Головна |
« Попередня | Наступна » | |
28.1. Періоди процесу етатізаціі |
||
Період військової економіки 1914-1918гг. Друге десятиліття XX в. відзначено найбільшим за всю передувала історію людства військовим катаклізмом - Першою світовою війною. Для підтвердження цієї тези досить нагадати, що у війну було втягнуто понад 30 країн з півторамільярдним населенням, що становило на той час 2/3 всіх жили на планеті людей. Вражають і жахають масштаби понесених в ході війни втрат. З 74 млн. чоловік, поставлених під рушницю, загинуло близько 10 млн. і більше 20 млн. було поранено і покалічено. Число мирних жителів, загиблих від епідемій і голоду - неодмінних супутників війни, склало не менше 10 млн. Крім цього, війною була знищена приблизно третина матеріальних цінностей її країн-учасниць. Це н тільки величезна кількість військової техніки, але і втрати в промисловому, сільськогосподарському секторах, інфраструктурі, житловому фонді, потенціалі природних ресурсів і т. д. Війна незмірно прискорила розвиток тенденції до посилення ролі держави в господарській життя, далеко просунула процес складання системи регульованого капіталізму. Введення жорсткої державної регламентації господарських відносин з метою мобілізації економічних ресурсів на виконання воєнно-політичних завдань в екстремальних умовах постійно скорочується внаслідок зростаючих непоправних втрат господарського потенціалу було єдино можливим умовою продовження війни. Тому до моменту її закінчення практично у всіх країнах склалася яскраво виражена етатистська система господарських відносин. На ступінь і форми розвитку системи державного регулювання економічних відносин в роки Першої світової війни у воюючих країнах впливали такі основні фактори: рівень соціально-економічного розвитку, особливості національного укладу і соціально-політичних відносин і, безумовно , ступінь участі тієї чи іншої країни в безпосередніх військових діях. Повоєнні роки Післявоєнний період нестабільної стану господарства більшості країн світу з'явився прямим наслідком важких втрат, понесених ними у 1914-1918 рр.. На ступінь нестабільності також впливав ряд факторів, серед яких слід виділити: масштаб понесених втрат, поразка чи перемога даної країни в війні, ступінь мілітаризації і етатізаціі економіки в роки війни, загальний рівень соціально-економічного та політичного розвитку, а також ряд національних особливостей. Період стабілізації Наступний період 1924-1929 рр.. характеризувався в розвинених країнах подальшим скороченням втручання держави в господарські відносини. Втім, не слід розуміти це як просте, механічне і тим більше повне повернення до системи відносно вільних ринкових відносин. Ілюзорність такого погляду стане очевидною при більш конкретному аналізі розвитку господарства окремих країн. Слід лише зауважити, що відступ етатизму було далеко не повним, та й не могло бути таким, так як і в 20-ті роки практично у всіх країнах спостерігалося об'єктивний процес монополізації економіки, зрощування монополій і держави, подальшого спотворення вільних ринкових відносин, що виражалося , зокрема, через поглиблення внутрішньогосподарських диспропорцій і т. д. Крім того, далеко недосконала Версальська система, яка встановила «новий» політичний порядок, в цілому не дозволила гострих європейських і світових суперечностей, а сприяла збереженню загальної тенденції до мілітаризації, підштовхувала переможені війну країни до нової спроби територіального й економічного переділу світу. Період Великого кризи 1929-1933 рр.. повторно, за короткий проміжок часу, але вже в мирний час викликав небувалі темпи зростання державного втручання в господарську життя. Розвиток етатизму було характерним для всіх без винятку країн. Відмінна риса нового етапу розвитку системи державного регулювання в тому, що феномен етатізаціі отримує досить міцне теоретичне обгрунтування в кейнсіанської теорії. У дещо іншому ключі трактують неминучість виникнення системи державного регулювання економічних відносин дуже популярні на той час доктрини: італійська корпоративізм, німецький націонал-соціалізм, численні соціалістичні концепції і т.д., що свідчить про повсюдності даного процесу. Послекрізісниі період Порівняно невеликий період післякризового стану економіки 1934-1939 рр.. не зазначений скільки б то не було очевидним, як це спостерігалося в 20-ті роки, відмовою від етатизму в більшості провідних країн. Причини цього, на наш погляд, криються перш за все в цілому вкрай нестійкому стані національних економік, які в той час, хоча й різною мірою, відчували наслідки недавнього світової кризи. Більш того, можна з відомою часткою впевненості стверджувати, що практично повсюдно спостерігається подальший розвиток системи державного регулювання економіки, в основі якої - яскраво виражена тенденція до мілітаризації в умовах підготовки країн до Другої світової війни. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 28.1. Періоди процесу етатізаціі " |
||
|