Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

Чи є економіка наукою?


Економісти відомі своїми разногласіямі.Джордж Бернард Шоу, наприклад, стверджував, що «навіть якщо всіх економістів скувати одним ланцюгом, то й тоді вони не прийдуть до єдиної думки» 3. Еслів наведеному висловлюванні «економістів» замінити «фізиками», ніхто не засміється. Однак есліфізікі погоджуються в усьому, а економісти ні вчем, то чому церемонія присудження Нобель-ських премій з економіки та ж, що і з фізики? Розбіжності серед економістів бувають двох ві-дов. Перший зводиться до відмінностей в рамках пози-тивного (або дискриптивні) підходу до економіки
Про Позитивна, або дискриптивні, економі-ка шукає об'єктивні чи наукові поясню-ня функціонування економіки; вона імеетдело з тим, що є або може бути.
Більшість положень позитивної економіки, яким в основному і присвячена ця книга, неявляются спірними. Ось три приклади з тих, з ко-торимі ви зіштовхнетеся в подальших розділах. Всеекономісти згодні з тим, що якщо уряд
2 Тут наведено визначення альтернативи, тоді як компроміс-це рішення, що досягається шляхом взаємних поступок (Прим.пер.)
3 ЦІТП Simon James. A Dictionary of Economic Quotations, Barnes andNoble, New York, 1981, p.74.
3


РІС. 1-1. Витрати на оборону і Дефі-цит державного бюджету. На рисунку показані витрати федерального уряди США на національну оборонуі дефіцит бюджету федерального правитель-ства США (витрати мінус податки) в процен-тах до сукупного продукту економікіСША (ВНП) за період з 1971 по 1986 р.

обкладає якийсь товар податком, то його ціна віку-ет. Будь-який економіст може передбачити, що благо-приємні погодні умови, що сприяють неби-валому урожаю пшениці, призведуть до падіння цінна зерно і скорочення доходів фермерів. Ніктоіз економістів не буде сперечатися з твердженням, що тривале і швидке збільшення денеж-ної маси викличе зростання цін.
Коли економісти мають справу з позитивною економік, вони ведуть себе так само, як вчені другіхобластей науки. Як хіміки чи фізики, вони иног-так сперечаються з приводу окремих фактів і їх інтерпретації. Наприклад, багато економістів стверджу-ють, що зростаючий дефіцит бюджету призводить до ро-сту процентної ставки, інші вважають, що це неочевидно. Ці суперечки отримують велику відомого-ність, ніж розбіжності фізиків з приводу еле-тарних частинок, так як результати суперечок, вероят-но, вплинуть на рішення уряду, име-ющие значення для багатьох людей. Розбіжності та-кого роду, як і суперечки про те, чому вимерли ді-нозаври, в принципі можуть бути дозволені посеред-ством подальших досліджень і доказательств.Нобелевская премія присуджується за успіхи в раз-вітіі позитивної економіки.

