28.1. Періоди процесу етатізаціі: Період військової економіки 1914-1918гг. Друге десятиліття XX в.

Головна

Економіка

Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз

Головна → Економіка → Історія економіки →

« Попередня		Наступна »

Г.Б. Поляк, А.Н. Маркова. Історія світової економіки, 2002 - перейти до змісту підручника
28.1. Періоди процесу етатізаціі
Період військової економіки 1914-1918гг. Друге десятиліття XX в. відзначено найбільшим за всю передувала історію людства військовим катаклізмом - Першою світовою війною. Для підтвердження цієї тези досить нагадати, що у війну було втягнуто понад 30 країн з півторамільярдним населенням, що становило на той час 2/3 всіх жили на планеті людей. Вражають і жахають масштаби понесених в ході війни втрат. З 74 млн. чоловік, поставлених під рушницю, загинуло близько 10 млн. і більше 20 млн. було поранено і покалічено. Число мирних жителів, загиблих від епідемій і голоду - неодмінних супутників війни, склало не менше 10 млн. Крім цього, війною була знищена приблизно третина матеріальних цінностей її країн-учасниць. Це н тільки величезна кількість військової техніки, але і втрати в промисловому, сільськогосподарському секторах, інфраструктурі, житловому фонді, потенціалі природних ресурсів і т. д. Війна незмірно прискорила розвиток тенденції до посилення ролі держави в господарській життя, далеко просунула процес складання системи регульованого капіталізму. Введення жорсткої державної регламентації господарських відносин з метою мобілізації економічних ресурсів на виконання воєнно-політичних завдань в екстремальних умовах постійно скорочується внаслідок зростаючих непоправних втрат господарського потенціалу було єдино можливим умовою продовження війни. Тому до моменту її закінчення практично у всіх країнах склалася яскраво виражена етатистська система господарських відносин. На ступінь і форми розвитку системи державного регулювання економічних відносин в роки Першої світової війни у воюючих країнах впливали такі основні фактори: рівень соціально-економічного розвитку, особливості національного укладу і соціально-політичних відносин і, безумовно , ступінь участі тієї чи іншої країни в безпосередніх військових діях. Проте слід констатувати, що у всіх країнах - учасницях війни спостерігався яскраво виражений процес етатізацін господарських відносин, який після її закінчення був припинений, і почалося зворотний рух до скорочення гіпертрофованої в надзвичайній обстановці системи державного регулювання . Повоєнні роки Післявоєнний період нестабільної стану господарства більшості країн світу з'явився прямим наслідком важких втрат, понесених ними у 1914-1918 рр.. На ступінь нестабільності також впливав ряд факторів, серед яких слід виділити: масштаб понесених втрат, поразка чи перемога даної країни в війні, ступінь мілітаризації і етатізаціі економіки в роки війни, загальний рівень соціально-економічного та політичного розвитку, а також ряд національних особливостей. Період стабілізації Наступний період 1924-1929 рр.. характеризувався в розвинених країнах подальшим скороченням втручання держави в господарські відносини. Втім, не слід розуміти це як просте, механічне і тим більше повне повернення до системи відносно вільних ринкових відносин. Ілюзорність такого погляду стане очевидною при більш конкретному аналізі розвитку господарства окремих країн. Слід лише зауважити, що відступ етатизму було далеко не повним, та й не могло бути таким, так як і в 20-ті роки практично у всіх країнах спостерігалося об'єктивний процес монополізації економіки, зрощування монополій і держави, подальшого спотворення вільних ринкових відносин, що виражалося , зокрема, через поглиблення внутрішньогосподарських диспропорцій і т. д. Крім того, далеко недосконала Версальська система, яка встановила «новий» політичний порядок, в цілому не дозволила гострих європейських і світових суперечностей, а сприяла збереженню загальної тенденції до мілітаризації, підштовхувала переможені війну країни до нової спроби територіального й економічного переділу світу. Це в кінцевому рахунку служило політичним обгрунтуванням збереження досить сильних елементів етатизму також і в період стабілізація. Період Великого кризи 1929-1933 рр.. повторно, за короткий проміжок часу, але вже в мирний час викликав небувалі темпи зростання державного втручання в господарську життя. Розвиток етатизму було характерним для всіх без винятку країн. Відмінна риса нового етапу розвитку системи державного регулювання в тому, що феномен етатізаціі отримує досить міцне теоретичне обгрунтування в кейнсіанської теорії. У дещо іншому ключі трактують неминучість виникнення системи державного регулювання економічних відносин дуже популярні на той час доктрини: італійська корпоративізм, німецький націонал-соціалізм, численні соціалістичні концепції і т.д., що свідчить про повсюдності даного процесу. Послекрізісниі період Порівняно невеликий період післякризового стану економіки 1934-1939 рр.. не зазначений скільки б то не було очевидним, як це спостерігалося в 20-ті роки, відмовою від етатизму в більшості провідних країн. Причини цього, на наш погляд, криються перш за все в цілому вкрай нестійкому стані національних економік, які в той час, хоча й різною мірою, відчували наслідки недавнього світової кризи. Більш того, можна з відомою часткою впевненості стверджувати, що практично повсюдно спостерігається подальший розвиток системи державного регулювання економіки, в основі якої - яскраво виражена тенденція до мілітаризації в умовах підготовки країн до Другої світової війни.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна " 28.1. Періоди процесу етатізаціі "
