Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Г.П. Журавльова. Економіка: Підручник, 2001 - перейти до змісту підручника

1. Сутність, цілі та основні показники економічного зростання


Проблема економічного росту є найважливішою проблемою економічної теорії XX в. І хоча поняття економічного зростання сходить до праць економістів XVIII-XIX ст. (Ж.-Б. Сея, І. фон Тю-тена та ін), тільки в кінці 30-х років XX століття вивчення цієї проблеми стало здійснюватися в рамках самостійної теорії.
Родоначальниками теорії зростання вважаються американський економіст Е. Домар і англієць Р. Харрод, що стояли на неокейнсианских позиціях. У сучасній економічній теорії можна виділити три провідних напрями у вивченні цього процесу. Перший напрямок - це неокласичні теорії зростання, що грунтуються на положеннях про ринкової саморегуляції, розроблених А. Маршаллом, Л. Вальрасом. Провідним ідеологом цього напряму в даний час вважають М. Фрідмена. Другий напрямок представлено нео-кейнсианскими теоріями, об'єднуючими кілька течій (Д. Тобін, О. Симомура, С. Фудзіно). Третій напрямок, тільки формується, яке називають еволюційним, являє собою трактування економічного розвитку, засновану на роботах К. Маркса, І. Шумпетера, Дж. Ст. Мілля. Всі перераховані вище напрямки подібні відсутністю чітких меж між теоріями зростання і теоріями рівноваги, циклів і криз, проблем відтворення, теорій і практики державного регулювання. Багато вчених займалися дослідженнями сукупності проблем, що відображає
446
Глава 17. Економічний ріст і розвиток
зв'язок економічного зростання з багатьма іншими процесами економічного розвитку.
У вітчизняній науці дослідження економічного зростання спочатку велися в рамках обгрунтування та пояснення темпів зростання з використанням загальноприйнятого у світовій практиці математичного апарату, застосування якого здійснювалося з урахуванням специфіки планового ведення господарства. Увага до проблем економічного зростання посилилося в кінці 70-х років, коли з'явилися закономірності в уповільненні темпів зростання радянської економіки.
Визначення економічного зростання
Існує безліч визначень економічного зростання.
Пол економічним зростанням прийнято розуміти збільшення обсягів створених за певний період товарів і послуг (збільшення потенційного і реального ВНП), зростання економічної могутності країни.
Якщо розглянути динаміку обсягу національного виробництва в системі вільного ринку за тривалий період, то графічно ця динаміка може бути представлена ??у вигляді зростаючої прямий (рис. 17.1). Цей графік і характеризує економічне зростання в тривалому періоді.
На рис. 17.1 по горизонтальній осі відкладаємо час (?), По вертикалі - обсяг виробництва (Q). Зростаюча пряма ОЛ свідчить про постійне економічному зростанні і розвитку виробництва в системі вільного ринку.
Таким чином, економічне зростання означає насамперед кількісне збільшення виробничих спожитих ресурсів та обсягів виробленого продукту, тобто приріст нового суспільного Q
Рис. 17.1. Економічне зростання
1. Сутність, цілі та основні показники економічного зростання 447
продукту. Однак ці кількісні зміни неминуче пов'язані з якісними перетвореннями: вдосконаленням особистого і речового факторів виробництва у зв'язку з науково-технічним прогресом, формами господарювання, регулюючої роллю держави та інтеграційними процесами. Причому ці перетворення обумовлені не тільки економічними чинниками, а й соціальними, політичними, демографічними, психологічними. Значить, кількісні зміни виробництва не можна розглядати поза визначають його якісних характеристик.
Поняття «економічне зростання» з урахуванням якісних характеристик ближче до поняття «економічний розвиток», але не тотожне йому. Зростання є складова економічного розвитку, яке розуміється як процес, що включає періоди зростання і спаду, кількісних і якісних змін в економіці. Зростання - це позитивна динаміка економіки. Спад - негативна динаміка як економіки в цілому, так і окремих її фаз, сфер, секторів, факторів і елементів.
У різні роки виробництво може зростати великими чи меншими темпами, а в ряді випадків (наприклад, зараз в Росії) збільшення може мати негативний знак, що означає падіння виробництва. Тому точніше динаміку розвитку економіки буде відображати хвилеподібна лінія (рис. 17.2), де кожна хвиля характеризує цілий цикл розвитку економіки.
У трактуванні економічного зростання обов'язково присутні якісні та кількісні сторони цього поняття. Перша відображає в динаміці зміни обсягів виробленого продукту (громадського, національного), друга - здатності економічної системи задовольняти зростаючі потреби. Ці сторони обов'язково взаємопов'язані, і зв'язок цей досить складна. Сам по собі зростання продукту, що випускається, навіть значний, не обов'язково тягне за собою нову якість і поліпшення життя суспільства. Наприклад, нераціональне використання сировини і палива зводить до нуля досягнення великого зростання у видобувних галузях і не дає збільшення реально необхідних суспільних продуктів. Також збільшення обсягів військового виробництва не означає підвищення рівня життя.
