Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаМікроекономіка → 
« Попередня Наступна »
В.М. Гальперін, С.М. Ігнатьєв, В.І. Моргунов. МІКРОЕКОНОМІКА, 1999 - перейти до змісту підручника

9.2.1. МАКСИМІЗАЦІЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА


В умовах досконалої конкуренції підприємство є ценополучателем. Воно може максимізувати свій прибуток, лише пристосувавши обсяг випуску до умов товарного ринку, з одного боку, та / або до обумовленим технологією власним витратам - з іншого. Але воно не може вплинути на ціну продукції. Визначимо випуск, що забезпечує максимум прибутку абсолютно конкурентного підприємства при заданих умовах ринку і технології. Зауважимо лише попередньо, що економісти називають максимумом прибутку як максимум позитивної різниці між виручкою і витратами виробництва продукції, так і мінімум негативній різниці між тими ж величинами. Тому мінімум збитків може розглядатися як максимум прибутку, якщо отримати позитивну прибуток неможливо. Нехай умови товарного ринку такі, як показано на рис. 9.2, а, де D? і S? - Ринкові криві попиту та пропозиції; Р * і Q * - відповідно ринкова ціна рівноваги і рівноважний обсяг випуску (продажів) галузі в одиницю часу. Нехай, далі, криві SMC, SATC і STC на рис. 9.2, б, в представляють криві граничних, середніх загальних і загальних витрат типового підприємства в короткому періоді. Оскільки підприємство є ценополучателем, лінія AR=MR на рис. 9.2, б є лінією попиту на продукцію підприємства, тоді як промінь TR на рис. 9.2, в - лінія його загальної виручки. Нахил лінії TR незмінний на всьому її протязі, оскільки ціна не залежить від обсягу випуску даного підприємства, і тому TR=P * q.


Прибуток підприємства представляє різницю між загальною виручкою і загальними витратами короткого періоду:
? (Q)=TR (q) - STC (q). (9.2)
Умовою максимізації прибутку першого порядку (необхідним) буде, очевидно:
[d? (Q)] / dq=[dTR (q) / dq ] v [dSTS (q) / dq]=0,
а оскільки dTR (q) / dq=MR (g) і dSTC (q) / dq=MC (g), умовою першого порядку є рівність граничної виручки граничним витратам:
MR (q *)=MC (q *). (9.3)
Але для абсолютно конкурентного підприємства Р=AR=MR, і, отже, умова першого порядку може бути представлене і як рівність граничних витрат ціні:
MC (q *)=P. (9.3 *)
У ситуації, представленої на рис.
9.2, б, умова першого порядку виконується двічі, в точках А і С, яким відповідають обсяги випуску q * 1 і q * 2. Однак, як видно на рис. 9.2, г, в першому випадку максимальні збитки, у другому - прибуток.
Для розрізнення цих випадків використовується умова другого порядку (достатнє):
d2? / Dq2=(d2TR/dq2) v (d2STC/dq2) <0,
звідки
d2TR/dq2 Ліва частина (9.4) характеризує нахил кривої MR, права - нахил кривої SMC.
Отже, умова другого порядку (9.4) вимагає, щоб нахил кривої граничних витрат був більше нахилу кривої граничної виручки, або, інакше, щоб крива SMC перетинала криву MR знизу (як в точці С, але не в А на рис. 9.2, б).
Оскільки ж для абсолютно конкурентного підприємства ціна не залежить від обсягу випуску, нахил кривої граничної виручки:
d2TR/dq2=0,
умова другого порядку можна представити нерівністю:
0 Останнє означає, що прибуток буде максимальна, якщо в точці перетину з MR крива SMC має позитивний нахил.
Таким чином, якщо:
d2? / Dq2 <(9.5)
обсяг випуску q * 2 максимізує (позитивну) прибуток , якщо ж:
d2? / dq2> 0. (9.6)
обсяг випуску q * 1 максимізує (негативну) прибуток, тобто збитки.
Іншими словами, прибуток (позитивна) буде максимальна, якщо MR=SMC і крива SMC висхідна. Навпаки, негативна прибуток (збитки) буде максимальна, якщо MR=SMC і крива SMC спадна. На рис. 9.2, б максимальна позитивна прибуток при випуску q * 2 відповідає площі заштрихованого прямокутника. Вона дорівнює різниці між загальною виручкою і витратами короткого періоду:
?=P * q * 2 - SATC (q * 2) q * 2. (9.7)
Умова першого порядку (9.3) можна переформулювати і таким чином: загальний прибуток максимальна при такому обсязі випуску, коли гранична прибуток дорівнює нулю.
