Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
BC Автономслз, О.І. Ананьін, С.А. Афонією. Історія економічних вчень, 2002 - перейти до змісту підручника

2. Теорія граничної продуктивності


'|) IHX недоліків була позбавлена ??теорія граничної виробляй-| И1ості. Лежача в її основі ідея була вперше сформулірова-вше І.'оненом в II томі «ізольованого держави» (1850), 1011 поширив свою теорію диференційної ренти на | ди від праці і капіталу. Після перемоги маржиналистской рево-\ \ \ \ \ теорія граничної продуктивності була знову відкрита лучила найбільший розвиток у книзі амеріканскогоекономіс-<.1 J. Кларка «Розподіл багатства».
1жона Бейтса Кларка (1847 - 1938) можна зарахувати до основаті-мржіналістской теорії, оскільки основні положення тео-I граничної корисності (а також граничної продуктивність якої нижче буде сказано детальніше) були відкриті їм неза-трима ВІД Менгера, Вальраса і Джевонса. Крім того, Кларка вва-i першим значним і оригінальним економістом США. По-IIU університетську освіту в США, Кларк, як і багато дру-. | Моріканскіе економісти його часу, вивчав економічну мня та Німеччини та Швейцарії. Його вчителем в Гейдельберзькому іерсітете був, мабуть, найвидатніший представник ис-іческой школи Карл Кніс. Повернувшись до США, Кларк зайнявся HI модавательской діяльністю (серед його учнів був і осно-
гЕ1
воположнік американського інституціоналізму Торстен Веблен $ більша частина якої (1895-1923) протікала в стінах Колум ського університету. Кларк став одним із засновників і перших i дента Американської економічної асоціації.
У першій / монографії Кларка «Філософія багатства» (1 \ вплив історичної школи дуже помітно: він критикував рію Рікардо як «апофеоз егоїзму», виступав за втручання сударства в економіку з метою забезпечення справедливого pact поділу багатства, заміни конкуренції і конфлікту сотрудн ^ ством. Інтерес до широко поставленим соціально-філософа соціально-економічних та політичних проблем coxpai ся у Кларка назавжди, але в наступні роки і його творчості т пает перелом: він цілком переходить на позиції маржіналіз намагається вирішити ту ж проблему справедливого розподілений руслі маржиналистской теорії через концепцію граничної дуктивності. Це призвело і до зміни його політичної філ фии; як уже зазначалося (див. гл. 10) , Маржиналістський підхід про але трактує аналізоване стан як рівноважний і опти \ ве. Це методологічне властивість маржиналістського По7 іноді інтерпретується як свідчення оптимальності з ринкової економічної системи, яка не потребує у поза] коректив. Так міркував і Дж.Б. Кларк, ввютупів не тільки теоретик розподілу доходу, але і як захисник стихийна морегулірованія ринкової системи. При цьому він намагався зать не тільки ефективність, але й справедливість риночнс капіталістичного економіки. Основним твором К. стала книга «Розподіл багатства», опублікована в IX1 приводить в систему погляди автора, викладені раніше в Ut,, i численних журнальних статтях.
«Розподіл багатства». Праця Кларка являє собою кру ^ нейший в історії економічної думки трактат, присвячений ір | проблемі розподілу. (Йому передували у цій галузі «Нача | політичної економії та оподаткування »Д. Рікардо.) Структ роботи складається з історично-методологічних вступних гд (гл. 1-6), викладу теорії граничної продуктивності (гл. 73 11 - 13) і більш докладного дослідження природи капіталу (гл. 9 , 1 | доходів окремих факторів виробництва (гл. 14-24), а також пр блем статики і динаміки розподілу доходів (гл. 25-26).
Книга Кларка містить теоретичні новинки з різних oGjj стей економічної науки. Наприклад, теорію граничної полезн сти він застосовував до приращениям самих благ, а до приращениям!
