| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Глава 36 Еволюційна економіка |
||
|
? Еволюційний принцип в історії економічної наука ? Сучасний підхід до застосування еволюційного принципу в економіці? Основні напрями та дискусійні питання еволюційної економіки Еволюційна економіка - новий напрям економічної науки, в рамках якого економічні процеси розглядаються як спонтанні, відкриті та незворотні; вони породжені взаємодією зовнішніх і внутрішніх факторів і проявляються у зміні структури економіки і діючих у ній агентів. Особливу увагу приділяється процесу інновацій - появі, закріпленню і поширенню нового; конкуренції як процесу відбору, а також проблемам інформації, невизначеності, часу. Еволюційна економіка протистоїть основним течією економічної теорії в цілому і неокласика зокрема. Вона катує-i я враховувати вплив інституційних та інших неринкових факторів на поведінку економічних агентів, а також подолати принципово статичний характер ортодоксальної економічної теорії. Викладене, однак, не означає неможливості інтеграції деяких ідей еволюційної теорії в неокласичну парадигму, мк само як і зворотного впливу неокласики неї інструментарію на шолюціонную економіку. Еволюційна економіка змістовно і метафорично свя-|, ша з еволюційним світоглядом, згідно з яким всі сис-к'ми знаходяться в процесі постійного і причин но-обусловленно-i про зміни. Це, зокрема, означає, що даний розглядає-н.ются як результат минулого і умова майбутнього, а механізм зміни зв'язується з мінливістю, спадкуванням і відбором. Застосування загальних принципів еволюціонізму в економіці відкриває мопие перспективи, але в той же час пов'язане з цілою низкою труднощів як філософсько-методологічного, так і практичного та психологічного характеру. По-перше, виникає так звана проблема запозичення. <) Ня має кілька аспектів: чи зводиться запозичення кісполь-Ітан понять біології в економіці або ж мова йде про Перене- 621 сеніі методологічних принципів біології в економіку або пошуку загальних методологічних основ; чи є терміни, сприйняті економістами з природних наук, швидше образними метафорами, ніж суворо певними поняттями, яке пізнавальне значення цих метафор і т. По-друге, специфіка еволюційного підходу і в першу чергу та обставина, що еволюційний процес нерозривно свя-зан з появою нового, змушує економістів звернутися до новітніх підходам до проблеми закономірності і причинності соціально-економічних явищ і в кінцевому рахунку спонукає переглянути базисні гіпотези теорії індивідуального вибору, на якій базується сучасна економічна теорія. По-третє, далеко не завжди економічні процеси безпосередньо піддаються інтерпретації в термінах еволюційної теорії, причому існують серйозні розбіжності серед економістів щодо змісту еволюційних понять стосовно до економіки, не кажучи вже про розбіжності серед біологів щодо механізму еволюційних змін. По-четверте, труднощі визнання еволюційного підходу економічним співтовариством пов'язані з консерватизмом наукового мислення і розповсюдженням рівноважної парадигми, яка принципово чужа ідеї еволюції, але в той же час приваблива строгістю використовуваного формального інструментарію. Це не означає, що не існує математичного апарату, який може бути використаний для опису еволюційних процесів. Теорія нелінійних систем і теорія хаосу, новітні симуляційні методи пропонують подібний інструментарій, хоча і не вирішують остаточно проблему моделювання відкритих систем та креативної діяльності людини. Однак прагнення до формальної строгості може захопити теоретиків-еволюціоністів в ту ж саму пастку формалізму, в якій опинилася економічна ортодоксія, і призвести до ще більшого відриву від реальності, ніж це характерно для ортодоксальних моделей. Разом з тим з точки зору еволюційного підходу сам предме i економічної науки, так само як і інших суспільних дисциплін, дає дослідникам, які дотримуються еволюційного під ходу, ряд переваг. 6Е2 живими організмами дозволяє спостерігати за цими процесами в реальному часі, що відкриває широкі можливості для емпіричного аналізу. Усвідомлення того, що багато процесів в економіці мають характер еволюційних в тому сенсі, що їх результати не можуть бути відомі заздалегідь, що економічні суб'єкти взаємодіють із зовнішнім середовищем і, отже, їх поведінку невіддільне від раз- пиття соціальних інститутів, може істотно змінити наші уявлення про те, якою має бути економічна наука і якого роду практичні висновки з неї можуть бути отримані. Сьогодні в області еволюційної економіки працюють Р. Нел-сон, С. Уінтер, Л. Магнусон, Д. Ходжсон, У. Вітт та ін Еволюційна економіка - формується напрямок, що не має ще строго окреслених рамок і структури, а зазначені вище складності не дозволяють розраховувати на швидкий успіх. Разом з тим можна сформулювати деякі загальні і найбільш істотні моменти, назвати найбільш значущі роботи, вказати основні проблеми, які сьогодні обговорюються представниками цього напрямку, нарешті, виявити витоки еволюційних ідей в економіці і спробувати простежити їх історію. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Глава 36 Еволюційна економіка " |
||
|
||