Найбільш же явні розбіжності серед економі-стів пов'язані з нормативним підходом до економіки.
Про Нормативна економіка пропонує ре-Цепт дій, засновані на суб'єктивних, особистих оціночних судженнях; вона має делос тим, що має бути.
Коли економіст (наприклад, жінка) доводить,
що зростаючі прибуткові податки в значітельнойстепені знижують інфляцію і меншою степеніувелічівают безробіття, то вона формулює пози-тивное твердження. Якщо вона продовжує свої рас-судження і доводить, що податки повинні битьувелічени, то це нормативне твердження. Навітьякщо інший економіст (наприклад, чоловік) согла-сен з першим твердженням, то він може не злагоди-сіться з другим, якщо його власні оценкіпріводят до думки про те, що зниження інфляціігораздо менш важливо, ніж стримування зростання безра-ботіци. Оскільки економісти, як і інші люди, мають власне поняття про справедливість, атакож про цілі та пріоритети суспільного роз-ку, ніякі дослідження не допоможуть устранітьразногласія з приводу нормативної економіки.
Для розуміння того, що можуть сказати економі-сти про проблеми сьогоднішнього дня, необходіморазлічать позитивні та нормативні утвержденія.Два прикладу допоможуть проілюструвати обидва під-ходу, а також характер проблем, пов'язаних з роз-пределенія обмежених ресурсів на альтерна-тивні потреби.
ФЕДЕРАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ НА ПОЧАТКУ 1980-хроків. На рис 1-1 показані витрати на оборонуфедерального уряду США з 1972 р.4 Витра-ти на оборону дані у відсотках до повної стоїмо-сті товарів і послуг, вироблених в США (до вало-вому національному продукту, або ВНП) в конк-
4 У додатку до цієї главі містяться загальні відомості про графіки і їх
інтерпретації.
Ретних году5. Частка витрат на оборону в ВНП ста-ла знижуватися в 1972 р. після завершення війни воВьетнаме і досягла мінімуму в 1978-1979 рр.. Зна-чительное нарощування обороноздатності нача-лось з 1980 р. ДО 1986 р. витрати на оборону резковозрослі і склали 6,6% ВНП США проти при-мірно 4,5% наприкінці 1970-х років.
Нарощування оборонного потенціалу було обус-ловлено наступним економічним рішенням. Під тиском політичних процесів, вСША було прийнято рішення про перераспределенііначіная з 1979 р. значної частини обмежених, дефіцитних ресурсів на потреби оборони та змен-шення при цьому частки витрат на невійськові целі.Ресурси, витрачені на зміцнення обороноспо-можності, могли б бути використані для вироб -ництва продуктів харчування, на дослідження в обла-сти онкології, на житлове будівництво або наново обладнання, що дозволяє знизити издерж-ки виробництва автомобілів.
Замість цього гро-во вибрало зміцнення національної обороноспо-можності. Економісти брали участь у етомрешеніі, роблячи як позитивні висновки (наоснове аналізу результатів нарощування оборонно-го потенціалу), так і нормативні (доводячи плю-си і мінуси цих результатів).
Нарощуючи обсяги видатків на оборону, Феде-рального уряд скоротив частку витрат вВНП на невійськові цілі досить незначно, врезультаті чого в ВНП зросла частка державних-них витрат, в цілому. Більше того, ставки прибуткового-ного податку були знижені, а зростання надходжень отналогов (основне джерело державних дохо-дов) не був настільки швидким, як правітельственниерасходи. Різниця між витратами та сумою подат-гов - дефіцит бюджету федерального правитель-ства - досягала в США свого максімальногоуровня за весь післявоєнний період. Малюнок 1-1показивает дефіцит бюджету федерального прави-тва (також виражений у відсотках до ВНПСША) починаючи з 1972 р. Дефіцит зріс з 1% ВНПв 1979 до більш ніж 5% в 1984 р., обігнавши рострасходов на оборону.
Розміри бюджетного дефіциту турбували мно-гих економістів, а також простих громадян. У 1985 г.семеро колишніх голів Ради экономическихконсультантов-економістів Білого Дому при прези-денте США висловили свою стурбованість слідую-щим чином:
«Незважаючи на відмінності наших поглядів з некоторимпроблемам, будучи професійними економістами, ми дотримуємося єдиної думки з приводу серйоз-
5 Точне визначення і проблеми вимірювання ВНП обговорюються в гол. 2 иболее детально в гол. 24.
Неішей небезпеки, яка в умовах тривалого су-ществованія такого роду дефіциту здатна завестінацію в глухий кут. Ми найсерйознішим чином передбачається-преждаем, що збереження федерального дефіциту впредполагаемих масштабах призведе до разрушеніюдолговременной життєздатності і стабільності на-національної економіки .. »