гег
тьних корисних якостей - блага трактуються як «пучки различ -; полееностей »1, що передбачає виниклу через 70 років но-\ теорію споживання КЛанкастера2. Великий інтерес представ-1 розвинена Кларком теорія капіталу. Але найбільшу популярність | ФКУ принесла розроблена ним концепція граничної довільності, відповідно до якої дохід фактора виробництва еделяется його граничною продуктивністю. Наприклад, за-тна плата повинна дорівнювати продукту граничного робітника. | теза доводиться «в два прийоми». По-перше, це співвідношення 1 справедливо для самого граничного робітника. Дійсно,: вироблений ним продукт перевищує заробітну плату, то ви-<о буде найняти принаймні ще одного робочого (даний в разі не буде граничним), а конкуренція роботодавців, Вмящіхся найняти додаткових працівників, призведе до зростання ^ Гтгной плати. І навпаки, якщо продукт робочого нижче получа-
їм заробітної плати, то наймачу вигідно його звільнити. | По-іторіі, співвідношення справедливо для кожного робітника. Кон-віція між самими найнятими робітниками призведе до того, що кожний з них буде отримувати за однакову працю однакову плату. Тозі , за умови «абсолютно» конкурентного ринку праці, на вромя існує досконала конкуренція як між покупате-*
гак і між продавцями, «заробітна плата прагне бути |) ой продукту граничного праці» 1.
| Аналогічно можна показати, що відсоток повинен бути рівний пре-цк> му продукту капіталу.
1 подібним пунктом для концепції граничної виробник-Гі Кларка послужила теорія диференціальної ренти Рікардо4. | (ірдо вважав, що на відміну від інших доходів суспільства рента є ренціальний дохід, який для кожної ділянки землі ра-ііце між його продуктом і продуктом найгіршого з обра-| мих ділянок землі, якщо до обох ділянках застосувати оди-| кількість праці і капіталу (на гіршому ділянці дохід у точ-> авен встановленому в економіці рівнем заробітної пла ~ \ оди від землі підпорядковані закону спадної віддачі. Ідея полягала в тому, що заробітну плату і відсоток можна рас-|. приблизно аналогічним чином. Наприклад, ми зафіксована -1мер капіталу і землі («один загальний допомагає праці фак-
, | рк Дж.Б. Розподіл доходу. М | Економіка, 1992. С. 232 .. Lancaster К. Consumer Demand. A New Approach N Y., 1971. i.ipK Дж.Б. Указ. соч. С. 119. \ * i ч: Кларк Дж.Б. Указ. соч. Гл. 13.
293
тор », який Кларк умовно називає« капіталом ») і будемо остан (доіательно збільшувати кількість працівників на едініцу6 до тих пс поки не вичерпаємо всю робочу силу в даній країні. У результа отримаємо ту ж картину спадної віддачі або «падіння конечнС продуктивності праці». Площа під цією падаючої кривої ABC (рис. 1) являє собою весь продукт праці, оснащеного «капит лом». Водночас оскільки всі збільшення праці рівноцінні 1 якістю, то в силу конкуренції наймачів між собою і работн! ков між собою заробітна плата або «продукттруда самого по СЕЕ як уже зазначалося, буде тяжіти до кінцевого (граничному) nf дукту праці. Вона вимірюється площею прямокутника (AECD), ст ронами якого є кількість одиниць праці та предельш продукттруда. Площа ЕВСв даному випадку являє собою «pi кг | ний дохід капіталу», тобто відсоток (рис. 2а).

Рис.1

а)
б)
^ Тамже.С. 195-196.
й Кларк пропонує, щоб кожне одиничне прирощення складалося! тисячі працівників зі середньої по країні професійною структурою (j же. С. 181).
294
кркальним відображенням є випадок, коли зафіксовано Тічсство праці, а кількість капіталу поступово нарощується кс. 26). Тут AECD - граничний продукт капіталу, а ЄВС-«рентою дохід» праці (заробітна плата).
