ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. В. Мочерний, В. М. Некрасов, В. Н. Овчинников, В. В. Секретарюк. Економічна теорія, 2000 - перейти до змісту підручника

§ 20. Закон попиту і спадної прибутковості

Економічний зміст закону попиту. Сутність закону спадної прибутковості
Економічний зміст закону попиту. Проста модель попиту і пропозиції, на думку шведського економіста К. Еклунда, існує майже 200 років, а ії більш розвинута форма впродовж останніх 100 років є ядром політичної економії. Проста модель відображає поведінку покупця і продавця, співвідношення попиту і пропозиції та динаміку цін під час купівлі-продажу одиниці будь-якого товару. Перш ніж розглядати цей механізм, з'ясуємо сутність попиту та пропозиції.
Вивченню попиту, пропозиції та механізму їх взаємодії в марксистській політичній економії приділялося недостатньо уваги, що не могло не позначитися на процесі пізнання цих категорій, вони визначалися на такому абстрактному рівні, який не давав можливості використовувати їх при вирішенні конкретних проблем. Згідно з визначенням К. Маркса, попит - це представлена ??на ринку потреба в товарах, а пропозиція - продукт, який є на ринку або може бути доставлений на нього. Американські економісти К. Маккокнелл і С. Брю визначають попит як кількість продукту, яку споживачі готові і спроможні купити за певну ціну. Пропозиція, на їхню думку, - це шкала, що показує різні кількості продукту, які виробник хоче і може виготовити і запропонувати для продажу на ринку.
Попит на той чи інший товар залежить від багатьох факторів. Так, К. Еклунд, розглядаючи попит покупців на сорочки, називає такі основні фактори: 1) величина доходу покупців; 2) їх думку про те, скільки сорочок вони повинні мати; 3) наявність у них відповідного одягу (джемпери, жилети та ін) , яку можна використати замість сорочок; 4) ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі сорочок), 5) смак і мода; 6) ціни подібних сорочок. До цих факторів можна додати цінові та дефіцитні очікування, зміни в структурі населення, економічну політику уряду (зокрема допомога, яка надається бідним верствам населення та ін.)
Розглядаючи еластичність попиту залежно від рівня цін, західні економісти сформулювали закон попиту, згідно з яким при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту, і навпаки (рис. 5). Таким чином, між ціною і попитом існує зворотна залежність. Підтвердженням дії цього закону є ефекти доходу і заміщення. Перший вказує на те, що при більш низькій ціні товару споживач може купити його, не відмовляючи собі в придбанні інших альтернативних товарів, другий виражається в тому, що при більш низькій ціні споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими.
Обидва ефекти діють в одному напрямку (тобто зумовлюють зростання обсягу попиту при зниженні цін) у процесі купівлі товарів середньої та високої якості, і в протилежному напрямі - під час купівлі низькоякісних товарів. При незначній кількості товарів низької якості (наприклад, маргарину у співвідношенні з маслом) ефект заміщення переважатиме ефект доходу і споживачі купуватимуть більше маргарину. Але буває, що при зниженні ціни на товар попит на нього скорочується, а при підвищенні зростає, що означає переважання ефекту доходу над ефектом заміщення.

Досліджуючи зазначену вище зворотну залежність між кількістю реалізованої продукції та ціною, П. Самуельсон сформулював закон поступового зниження попиту. Він пояснює його так: при зниженні ціни на певний товар розширює коло покупців, оскільки зниження ціни може спонукати їх здійснити додаткові покупки, зниження попиту із зростанням ціни відбувається, коли споживач намагається замінити певний товар іншим (наприклад, каву - чаєм), а також коли людина стає біднішою і починає споживати деякі товари у менших кількостях.
Порівняння двох варіантів обгрунтування однієї й тієї ж причинно-наслідкового залежності дає підставу стверджувати, що логічніше цей закон сформульовано як закон попиту. П.Самуельсоном закон зниження попиту відображає лише одну із сторін взаємозв'язку попиту і цін, а закон попиту виражає також залежність між попитом і зниженням цін. Загалом сформульовані економічні закони відображають не глибинні, сутнісні, внутрішньо необхідні зв'язки між окремими явищами і процесами, а зовнішні, поверхневі, на рівні здорового глузду. Не випадково американські економісти при його обгрунтуванні, помітили, що здоровий глузд і елементарне спостереження узгоджуються з кривою попиту, а К.Еклунд підкреслив, що ця модель у простій формі описує деякі з діючих у господарстві сил.