Ця заява являє собою суміш позитивно-го і нормативного підходів. Вміщені в немвиводи про можливі наслідки существованіягромадного дефіциту є позитивними, одна-ко якщо їх доповнити твердженням про те, що б-ло б бажано зменшити розмір бюджетногодефіціта шляхом підвищення податків або скорочений-ня витрат, то це твердження буде мати нормативними характер. До кінця цього курсу ви буде-ті в змозі розрізняти позитивні та норматив-ні твердження. Ви навчитеся також судити про те, як суспільство вирішує питання про збільшення затратна оборону і зменшенні витрат на інші потреби, і про те, яке значення має бюджетний дефіцітдля економіки в цілому
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Чи є економіка наукою? "
  1. 3. Економічна теорія і практика людської діяльності
    є природною наукою і не застосовує лабораторних методів і процедур. Одним із завдань даного трактату якраз і є викриття хибності таких ідей. У цих вступних зауваженнях, напевно, досить буде сказати кілька слів про їх психологічної підгрунтя. Мислити вузько люди зазвичай беруть під сумнів все, що відрізняє інших людей від них самих. Верблюд з байки заперечує проти
  2. 9. Про ідеальному типі
    є звітом про історичну подію. Фізик вважає себе вправі абстрагуватися від особистості експериментатора, часу і місця експерименту. Він розповідає тільки про ті обставини, які, на його думку, ставляться до отримання досягнутого результату і при повторенні відтворять той же самий результат. Він трансформує історичну подію у факт емпіричних природних наук. Він
  3. 4. Виробництво
    є творчим. Розум також належить Всесвіту і природі; він частина даного і існуючого світу. Називати розум творчим не означає давати волю метафізичним спекуляціям. Ми називаємо його творчим, оскільки утрудняємося простежити подальшу причину змін, викликаних людською діяльністю, після того, як ми натрапляємо на втручання розуму, що направляє
  4. 3. Проблема економічного розрахунку
    є рушійною силою прогресу природничих наук. Кількісні природничих наук зробила кількісної та технологію. Сучасна технологія по суті є прикладною наукою про кількісний передбаченні результату можливої ??дії. Результат планованих дій обчислюється з розумною ступенем точності, а обчислення проводяться з метою організувати діяльність таким чином,
  5. 3. Капіталізм
    є експериментальною наукою, і проте рекомендують державне управління засобами виробництва, суперечать самі собі. Якщо історичний досвід і здатний чомусь навчити, то основний урок полягає в тому, що приватна власність нерозривно пов'язана з цивілізацією. Ні досвідчених даних, що свідчать на користь того, що соціалізм здатний забезпечити вищі стандарти
  6. 5. Логічна каталлактики versus математична каталлактики
    є економічною наукою і не може виробляти економічні теореми і теорії. Статистика цін є економічною історією. Розуміння того, що ceteris paribus збільшення попиту має призвести до підвищення цін, отримано не на основі досвіду. Ніхто і ніколи не був і не буде в змозі спостерігати зміну однієї ринкової змінної ceteris paribus. Ніякої кількісної економічної
  7. 4. Позичковий ринок
    є одним з найбільш серйозних недоліків історичних і статистичних досліджень, присвячених руху процентних ставок. Безглуздо будувати тимчасові ряди на основі процентних ставок відкритого ринку або облікових ставок центрального банку. Наявні для побудови таких часових рядів дані непорівнянні. Однакова облікова ставка центрального банку в різний час позначає різні
  8. 1. Держава і автономія ринку
    є таким у каталлактіческом сенсі цих термінів. Вони являють собою просто кількісні визначення, зафіксовані керівником безвідносно до ринкового процесу. Якби держава, що вдаються до регулювання цін, і реформатори, що захищають регулювання цін, завжди прагнули встановити соціалізм німецького зразка, то економічній науці не потрібно було б окремо
  9. 4. Економічна наука і університети
    є не лише навчання, а й розвиток знання і науки. Завдання викладача університету не просто передати студентам комплекс знань, розроблених іншими людьми. Передбачається, що своєю власною роботою він також збагатить цю скарбницю. Вважається, що він є повноцінним членом всесвітньої республіки освіти, новатором і першовідкривачем доріг до більшого і кращого знання. Ні
  10. ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ
    є Саудівська Аравія ». Але цього ніколи не було. Найбільшим виробником нафти завжди був Радянський Союз (19% світового виробництва в 1987 г), але цим можна було знехтувати, оскільки його нафтою користувався комуністичний світ, і лише невелика частина її потрапляла в колишній капіталістичний світ (1). Тепер не можна навіть думати про нафтовому бізнесі, не беручи в розрахунок поставки нафти,