ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Л.А.Ніколаева, І.П.Черная. Історія економіки, 2006 - перейти до змісту підручника

Західна модель рабовласництва


Своєрідність її економічного розвитку багато в чому визначалося особливостями природно-кліматичного характеру: багатством при-рідних копалин; вигідним географічним положенням, а тому раннім залученням до сфери торговельних зв'язків; cоседством з древніми цивілізаціями Переднього Сходу.
На організаційно-економічному рівні економічної культури важливе значення мала концентрація населення в містах, що призвело до його домінування в економічному житті. Це створило умови для формування особливого типу землеробської громади - міський (у формі грецького поліса або римського муніципія).
Поліс - місто і прилегла до нього територія, заселена вільних людьми. Він виступає у розвитку єдиної форми античної власності як одночасно власності державної та приватної і являє собою збіг політичного колективу з колективом земельних власників, а отже, збіг політичної та військової організацій.
Розвиток сільського господарства характеризувалося подальшої спе-ціалізація як в землеробстві, так і тваринництві. Основними ячей-ками сільськогосподарського виробництва були дрібні селянські господарства і більш великі маєтки родової знаті. Інтенсифікація сільського господарства досягла високого рівня в період Римської імпе-рії, коли стали виділятися три форми земельних господарств:
1) латифундії (понад 250 югеров землі і велика кількість ра-бов);
2) вілли (100-250 югеров землі і 10-20 рабів);
3) дрібні господарства сільського плебсу.
Ремесло було зосереджено в містах. Серед його видів особливе поширення мають металургія, кераміка, виготовлення ювелір-них прикрас, будівництво, скульптура і т.д. Особливістю роз-ку ремісничого виробництва в західній моделі рабовласництва був його яскраво виражений колоніальний характер. Ще з VIII в. до н.е. з часу Великої колонізації в центрі колоніальної системи - метро-поліі створюється продукція для задоволення культурних потреб-стей. Тут діють великі майстерні, егастеріі, з використанням величезного числа рабів. У колоніях проводиться життєво необхід-травні продукція, в дрібних майстерень переважно з використанням-му праці вільних ремісників і мінімуму рабів. Важливу роль відігравала торгівля, хоча її значення посилилося лише до IV в. до н.е. Розви-нення торгівлі супроводжується вдосконаленням грошової системи.
У VI ст. до н.е. в Греції існувало два основних монетних стандар-та: егейський (1 талант - 37 кг срібла) і Евбейськая (1 талант - 26 кг срібла), на основі яких 136 грецьких полісів випускали собст-венную монету. Тому на ринку для обмінних операцій стали метушні-кати особливі контори меняльщіков - трапезіти (трапеза - людина за столом, звідси трапеза) - прообрази банків. Трапезіти не тільки об-менівалі монети, а й займалися кредитуванням. У 594 р. до н.е. афінський правитель Солон провів реформу грошової системи, по ко-торою вводилася єдина Евбейськая система. Реформи, пов'язані зі стабілізацією і уніфікацією грошового обігу, неодноразово проводилися і в Стародавньому Римі. Основними номіналами в Римі були бронзовий і мідний ас, римський фунт, срібний сестерцій, сереб-ряний і золотий динарій, а згодом і золотий солід.
Особливістю територіальної структури економіки був її по-лікультурний характер. У сільськогосподарському виробництві це про-з'явилося в особливій територіальної спеціалізації - "СРЕДИЗЕМНОМОРЬЯ-ської тріаді", орієнтованої на одночасне вирощування в раз-них регіонах Греції трьох культур: злакових, головним чином ячменю, винограду й оливи. Сільськогосподарська спеціалізація прісутствова-ла і на римських територіях. Так, в найбільш розвинених областях (Етру-рія, капання, Апулія) вирощували пшеницю, ячмінь, просо, боби; в менш розвинених і гористих районах - полбу, боби, ріпу і ячмінь. Ре-месла в Стародавньому Римі також розвивалося за рахунок узаконеної експлу-атації провінцій. При цьому виділялися певні ремісничі центри.
Соціальна структура античного суспільства була досить склад-ної і включала вільних громадян і негромадян поліса і рабів. Раб-ський праця використовувалася в усіх сферах життя і виробництва. Ще в VI ст. до н.е. реформи Солона, Пісістрата і Клісфена знищили умови для внутрішнього рабства. У Стародавньому Римі боргове рабство для громадян було скасовано в IV в. до н.е. Основними джерелами рабства стано-вятся работоргівля і війни. Однак концентрація землі, формуванні-ня в рамках поліса приватної власності, зростання ремесла, торгівлі і грошового обігу, зростання повстань створювали умови для заміни рабської праці. Так, в перших століттях нашої ери в Римській імперії по-мали поширення нові форми оренди:
емфітевтіческая (довгострокова, вічна), що припускає уп-лату податку з власності;
дрібна, подготавливающая початок феодалізації на основі віз-нення відносин патронату (тримання землі на умовах покро-вительства за передачу власності), прекария (іспрошенного тримаючи-ня на умовах договору) і колоната (наділення рабів дрібної собст-венностью).

