Головна |
« Попередня | Наступна » | |
9.2.1. МАКСИМІЗАЦІЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА |
||
В умовах досконалої конкуренції підприємство є ценополучателем. Воно може максимізувати свій прибуток, лише пристосувавши обсяг випуску до умов товарного ринку, з одного боку, та / або до обумовленим технологією власним витратам - з іншого. Але воно не може вплинути на ціну продукції. Визначимо випуск, що забезпечує максимум прибутку абсолютно конкурентного підприємства при заданих умовах ринку і технології. Зауважимо лише попередньо, що економісти називають максимумом прибутку як максимум позитивної різниці між виручкою і витратами виробництва продукції, так і мінімум негативній різниці між тими ж величинами. Тому мінімум збитків може розглядатися як максимум прибутку, якщо отримати позитивну прибуток неможливо. Нехай умови товарного ринку такі, як показано на рис. 9.2, а, де D? і S? - Ринкові криві попиту та пропозиції; Р * і Q * - відповідно ринкова ціна рівноваги і рівноважний обсяг випуску (продажів) галузі в одиницю часу. Нехай, далі, криві SMC, SATC і STC на рис. 9.2, б, в представляють криві граничних, середніх загальних і загальних витрат типового підприємства в короткому періоді. Оскільки підприємство є ценополучателем, лінія AR=MR на рис. 9.2, б є лінією попиту на продукцію підприємства, тоді як промінь TR на рис. 9.2, в - лінія його загальної виручки. Нахил лінії TR незмінний на всьому її протязі, оскільки ціна не залежить від обсягу випуску даного підприємства, і тому TR=P * q.
Прибуток підприємства представляє різницю між загальною виручкою і загальними витратами короткого періоду: ? (Q)=TR (q) - STC (q). (9.2) Умовою максимізації прибутку першого порядку (необхідним) буде, очевидно: [d? (Q)] / dq=[dTR (q) / dq ] v [dSTS (q) / dq]=0, а оскільки dTR (q) / dq=MR (g) і dSTC (q) / dq=MC (g), умовою першого порядку є рівність граничної виручки граничним витратам: MR (q *)=MC (q *). (9.3) Але для абсолютно конкурентного підприємства Р=AR=MR, і, отже, умова першого порядку може бути представлене і як рівність граничних витрат ціні: MC (q *)=P. (9.3 *) У ситуації, представленої на рис. Для розрізнення цих випадків використовується умова другого порядку (достатнє): d2? / Dq2=(d2TR/dq2) v (d2STC/dq2) <0, звідки d2TR/dq2 Отже, умова другого порядку (9.4) вимагає, щоб нахил кривої граничних витрат був більше нахилу кривої граничної виручки, або, інакше, щоб крива SMC перетинала криву MR знизу (як в точці С, але не в А на рис. 9.2, б). Оскільки ж для абсолютно конкурентного підприємства ціна не залежить від обсягу випуску, нахил кривої граничної виручки: d2TR/dq2=0, умова другого порядку можна представити нерівністю: 0 Таким чином, якщо: d2? / Dq2 <(9.5) обсяг випуску q * 2 максимізує (позитивну) прибуток , якщо ж: d2? / dq2> 0. (9.6) обсяг випуску q * 1 максимізує (негативну) прибуток, тобто збитки. Іншими словами, прибуток (позитивна) буде максимальна, якщо MR=SMC і крива SMC висхідна. Навпаки, негативна прибуток (збитки) буде максимальна, якщо MR=SMC і крива SMC спадна. На рис. 9.2, б максимальна позитивна прибуток при випуску q * 2 відповідає площі заштрихованого прямокутника. Вона дорівнює різниці між загальною виручкою і витратами короткого періоду: ?=P * q * 2 - SATC (q * 2) q * 2. (9.7) Умова першого порядку (9.3) можна переформулювати і таким чином: загальний прибуток максимальна при такому обсязі випуску, коли гранична прибуток дорівнює нулю. Граничною прибутком (М?) Називають приріст прибутку в результаті зміни обсягу випуску на одну одиницю продукції, тобто: M? (Q)=MR (q) v SMC (q) (9.8) або, в безперервному випадку, M? (q)=d? (q) / dq. (9.9) Геометрично гранична прибуток характеризується нахилом кривої прибутку при певному випуску (q). M? (Q * 1)=0, M? (Q * 1)=0. (9.10) Зміни суми прибутку у зв'язку із змінами обсягу випуску легко простежити за рис. 9.2, в, г. Ми вже бачили, що максимуми позитивної та негативної прибутку досягаються відповідно при обсягах q * 2 і q * 1, коли лінія загального виторгу (TR) лежить максимально вище (нижче) кривої загальних витрат (STC). Відзначимо також дві точки переломного рівня випуску (англ, break-even level): q1 і q2. Це точки беззбиткового (або безприбуткового) випуску. Зауважимо, що у відповідних їм на рис. 9.2, б точках В і D AR=MR=SATC, а в точках В 'і D' на рис. 9.2, в TR=STC. Нарешті, на рис. 9.2, г точки q1 і q2 відповідають нульовий прибуток. Таким чином, зростання випуску від 0 до q * 1 супроводжується зростанням негативної прибутку (збитків). Надалі збитки скорочуються, а досягнувши випуску q1 підприємство починає отримувати все зростаючу (аж до q * 2) прибуток. Подальше зростання випуску буде супроводжуватися снижающимся зростанням прибутку. Нарешті, збільшення випуску понад точки другого перелому (q2) знову зробить підприємство збитковим (SATC> P=AR=MR). На рис. 9.3 представлена ситуація, в якій підприємству байдуже, чи випускати продукцію в обсязі q * 2 або закритися. Ринкова ціна продукції (нахил променя TR на рис. 9.3, в) дорівнює мінімуму середніх змінних витрат підприємства (лінія AR=MR на рис. 9.3,6 стосується кривої SAVC в точці мінімуму останньої). При такому рівні ціни, як випливає з рис. 9.3, г, максимум прибутку,?=| ON |, однаковий і при випуску q * 2 , і при нульовому випуску. При цьому | ON | в точності дорівнює сумі постійних витрат (ОМ на рис. 9.3, в). Таким чином, ясно, що і при нульовому випуску, і при виробництві продукції в обсязі q% підприємство отримає збитки, рівні загальним постійним витратам. При будь-якому іншому обсязі виробництва сума (негативної) прибутку, як випливає з рис. 9.3, г, буде вище.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "9.2.1. МАКСИМІЗАЦІЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА " |
||
|