Але при досконалої конкуренції на ринках факторів виро-цета рентних доходів в принципі ні у кого бути не повинно. Ре-Іті розподіл доходу по Кларку відбувається так: весь дохід 1 (7) являє собою виручку підприємця. Він відразу ж (плачується робочим заробітну плату AECD (рис. 2а) і у нього осту-рц надлишок ЄВС, з якого він повинен розплатитися з влас-ками капіталу (нагадаємо, що в їх число входять і власники або). Але їм він віддає тільки граничний продукт капіталу (сум-[/ I /'' CZJ на рис. 26). Якщо надлишок ЄВС перевищує граничний про -П капіталу, то різниця між ними дістається підприємцю: '1 сстве прибутку (залишкового доходу). Проте в рамках статічес-(умов, прийнятих Кларком в «Розподіл багатства», місця: підприємницького прибутку не залишається. Принцип відповідності доходів факторам їх граничної пронзительности, згідно Кларку, забезпечує відсутність в гро-| будь-якої експлуатації: «Кожен фактор виробництва півгодини суму багатства, яку цей фактор створює» 8.
Статика і динаміка. Відоме в економічній теорії поділу-- не статичного і динамічного аналізу також було вперше Еіювано Кларком. Статичним він називав стан суспільства, \ \ \ якому весь час проводяться одні й ті ж кількості одних гх ж благ одними і тими ж способамі9. До цього стану об-: то прагне під тиском сил конкуренції . Саме в цьому билися стані, «вільному від тих порушень, які ви-Inner прогрес» (під цими порушеннями мається на увазі наявність (визначеності і ризику), цінності благ і доходи факторів про-1ц <"(сгва приймають свої« природні » або «нормальні» зна-| цмі10. У реальності суспільство перебуває в динаміці: відбуваються У 1 I шееленія і капіталу, зміна потреб, технології про-тва та організації праці. В результаті згадані економі-1 змінні відчувають коливання щодо своїх ес-пних рівнів , які повинна пояснити майбутня наука про со-'н ио-економічній динаміці. Більше того, її предметом поса-|. i *> |, | i ь і довгострокові зміни самих «статичних стандартів».
1; 1мже. С. 207-209. f.iM ж. С. 46. l.iM ж. Г.ш ж. С. 47.
295
У своїй книзі Кларк свідомо обмежує своє завдання статич? ським аналізом.
Загальна оцінка теорії розподілу Кларка. Концепція Клар! дозволила покласти в основу теорії цінності і теорії розподіли ня єдиний Маржиналістський підхід. Крім того , йому вдалося так! однакове пояснення доходів всіх факторів виробництва.
. Водночас його пояснення законів розподілу не можна на кликати вичерпним. По-перше, визначаючи природну цін (факторів виробництва, теорія Кларка досліджувала тільки попит i них (саме його відбивають криві їх граничних продуктів), тоді як фактор їх пропозиції приймається за постійний і не під Вергал вивченню. Це, безумовно, дає односторонню карти!-так як пропозиція праці, наприклад, в свою чергу залежить від I личини заробітної плати. По-друге, передумова спадної i дачі (наприклад, праці), з якої виходить Кларк, перестає авт | матически діяти при переході від статики до динаміки, кот1 капітал може кількісно зростати і якісно вдосконалювати ся. По-третє, статичний аналіз Кларка не враховує фактора н ^ визначеності (пізніше це вдалося зробити Ф. Найту - див гол. li-четверте, Кларк дещо поспішно ототожнив Алокація ную ефективність, яку дійсно забезпечує принт граничної продуктивності, з розподільною спранедлп "| сгью. Він вважав, що заробітна плата, відповідна межа Mini продуктивності праці, автоматично є «справедливий Тим часом справедливість принципу, відповідно до якого co (j ственник дефіцитних ресурсів оплачуються вище інших, са» по собі не є очевидною. Як зазначає М. Блауг, принцип nf слушною продуктивності забезпечує комутативну (обмс | Ц ную), а не дистрибутивну (розподільну) справедлівость1
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Теорія граничної продуктивності"
  1. 1. Теорія граничної продуктивності Дж. Кларка
    В теорії витрат виробництва австрійської школи в рамках концепції альтернативних витрат цінність продуктивних благ прирівнювалася до цінності принесених їм у жертву благ, що приносять безпосереднє задоволення. Однак залишалося відкритим питання про те, яка частина їх цінності повинна бути віднесена на рахунок того чи іншого фактора виробництва. Аналогічна проблема встає і у випадку, якщо ми
  2. 3. Проблема вичерпаності продукту
    Нарешті, теорія Кларка не змогла строго довести, що виро 11 ведений продукт розпадається на доходи факторів без залишку . Е11> ll проблемою, що отримала назву проблеми «вичерпаності при | дукта», впритул зайнявся відомий англійський економіст Фш лип Генрі Уікстід (1844-1927). Основна праця Уікстіда носить ni I звання «Здоровий глузд політичної економії» (1910) 12, але в Іао] "БяаугМ.