Формування господарства капіталістичних країн в 1914-1990 рр.. Період можна розділити на кілька етапів: 1914-1918 рр.. - Період військової економіки; 1919-1923 рр.. - Період повоєнного кризового стану господарства; 1924-1928 рр.. - Період стабілізації; 1929-1933 рр.. - Період світової економічної кризи; 1934-1939 - період передвоєнної економічної кон'юнктури. Друге десятиліття ХХ в. відзначено найбільшим за всю передувала історію чоло-вечества 28. Світова економіка в 1914-1959 рр.. Становлення системи регульованого капіталізму період у вітчизняній і зарубіжній історико-економічній літературі справедливо охарактеризований як час становлення та активного розвитку системи державного регулювання капіталізму. Це виражалося у повсюдному скороченні ліберального режиму ринкових відносин, який панував в більшості розвинених країн протягом XIX в., На основі небувалого досі посилення втручання 28.2. Економічний розвиток найбільшої індустріальної країни - США. Період підготовки до війни, і особливо в її роки, США вдалося активно використовувати ємний ринок країн, що воювали, виконуючи контракти на постачання озброєння, що сприяло прискореному промисловому розвитку, а також продовольства, що різко збільшило рівень сільськогосподарського виробництва в країні. США вдалося розширити свій вплив на ринках, що контролювалися раніше 28.4. Економічний розвиток Франції період За роки війни і у Франції яскраво проявилися риси складається системи державного регулювання економіки. Її значні матеріальні втрати були частково компенсовані програли країнами (головним чином Німеччиною). На основі положень Версальського договору до Франції відійшли розвинуті в господарському відношенні області-Ельзас і Лотарингія, на строк до 15 років - вугільна 2. Формальний і апріорний характер праксиологии період внутрішньоутробного життя ембріона, а лише пізніше, коли в новонародженій дитині поступово пробуджується людська свідомість. Таким чином, кожна людина в ранньому дитинстві, починаючи з глибин темряви, проходить через різні стани логічної структури розуму. Тепер поговоримо про тварин. Ми повністю усвідомлюємо прірву, що відокремлює наш розум від реактивних процесів їх мозку і нервів. Але 3. Людська праця як засіб періоді. У довгостроковому періоді він може бути усунутий шляхом навчання тих, хто демонструє вроджені здібності до необхідного праці. Праця є самим рідкісним з усіх первинних засобів виробництва, тому що він у цьому обмеженому сенсі є неспецифічним і тому що будь-який вид виробництва потребує затрат праці. Таким чином, рідкість інших первинних засобів виробництва, 7. Індивід в суспільстві періоду людської історії передувала епоха незалежних поневірянь індивідів, подібно тваринам, нишпорили в пошуках їжі. Біологічне олюднення предків людей і виникнення примітивних громадських зобов'язань відбувалося в рамках єдиного процесу. Людина з'являється на сцені земних подій як суспільна істота. Ізольований асоціальний людина є вигаданою 4. Стабілізація періоди млявих змін співвідношення пропозиції і попиту на гроші вони взагалі не дають ніякої інформації. У періоди інфляції, а отже, і різких змін цін вони дають грубе уявлення про події, які кожен індивід переживає щодня. Розсудлива домогосподарка знає про те, як зміни цін впливають на її господарство, набагато більше, ніж нам можуть сказати статистичні середні. Їй 5. Коріння ідеї стабілізації період розквіту лібералізму деякі західні держави і справді погасили частину свого довгострокового боргу шляхом чесних виплат. Однак здебільшого нові борги просто накладалися на старі. Фінансова історія останнього століття демонструє постійне збільшення розміру державної заборгованості. Ніхто не вважає, що держави будуть нескінченно нести на собі тягар цих 5. Стан спокою і рівномірно функціонуюча економіка період часу, з'являється нова інформація.) Розглядаючи результати будь-якої зміни сил, що діють на ринку, ми не повинні забувати, що маємо справу з подіями, що відбуваються послідовно, з серією результатів , наступних один за одним. Ми не в змозі дізнатися заздалегідь, скільки часу має пройти. Але ми знаємо напевно, що певний час має пройти, хоча іноді цей період так

© 2014-2022 epi.cc.ua