|
На сучасному етапі розвитку цивілізації широко визнаються значимість і цінність людських ресурсів. Тому що протікають на планеті демографічні процеси заслуговують найпильнішої уваги і дослідження.
Наростаюча напруженість у цій сфері насамперед пов'язується з так званим «демографічним вибухом», досить чітко проявився вже з середини XX століття і став однією з характерних рис сучасної епохи. Про інтенсивність цього процесу красномовно свідчать наступні статистичні дані. Опубліковані експертами ООН, вони ілюструють динаміку приросту світового населення за останні півтора сторіччя:
Таблиця
| Роки |
1850 |
1930 |
1960 |
1975 |
1986 |
2 (прогноз) |
| Чисельність населення світу (млрд. осіб) |
1,0 |
2,0 |
3, 0 |
4,0 |
5,0 |
Понад 6,0 |
Так, число жителів планети лише до середини минулого століття вперше досягло мільярдної позначки, а згідно з новітніми оцінками, до 2000 року населення країн світу може збільшитися до 6,03 млрд. чоловік (до 2015 року - до 7,47 млрд. чоловік). Отже, тільки в другій половині XX століття чисельність населення планети зросте також більш ніж удвічі. Настільки високі темпи його зростання виявлялися неможливими протягом багатьох тисячоліть всього попереднього розвитку.
При цьому слід враховувати, що понад 80% сучасного і ще більша частка перспективного приросту світового населення (на відміну від минулих періодів) припадає на країни, що розвиваються. Так, наприкінці XX століття приблизно 60% світового населення проживає в Азії; майже 12% - в Африці; 8% - у Латинській Америці; 6,3% - у Північній Америці; 6,2% - в регіоні Західної Європи; 2, 6% - у Росії і лише близько 1,0% - в Австралії та Океанії.
Не викликає сумнівів, що найважливішим фактором, який зумовив такий «демографічний вибух», є специфічне, суперечлива взаємодія і переплетення прогресу і відсталості в країнах світу, що розвивається.
Так, поширення сучасних засобів медицини, що призвело до значного зниження дитячої смертності, і встановлення контролю над інфекційними захворюваннями, розширення масштабів продовольчого постачання населення цих країн як за рахунок зростання власного виробництва продуктів харчування, так і шляхом збільшення імпорту сприяли різкому зростанню темпів приросту населення.
Крім того, і понині країни світу, що розвивається відрізняють і економічна відсталість, і відомий консерватизм у сфері соціальних відносин, і панування традиційних моральних, релігійних і інших вистав на тлі порівняно невисокого рівня грамотності.
Перераховані фактори затримали на досить тривалий термін перехід країн, що розвиваються від типу відтворення населення, характерного для натуральнохозяйственних способів виробництва з їх високою народжуваністю і смертністю, а тому і вкрай невеликим приростом населення, до сучасного типу його відтворення з низьким темпом приросту населення, що визначаються низькою народжуваністю при низькому рівні смертності і порівняно високою тривалістю життя.
Подібні зрушення відбувалися в минулому і в зоні промислово розвинених країн, де також мав місце свого роду «демографічний вибух», хоча й більш розтягнутий за часом. Але що протікали тоді «вибухові» демографічні процеси через порівняно невеликі абсолютних розмірів населення і обмеженості їх територіями небагатьох країн не перетворилися на глобальну проблему.
Таким чином, на сучасному етапі в країнах, що розвиваються склався своєрідний перехідний тип відтворення населення, при якому зниження смертності не супроводжується відповідним скороченням народжуваності.
Таким чином, демографічні процеси в зоні, що розвивається сьогодні відрізняються настільки бурхливими формами і такою інтенсивністю, що створюється чимало ускладнень. Все це і призвело до прояву глобальної демографічної проблеми.
На думку експертів-демографів, подібний «перехідний період» може продовжитися в країнах, що розвиваються до середини XXI століття, у зв'язку з чим чисельність світового населення, ймовірно, стабілізується до 2100 р. на рівні 10,5 млрд. чоловік. До цього періоду вже 95% всього населення планети будуть проживати в сучасній розвивається зоні.
