Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Л.А.Ніколаева, І.П.Черная. Історія економіки, 2006 - перейти до змісту підручника

Східна модель рабовласництва


Ранньому економічному розвитку в цих регіонах благопріятст-вовали теплий клімат, наявність родючих земель, можливість еже-гідного зрошення грунту. У розвитку структури економіки східної моделі рабовласництва можна виділити наступні характерні чер-ти.
1. Організаційно-економічний рівень структури економіки визначався функціонуванням двухсекторной моделі економіки, що включає державне (храмове) і общинно-приватне господарства. Держава була головним власником основного фактора вироб-ництва - землі. Існували три основні форми державного землеволодіння: царський (абсолютне), храмове і вельможне - услов-ве, тобто земля не могла бути предметом купівлі-продажу. Общинний сектор грунтувався на общинної власності на землю та приватної - на засоби виробництва. Необхідність колективної праці для збереження трудомістких іригаційних систем зумовила слабке роз-виток приватної власності і переважання патріархального (домаш-нього) рабства. Наприклад, общинний сектор у Вавилонії був достатній-але сильним і включав від 50 до 70% всієї оброблюваної площі. Разом з тим землеволодіння в основному носило умовний характер, у тому числі шляхом оренди (плата в сріблі або частці врожаю - 2/3 за па-Хвідн землю або сад і 1/3 за цілинні землі) або на умовах суб-оренди.
У діяльності давньосхідних правителів відбилася боротьба між общинним і рабовласницьким свідомістю. Наприклад, в дер-жави Межиріччя аграрні проблеми неодноразово приводили до здійснення важливих реформ. Так в 2400 р. до н.е. правитель Лагаша Урукагина вживає низку заходів для розширення общинних земель, але при цьому він сприяє збільшенню рабства, в тому числі поверненню рабів з господарств аристократії в храмові. У 2369 до н.е. перемога Саргона (Шаррукін) в Аккаде, навпаки, призвела до скорочення об-щінного сектора при збільшенні рабства. Стародавній Китай також харак-терізовался сильним державним сектором з розвиненим чинів-нічиїм апаратом. Тут рано формується система умовного тримаючи-ня землі - "спадкові пожалування" за службу. Але до особливо-стям старокитайської економіки слід віднести швидке формуванні-ня приватної власності на землю, в тому числі "сильних будинків" - господарств аристократії.
Звідси - рабство активно використовується не толь-ко в державному, а й приватному господарстві. Стародавній Єгипет теж мав централізовану економіку. Чиновники враховували врожай і кількість худоби, розподіляли інструмент і провіант з державного-ських сховищ для общинників, що працюють у складі так називає-мих "робочих загонів" на іригаційних або будівельних об'єктах. Приблизно так само організовувалося і ремісниче виробництво. У приватному секторі активно використовувалася праця рабів, що були у повній власності своїх господарів, у державному виробництві він майже не застосовувався.
2. Галузевий рівень структури східної моделі представлений великою різноманітністю видів господарської діяльності. Хоча ос-новних сектором економіки було аграрне (іригаційне землеробство, садівництво, скотарство), важливе значення мали ремесла: гончарство, будівництво, стеклоделие, металургія, ювелірна справа, судо-будова, текстильне справу, переробка очерету та інші. Разом з тим давньосхідна економіка характеризується деформованою структурою, що пов'язано з роздутим державним сектором, диктує-вавшейся виробництво не для ринку, а за замовленням, а в деяких країнах (особливо Ассирія) ще й надмірної мілітаризацією. У результаті внутрішня торгівля носить переважно нерозвинений, обмежений-ний характер (за винятком Китаю та Індії).
Торгівля була предметом особливої турботи держави. У Вавилонії нею, наприклад, займалися особливі люди - тамкари, які вели круп-ную державну і власну торгівлю, притому часто здійснюва-додаючи її через дрібних посередників. Нерідко вони виступали як і великі орендарі землі, і як лихварі. Вважається, що найперші монети з'явилися в стародавньому Лидийском царстві і в Китаї в VII ст. до н.е., а звідти поширилися по всьому світу. Важливе значення для розвитку господарства зіграло і формування примітивних основ бух-галтерського обліку.
3. Територіальний рівень структури економіки східної мо-діли рабовласництва виражений сильніше на міждержавному рівні, що визначалося природно-кліматичними та політичними (напри-мер, у Ассирії - формування колоніальної системи) факторами і було пов'язане з необхідністю забезпечення природними ресурсами для потреб виробництва.