Сутність економічного зростання полягає у вирішенні та відтворенні на новому рівні основного протиріччя економіки: протиріччя між обмеженістю виробничих ресурсів і безмежністю зростання суспільних потреб. Вирішуватися це протиріччя може двома основними способами: по-перше, за рахунок збільшення
448
Глава 17.
Економічний ріст і розвиток
Q
Рис. 17.2. Графік економічного розвитку
виробничих можливостей, по-друге, за рахунок найбільш ефективного використання наявних виробничих можливостей і розвитку суспільних потреб. Економічне зростання і розвиток національної економіки обумовлюються не тільки і не стільки кількісним зростанням суспільних потреб, скільки зміною їх структури, підвищенням у структурі споживчих переваг частки одних потреб і зменшенням частки інших.
Прагнення основних суб'єктів економіки до економічного зростання існує завжди, незалежно від досягнутого рівня розвитку в суспільстві. Проте реальні умови виробництва далеко не завжди дозволяють реалізуватися потенціалу росту. У цих умовах настає депресія або економічний спад.
Показники і цілі економічного зростання
Американський економіст Саймон Кузнець (1901-1985), що отримав в 1971 р. Нобелівську премію за дослідження з історії економічного зростання розвинених країн, вважав економічне зростання «довгостроковим збільшенням здатності господарства забезпечувати все більш різноманітні потреби населення за допомогою все більш ефективних технологій і відповідних їм інституційних та ідеологічних змін» 1. У зв'язку з цим він виділив шість характеристик (показників) економічного зростання, властивих майже всім розвиненим країнам:
1) високі темпи зростання подушного доходу і населення. У розвинених країнах середні темпи зростання подушного доходу в останні 200 років з-
1 Див: Cimon Kuznets. Modern Economic Growth: Findings and Reflections / / American economic Review 63 (September, 1973).
1. Сутність, цілі та основні показники економічного зростання 449
\ ставили 2% на рік при зростанні населення 1% на рік. При даному соотноше-i нии середній темп зростання реального ВНП дорівнює 3%, що забезпечувало уд-> Військово доходів на душу населення кожні 35 років, чисельності населення - кожні 70 років і реального ВНП - кожні 24 роки. Доходи на I душу населення протягом двох століть росли майже в 10 разів швид-I реї, ніж в доіндустріальну епоху, населення - в 4-5 разів швидше;
2) високі темпи зростання продуктивності факторів виробництва -I ства. За різними оцінками, від 50 до 75% зростання доходу на душу населення=в розвинених країнах в індустріальну епоху були результатом зростання | продуктивності факторів. Основна частина приросту У НП надушу; населення була досягнута за рахунок технічного прогресу, включаю-i ного і підвищення якості фізичного і людського капіталу;
3) високі темпи структурної трансформації економіки. Вона включала в себе переміщення робочої сили з сільського господарства у промисловість, а останнім часом - з індустрії в сферу послуг;
{зростання середніх розмірів підприємств від сімейного та індивідуального | виробництва до транснаціональних корпорацій; розвиток процесу [урбанізації та багато іншого;
4) високі темпи соціальної, політичної та ідеологічної трансформації. Серйозна структурна перебудова завжди супроводжується змінами в громадських інститутах, поведінці людей та ідеології. Прикладами можуть служити загальний процес урбанізації і комплекс інституціональних і духовних змін, який прийнято називати модернізацією;
5) міжнародні масштаби економічного зростання, зумовлені здатністю розвинених країн у минулому і сьогоденні знаходити за кордоном ринки збуту, джерела сировини і дешевої робочої сили, провідною до політичного та економічного поневолення бідних країн;
6) обмежене поширення результатів економічного зростання. Незважаючи на величезне зростання виробництва в світі за останні 200 років, лише чверть населення планети взяла участь у цьому процесі. На це меншість припадає приблизно 80% світового доходу. Нерівноправні взаємини бідних і багатих країн породжують тенденцію до поглиблення розриву в доходах. Зростання в багатьох країнах часто відбувається за рахунок бідних країн.
Таким чином, економічне зростання як процес характеризується системою показників, які представляють собою зіставлення результатів виробництва в часі. Можна порівнювати національний дохід, валовий національний продукт і т.д. Вимірювання робиться, як правило, у відсотках.
29 - 3558
450
Глава 17. Економічний ріст і розвиток
В економічній теорії склалося два основних підходи до трактування форм прояву економічного зростання. Найбільш поширеною є розуміння економічного зростання як підсумкової характеристики розвитку національної економіки за певний період, вимірюваної або темпами зростання реального обсягу ВНП (НД), або темпами збільшення цих показників у розрахунку на душу населення. Економісти виділяють швидкі темпи зростання, уповільнені, стабільні й нестабільні.