Закон попиту не діє в умовах ажіотажного попиту, а також при «перемиканні» попиту споживачів на якісніші й дорогі товари. В останньому випадку частково має місце описаний американським ученим Т. Вебленом ефект престижного попиту, коли здійснюється покупка виробів високої якості, причому при зростанні цін на дорогі товари, що виготовляються престижними фірмами, попит на них до певної межі може зростати. Чи не підкоряється закону попиту і попит на окремі рідкісні, дорогі і невідтворювані товари, такі, як картини, антикваріат тощо
Пропозиція (рис. 6), як і попит, обумовлено дією ряду факторів: 1 ) витратами виробництва, обумовленими вартістю ресурсів, 2) метою фірми, від якої значною мірою залежить рівень цін (якщо фірма прагне завоювати нові ринки збуту, вона може пропонувати товар за нижчими цінами), 3) наявність або відсутність конкурентів на ринку, збільшення яких зумовлює збільшення пропозиції незалежно від цін на товари та політики ціноутворення; 4) рівнем технології (досконаліша технологія здешевлює виробництво); 5) рівень податків, підвищення зменшує можливість підприємств збільшувати виробництво; 6) цінами на інші товари (при зниженні цін, скажімо, на свинину може збільшуватися виробництво яловичини) і ін


Перехід до більш складної моделі взаємозв'язку передбачає зіставлення інтересів виробників і споживачів відповідно з попитом і пропозицією і визначення умов їх оптимального поєднання (рис.7) .
Лінії попиту та пропозиції на малюнку перетинаються в точці, яка відповідає значенню кількості товару K1 і ціни Р1. При такій кількості цього товару і ціну на нього виробники і споживачі можуть одночасно досягти поставленої мети. Споживач оцінює для себе корисність нового товару рівновеликої витратам на її купівлю, тобто ціною Р1 Для виробника максимальний дохід, тобто сума, яку фірма може отримати від продажу додаткового товару за ціною Р1, буде дорівнює максимальним (граничним) витратам на їх виробництво. Така оптимальна ціна називається ціною рівноваги. У марксистській політичній економії синонімічним поняттям є ціна виробництва, про що докладно йтиметься далі.
Однак описана ситуація з одним товаром означає досягнення лише часткової рівноваги. Зміна витрат виробництва або співвідношення попиту і пропозиції на даний товар зумовлює певні зміни в цінах на інші товари. Якщо ж у стані рівноваги перебуває вся система цін, то на ринку встановлюється загальна рівновага. Засобом її дослідження є рівноважний метод (пошук економічної системи у стані рівноваги, статики). Незважаючи на те що ціна рівноваги влаштовує покупця, і продавця, така рівновага здебільшого негативно впливає на рух економічної системи, оскільки товаровиробники значною мірою втрачають стимули до конкурентної боротьби, а значить, - стимули до виробництва.
До особливостей ціноутворення під впливом нецінових факторів є зростання ціни за умов підвищення попиту за незмінної пропозиції або скорочення пропозиції за незмінного попиту і навпаки. Надлишок пропозиції при встановленні ціни рівноваги призводить до її зниження, а його недостача (дефіцит) - до підвищення. В умовах дефіциту виникає "чорний ринок».
Прагнучи збільшити свій дохід, окремий індивід або виробник у своєму раціональному розрахунку зіставляє корисність і витрати. Він постійно має справу зі зростаючими витратами, що зменшуються граничними доходами, корисністю, продуктом. При цьому гранична корисність - це користь, яку отримує індивід від споживання ще одного товару або послуги. Граничні доходи - це доходи підприємства від продажу додаткової одиниці товару. Граничний продукт - це додаткова продукція, виготовлена ??ще одним додатковим працівником. Всі ці показники зіставляються з граничними (або маргінальними) витратами, зумовлені додатковими витратами або відмовою від певних благ. В результаті фірма розширює випуск товарів доти, поки граничні витрати зрівняються з ціною продукції, або якщо додаткова одиниця продукції обходиться їй дешевше, ніж ціна продажу. Взаємозв'язок між додатковими витратами ресурсів (капіталу, землі, трудових ресурсів) і збільшенням обсягів виробництва виявляється законом спадної прибутковості.
Сутність закону спадної прибутковості, на думку західних вчених, полягає в тому, що починаючи з певного моменту, послідовне додавання одиниці змінного ресурсу (наприклад, праці) до незмінного фіксованого ресурсу (наприклад, капіталу або землі) дає додатковий або граничний продукт, який зменшується в розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу. Так, якщо кількість працівників, обслуговуючих певне машинне пристрій, збільшуватиметься, то зростання обсягів виробництва буде сповільнюватися в міру того, як все більша кількість працівників залучатиметься у виробництво. Цей закон діє, якщо кожен додатковий працівник на підприємстві має однаковий рівень освіти, кваліфікації, трудових навичок, розумових здібностей і т. д. Таким чином, при наявності оптимальної кількості зайнятих на підприємстві кожен додатковий працівник вносить менший внесок у загальний обсяг виробництва порівняно зі своїм попередником.
