Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Л.А.Ніколаева, І.П.Черная. Історія економіки, 2006 - перейти до змісту підручника

Західна модель рабовласництва


Своєрідність її економічного розвитку багато в чому визначалося особливостями природно-кліматичного характеру: багатством при-рідних копалин; вигідним географічним положенням, а тому раннім залученням до сфери торговельних зв'язків; cоседством з древніми цивілізаціями Переднього Сходу.
На організаційно-економічному рівні економічної культури важливе значення мала концентрація населення в містах, що призвело до його домінування в економічному житті. Це створило умови для формування особливого типу землеробської громади - міський (у формі грецького поліса або римського муніципія).
Поліс - місто і прилегла до нього територія, заселена вільних людьми. Він виступає у розвитку єдиної форми античної власності як одночасно власності державної та приватної і являє собою збіг політичного колективу з колективом земельних власників, а отже, збіг політичної та військової організацій.
Розвиток сільського господарства характеризувалося подальшої спе-ціалізація як в землеробстві, так і тваринництві. Основними ячей-ками сільськогосподарського виробництва були дрібні селянські господарства і більш великі маєтки родової знаті. Інтенсифікація сільського господарства досягла високого рівня в період Римської імпе-рії, коли стали виділятися три форми земельних господарств:
1) латифундії (понад 250 югеров землі і велика кількість ра-бов);
2) вілли (100-250 югеров землі і 10-20 рабів);
3) дрібні господарства сільського плебсу.
Ремесло було зосереджено в містах. Серед його видів особливе поширення мають металургія, кераміка, виготовлення ювелір-них прикрас, будівництво, скульптура і т.д. Особливістю роз-ку ремісничого виробництва в західній моделі рабовласництва був його яскраво виражений колоніальний характер. Ще з VIII в. до н.е. з часу Великої колонізації в центрі колоніальної системи - метро-поліі створюється продукція для задоволення культурних потреб-стей. Тут діють великі майстерні, егастеріі, з використанням величезного числа рабів. У колоніях проводиться життєво необхід-травні продукція, в дрібних майстерень переважно з використанням-му праці вільних ремісників і мінімуму рабів. Важливу роль відігравала торгівля, хоча її значення посилилося лише до IV в. до н.е. Розви-нення торгівлі супроводжується вдосконаленням грошової системи.
У VI ст. до н.е. в Греції існувало два основних монетних стандар-та: егейський (1 талант - 37 кг срібла) і Евбейськая (1 талант - 26 кг срібла), на основі яких 136 грецьких полісів випускали собст-венную монету. Тому на ринку для обмінних операцій стали метушні-кати особливі контори меняльщіков - трапезіти (трапеза - людина за столом, звідси трапеза) - прообрази банків. Трапезіти не тільки об-менівалі монети, а й займалися кредитуванням. У 594 р. до н.е. афінський правитель Солон провів реформу грошової системи, по ко-торою вводилася єдина Евбейськая система. Реформи, пов'язані зі стабілізацією і уніфікацією грошового обігу, неодноразово проводилися і в Стародавньому Римі. Основними номіналами в Римі були бронзовий і мідний ас, римський фунт, срібний сестерцій, сереб-ряний і золотий динарій, а згодом і золотий солід.
Особливістю територіальної структури економіки був її по-лікультурний характер. У сільськогосподарському виробництві це про-з'явилося в особливій територіальної спеціалізації - "СРЕДИЗЕМНОМОРЬЯ-ської тріаді", орієнтованої на одночасне вирощування в раз-них регіонах Греції трьох культур: злакових, головним чином ячменю, винограду й оливи. Сільськогосподарська спеціалізація прісутствова-ла і на римських територіях. Так, в найбільш розвинених областях (Етру-рія, капання, Апулія) вирощували пшеницю, ячмінь, просо, боби; в менш розвинених і гористих районах - полбу, боби, ріпу і ячмінь. Ре-месла в Стародавньому Римі також розвивалося за рахунок узаконеної експлу-атації провінцій. При цьому виділялися певні ремісничі центри.
Соціальна структура античного суспільства була досить склад-ної і включала вільних громадян і негромадян поліса і рабів. Раб-ський праця використовувалася в усіх сферах життя і виробництва. Ще в VI ст. до н.е. реформи Солона, Пісістрата і Клісфена знищили умови для внутрішнього рабства. У Стародавньому Римі боргове рабство для громадян було скасовано в IV в. до н.е. Основними джерелами рабства стано-вятся работоргівля і війни. Однак концентрація землі, формуванні-ня в рамках поліса приватної власності, зростання ремесла, торгівлі і грошового обігу, зростання повстань створювали умови для заміни рабської праці. Так, в перших століттях нашої ери в Римській імперії по-мали поширення нові форми оренди:
емфітевтіческая (довгострокова, вічна), що припускає уп-лату податку з власності;
дрібна, подготавливающая початок феодалізації на основі віз-нення відносин патронату (тримання землі на умовах покро-вительства за передачу власності), прекария (іспрошенного тримаючи-ня на умовах договору) і колоната (наділення рабів дрібної собст-венностью).

