Головна |
« Попередня | Наступна » | |
4.1. ЕФЕКТ МАСШТАБУ І МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ |
||
Ефект масштабу є наслідок зростаючої віддачі масового виробництва, коли приріст випуску продукції обганяє приріст зроблених витрат. Внаслідок цього в міру збільшення обсягів випуску середні витрати на одиницю продукції скорочуються, виникає економія на витратах, значить, можливість формування різних цін у різних виробників (у виробників з різними масштабами виробництва). Теоретично всупереч теорії X-О виникає можливість різних цін на однаковий товар у країн з однаковими пропорціями наділене ™ факторами виробництва, але з різними масштабами виробництва, і, отже, виникнення між ними міжнародної торгівлі. Спеціалізація може ще більше збільшити масштаби виробництва і дозволить отримати ще в більших розмірах ефект масштабу. Таким чином, міжнародна торгівля, розширюючи межі національного ринку і формуючи даний світовий ринок збуту масового продукту (продукту випускається у великому масштабі), може закріпити і примножити цей ефект. В результаті утворюються і масштабне виробництво, і масштабний збут до безумовної вигоді споживача. Покажемо виникнення ефекту зростаючого масштабу шляхом зміни показника середніх витрат із зростанням масштабів виробництва. З курсу мікроекономіки відомо, що функція витрат має вигляд: І=ПІ + і - Q, де ПІ - постійні витрати, які не залежать від обсягу випуску; і - граничні витрати на кожну додаткову одиницю випуску; Q - величина випуску. Але якщо ПІ не залежать від обсягу випуску, то їх розмір на одиницю випуску буде тим менше, чим більше випуск. Загальні витрати на одиницю продукції, або середні витрати, будуть рівні сумі граничних витрат і частки від розподілу постійних витрат на величину випуску: СІ=ПІ / Q + і. Графічно це відображено на рис. 4.1 для ПІ=5, і=1. Рис. 4.1. Залежність середніх витрат від масштабів виробництва. Середні витрати дорівнюватимуть сумі граничних витрат і частки від розподілу постійних витрат на величину випуску. З ростом обсягів виробництва середні витрати скорочуються. ДЛЯ різних обсягів випуску середні витрати показані в табл. 4.1. Таблиця 4.1 Взаємозв'язок масштабів випуску та середніх витрат Випуск ПІ і СІ 5 5/5 1 2 10 5/10 1 1,5 15 5/15 1 1,33 20 5/20 1 1,25 25 5/25 1 1,2 Лінія середніх витрат є низхідній лінією, яка підтверджує зниження середніх витрат у міру збільшення обсягів випуску. При цьому лінія граничних витрат знаходиться нижче лінії середніх витрат, які при нескінченно великому випуску наближаються до значення граничних витрат. Спрямований вниз нахил кривої середніх витрат наводить на думку, що такий же характер матиме в нашому прикладі і крива виробничих можливостей. Згадаймо, що остання відображає поведінку витрат заміщення, тобто їх альтернативний характер. Цей принцип альтернативного використання ресурсу застосовний і при масштабному виробництві. Він показує, що чим більше випуск товару спеціалізації і нижче середні витрати, тим більше ефект економії, що утворюється внаслідок відмови від Невироблені альтернативного продукту, або, іншими словами, розмір економії, що виникає внаслідок відмови від виробництва замещаемого продукту. Цей ефект обернено пропорційний рівню середніх витрат виробництва. Як і крива середніх витрат, крива виробничих можливостей при наявності ефекту віддачі від масштабу стає опуклою по відношенню до початку осей координат. Припустимо, що в торговельні відносини вступають дві країни, які розраховують отримати виграш від економії масштабу. Для спрощення моделі припустимо, що у них рівні умови виробництва і однаковий рівень добробуту. Це дозволяє нам побудувати спільний кордон виробничих можливостей і загальну криву байдужості. Як і раніше, остання перебуватиме у точці дотику дотичної з кутом нахилу, що показує рівень ціни при заданому обсязі виробництва. Відмінності лише в тому, що дотична перебуватиме під кордоном виробничих можливостей. Ми знаємо, що з набранням торговельні відносини крива байдужості переміститься з лінії кордону виробничих можливостей на лінію торговельних можливостей, показуючи зрослий обсяг споживання. На рис. 4.2 це і буде графічним відображенням виграшу від розвитку торговельних відносин, які дозволили одній країні збільшити виробництво товару С з 40 до 140 од., А іншого товару Г в такому ж обсязі для збільшення зустрічних поставок. Якщо до початку торгівлі обидві країни виробляли і споживали обидва товари в розмірі 40 од., То з встановленням торговельних відносин, повністю спеціалізуючись на виробництві одного з товарів, вони змогли б провести їх в обсязі 140 од. кожна, поставивши на експорт і збільшивши споживання за рахунок імпорту відповідно в обсязі по 70 од., як якби кожна з країн набула б по 30 од. кожного товару. Якщо обидві країни, скажімо Франція і Італія, виробляють відповідно по 40 тис. пральних і посудомийних машин