Перспективи ослаблення «демографічної напруженості» та подальшого вирішення цієї проблеми фахівці визначають наступним чином.
У зв'язку з тим, що темпи природного приросту населення складаються з взаємодії двох основних демографічних показників - народжуваності і смертності, а останні, в свою чергу, залежать від рівня розвитку суспільства (економічного, соціального, культурного та т. д.), відсталість країн, що розвиваються служить однією з причин високих темпів природного приросту населення цієї зони (2,3-3,0% порівняно з 0,7% в промислово розвинених країнах).
У той же час в країнах, що розвиваються діє загальна закономірність зростання ролі соціально-психологічних факторів на тлі відносного зниження ролі природно-біологічних факторів. Тому й проявляється досить стійка тенденція до зниження народжуваності в міру досягнення країною більш високого рівня розвитку.
З іншого боку, відмінностей країн, що розвиваються від промислово розвинених держав за рівнем смертності помітно менше. Саме в цій області відмічається найбільш вражаючий прогрес розвивається зони. Серйозні наслідки демографічних процесів, що протікають в країнах, що розвиваються, пов'язані і з зворотним впливом демографічної проблеми на відсталість.
Крім цього, в розвивається зоні відбувається формування специфічної вікової структури населення, у якій невідповідно велику питому вагу займає молодь до 17 років (понад 2/5 населення в цих країнах у середньому в порівнянні з 1/3 в розвинених країнах). Відповідно менша частка належить населенню у працездатному віці (трохи вище 1/2 в порівнянні з 2/3 в країнах Заходу). Тобто чим вище коефіцієнт утриманства, тим більш обмежені можливості підвищення життєвого рівня населення.
На сучасному етапі в суспільній свідомості країн, що розвиваються в поняття демографічної проблеми включається не тільки те, що відноситься до демографічним процесам як таким, а й збільшення тривалості та якості життя населення. Таким чином, за своїм змістом демографічна проблема виявляється тісно пов'язаної з проблемою подолання їх господарської та іншої відсталості.
Такий підхід стає останнім часом особливо актуальним у зв'язку з тим, що багато країн світу, в першу чергу ті, які більшою мірою відчувають залежність розвитку від вирішення демографічної проблеми, виробляють і здійснюють активну демографічну політику , що приносить досить ефективні результати. Різноманітні програми планування сім'ї стали втілюватися в життя. Тому можна сподіватися, що міжнародне співтовариство усвідомило серйозність і масштабність демографічних проблем, а також і їх тісний взаємозв'язок з економічним і соціальним розвитком усіх країн і регіонів.
|
- ЛІТЕРАТУРА
динаміки. М.: Економіка, 1989. Кондратьєв Н.Д. Основні проблеми економічної статики і динаміки. М.: Наука, 1991. Kondratiev N.D. Collected works. Vol. 1 - 4. L.: Pickering Chatto, 1998. До 100-річчя з дня народження Н.Д. Кондратьєва / / Питання економіки. 1992. № 10. Довготривалі тенденції в капіталістичному відтворенні. М.: ИНИОН,
- Рекомендована література
динаміки. М.: Економіка, 1989. Кондратьєв Н.Д. Основні проблеми економічної статики і динаміки. М.: Наука, 1991. Kondratiev N.D. Collected works. Vol. 1-4. L.: Pickering Chatto, 1998. До 100-річчя з дня народження Н.Д. Кондратьєва / / Питання економіки. 1992. № 10. Довготривалі тенденції в капіталістичному відтворенні, i М.: ИНИОН,
- 24. Прокоментуйте проблему, висунуту Т. Мальтусом в його відомій праці. Як трактується вона в сучасних умовах?