Розвиток державності в античному суспільстві призвело до появ-лению податкової системи. При цьому в Стародавній Греції нижчі верстви отримували дієти - грошове утримання, що дозволяє бідним гражда-нам виконувати їх обов'язки по відношенню до полісу. Знати ж несла громадські повинності - літургії, призначені для фінансу-вання святкових ходів, культових обрядів, театральних поста-новок, будівництва і т. д. Одним з різновидів літургій була ейсфора - податок для військових потреб, який міг бути повернуто при вдалих військових діях . Прикладом таких зборів є тріерар-хия, що забезпечує постачання грецького судна - трієри. Вільні громадяни прямих податків не платили. У V ст. до н.е. виросли надходжень-ня від справляння митних зборів, ринкових податків і податків на іноземців, вимушених сплачувати подушну подати. Справляння на-логів здійснювалося відкупниками - митарями, зобов'язані платити тверду суму громаді. Подібна організація оподаткування суще-ствовала і в ранньої римської історії. Громадяни Риму на відміну від жи-телей провінцій володіли податковим імунітетом, порушується тільки у воєнний час. Пізніше за часів імператора Діоклетіана (284-305 рр..) Була проведена реформа, за якою при збереженні безлічі непрямих зборів основними податками стали поземельний податок і по-задушлива подати, а звільнення від податків збереглося тільки для міських низів, чиновників та ветеранів армії.
Антична модель рабовласництва мала досить розвинену зовн-неекономічну структуру економіки. У товарному обігу нахо-сідали і предмети повсякденного попиту, а не тільки предмети Роско-ши, як це було на Сході. Для зручності в проведенні морських тор-гових операцій створювали об'єднання - фіаси для взаємної виручки позиками, страховки та обміну інформацією. Торговий баланс Риму з Східним Середземномор'ям був пасивним, оскільки римські вироби не могли конкурувати з грецькими. У II ст. в морській тор-Гауліт почали лідирувати трансальпійські і Цизальпийскую купці, ство-дали особливі торгові суспільства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Західна модель рабовласництва "
  1. 2.3. Фази еволюції та моделі розвитку рабовлад-ня
    західну, пов'язану з класичною формою рабст-ва. {Foto8} Усередині даних макромоделей можна виділити мікромоделі на рівні окремих країн, а також суміжні форми типу спартанського рабовласництва в Стародавній Греції, ближчого до східного типу. Воно характеризувалося військовим державним рабовласництвом, але при найжорстокішої
  2. 2. Епістемологічні [4] проблеми загальної теорії людської діяльності
    західну або єврейську. Точно так само і економіст повинен ігнорувати наклеп і лихослів'я. Собака гавкає караван йде, і не слід звертати увагу на цей гавкіт. Необхідно пам'ятати вислів Спінози: Як світло виявляє і себе самого, і навколишнє темряву, так істина є мірило і самої себе, і брехні [9]. Проте ситуація в економічній науці відрізняється від математики та природничих наук.
  3. 3. Капіталізм
    західної цивілізації з середніх століть в загальному і цілому переважала тенденція до скасування інститутів, що перешкоджають функціонуванню ринкової економіки. По ходу посилення цієї тенденції народонаселення збільшилася багаторазово, а рівень життя мас підвищився до безпрецедентного рівня, про який раніше не могли і мріяти. Життя середнього американського робітника могли б позаздрити Крез, Красс, Медічі і
  4. Коментарі
    західний, 467 Інженерія, соціальна, 107-108, 740 Іноземна допомога, 463 Іноземні інвестиції , 463-465, 467-470 Інстинкти, 18-20, 29-30, 161 Інструменти і механізми, 725-726. Див також Технологія Інструменти, що не мають покриття (fiduciary media): світова валюта, 444; визначення, 404; погашення (викуп), 429; наслідки, 514, 517, 532; емітацію, 405-414 Інтеграція
  5. 3.2.4. Капіталізація за розрахунковими моделям
    західними методиками, в разі оцінки нерухомості для цілей оподаткування слід враховувати ефективну податкову ставку. Ставка дисконту - це необхідна норма прибутку на вкладений капітал, яка представляє собою відношення поточної вартості одержуваного за кожний період доходу до витрат на капітал. Вартість нерухомості висока і для її придбання, реалізації інвестиційних проектів
  6. Передмова
    західних підручників «Економікс». Це був рішучий прорив у величезний світ економічних ідей, накопичених світовою наукою після виходу робіт К. Маркса. Відпала необхідність в обов'язковому засудженні «всіх буржуазних економічних теорій», навпаки, їх стали глибоко вивчати, а іноді навіть і звеличувати. Однак швидко виявилися і недоліки нового підходу до вивчення економіки як науки, бо західні
  7. Пролетарська політична економія
    західних економістів. Водночас марксизм піддавався і піддається в даний час самої суворій критиці. Марксистські ідеї були глибоко сприйняті в Росії народником Михайлом Олександровичем Бакуніним (1814-1876), теоретиком-економістом і філософом Георгієм Валентиновичем Плехановим (1856-1918), професійним революціонером і засновником радянської держави Володимиром Іллічем
  8. 2. Класифікація економічних систем
    західних розвинених країнах, тому говорять, наприклад, про модель «шведського соціалізму». Інші стверджують, що соціалізм був, була і світова соціалістична система, але соціалістична система господарювання була істотно деформована. В даний час у світовій практиці, журналістиці та економічній літературі все частіше можна зустрітися з терміном «посткомуністичні» або
  9. 3. Загальна характеристика економічних інститутів
    західних суспільствах вже склалися системи договірного права, взаємних зобов'язань, гарантій, торгових марок, складні системи моніторингу та ефективні механізми введення законів у життя. У результаті всього цього обслуговування угод поглинає величезні ресурси (хоча в розрахунку на одну угоду ці витрати невеликі), але продуктивність, пов'язана з виграшем від торгівлі, зростає ще більше,
  10. Класифікація ринків праці
    західні фахівці вважають, що професійний ринок праці відповідає потребам циклічного розвитку виробництва, а внутрішній - структурних змін в економіці. При цьому на практиці розподіл ринку праці на два типи досить умовно, так як загальні тенденції розвитку виробництва зближують дані моделі. Існує безліч факторів, внаслідок яких відбувається безперервне звільнення