Розвиток державності в античному суспільстві призвело до появ-лению податкової системи. При цьому в Стародавній Греції нижчі верстви отримували дієти - грошове утримання, що дозволяє бідним гражда-нам виконувати їх обов'язки по відношенню до полісу. Знати ж несла громадські повинності - літургії, призначені для фінансу-вання святкових ходів, культових обрядів, театральних поста-новок, будівництва і т. д. Одним з різновидів літургій була ейсфора - податок для військових потреб, який міг бути повернуто при вдалих військових діях . Прикладом таких зборів є тріерар-хия, що забезпечує постачання грецького судна - трієри. Вільні громадяни прямих податків не платили. У V ст. до н.е. виросли надходжень-ня від справляння митних зборів, ринкових податків і податків на іноземців, вимушених сплачувати подушну подати. Справляння на-логів здійснювалося відкупниками - митарями, зобов'язані платити тверду суму громаді. Подібна організація оподаткування суще-ствовала і в ранньої римської історії. Громадяни Риму на відміну від жи-телей провінцій володіли податковим імунітетом, порушується тільки у воєнний час. Пізніше за часів імператора Діоклетіана (284-305 рр..) Була проведена реформа, за якою при збереженні безлічі непрямих зборів основними податками стали поземельний податок і по-задушлива подати, а звільнення від податків збереглося тільки для міських низів, чиновників та ветеранів армії.
Антична модель рабовласництва мала досить розвинену зовн-неекономічну структуру економіки. У товарному обігу нахо-сідали і предмети повсякденного попиту, а не тільки предмети Роско-ши, як це було на Сході. Для зручності в проведенні морських тор-гових операцій створювали об'єднання - фіаси для взаємної виручки позиками, страховки та обміну інформацією. Торговий баланс Риму з Східним Середземномор'ям був пасивним, оскільки римські вироби не могли конкурувати з грецькими. У II ст. в морській тор-Гауліт почали лідирувати трансальпійські і Цизальпийскую купці, ство-дали особливі торгові суспільства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Західна модель рабовласництва "
  1. 2.3. Фази еволюції та моделі розвитку рабовлад-ня
    західну, пов'язану з класичною формою рабст-ва. {Foto8} Усередині даних макромоделей можна виділити мікромоделі на рівні окремих країн, а також суміжні форми типу спартанського рабовласництва в Стародавній Греції, ближчого до східного типу. Воно характеризувалося військовим державним рабовласництвом, але при найжорстокішої
  2. 2. Епістемологічні [4] проблеми загальної теорії людської діяльності
    західну або єврейську. Точно так само і економіст повинен ігнорувати наклеп і лихослів'я. Собака гавкає караван йде, і не слід звертати увагу на цей гавкіт. Необхідно пам'ятати вислів Спінози: Як світло виявляє і себе самого, і навколишнє темряву, так істина є мірило і самої себе, і брехні [9]. Проте ситуація в економічній науці відрізняється від математики та природничих наук.
  3. 3. Капіталізм
    західної цивілізації з середніх століть в загальному і цілому переважала тенденція до скасування інститутів, що перешкоджають функціонуванню ринкової економіки. По ходу посилення цієї тенденції народонаселення збільшилася багаторазово, а рівень життя мас підвищився до безпрецедентного рівня, про який раніше не могли і мріяти. Життя середнього американського робітника могли б позаздрити Крез, Красс, Медічі і
  4. Коментарі
    західний, 467 Інженерія, соціальна, 107-108, 740 Іноземна допомога, 463 Іноземні інвестиції , 463-465, 467-470 Інстинкти, 18-20, 29-30, 161 Інструменти і механізми, 725-726. Див також Технологія Інструменти, що не мають покриття (fiduciary media): світова валюта, 444; визначення, 404; погашення (викуп), 429; наслідки, 514, 517, 532; емітацію, 405-414 Інтеграція
  5. 3.2.4. Капіталізація за розрахунковими моделям
    західними методиками, в разі оцінки нерухомості для цілей оподаткування слід враховувати ефективну податкову ставку. Ставка дисконту - це необхідна норма прибутку на вкладений капітал, яка представляє собою відношення поточної вартості одержуваного за кожний період доходу до витрат на капітал. Вартість нерухомості висока і для її придбання, реалізації інвестиційних проектів
  6. Передмова
    західних підручників «Економікс». Це був рішучий прорив у величезний світ економічних ідей, накопичених світовою наукою після виходу робіт К. Маркса. Відпала необхідність в обов'язковому засудженні «всіх буржуазних економічних теорій», навпаки, їх стали глибоко вивчати, а іноді навіть і звеличувати. Однак швидко виявилися і недоліки нового підходу до вивчення економіки як науки, бо західні
  7. Пролетарська політична економія
    західних економістів. Водночас марксизм піддавався і піддається в даний час самої суворій критиці. Марксистські ідеї були глибоко сприйняті в Росії народником Михайлом Олександровичем Бакуніним (1814-1876), теоретиком-економістом і філософом Георгієм Валентиновичем Плехановим (1856-1918), професійним революціонером і засновником радянської держави Володимиром Іллічем
  8. 2. Класифікація економічних систем
    західних розвинених країнах, тому говорять, наприклад, про модель «шведського соціалізму». Інші стверджують, що соціалізм був, була і світова соціалістична система, але соціалістична система господарювання була істотно деформована. В даний час у світовій практиці, журналістиці та економічній літературі все частіше можна зустрітися з терміном «посткомуністичні» або
  9. 3. Загальна характеристика економічних інститутів
    західних суспільствах вже склалися системи договірного права, взаємних зобов'язань, гарантій, торгових марок, складні системи моніторингу та ефективні механізми введення законів у життя. У результаті всього цього обслуговування угод поглинає величезні ресурси (хоча в розрахунку на одну угоду ці витрати невеликі), але продуктивність, пов'язана з виграшем від торгівлі, зростає ще більше,
  10. Класифікація ринків праці
    західні фахівці вважають, що професійний ринок праці відповідає потребам циклічного розвитку виробництва, а внутрішній - структурних змін в економіці. При цьому на практиці розподіл ринку праці на два типи досить умовно, так як загальні тенденції розвитку виробництва зближують дані моделі. Існує безліч факторів, внаслідок яких відбувається безперервне звільнення
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний