Головна |
« Попередня | Наступна » | |
5.4. Антикризове управління неплатоспроможним господарюючим суб'єктом |
||
Які ж чинники відновлення платоспроможності, принаймні, за формальними ознаками? З алгоритму розрахунку коефіцієнта Клт легко бачити, що його зростання в динаміці може бути досягнутий або за рахунок скорочення кредиторської заборгованості, або за рахунок випереджаючого зростання оборотних коштів (поточних активів). З балансових співвідношень зрозуміло, що саме по собі зменшення кредиторської заборгованості неможливо - воно завжди супроводжується еквівалентним скороченням оборотних активів. Тому єдиним прийнятним засобом відновлення платоспроможності є нарощування оборотних активів підприємства за рахунок результатів господарської діяльності з одночасним збільшенням пасивної статті «Прибуток». Таким чином, критерієм відновлення платоспроможності є одержання в прогнозованому періоді прибутку у розмірі, необхідному для забезпечення дворазового перевищення оборотних активів над короткостроковими пасивами. Приклад 5.3. Величина оборотних активів підприємства на кінець звітного періоду була 235 тис. руб., Термінові зобов'язання підприємства - 168 тис. руб. Значення коефіцієнта Клт=235: 168=1,4. Для гарантованого досягнення нормативного значення коефіцієнта необхідно збільшити оборотні активи до величини 336 тис. руб. (168 - 2), тобто прибуток підприємства в прогнозованому періоді (6 місяців) повинна скласти не менше 101 тис. руб. При цьому передбачається, що сума термінових зобов'язань не зросте. Безумовно, існують надзвичайні заходи, в принципі, що сприяють відновленню платоспроможності, проте реалізація їх або вимагає досить тривалого проміжку часу, або небажана, оскільки пов'язана із зменшенням майнового потенціалу підприємства або негативними змінами в ньому, які можуть позначитися в майбутньому. Основними з них є: а) продаж частини основних засобів як спосіб розрахунку з кредиторами за поточними зобов'язаннями; б) збільшення статутного капіталу. Відзначимо, що даний варіант в окремих випадках досить протяжний у часі і нерідко супроводжується певними витратами. Зокрема, додаткова емісія акцій - це вельми дорогий процес, якому нерідко супроводжує падіння ринкової ціни акцій фірми-емітента; в) отримання довгострокової позики або позики (в останньому випадку відбувається певне умовне перерозподіл джерел коштів - частина власного капіталу, що служила джерелом покриття основних засобів, тепер стає джерелом покриття оборотних коштів). Відзначимо, що якщо отримана позика носить цільовий характер, то поліпшення платоспроможності за формальними критеріями носить насправді фіктивний характер; г) отримання державної фінансової підтримки на безповоротній або поворотній основі з бюджетів різних рівнів, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів. Це джерело пов'язаний з виконанням ряду умов, зокрема, з наявністю плану фінансового оздоровлення (бізнес-плану), що включає серед інших заходи щодо відновлення платоспроможності; наявністю поданих у встановленому порядку документів на приватизацію для підприємств, що підлягають обов'язковій приватизації відповідно до Державної програми приватизації ; безумовним дотриманням цільового характеру використання раніше наданої державної фінансової підтримки. Прогнозування можливості втрати підприємством платоспроможності можливе або шляхом складання прогнозного балансу, або, що набагато простіше, зіставленням прогнозованих джерел покриття запасів і витрат. Підприємству для здійснення своєї діяльності необхідна певна величина виробничих запасів. У реальному житті цей показник, як правило, має тенденцію до зростання (розширення обсягів діяльності, інфляція та ін.) Які ж джерела покриття приросту вартісної оцінки запасів, не зменшують економічний потенціал підприємства? Досить очевидно, що одним із таких джерел може бути равновеликое зменшення інших балансових статей другого розділу активу балансу, наприклад, зменшення дебіторської заборгованості або коштів на розрахунковому рахунку. У цьому випадку відбувається просте перерозподіл структури поточних активів, валюта балансу не змінюється, не змінюється і оцінка рівня платоспроможності підприємства на основі наведених в постанові критеріїв (коефіцієнти Клт і Кос). Зовсім інша ситуація виникає у разі, коли збільшення величини запасів за період супроводжується збільшенням валюти балансу. Очевидно, що для того щоб принаймні значно не погіршити оцінку рівня платоспроможності (тобто не знизити прогнозоване значення коефіцієнта покриття до рівня менше 2), необхідно, щоб не менше половини приросту запасів покривалося за рахунок прибутку даного періоду. Таким чином, для аналізу можливості втрати платоспроможності в найближчі три місяці необхідно виконати наступні розрахунки: а) спрогнозувати величину виробничих запасів на кінець аналізованого періоду, взявши до уваги темп інфляції і розширення обсягів діяльності підприємства (тим самим можна визначити приріст запасів за період); б) розрахувати прибуток за аналізований період; в) якщо отриманий прибуток покриває не менше половини приросту запасів, можна зробити висновок, що у разі її повного реінвестування в поточні активи значення рівня платоспроможності не опуститься нижче критичного (відзначимо, що якщо прибуток за період покриває рівно половину приросту запасів, значення розрахункового коефіцієнта поточної ліквідності зменшиться, залишаючись тим не менш вище критичного). Приклад 5.4. У гр. 1 табл. 5.8 наведено дані про фінансовий