліквідними цінними паперами, так як вони забезпечені державного-венним майном.
Крім боргових (облігацій) і пайових (акцій) цінних паперів існують специфічні фінансові інструменти ринку цінних паперів, звані похідними фінансовими інструментами. Похідні фінансові інструменти-це документ, що визначає право на купівлю або передачу в майбутньому цінних паперів. До них відно-сят фінансові ф'ючерси, опціони, варранти.
Сформований портфель фінансових активів повинен забез-печувати банку відповідну макроекономічної тенденції до-ходность, рівень прибутковості, диверсифікацію активів і ліквідує-ність. Дохід за інвестиційним портфелем формується в ході з-вершенія банком спекулятивних операцій з цінними паперами за рахунок отримання різниці в цінах. Зокрема, банк орієнтується на короткострокові коливання цін так, щоб максимально збільшити раз-ніцу між ціною купівлі та продажу фінансових активів. Крім то-го, за інвестиційним портфелем банки отримують процентні ви-плати у вигляді купонів за облігаціями, дивідендів по акціях.
Диверсифікація вкладень фінансових активів передбачає оптимальне і ефективне поєднання різних видів цінних паперів з метою зниження ризику. Оскільки всі фінансові активи розрізняються ються за рівнем прибутковості і ризику, їх можливі поєднання в порт-феле усувають негативні наслідки.
І, нарешті, до четвертої групи активних операцій комерційно-го банку можна віднести операції факторингу і форфейтингу.
Комерційні банки стали використовувати таку форму кредиту, як факторинг. Це не традиційний вид банківських послуг і пов'язаний він з тим, що банк купує «дебіторські заборгованості» підпри-ємств за готівку, а потім стягує борг з фактичного покупця, якому підприємство продало товар чи надало послуги.
Факторинг - це перекуповування або перепродаж чужий заборгованос-сти або комерційної операції за дорученням. Існує два ві-да факторингу: конвенційний (відкритий) і конфіденційний (Прихований). При конвенционном факторингу постачальник вказує на своїх рахунках, що вимога продано банку. При конфіденційному факторингу ніхто з контрагентів не обізнаний про кредитування його продажів банком. Тому вартість конфіденційних операцій фак-торингу вище, ніж конвенційних, і значно дорожче інших бан-ківських кредитів. Конфіденційний факторинг, в свою чергу, б-кість з правом регресу, тобто з правом зворотної вимоги платежу з постачальника, або без права регресу.
Використання факторингу дозволяє прискорити отримання платі-жей постачальником, знижує його витрати і поліпшує фінансові показ-ники. Одночасно даний вид операції супроводжується кредит-ним ризиком для банків, який, в свою чергу, вимагає від учасни-ков угоди наявності страхування.
Форфейтинг - це одна з різновидів довгострокового факто-рингу, пов'язана з продажем банку боргів і відповідно переходом ризику неплатежу за борговим документом на банк, стягнення яких настане через 1-5 років.
Інформація, релевантна "7.4. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ТА ЇХ ОПЕРАЦІЇ"
- Комерційні банки та їх операції. Банківські резерви
комерційні банки. Розрізняють універсальні та спеціалізовані комерційні банки. Так, банки можуть спеціалізуватися, наприклад: 1) за цілями: інвестиційні (кредитують інвестиційні проекти), інноваційні (видають кредити під розвиток науково-технічного прогресу), іпотечні (видають кредити під заставу нерухомості); 2) по галузях: будівельний, сільськогосподарський, - 12. Обмеження на випуск в обіг інструментів, що не мають покриття
комерційного та цивільного законодавства, що змушує кожного індивіда або фірму виконувати всі свої зобов'язання в повній відповідності з умовами договору. Якщо банки будуть збережені в якості привілейованих установ, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством, то в розпорядженні держави залишаться інструменти, які воно зможе використовувати у фіскальних цілях. - 6. Вплив інфляції та кредитної експансії на валову ринкову ставку відсотка
комерційної хроніки були праві, вибравши більш 100 років тому як показника ділових коливань обсяги виробництва цих галузей, а також будівництва. Вони помилялися тільки відносно перенакоплення. Зрозуміло, бум також впливає на галузі, що виробляють споживчі товари. Вони також більше інвестують і розширюють свої виробничі можливості. Однак не завжди нові - 7. Вплив дефляції і стискування кредиту на валову ринкову ставку відсотка
комерційних банків. Технічно це була кредитна експансія; по суті це був сурогат випуску доларів. Ще складніші методи застосовувалися в інших країнах. Наприклад, німецький рейх під час другої світової війни продавав облігації населенню. Рейхсбанк фінансував їх придбання, видаючи велику частину коштів, необхідних покупцям, у вигляді позик під заставу цих же самих облігацій. Чи не - Коментарі
комерційне, 202; ліцензування і, 346, 621-622; про законне платіжному засобі, 732, 734-737; прибутку і, 699сн.; прорабочее, 294-296, 697-701, 705-707; трудове, 298-299, 344, 698, 705-707; хлібні закони, 80; Дивіться також Авторське право; Закони; Патенти Заробітна плата: валовий та чистий, 561-563; дискусія про купівельну спроможність, 284-285; залізний закон, 23сн., 564, 699; історичне - 4.5. Кредитний консалтинг
комерційна іпотека); - кредит на купівлю обладнання; - кредит на покриття касових розривів; - кредитна линяючи; - факторинг; - лізинг; - ломбардне кредитування бізнесу; - банківські гарантії. - Інвестиції в підприємства РФ (в т. ч. вкладення в нові фірми (до року) в Москві). Звернення до кредитних брокерів, які мають досвід штатної роботи в - 4.6. Додаткова інформація
комерційну частини. Технічна частина тендерної документації являє собою: - опис і загальну інформацію про предмет і об'єкті торгів. У ній вказуються місце розташування і призначення об'єкта, його основні техніко-економічні дані, наявність зовнішньої інфраструктури, місцевих будівельних матеріалів, під'їзних доріг, а також терміни будівництва; - інформацію про проведення і - Рекомендована література
комерційної діяльності в мережі Internet. - М: «Известия вищих навчальних закладів. Геодезія та аерофотозйомка », спеціальний випуск, 2002. 3. Самохіна Є.А., Таранов Д.О., Шевчук В.А., Шевчук Д.А. Рішення задач фінансової математики методами програмування. - М: «Известия вищих навчальних закладів. Геодезія та аерофотозйомка », спеціальний випуск, 2002. 4. Шевчук Д.А. Економіко - правові - Глава 21
комерційний - і представили зважені звіти. Мене не цікавили ні позитивні, ні негативні сторони в діяльності компанії. Тільки факти. Звіти показали, що компанія представляє собою цінний власність. Перспективи компанії робили для інвесторів її акції вигідним і виправданим вкладенням навіть за поточною ринковою ціною. Зростання курсу було б самим законним і розумним рухом ринку, - Види грошей
комерційний кредит, коли одна людина набуває товари у іншого, обіцяючи розплатитися через певний період часу. Людина, що отримав вексель і не отримав грошей, може передати його третій особі, поставивши на векселі передавальний напис - індосамент. Так з'являється вексельний обіг. Банкнота - це вексель (боргове зобов'язання) банку. До початку ХХ в. правом випуску