і, маючи рівні умови виробництва (граничні витрати 100 дол на кожен виріб і по 5 млн дол первинних вкладень в кожне з виробництв), вирішать спеціалізуватися кожна на одному з товарів (Італія на пральних, Франція на посудомийних машинах), то вони збільшать виробництво товарів спеціалізації до 140 тис., скоротивши світову ціну продажів з 225 ДОЛ. (5 000 000: 40 000) + 100 до 135 дол (5 000 000: 140 000) + 100. У обох країн споживання обох товарів зросте до 70 тис. од. при зниженні продажної ціни на 90 дол Більш уважний погляд на те, яким чином відбувається масштабне зростання випуску якого товару, показує, що це зростання може здійснюватися двома шляхами. Перший шлях пов'язаний зі збільшенням числа виробників, тобто з розширенням галузі. Скажімо, замість 100 виробників із середнім обсягом випуску в 200 од. на рік з'являється ще 100 виробників з таким же обсягом випуску, так що загальний обсяг зростає з 20 тис. до 40 тис. од. Ефект економії в такому випадку досягається за рахунок зовнішнього стосовно кожному виробнику зростання виробництва. Кожен виробник діє, орієнтуючись на ринкову ціну, і тільки вийшовши на ринок, він переконується, що виросло загальна пропозиція товару задовольняє попит за нижчою ціною. Тут ми маємо випадок зовнішньої економії, яка виникає в умовах досконалої конкуренції. Прикладом подібного ринку досконалої конкуренції може бути ринок виробників рису, де багато тисяч і десятки тисяч його виробників діють незалежно один від одного, разом забезпечуючи ефект розширення галузі і зовнішню економію на масштабі. Але цей приклад не типовий, бо ефект масштабу тут поєднується з факторним перевагою (рис надходить також в обмін на промислові товари, не всі країни можуть виробляти його, не володіючи умовами для цього). Тому найбільш типовим випадком масштабного зростання виробництва, що породжує економію від масштабу, слід вважати його розширення всередині фірми, коли масштаби виробництва зростають, а кількість фірм скорочується (наприклад, 50 виробників з обсягом виробництва у кожного по 400 од. На рік). У цьому випадку ефект економії досягається всередині фірми і називається внутрішньою економією. На внутрішній економія, однак, заснована на зовсім іншому принципі ціноутворення і конкуренції, який передбачає концентрацію виробництва в сокращающемся числі фірм. Концентрація веде до руйнування досконалої конкуренції та утворення монополій. На такому ринку виживають небагато великі фірми, які, домагаючись переваг у витратах виробництва, отримують можливість розширення ринку за рахунок зниження ціни. Припущення про такий ринковому поведінці великих фірм підтверджується різноспрямованою залежністю числа фірм від рівня цін і середніх витрат. Це число фірм має позитивний зв'язок з рівнем середніх витрат і негативну зв'язок з рівнем ціни. Чим більше фірм, тим сильніша конкуренція між ними і нижче ціни. З іншого боку, чим більше фірм, тим менше обсяг випуску в кожній з них і тим вище середні витрати виробництва в кожній з них (рис. 4.3). На графіку рис. 4.3 перша залежність відбивається низхідній лінією РР, другий залежність - висхідною лінією ІІ Рис. 4.3. Графік числа фірм на ринку. Число фірм на ринку визначається взаємодією рівнів цін і середніх витрат. Перевищення ціни над середніми витратами викличе зростання числа фірм, зацікавлених в отриманні прибутку, перевищення витрат над ціною викличе відхід частини фірм з ринка.Прі числі фірм /? J витрати виробництва нижче ціни, і ця різниця може залучити на ринок інші фірми, поки число їх не досягне оптимального рівня, що забезпечує рівність цін і витрат; при числі фірм пг у частини фірм витрати виявляються вище рівня продажної ціни, і вони, розорившись, залишають ринок, так що знову відновлюється їх оптимальна кількість. Але розоритися можуть не тільки фірми, у яких витрати вище ціни, тобто знаходяться праворуч від оптимального числа п, а й частина тих фірм, які найближче до оптимального числа з лівого боку, якщо яка-небудь фірма або декілька фірм в результаті нововведень в організації виробництва знизять витрати, отримають можливість розширити виробництво і завоювати додатковий сегмент ринку шляхом зниження продажної ціни. Фактично ці фірми змінять траєкторію обох ліній таким чином, що точка їх перетину виявиться лівіше точки А, витіснивши з ринку частину конкурентів. Це і буде проявом переходу до ринку недосконалої конкуренції, для якого характерне скорочення числа виробників при одночасному перетворенні вижили конкурентів у монополістів. Таким чином, ефект масштабу може виникати як на конкурентному ринку, або ринку досконалої конкуренції, так і на ринку недосконалої конкуренції. Випадок ринку недосконалої конкуренції є найбільш типовим. Тому ми розглянемо спочатку цей випадок. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 4.1. ЕФЕКТ МАСШТАБУ І МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ " |
||
|