Граничною прибутком (М?) Називають приріст прибутку в результаті зміни обсягу випуску на одну одиницю продукції, тобто:
M? (Q)=MR (q) v SMC (q) (9.8)
або, в безперервному випадку,
M? (q)=d? (q) / dq. (9.9)
Геометрично гранична прибуток характеризується нахилом кривої прибутку при певному випуску (q).
Коли прибуток досягає максимуму, нахил її кривої стає нульовим. Так, в точках А "і С'' на рис. 9.2, г дотичні до кривої прибутку я мають нульовий нахил:
M? (Q * 1)=0, M? (Q * 1)=0. (9.10)
Зміни суми прибутку у зв'язку із змінами обсягу випуску легко простежити за рис. 9.2, в, г. Ми вже бачили, що максимуми позитивної та негативної прибутку досягаються відповідно при обсягах q * 2 і q * 1, коли лінія загального виторгу (TR) лежить максимально вище (нижче) кривої загальних витрат (STC). Відзначимо також дві точки переломного рівня випуску (англ, break-even level): q1 і q2. Це точки беззбиткового (або безприбуткового) випуску. Зауважимо, що у відповідних їм на рис. 9.2, б точках В і D AR=MR=SATC, а в точках В 'і D' на рис. 9.2, в TR=STC. Нарешті, на рис. 9.2, г точки q1 і q2 відповідають нульовий прибуток.
Таким чином, зростання випуску від 0 до q * 1 супроводжується зростанням негативної прибутку (збитків). Надалі збитки скорочуються, а досягнувши випуску q1 підприємство починає отримувати все зростаючу (аж до q * 2) прибуток. Подальше зростання випуску буде супроводжуватися снижающимся зростанням прибутку. Нарешті, збільшення випуску понад точки другого перелому (q2) знову зробить підприємство збитковим (SATC> P=AR=MR).
На рис. 9.3 представлена ситуація, в якій підприємству байдуже, чи випускати продукцію в обсязі q * 2 або закритися. Ринкова ціна продукції (нахил променя TR на рис. 9.3, в) дорівнює мінімуму середніх змінних витрат підприємства (лінія AR=MR на рис. 9.3,6 стосується кривої SAVC в точці мінімуму останньої). При такому рівні ціни, як випливає з рис. 9.3, г, максимум прибутку,?=| ON |, однаковий і при випуску q * 2 , і при нульовому випуску. При цьому | ON | в точності дорівнює сумі постійних витрат (ОМ на рис. 9.3, в). Таким чином, ясно, що і при нульовому випуску, і при виробництві продукції в обсязі q% підприємство отримає збитки, рівні загальним постійним витратам. При будь-якому іншому обсязі виробництва сума (негативної) прибутку, як випливає з рис. 9.3, г, буде вище.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "9.2.1. МАКСИМІЗАЦІЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА "
  1. Тема 20. ПРИНЦИПИ максимізації прибутку
    максимізації прибутку може бути записано: MC=MR=P (20.1) де MC-граничні витрати; MR- граничний дохід; P-ціна. 2. Максимізація прибутку за недосконалої конкуренції. В умовах недосконалої конкуренції критерій максимізації прибутку відрізняється від розглянутого, так як фірма може впливати на ринкову ціну. Для того щоб продати додаткову одиницю продукції, фірма знижує
  2. Принцип максимізації прибутку
    максимізації прибутку є виконання наступного рівності (перша похідна функції прибутку (77=77? - ТЗ) повинна дорівнювати нулю):
  3. 10.8.2. ОПОДАТКУВАННЯ
    максимізація вимагає, щоб:?? (Q) /? Q=(? TR (Q / i>) /? Q) - (? STC (Q) /? Q) - T=0, (10.41) тобто щоб: MR (Q)=MC (Q) + Т. (10.41 *) Монополіст максимізує свою прібидь (після сплати податку), зрівнюючи граничну виручку і суму граничних витрат і ставки податку. Повний диференціал (10.41) буде: (? 2TR (Q / i>) /? Q2) dQ - (? 2STC (Q) /? Q2) dQ - dT=0, звідки: dT / dQ=
  4. Цільові установки фірми
    максимізації прибутку. Мета максимізації грошової прибутку є безумовно визначальною в умовах досконалої конкуренції, коли на ринку діє досить фірм і немає перешкод для появи нових. В умовах недосконалої конкуренції витяг максимального прибутку доповнюється, уточнюється, обмежується або навіть іноді заміщується іншими цільовими установками фірми, насамперед
  5. Прибуток фірми