В даний час в теоріях зростання превалює другий спосіб вимірювання. Під економічним зростанням мається на увазі такий розвиток національної економіки, при якому темпи збільшення реального національного доходу перевищують темпи зростання населення. Це дозволяє розглядати проблеми зростання з позиції жителя країни, а не стороннього спостерігача.
Економічне зростання входить до числа основних цілей суспільства. У цій якості він припускає підвищення матеріального добробуту населення і підтримання національної безпеки. Одночасно економічне зростання є засобом досягнення цих цілей, тобто проявляється як механізм, що забезпечує дію закону зростання потреб.
Підвищення матеріального добробуту як головна мета економічного зростання характеризується наступними показниками:
- збільшення середньодушових доходів населення;
- збільшення вільного часу;
- поліпшення розподілу національного доходу серед різних верств населення;
- поліпшення якості і зростання різноманітності випущеної продукції та послуг.

Економічна безпека як основа національної безпеки - це сукупність умов і факторів, що забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність і стійкість, здатність до постійного відновлення і самовдосконалення.
Економічна безпека органічно входить в систему національної безпеки разом з такими її доданками, як забезпечення надійної обороноздатності країни, підтримка соціального світу в суспільстві, захист від екологічних лих. Тут усе взаємозалежно і один напрямок доповнює інший: не може бути військової безпеки при слабкій і неефективній економіці, як не може бути ні військової безпеки, ні ефективної економіки в гро-
I. Сутність, цілі та основні показники економічного зростання 451
ве, що роздирається соціальними конфліктами. Підкреслюючи таку взаємозв'язок, треба разом з тим враховувати, що вирішальна, базисна роль в ній належить економічної безпеки.
Економічна безпека традиційно розглядається як найважливіша характеристика економічної системи, що визначає її здатність підтримувати нормальні умови життєдіяльності населення, стійке постачання ресурсами народного господарства, послідовну реалізацію національно-державних інтересів. Необхідність забезпечення економічної безпеки як складової частини національної безпеки істотно зростає в умовах кризової фази розвитку. Значимість макроекономічних аспектів економічної безпеки помітно підвищується також в умовах великих національно-державних перетворень, що торкнулися в останні кілька років Росію.
Поняття економічного росту використовується для порівняння ефективності національних економік і для характеристики окремих галузей виробництва, при вивченні динаміки економічного розвитку.
Здатність економіки динамічно перебудовуватися, переходячи на більш високий рівень збалансування з найменшими втратами ресурсів і продукції, - одне з головних проявів ефективного розвитку суспільства.
Під ефективністю економічного зростання розуміється поліпшення всіх складових багатогранного поняття «ефективність виробництва», в тому числі поліпшення якості товарів і послуг, підвищення їх конкурентоспроможності, освоєння виробництва нових товарів, поглиблення спеціалізації і кооперування виробництва з урахуванням територіальних переваг, освоєння нових технологій, що дозволяють скоротити витрати, підвищення віддачі від використання ресурсів, поліпшення структури розподілу останніх і т.д.
  З поняттям «ефективне зростання» тісно пов'язане «якість економічного зростання», яке покликане відображати посилення соціальної спрямованості економічного розвитку країни. Основні складові якості економічного зростання:
  - поліпшення матеріального добробуту населення;
  - збільшення вільного часу як основи гармонійного розвитку особистості;
  - підвищення рівня розвитку галузей соціальної інфраструктури;
  29 *
J
  452
  Г.цава 17. Економічний ріст і розвиток
  - зростання інвестицій в людський капітал;
  - забезпечення безпеки умов праці та життя людей;
  - соціальна захищеність безробітних і непрацездатних;
  - підтримку повної зайнятості в умовах зростаючого обсягу пропозиції на ринку праці.
  Між темпами економічного зростання, з одного боку, і підвищенням якості - з іншого, існує певне протиріччя. Високі темпи можуть досягатися за рахунок погіршення якості зростання. Наприклад, підвищення тривалості робочого дня або збільшення інтенсивності праці, що ведуть до зростання трудовитрат і тим самим сприяють збільшенню темпів економічного зростання, на якості економічного зростання будуть позначатися негативно внаслідок зниження вільного часу. Навпаки, низькі і навіть негативні темпи зростання можуть супроводжуватися підвищенням споживчої задоволеності в результаті випуску більш якісної продукції. Тому багато економістів вважають, що найбільш кращі невисокі (2-3% на рік), але стійкі темпи економічного зростання.
  Ідеальною формою економічного зростання в умовах ринкової системи господарювання є рівноважний економічне зростання.
