Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2.ТОРГОВЛЯ РОСІЇ З КРАЇНАМИ СНД |
||
Зовнішньоекономічні зв'язки Росії з країнами, являвшимися раніше республіками СРСР, мають ряд особливостей , що дозволяють виділити їх в особливу групу. Традиційно ці зв'язки характеризуються незбалансованістю обміну, що виражається в перевищенні обсягу експортних поставок з Росії в порівнянні з величиною імпортних надходжень з СНД. Це означає, що частина створюваного національного доходу Росії передається на потреби інших республік. Росія поставляє в країни СНД енергосировинні ресурси за внутрішніми цінами, які все ще часто нижче світових. Однак навіть у цьому випадку зберігається необхідність кредитування інших країн СНД з боку Росії для покупки ними енергоносіїв та інших російських товарів. Офіційні дані про зовнішню торгівлю Росії з окремими країнами СНД виглядають наступним чином.
Таблиця 3 Наведені дані носять приблизний характер , оскільки більшість поставок здійснюється за внутрішніми цінами, які, як уже зазначалося, все ще суще-ного відрізняються від світових (при перерахунку за поточним ринковим курсом рубля). До факторів, що викривляє картину, слід віднести контрабанду товарів, пов'язану з "прозорістю" кордонів. Окремі вибіркові перевірки дають досить вражаючу картину. Так, наприклад, вартість стратегічно важливих товарів, затриманих на кордоні Росії при спробі їх експорту, тільки за вересень 1995 р. становила 4,6 мільярда рублів. Нарешті, слід зауважити, що відсутній надійний статистичний облік у галузі господарської діяльності підприємств, що ускладнює точну оцінку ситуації. Було б, однак, помилково трактувати цю незбалансованість торгівлі як односторонні "подарунки Росії державам СНД", оскільки більшість великих підприємств на території Росії створювалися свого часу в якості частини колишнього єдиного радянського господарського комплексу. Аж до 1993 р. це був особливий сектор зовнішньоторговельного обороту, зі своїми "внутрішніми цінами", системою регулювання та оподаткування. Введення загальноросійських зовнішньоторговельних норм і правил відбувалося поступово. Спочатку це були двосторонні угоди між країнами. Протягом 1992-1993рр. Російська Федерація уклала двосторонні угоди про вільну торгівлю з більшістю незалежних держав, республік колишнього СРСР. Для цих відносин характерним було домінування вертикальних зв'язків, замикається на Москву. Поступово в результаті зростання числа двосторонніх договорів почала складатися якась "ромашка" - система домовленостей цілої групи нових незалежних держав, що підписали однотипні договори безпосередньо з Росією. Новим етапом у розвитку цих відносин стала підписана в квітні 1994 р. і відразу ж набула чинності угода "Про створення зони вільної торгівлі", яке знаменує перехід від двостороннього до багатостороннього механізму регулювання режиму зовнішньої торгівлі. Для всіх вищеперелічених торгових угод характерна наявність наступних спільних рис: - імпортний режим: імпортні мита, податок на додану вартість, акцизи на товари, що походять з митної території держав , підписали угоду, не застосовуються; імпортні товари піддаються сертифікації; - експортний режим: митні збори, податок на додану вартість, акцизи на товари, що походять з митної території Росії і вивозяться на територію держав, що підписали угоду , не застосовуються (за винятком вилучень). Експортно-імпортні операції із закупівлі та постачання найважливіших видів продукції для державних потреб на клірингової або взаємозалежної основі здійснюється на основі двосторонніх міжурядових угод. Розрахунки між господарськими суб'єктами за поставки товарів здійснюються в основному за договірними цінами. За стратегічним товарам застосовуються ціни, орієнтовані на світові, з їх щоквартальним уточненням і перерахунком в національну валюту. Наступним кроком у спробах відтворення "нормальної" економічної середовища проживання господарюючих суб'єктів країн - членів СНД можна вважати підписану в січні 1995 р. угоду про потрійному митний союз між Росією, Казахстаном і Білорусією. Договір про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній областях передбачає умови для вільного переміщення капіталів, товарів і послуг між галузями, країнами, освіта митного платіжного, міжбанківського і транспортно-енергетичного союзу. Угодою передбачено скасування тарифних і кількісних обмежень у зовнішній торгівлі; другий етап передбачає створення єдиного митного тарифу по відношенню до третіх країн. До вказаного угоди можуть приєднатися всі інші країни СНД і Східної Європи; зокрема, такий намір висловив уряд Киргизії. Найбільш далекосяжних в напрямку розвитку інтеграційного процесу всередині СНД можна вважати підписану в квітні 1996 р. Угода про глибоку інтегруванні політично й економічно Співтовариства Білорусі і Росії. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 2.ТОРГОВЛЯ РОСІЇ З КРАЇНАМИ СНД " |
||
|