стан підприємства за I квартал 199___г. (Млн. руб.). Значення показників платоспроможності знаходяться в нормі. Требуется проаналізувати можливість втрати платоспроможності в найближчі три місяці. Є наступна додаткова інформація: підприємство має намір нарощувати щомісячний обсяг виробництва з темпом приросту 0,5%; частка останнього місяця в доходах і витратах звітного періоду становить 35,8 %; прогнозований рівень інфляції становитиме 7% на місяць; прогнозований темп приросту цін на використовувані сировину складе 9,5%; прибуток за базовий (звітний) період включена в статтю "Джерела власних коштів"; для наочності передбачається, що нараховані дивіденди відразу виплачуються акціонерам. Таблиця 5.8 Аналіз можливості втрати платоспроможності (млн. руб.) Аналіз можливості втрати платоспроможності Примітки до розрахунків. 1. Кумулятивні темпи зростання обсягів виробництва, інфляції та цін на спожите сировину відповідно рівні:
2. На підприємстві є резерви невикористовуваних основних засобів, тому в прогнозованому періоді не планується їх збільшення. Передбачається, що на кінець прогнозованого періоду економічний потенціал підприємства не повинен знизитися, тобто обсяги оборотних коштів повинні задовольняти прогнозованим обсягами виробництва. Якщо припустити, що величина і структура оборотних коштів у базисному періоді були оптимальні, то на кінець прогнозованого періоду вони можуть змінитися прямо пропорційно зростанню обсягів виробництва, інфляції та цін на сировину, тобто прогнозовані їх значення складуть: запаси і витрати - 26,12 (19,6 - 1,015 - 1,313); інші оборотні кошти - 6,84 (5, 5 - 1,015 - 1,225). 3. Можливі кілька сценаріїв розвитку ситуації, а отже, і варіантів прогнозів. Зокрема, прогнозні оцінки в значній мірі залежать від варіанту оцінки продукції підприємства. Теоретично можливі такі ситуації: ціна не змінюється, ціна зростає пропорційно темпам інфляції, ціна зростає пропорційно темпам зростання цін на сировину, підприємство має можливість піднімати ціну на свою продукцію в необхідних розмірах. Кожна з цих ситуацій равновозможних, для ілюстративних цілей ми обмежилися розглядом другого (варіант 1) і третьої (варіанти 2 і 3) ситуацій. 4. Прогноз обсягу реалізації (V) і величини витрат сировини (Zm) і інших витрат (Zo) на наступні три місяці можна виконати різними способами, з більшою або меншою похибкою. Зокрема, можна використовувати такі алгоритми. Варіант 1:
Безумовно, при розрахунку собівартості продукції ціни завищені, тим самим прибуток знижується, тобто підприємство свідомо ставить себе в невигідні умови. Аналогічно можна відзначити, що не всі види активів балансу можна перераховувати виходячи з рівня інфляції (зокрема, монетарні активи, наявна дебіторська заборгованість не залежать від інфляції). Однак, якщо в цій ситуації подальші розрахунки покажуть, що ми не вийдемо за межі порогових значень показників платоспроможності, прогноз можна вважати прийнятним. Якщо розрахункові значення близькі до пороговим, оцінку величини собівартості можна уточнити, використовуючи для розрахунку прогнозні середні ціни, по-різному перераховуючи різні види активів тощо 5. Прогнозований приріст оборотних коштів на кінець наступного кварталу складе 7,86 (26,12 + 6,84 - 19,6 - 5,5). Таким чином, у варіанті 1 прогнозований прибуток покриває менше половини приросту оборотних коштів, що призводить до втрати платоспроможності. У варіанті 2 значення показників платоспроможності збільшуються. Більше того, є можливість частину прибутку в розмірі її перевищення над половиною приросту оборотних коштів направити на виплату дивідендів (0,56=4,49 - 7,86: 2). Ця ситуація описана в варіанті 3; розрахунки показують, що і в цьому випадку підприємство не вийде за порогові значення показників оцінки платоспроможності. 6. Показник Кув розрахований діленням значення показника Клт на 2 (встановлене значення коефіцієнта поточної ліквідності). У наведеному прикладі розглянуті лише основні моменти викладеної методики. Як і в будь-яких прогнозних розрахунках, в ній може бути зроблено багато припущень, а сама методика являє собою один з прикладів імітаційного моделювання. Очевидно, що якогось одного, заздалегідь зумовленого і однозначно исчисляемого результату бути не може, а якість прогнозу залежить від кількості прогнозованих показників, точності експертних оцінок, кількості варіантів моделювання, наявного програмного забезпечення. Зокрема, імітаційні моделі найбільш успішно реалізуються в середовищі електронних таблиць типу Lotus-1, -2, -3, Excel та ін На закінчення відзначимо, що досвід складання прогнозних розрахунків у вітчизняній бухгалтерії мінімальний. Традиційно цю роботу в тій чи іншій мірі виконували планово-економічні відділи. Бухгалтери завжди ставилися до подібної роботи з відомою часткою скепсису. Зараз ситуація змінюється, і співробітникам фінансових служб на підприємствах необхідно робити такі прогнозні розрахунки, засновані на імовірнісних оцінках. Відзначимо, що в західній обліково-аналітичній практиці подібні розрахунки є досить буденними, зокрема, можна згадати про складання прогнозної фінансової звітності, використовуваної для встановлення величини додаткових джерел фінансування. Поза всяким сумнівом, сфера докладання елементів імітаційного моделювання у вітчизняній практичній бухгалтерії буде розширюватися по мірі розвитку ринкової економіки. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 5.4. Антикризове управління неплатоспроможним господарюючим суб'єктом " |
||
|