    максимізації (див. 8.2), фірма одночасно оцінює, який мінімально допустимий для неї рівень прибутку в довгостроковому періоді. Якщо прибуток систематично тримається нижче цього рівня, то власники фірми будуть прагнути піти з цього бізнесу і вкласти свій капітал в іншу справу. Подібний мінімально допустимий для фірми рівень прибутку називається нормальним прибутком. Економічна теорія
  6. Тема 22. РИНКОВА ВЛАДА: МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ (Поліполія)
    прибутку в умовах полиполии 1. Подібність полиполии з досконалою конкуренцією і монополією. Монополістична конкуренція (поліпи-лія) - ринкова структура, в якій є безліч фірм-продавців подібною, але не однакової продукції. Вона одночасно схожа і на монополію, і на досконалу конкуренцію, так як в короткому періоді монополістичний конкурент поводиться як монополіст, а в
  7. 3. Максимізація прибутку
    підприємства МАКС-зіруют прибуток, піддається критиці з двох пози-цій. По-перше, як стверджують деякі еконо-Місті, реальні господарські рішення настолькосложни і часто приймаються на основі стольмалой інформації, що нереально розраховувати наспособность підприємств взагалі максімізіроватьчто-небудь. По-друге, кажуть, що тисячі акціонерів-рів великих корпорацій не можуть
  8. 14.2.1. ПОПИТ МОНОПОЛІСТА НА ЄДИНИЙ ПЕРЕМІННИЙ ФАКТОР
    максимізації прибутку:?=TR (QX) v TC (QX)=PXQX - TFC - wL, (14.16) PX=f (QX), QX=? (L). Умовою максимізації прибутку про першого порядку буде рівність нулю першої похідної (14.16): d? / dL=PX (dQX / dL) + QX (dPX / dQX) (dQX / dL) - w *=0, (14.17) звідки після перестановок отримаємо: (dQX / dL) [PX + QX (dPX / dQX)]=w *. (14.17 *) Перший співмножник лівої частини
  9. 4. Конкурентоспроможність фірми
    максимізацію прибутку, головним засобом досягнення якої виступає забезпечення високої конкурентоспроможності. Все більшу актуальність ця проблема набуває для російських підприємств, насамперед у тих сферах економіки, де починає формуватися конкурентне середовище, - у роздрібній торгівлі, громадському харчуванні, харчової промисловості, збірці і продажу персональних комп'ютерів та ін
  10. ГЛАВА 14 ПОПИТ НА ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА ТА ЇХ ЦІНИ
    максимізацією своїх функцій корисності, тоді як кінцевими суб'єктами попиту на працю і капітальні блага (включаючи земельні ділянки) є підприємства, які мають на меті максимізації прибутку. Природно тому розглядати попит на фактори виробництва, або виробничі ресурси, з погляду поведінки прібилемаксімізірующіх підприємств. Очевидно, що цінність будь-якого фактора
  11. Загальна міра: прибуток
    максимізації прибутку, щоб зробитися какможно більш заможними. У більшості випад-їв рішення, максимізуючи стан володів-ців, є одним і тим же незалежно від принципів організації розглянутої фірми (оди-нолічное володіння, партнерство або корпорація). Відповідно, економісти припускають, що всепредпріятія діють так, щоб максимізують-вать величину прибутку. Незважаючи
  12. Терміни і поняття
    максимізації
  13. Терміни і поняття
    максимізації
  14. МІКРО-І МАКРОЕКОНОМІКА
    максимізація прибутку (мінімізація збитків), 2) на рівні домогосподарства - максимізація сукупної корисності деякого набору товарів і послуг в обмін на деяку грошову суму з урахуванням індивідуальних смаків. макротеорії вивчає систему в цілому. На відміну від мікротеоріі, макротеорії оперує сукупностями (агрегатами); якщо в першій розглядаються ринки окремих товарів, то в
  15. Висновки
    максимізація прибутку. Правило максимізації прибутку свідчить, що граничні продукти всіх факторів виробництва у вартісному вираженні рівні їх цінами, або що кожен ресурс іспользуетсядо тих пір, поки його граничний продукт в грошах стане дорівнює його
  16. Висновки
    максимізація прибутку. Правило максимізації прибутку свідчить, що граничні продукти всіх факторів виробництва у вартісному вираженні рівні їх цінами, або що кожен ресурс іспользуетсядо тих пір, поки його граничний продукт в грошах стане дорівнює його
© 2014-2022  epi.cc.ua