Демографічному «вибуху». З мальтузіанской концепції випливає, що трудяще населення саме винне в своєму скрутному становищі. Виправити умови життя не можна, тому що не можна виправити, «скасувати» закони природи. Мальтусом ігнорується той факт, що з ростом життєвого рівня, поліпшенням матеріальних умов змінюються і демографічні процеси, скорочується народжуваність. У теорії
- 2.4.3. Порівняльний аналітичний баланс
динаміку окремих її показників. Він систематизує її попередні розрахунки. Всі показники порівняльного аналітичного балансу можна розбити на три групи: - статті балансу в абсолютному вираженні на початок і кінець року; - показники структури балансу на початок і кінець року, - динаміка статей балансу в абсолютному (вартісному) вираженні - динаміка структури балансу - вплив
- Динаміка цін
динаміка цін світового ринку на продукцію обробної промисловості показувала стійку тенденцію до зростання. Найбільший стрибок цін відбувся в 70-ті роки (11,4% на рік за 1973-1983 рр..), Коли у ще більших масштабах росли ціни на сировину. На відміну від попередніх десятиліть ціни на оброблені товари в 70-ті роки поступалися зростанню цін на інші товарні групи, за винятком сільськогосподарського
- Інфляція.
Динаміку інфляційних процесів. Досягнуте ціною "стиснення" попиту основних економічних агентів і, як наслідок, подальше падіння їх ділової та інвестиційної активності, скорочення масштабів інфляційних процесів набули в даний час характер довгострокової тенденції. Окремі інфляційні сплески, викликані реакцією економіки на заходи грошово-кредитної підтримки окремих галузей і
- Запитання до теми
динаміку капіталовкладень у світовій економіці в цілому і по підсистемах. 4. Які фактори впливають на динаміку накопичення? 5. Чи існують відмінності в обсяг і динаміку заощаджень і накопичень у світовому господарстві і його підсистемах? 6. Яка структура накопичення за джерелами його формування в промислово розвинених країнах і країнах? 7. Яка суть концепції циклу
- 1. Поняття і форми міжнародного руху капіталу. Масштаби, динаміка та географія цього процесу
динаміка і географія цього
- Глава 14. Трудові ресурси
демографічної), тобто в суспільному розподілі праці, а також мобільність робочої сили, масштаби і динаміку безробіття. Не менш важливим компонентом сфери праці є кадрова робота на підприємствах (фірмах), мотивація праці та трудові відносини. Саме на мікрорівні відбувається безпосереднє використання трудових ресурсів країни, здійснюється їх внесок в економічне зростання в якості
- Динаміка ВВП
динамікою ВВП тієї чи іншої країни. Зв'язок між динамікою ВВП і попитом на гроші відіграє центральну роль в кількісної теорії грошей. В принципі звідси випливає, що курс валюти має підвищуватися в країні, де спостерігаються більш високі темпи економічного зростання і попиту на різні види
- Закон тенденції середньої норми прибутку до зниження
динаміку середньої норми прибутку в прямий зв'язок з технічним прогресом. Для Маркса прогрес техніки завжди виступав джерелом динаміки капіталістичної системи, а заодно і «порушником спокою» - фактором дестабілізації нормального ходу відтворювального процесу. Віддаючи належне капіталізму за його здатність прискорювати технічний прогрес, Маркс, проте, дійшов висновку, що
- Глава 5. Поведінка споживача у ринковій економіці
динаміку, взаємозв'язок з цінами. У створення цієї теорії внесли значний внесок економісти XIX і початку XX в.: Г. Госсен і Е. Енгель (Німеччина), К. Менгер і Е. Бем-Баверк (Австрія), У.С. Джевонс і Ф. Еджуорт (Англія) і
- Глава 5. Поведінка споживача у ринковій економіці
динаміку, взаємозв'язок з цінами. У створення цієї теорії внесли значний внесок економісти XIX і початку XX в.: Г. Госсен і Е. Енгель (Німеччина), К. Менгер і Е. Бем-Баверк (Австрія), У.С. Джевонс і Ф. Еджуорт (Англія) і
- Глава 2. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
процесом міжнародного поділу праці і подальшим його поглибленням. Міжнародний поділ праці носить об'єктивний характер, і в безпосередній-ної зв'язку з ним, як його наслідок розвиваються викликані ним економічні процеси. Насамперед це процес транснаціоналізації виробництва, що виражається в міжнародній спеціа-лізації і кооперуванні виробництва і знайшов своє втілення в
|