4. Відтворювальний рівень структури економіки. Для древ-невосточних держав була характерна багатоукладна економіка - співіснування елементів товарного господарства з елементами нату-рального, первісної економіки - з рабовласництвом. Основним вироб-водієм і тяглових населенням були вільні общинники, особисто вільні і мають певну власність, але за своїм по-додатком у державній системі мало відрізняються від рабів. Так, в Стародавньому Єгипті общинники були зобов'язані нести натуральну повин-ність на користь держави (будівництво доріг, зрошувальних систем та обробку землі). При земельних відробітках можливі були два шляхи: весь урожай на державному наділі здається державі, ко-лось виплачує забезпечення, або робота тільки на власному навчаючи-стке, але при виплаті високих прямих податків. Ще складнішою була система примусу в Вавилонському державі. Крім вільних (общинників) і рабів тут існувала особлива категорія - полусво-вільних - "мушкенум" (схиляються ниць), які могли володіти майном, у тому числі і рабами, але залежали від своїх господарів. Вони працювали у царському господарстві, виконуючи всі необхідні повинності, але мали обмежені цивільні права.
Використання рабської праці не мало великого значення. Для нього було характерне збереження зв'язку між безпосереднім про-изводителей і його ділянкою землі, деяка частка господарської самостійності і гарантії проти зміни правового статусу (заборона обігу в рабство одноплемінників, кастові обмеження і т.д.), порівняно невелика частка експлуатації. Виробництво осуществля-лось в рамках простого відтворення.
5. Зовнішньоекономічний рівень структури економіки визначав-ся включенням давньосхідних держав в систему мірохозяйствен-них зв'язків. Особливу роль у розвитку середземноморської торгівлі в II-I тис. до н.е. зіграла Фінікія. У Південній і Південно-Східної Азії у зовнішньоекономічних зв'язках лідирував Стародавній Китай, що має, як і Індія, активний торговий баланс. Своєрідним було становище Єгипту. Опинившись на периферії торгового світу, він не міг стати його повноцінним учасником, зате це сприяло накопиченню в стра-не великих скарбів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Східна модель рабовласництва "
  1. 2.3. Фази еволюції та моделі розвитку рабовлад-ня
    східну, засновану на патріар-хальне рабстві, і західну, пов'язану з класичною формою рабст-ва. {Foto8} Усередині даних макромоделей можна виділити мікромоделі на рівні окремих країн, а також суміжні форми типу спартанського рабовласництва в Стародавній Греції, ближчого до східного типу. Воно характеризувалося військовим державним рабовласництвом, але при найжорстокішої
  2. Західна модель рабовласництва
    моделі рабовласництва був його яскраво виражений колоніальний характер. Ще з VIII в. до н.е. з часу Великої колонізації в центрі колоніальної системи - метро-поліі створюється продукція для задоволення культурних потреб-стей. Тут діють великі майстерні, егастеріі, з використанням величезного числа рабів. У колоніях проводиться життєво необхід-травні продукція, в дрібних майстерень
  3. 14. Volkswirtschaft
    модель майбутнього громадського порядку, а наполегливо заявляють, що навіть у системі ринкової економіки, яка, зрозуміло, в їх очах є порочним результатом політики, супротивної людській природі, Volkswirtschaften ** різних країн є інтегрованим цілим і їхні інтереси непримиренно протистоять інтересам Volkswirtschaften інших країн. У їхньому уявленні те, що відокремлює одне
  4. ЕКОНОМІЧНА МАГМА
    східним деспотам (45). Дарунки забезпечували настільки високий престиж, що в самому Римі тільки імператора дозволялося будувати громадські будівлі. Мета життя полягала не в тому, щоб бути багатим і користуватися високим рівнем споживання. Для римлянина колективне благо його безмежної імперії було важливіше його особистого рівня життя (46). З точки зору Аристотеля, «чудовий людина, що дає
  5. ЯПОНІЯ: ВЕЛИКА лінія розлому У СВІТОВІЙ ТОРГІВЛІ ТА ТИХООКЕАНСЬКИЙ РЕГІОН
    модель світової торгівлі, що залежить від постійних дефіцитів США або передбачає постійні профіцити Японії, протягом тривалого часу просто не життєздатна. Жодна країна, навіть настільки велика, як Сполучені Штати, не може вічно мати торговий дефіцит. Справді, для оплати цього дефіциту доводиться займати гроші, а потім - позичати гроші на оплату відсотків за цими
  6. ДІЛОВІ ЦИКЛИ
    моделлю мультиплікатора-акселератора). Коли підвищується попит, заводи прискорюють виробництво. Оскільки продажі ростуть, всі фірми, пов'язані з ланцюгом поставок, вирішують розширити свій асортимент готових або виготовлених виробів. Кожна фірма замовляє більше відповідних продуктів або компонент. Щоб задовольнити попит, заводи ще більш прискорюють виробництво. Коли попит на проміжну і
  7. Економічне зростання
    моделі «AD - AS» (рис. 4.1). Рис. 4.1. Економічне зростання (графічна інтерпретація) На рис. 4.1, а крива (тренд) відображає довгострокову тенденцію збільшення реального ВВП. На рис. 4.1, б економічне зростання показаний за допомогою кривої виробничих можливостей (КПВ). Основні види товарів, що виробляються в економіці, - це інвестиційні товари (виробничого призначення) і
  8. 2. Класифікація економічних систем
    східно-рабовласницька (бронзовий вік) - з тривалістю в світі 20-23 століть, в Росії - 15-16; антична (залізний вік) - 12-13 століть у світі і 11 - 12 століть у Росії; раннефеодальная - відповідно 7 і 7 століть; прединдустріаль-ная - 4,5 і 2,5 століть; індустріальна - 2,3 і 1,5 століть; постіндустріальна - 1,3 і 1,4. Зміну цивілізацій можна представити графічно (рис. 3.3).
  9. Тіньова економіка
    модель факторних доходів, що пояснює отримання доходів, які приносить кожний з факторів виробництва: праця - заробітну плату, капітал - прибуток, земля - ренту. Останнім часом до них додають підприємницькі здібності, які також забезпечують відповідні доходи. Існує і друга модель пояснення джерела доходів, має у своїй основі марксистську трактування:
  10. Відкрита і закрита економіка
    модель, несуперечливо поєднує застосування інструментів проекспортно та імпортозамінної стратегії. Причому розвиток імпортозамінних виробництв в цьому випадку не означає повернення до автаркії і відокремлення від зовнішнього
© 2014-2022  epi.cc.ua