  3. 2. Підприємництво як несення тягаря ризику або невизначеності: Р. Кантильон, І. Тюнен, Ф. Найт
    Найбільш часто специфічною функцією підприємця вва-j талось несення ризику або невизначеності. Першим представите лем цієї точки зору був видатний економіст Річард Кантильон. 300 Річард Кантильон (помер у 1734 р., рік народження не відомий) - | р i шдец за походженням, більшу частину життя провів по Фран -а точніше, мандруючи між Парижем і Лондоном і займаючись шскімі і валютними
  4. § 1. З ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАНЬ
    Лабіринт економічної думки При знайомстві з працями відомих економістів минулого і справжнього читач може відчути, що він рухається по колу, немов у якомусь лабіринті. І це аж ніяк не випадково. У всі часи люди стикаються з одними і тими ж проблемами господарського життя, які пов'язані з розвитком виробництва заради задоволення потреб. Звідси виникає циклічність
  5. § 4. ТЕОРІЇ НОВОЇ ВАРТОСТІ
    З питання про економічну природу нової вартості вироблені дві прямо протилежні теорії. Одна з них - класична концепція додаткової вартості, що є прямим продовженням трудової теорії вартості. Її заснували А. Сміт і Д. Рікардо, а найбільш повно і глибоко розвинув К.Маркс в «Капіталі». Іншу теорію спочатку заснував французький економіст Жан Батист Сей ??(1767 - 1832 рр..). В
  6.  9. Підприємницькі прибутки і збитки в економіці, що розвивається
      В ідеальній конструкції стаціонарної економіки загальна сума прибутку всіх підприємців дорівнює сумі всіх збитків підприємців. Прибуток, що отримується одним підприємцем, в загальній економічній системі врівноважується збитком іншого підприємця. Збільшення витрат споживачів на придбання певного товару врівноважується зменшенням їх витрат на придбання інших
  7.  6. Заробітна плата та засоби існування
      Життя первісної людини була безперервною боротьбою зі убогістю природних засобів існування. У відчайдушних зусиллях забезпечити просте виживання загинуло безліч індивідів і цілих родів, племен і народів. Первісної людини постійно переслідував привид смерті від голоду. Цивілізація позбавила нас від цієї небезпеки. І вдень, і вночі життя людини загрожують незліченні небезпеки; в
  8.  1. Загальні зауваження, що стосуються теорії ренти
      В системі рикардианской економічної теорії ідея ренти була спробою трактування тих проблем, які сучасна економічна наука досліджує за допомогою аналізу граничної корисності [За висловом Феттер (Encyclopedia of the Social Sciences. XIII. 291), це була перекручена теорія граничності.]. З точки зору сучасного розуміння цієї проблеми теорія Рікардо представляється вельми
  9.  3. Гармонія правильно розуміються інтересів
      З незапам'ятних часів люди базікають про благословенних умовах, якими їх предки насолоджувалися в первісному природному стані. Зі старих міфів, переказів і поем образ первісного щастя перейшов в різні філософії XVII і XVIII ст. На їх мові термін природний означав те, що добре і корисно для людських справ, в той час як термін цивілізація мав образливий зміст. Відхилення від
  10.  2. Ціна обмеження
      Той факт, що обмеження виробництва неминуче тягне за собою скорочення задоволення окремих громадян, не означає, що це обмеження обов'язково має вважатися збитком. Держава не вдається до рестриктивним заходам безцільно. Воно прагне досягти певних результатів і вважає обмеження підходящим засобом здійснення свого плану. Тому оцінка політики обмежень