В цілому, закон спадної прибутковості діє за умови незмінності всіх інших факторів виробництва, однак така ситуація нетипова, тому даний закон є одностороннім, неповним. З точки зору продуктивності праці дія закону спадної віддачі виражається в тому, що середня продуктивність праці зростатиме доти, поки величина продукту, виробленого додатковим працівником, перевищує величину "середнього продукту", або середню продуктивність раніше зайнятих працівників. Таким чином, темпи продуктивності праці можуть рости, знижуватися (падати) і досягати від'ємного значення граничної продуктивності.
Більш досконалим варіантом закону спадної прибутковості є закон, що знижується продуктивності факторів виробництва. Він виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між розширеним використанням одного з факторів виробництва і меншим збільшенням приросту продукції, яке на певному етапі почне зменшуватися. В основі цього закону лежить теорія снижающегося родючості грунту, яка в 80-і рр.. XIX в. американським економістом Дж. Б. Кларком була поширена на працю і капітал.
В інтерпретації іншого американського економіста Т. Карвера, довшого наукове обгрунтування закону дедалі нижчій продуктивності факторів виробництва, сутність даного закону полягає в тому, що в процесі використання праці, землі і капіталу кількість благ найшвидше зростає за умови оптимального і пропорційного використання всіх факторів. Якщо один або два фактори зростуть при незмінності третього, то кількість продукції збільшиться, але не в такій пропорції, в якій зросли чинники. У даній ситуації, на думку П. Самуельсона, фізичний обсяг граничного продукту почне скорочуватися. В умовах зростання додаткових витрат на працю з певного часу, як він вважає, взагалі припиниться їх вплив на приріст продукції.
Незважаючи на наявність більш досконалих варіантів закону спадної прибутковості, за певних умов він також може використовуватися. Так, згідно з вимогами цього закону, для правильного прийняття рішення про раціональному виборі (зіставленні корисності і витрат) необхідно, щоб граничні витрати у кожному окремому випадку дорівнювали граничному доходу. Таким чином, інвестиції вигідні тільки до тих пір, поки гранична корисність, або граничний дохід, перевищує граничні витрати.
Отже, якщо розглянути з даних позицій рис. 7, зокрема, точку перетину прямих попиту і пропозиції, в якій споживачі і виробники досягають поставленої мети, то виявиться, що в даній точці гранична корисність дорівнює граничним витратам.
Таким чином, якщо ціна товару буде встановлено вище точки рівноваги, попит на нього зменшиться, пропозиція перевищить попит, запаси непроданих товарів будуть рости, що змусить виробників знизити ціни і зменшити його виробництво. Це призведе до зростання попиту і поступовому вирівнюванню попиту та пропозиції в ціні рівноваги. Зворотний рух у співвідношенні попиту і пропозиції відбуватиметься, коли ціна товару буде встановлено нижче ціни рівноваги.
Така проста модель взаємодії попиту і пропозиції правдиво відображає ситуацію в умовах вільного ринку, досконалої конкуренції, коли ні продавці, ні покупці не впливають, або мало впливають на зміни ринкових цін. Крім того, передбачається, що всі інші фактори (техніка, Мода, доходи сімей, податки та ін) залишаються незмінними. Насправді виконати всі умови вільної конкуренції так само неможливо, як у фізиці немислимий маятник, який коливався б без будь-якого тертя.
  Зі зміною інших факторів (техніки, доходів і т. д.) модель взаємодії попиту і пропозиції буде складніше. Так, з впровадженням нової, більш досконалої технології зросте продуктивність праці і сни-




  зятся витрати виробництва на виготовлення одиниці товару. Лінія попиту зміститься вниз (рис. 8). Це зумовить зниження цін і зростання попиту і призведе до зниження ціни рівноваги.
  Якщо, наприклад, зростають доходи споживача, то він отримує можливість купити більше товару. Лінія попиту зміщується вгору, зростає ціна рівноваги, збільшується обсяг продажу (рис. 9).
  При цьому слід розрізняти стійку рівновагу, коли після відхилення від точки рівноваги відбувається повернення до попереднього положення, і нестійку - коли це не відбувається.
  При стабільному перевищенні пропозиції виникає ринок споживача, а при стабільному превишаніі попиту - ринок виробника.
  За допомогою таких моделей можна аналізувати різні зміни, які відбуваються на ринку: коли, скажімо, одночасно впроваджується нова техніка і зростають доходи, коли зміни на одному ринку зумовлюють певні зрушення на іншому, і т. д. У всіх цих випадках взаємодія різних ринків , або тих чи інших факторів у межах одного ринку відбувається через ціновий механізм.
  Якщо ж пропозиція контролюється одним виробником-монополістом, такої відповідності між попитом і пропозицією вже не буде. Монополіст може, не змінюючи обсягу виробництва, змінити ціну або за фіксованої ціни змінити обсяг виробництва.
