| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Історія виникнення та розвитку ринку цінних паперів |
||
|
Прообразом фондових угод з'явився процес обміну однієї грошової одиниці на іншу, що відбувається в різних країнах світу на ярмарках, де купці зі всього світла вели торгівлю своїми товарами. Для приведення у відповідність грошових одиниць різних країн існували міняльні контори, власники яких обмінювали гроші за певним курсом за комісійну винагороду. У результаті зростання обсягів торгівлі та кількості укладених термінових угод поступово об'єктом фінансових операцій стають боргові розписки - векселі. Вексель - перша класична цінний папір, що поклала початок виникненню і розвитку фондового ринку, до організаційного оформлення якого угоди з векселями відбувалися на товарних біржах, оптових рин-ках. Батьківщиною фондової біржі вважається бельгійський порт - місто Антверпен, де відбулися перші торги цінними паперами на цій біржі в 1592 р. Поштовхом для подальшої динаміки ринку цінних паперів з'явилися процеси усуспільнення капіталу в період початку епохи великих географічних відкриттів. Спорядження морських експедицій і великих торгових караванів в країни Нового Світу потребувало значних капіталовкладень. Реакцією на потреби часу стало об'єднання купців-судновласників, банкірів, промисловців у свого роду товариства з метою створення загального капіталу. Внесення паю оформлялося спеціальним документом, що засвідчує право власності на певну частку в загальному капіталі і право на отримання частини прибутку в разі успіху спільного підприємства. Документ отримав назву "акція" (голл. dktie, лат. Actio - розпорядження, дозвіл, претензія), а товариство стало іменуватися акціонерним товариством або компанією. Відомо, що перші в світі акціонерні товариства - Голландська і Ост-Індська компанії. Подальша активізація фондових ринків та біржової торгівлі прихо-диться на першу третину XVIII в. і наступні роки. У цей період формуються біржі у Франції, Великобританії, Німеччини, США. Наприкінці XVIII-XIX столітті йде процес первісного нагромадження капіталу, що супроводжується значним зростанням промислового виробництва, сфери торгівлі, кредитних відносин і т. д. У країнах Європи та Америки з'являються перші акціонерні банки і промислові корпорації. При цьому фондові біржі не відразу, поступово входять в систему фінансово-економічних відносин, стаючи важливим елементом господарського механізму. Разом з тим це час неорганізованого, "дикого" ринку, для якого характерний вільний перелив капіталу, необмежена динаміка великих грошових коштів з галузі в галузь, відсутність законодавства, що регламентує економічні процеси, динаміку цінних паперів. З подальшим усуспільненням виробництва, виникненням і розвитком монополій зростає біржовий і позабіржовий обіг фінансових активів. Насущною потребою часу стає їх регулювання. Процеси регулювання ринку цінних паперів особливо активізувалися в XX в. у Сполучених Штатах Америки. На відміну від Європи, де переважали тенденції до зберігання вільних грошових коштів на рахунках у банках, в США більшість підприємців інвестувало капітали у фінансові активи. У результаті національний фондовий ринок США помітно обігнав в своєму розвитку європейський, на ньому склався більш досконалий механізм здійснення фінансових операцій, в даний час по праву він вважається найбільш організованим і демократичним ринком цінних паперів. Після потрясінь періоду Великої депресії, що призвели до руйнування формованої століттями економічної системи, активізувалися трансформаційні процеси, що призвели до переходу від ринкових механізмів до переважно державним регуляторам. Крах біржової системи зумовив реформу біржової діяльності, по-вимагав орієнтації на цивілізовану торгівлю фінансовими активами, максимальний захист всіх учасників фондових операцій від банкрутства і т. д. У 1933 р. в США був прийнятий Закон про цінних паперах, який сприяв формуванню фондового ринку сучасного типу. У Європі сплеск біржової активності відбувається в 60-і рр.. Оперував-шись від наслідків Другої світової війни, s вона активізує творчі процеси - розвиток промисловості, нових наукомістких і капіталомістких виробництв і т. д. При цьому фондові біржі сприяють переміщенню величезних грошових коштів, сконцентрованих банками та іншими розрахунково-кредитними установами, на фінансування найбільш ефективних економічних програм, винаходів, впровадження нових технологій і т. д. Механізм бірж передбачає перерозподіл коштів на користь галузей, що забезпечують найбільшу норму прибутку. Розвиток міжнародних відносин активізує її участь у міжнародних операціях з цінними паперами. У середині 70-х рр.. фондовий ринок західних країн представляє не тільки складний, але і відпрацьований і налагоджений механізм з розгалуженою мережею, тісними міжнародними зв'язками. Величезну роль у його розвитку відіграють транснаціональні промислові і банківські корпорації, з одного боку, здійснюють акумулювання грошових коштів, з іншого - провідні 'певну політику експорту капіталу. За останні двадцять років міжнародна торгівля цінними паперами зросла в десятки разів порівняно з післявоєнним періодом. У Росії розвиток фондового ринку проходило ті ж етапи, що і в інших країнах з орієнтацією на національні особливості. Організовано операції з цінними паперами почали відбуватися в період царювання Петра Першого. Спочатку угоди укладалися на зборах купців та інших торгових людей. У 1703 р. в Санкт-Петербурзі була відкрита перша товарно-фондова біржа, що поклала початок розвитку біржової справи в Росії. Спочатку на неї зверталися іноземні цінні папери, в основному векселі, пізніше з'явилися акції та облігації як іноземних емітентів, так і вітчизняних. Слідом за Санкт-Петербурзької біржі відкрилися в Одесі, Москві та інших містах. Пік розвитку фондового ринку в дореволюційній Росії припав на другу половину XIX століття, що зумовлено значним економічним підйомом, становленням товарного ринку і ринку капіталовкладень. Великий вплив на процеси розвитку фондового ринку Росії в цей період надають фондові біржі Франції та Німеччини. На початку XX в. посилюється зв'язок Санкт-Петербурзької та Московської фондових бірж з біржами Західної Європи. На Паризькій, Берлінської, Лондонській фондових біржах котирувалося російських цінних паперів на загальну суму близько 8 млрд. руб., Що склало близько третини сукупної вартості всіх випущених в той час в Росії фінансових активів. У свою чергу, на російській фондовій біржі велику роль грали найбільші банки і корпорації за участю іноземного капіталу. З початком Першої світової війни офіційно всі фондові біржі були закриті, але нелегально угоди з цінними паперами здійснювалися до революції 1917 р. З зміною механізмів влади всі державні позики, як зовнішні, так і внутрішні, були анульовані , а операції з цінними паперами заборонені декретом від 23 грудня 1917 Перехід до непу активізував відродження акціонерного капіталу та біржової торгівлі. У 1922 р. були дозволені операції з цінними паперами. Однак в 1929 р. у зв'язку з відмовою від ринкової орієнтації та ринкових механізмів знову відбувається закриття всіх бірж в Росії. З 1990 р. ринок цінних паперів і фондові біржі в Росії відроджують-ся. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Історія виникнення та розвитку ринку цінних паперів " |
||
|
||