  Пояравновесним економічним зростанням розуміється такий розвиток національної економіки в довгостроковому періоді, при якому обсяги сукупного попиту та сукупної пропозиції, що збільшуються від періоду до періоду, постійно рівні між собою. З цього визначення випливає, що при рівноважному зростанні сукупний попит і сукупна лредложеніе збільшуються однаковими темпами, що дозволяє економіці зберігати постійний рівень цін. Послідовність станів рівноваги, які характеризують зміни реальних макроекономічних показників у часі, називається рівноважної траєкторією розвитку.
  Таким чином можна сказати, що економічне зростання - це загальна економічна категорія, яка наповнюється неоднозначним змістом в різних умовах його прояви.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "1. Сутність, цілі та основні показники економічного зростання"
  1.  1. Сутність, цілі та основні показники економічного зростання
      економічного росту є найважливішою проблемою економічної теорії XX в. І хоча поняття економічного зростання сходить до праць економістів XVIII-XIX ст. (Ж.-Б. Сея, І. фон Тю-тена та ін), тільки в кінці 30-х років XX століття вивчення цієї проблеми стало здійснюватися в рамках самостійної теорії. Родоначальниками теорії зростання вважаються американський економіст Е. Домар і англієць Р.
  2.  Визначення економічного зростання
      цілі економічного зростання Американський економіст Саймон Кузнець (1901-1985), що отримав в 1971 р. Нобелівську премію за дослідження з історії економічного зростання розвинених країн, вважав економічне зростання «довгостроковим збільшенням здатності господарства забезпечувати все більш різноманітні потреби населення за допомогою все більш ефективних технологій та відповідних їм інституційних та
  3.  Висновки
      основного протиріччя економіки: протиріччя між обмеженістю ресурсів і безмежністю зростання суспільних потреб. 4. Цілі економічного зростання: підвищення матеріального добробуту населення і підтримання національної безпеки. 5. Найважливішими характеристиками економічного зростання є їх ефективність (поліпшення якості товарів і послуг, підвищення їх
  4.  Тема 57. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І РОЗВИТОК
      показники: {foto130} Високі темпи економічного зростання не завжди виправдані, якщо вони досягаються на шкоду якості продукції. У цих випадках економічне зростання здійснюється на НЕ здоровій основі і рано чи пізно підриває економічний потенціал країни. 2. Цілі, ефективність і якість економічного зростання. Забезпечуючи економічне зростання, держава може досягти наступних цілей:
  5.  § 12.Товар і його властивості
      сутність товару, необхідно розрізняти його основні властивості. Аналіз товару слід починати з його споживчої вартості. У даному відношенні товар являє собою річ, яка завдяки своїм властивостям задовольняє певні людські потреби. Споживча вартість прямо залежить від - споживчих властивостей речей. 'Корисність речі або послуги, обумовлена ??їх
  6.  § 20. Закон попиту і спадної прибутковості
      сутність попиту та пропозиції. Вивченню попиту, пропозиції та механізму їх взаємодії в марксистській політичній економії приділялося недостатньо уваги, що не могло не позначитися на процесі пізнання цих категорій, вони визначалися на такому абстрактному рівні, який не давав можливості використовувати їх при вирішенні конкретних проблем. Згідно з визначенням К. Маркса, попит -
  7.  § 27. Підприємства та їх основні види
      мети підприємця, отримання задоволення від своєї роботи. Підприємець повинен: 1) бачити в людині основне джерело нових ідей і підвищення ефективності роботи підприємства, проводити політику формування лідерів і новаторів з числа працівників підприємства, стимулювати у них виправданий ступінь ризику, формувати економічне мислення, прагнення постійно здійснювати пошук нових
  8.  § 35. Основні форми і методи управління підприємством
      сутність технологічного способу виробництва, відображають відношення людини і природи, людини і техніки, а також відносини між різними елементами техніки та засобами виробництва. Цей тип законів, у свою чергу, ділиться на закони, властиві розвиткові продуктивних сил і техніко-економічних відносин; 2) соціально-економічні; 3) соціальні, що розкривають сутність відносин
  9.  § 43. Бюджетна і податкова системи
      сутність податків розкривається у виконуваних ними функціях. Такими функціями є фіскальна, регулююча і розподільна. Важливими принципами оподаткування середньовічний арабський мислитель Ібн Хальдун назвав справедливість, рівність і платоспроможність, А. Сміт - загальність податків і їх встановлення пропорційно доходу; чітке визначення величини податків, часу і способу
  10.  § 47. Сутність і методи державного регулювання економіки
      сутності державна планомірність означає планомірне вилучення прибутку, централізоване регулювання пропорцій економіки, темпів її розвитку за допомогою загальнонаціонального планування, програм, пропозицій, промислової політики. Причому держава не встановлює обов'язкових норм, воно орієнтує на показники. Та рекомендації, не обов'язкові для виконання, тому таку