  На попит впливають не лише названі фактори, а й ціни на взаємопов'язані товари, скажімо, ціни на бензин і автомобілі. Так, при зниженні цін на бензин, попит на автомобілі зростає. Зростання цін на нафту збільшує попит на газ і т. д.
  В цілому взаємодія попиту та пропозиції визначається законом попиту і пропозиції, що виражає взаємозв'язок між кількістю товарів і послуг, які хоче купити або отримати споживач, і обсягом товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник. 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 20. Закон попиту і спадної прибутковості"
  1.  Глава 6. Ринкова рівновага і механізм його досягнення
      Закон попиту? спадної прибутковості. Еластичність попиту і пропозиції та їх основні види З'ясування сутності товарно-грошових відносин, ринку, його структури та інфраструктури дає можливість розкрити механізм ринкової рівноваги, зокрема, взаємодія попиту та пропозиції. В історії світової економічної думки вже понад два століття різні напрями, течії та школи намагаються
  2.  3. Виручка і прибуток фірми
      Принцип максимізації прибутку. Прибуток підприємства (фірми) У курсі мікроекономіки, як правило, виходять з того, що основною метою функціонування фірми є максимізація прибутку. Таке припущення є однією з базових передумов традиційної, неокласичної теорії фірми. В умовах ринкової економіки прибуток - це головний стимул і основний показник ефективності роботи будь-якого
  3.  4. Економічні погляди Дж.Мілля
      Якщо з ім'ям А. Сміта пов'язують становлення політичної економії як науки, то з ім'ям Дж. Мілля пов'язано опублікування трактату "Основи політичної економії і деякі аспекти їх застосування до соціальної філософії" (1848), який з'явився своєрідним путівником для тих, кого цікавили проблеми політичної економії. Сам Мілль в передмові до свій роботі пише, що його завдання полягає
  4.  Тема 25. ПОПИТ НА ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА
      1. Особливості ринку факторів виробництва. На ринку продаються не тільки товари і послуги, що йдуть в кінцеве приватне споживання населення, а й фактори, за допомогою яких вони вироблені. При цьому ринок факторів виробництва має наступні відмінності від товарного ринку: а) попит на фактори виробництва є вторинним, похідним від попиту на товар, б) чим легше заміщається небудь фактор в
  5.  Висновки
      1. Чиста монополія припускає, що одна фірма є єдиним виробником даної продукції, що не має аналогів. Монополіст повністю контролює її ціну й обсяг випуску, 2. Причинами монополії є: а) ефект масштабу; б) законодавчі перешкоди для вступу нових фірм у галузь, патенти і ліцензії; в) нечесна поведінка та ін 3. Крива попиту на продукцію
  6.  Глосарій
      А Абсолютна межа бідності - мінімальний рівень життя, який визначається на основі фізіологічних потреб людини в продуктах харчування, одязі і житло, тобто на базі вартості кошика товарів, достатніх для задоволення основних потреб людини Абсорбційний підхід - кейнсіанський підхід до проблем платіжного балансу, що пропонує для його поліпшення насамперед підвищувати
  7.  § 2. Предмет економічної теорії та його відмінність від предмета економіці і політичній економії
      Предмет економічної теорії. Відмінність економічної теорії від економіці і політичній економії. Основні функції економічної теорії. Обгрунтування системного визначення предмета економічної теорії Предмет економічної теорії. Предмет даної науки тісно пов'язаний з поняттям «економіка» (від грец. «Oikos» - будинок, господарство, «nomos» - вчення, закон), а тому економічна наука? її
  8.  § 21. Еластичність попиту і пропозиції та їх основні види
      Взаємодія попиту і пропозиції в умовах досконалої конкуренції. Ринкова рівновага в умовах недосконалої конкуренції. Закон Сея і закон Вальраса Взаємодія попиту і пропозиції в умовах досконалої конкуренції. При з'ясуванні особливостей взаємодії попиту і пропозиції важливо знати конкретну величину зростання або зниження попиту і пропозиції (скажімо, ціна зростає на 20%,
  9.  ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
      1. Які сторони причинно-наслідкових зв'язків характеризируют закон попиту і свідчать про його дії? 2. У чому полягає зміст закону пропозиції? 3. Дайте визначення закону попиту та пропозиції і проаналізуйте його взаємозв'язок з законами попиту і пропозиції. 4. Який механізм дії закону спадної прибутковості і як він впливає на зміст цього закону? 5. Назвіть
  10.  1. Закон граничної корисності
      Діяльність сортує і ранжує; спочатку вона знає тільки порядкові, а не кількісні числівники. Але зовнішній світ, до якого діючий людина повинна пристосовувати свою поведінку, це світ кількісної визначеності. У даному світі існують кількісні зв'язки між причиною і наслідком. В іншому випадку, якби певні речі могли приносити необмежену користь, в
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний