Головна
ГоловнаЕкономікаМакроекономіка → 
« Попередня Наступна »
Д. А. Шевчук, В. А. Шевчук. Макроекономіка: Конспект лекцій, 2009 - перейти до змісту підручника

Співвідношення показників у системі національних рахунків.

Як вже зазначалося, основними показниками в системі національних рахунків виступають три показника сукупного продукту - валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий внутрішній продукт (ЧВП) і три показника сукупного доходу - національний дохід (НД), особистий дохід (ЛД), наявний особистий дохід (РЛД). Змістовне відміну ВНП від ВВП вже було розглянуто раніше. Нагадаємо: величина ВНП відрізняється від величини ВВП на величину чистого доходу іноземних факторів (ЧДІФ):
ВНП=ВВП - ЧДІФ.
Оскільки величина ЧДІФ являє собою різницю між доходами, заробленими іноземцями (нерезидентами) за допомогою належних їм (іноземних) факторів виробництва в даній країні, і доходами, заробленими громадянами (резидентами) даної країни за допомогою належних їм (національних) чинників виробництва в інших країнах, то ця різниця може бути як позитивною величиною (якщо іноземні громадяни отримали в даній країні доходів більше, ніж громадяни даної країни отримали доходів за кордоном, і тоді ВВП більше ВНП), так і негативною величиною (якщо громадяни даної країни отримали в інших країнах доходів більше, ніж іноземці в даній країні, і в цьому випадку ВНП більше ВВП).
Чистий внутрішній продукт на відміну від ВВП, який характеризує сукупний обсяг виробництва, відображає виробничий потенціал економіки, оскільки включає в себе тільки чисті інвестиції і не включає відновлювальні інвестиції (амортизацію). Тому, щоб отримати ЧВП, випливає з ВВП відняти амортизацію (А):
ЧВП=ВВП - А.
ЧВП може бути підрахований і за видатками, і за доходами :
1) ЧВПпо витратам=споживчі витрати (С) + чисті інвестиційні витрати (Inet) + державні закупівлі (G) + чистий експорт (Xn);
2 ) ЧВПпо доходам=заробітна плата + орендна плата + процентні платежі + доходи власників + прибуток корпорацій + непрямі податки + чистий дохід від іноземних чинників.
Національний дохід - це сукупний дохід, зароблений власниками економічних ресурсів, тобто сума факторних доходів. Його можна отримати двома способами:
1) відняти з ЧВП непрямі податки і чистий дохід іноземних факторів:
НД=ЧВП - непрямі податки - чистий дохід іноземних факторів;
2) підсумувати всі національні факторні доходи:
НД=заробітна плата + орендна плата + процентні платежі + доходи власників + прибуток корпорацій.
Особистий дохід на відміну від національного доходу є сукупним доходом, отриманим власниками економічних ресурсів.
Щоб підрахувати ЛД, необхідно з НД відняти все, що не надходить у розпорядження домогосподарств, тобто є частиною колективного, а не особистого доходу, і додати все те, що збільшує їх доходи, але не включається до НД:
ЛД=НД - внески на соціальне страхування - податок на прибуток корпорацій - нерозподілений прибуток корпорацій + трансферти + відсотки за державними облігаціями
або
ЛД=НД - внески на соціальне страхування - прибуток корпорацій + дивіденди + трансферти + відсотки за державними облігаціями.
Третій вид сукупного доходу - наявний особистий дохід - це дохід використовуваний, тобто знаходиться в розпорядженні домогосподарств. Він менше особистого доходу на величину індивідуальних податків, які повинні заплатити власники економічних ресурсів у вигляді прямих (в першу чергу прибуткових) податків (а також особистих процентних платежів домогосподарств за кредитом):
РЛД=ЛД - індивідуальні податки.
Домогосподарства витрачають свій наявний дохід на споживання (С) і заощадження (S):
РЛД=С + S.
Щоб розрахувати сальдо (стан) державного бюджету, необхідно співвіднести доходи і видатки бюджету. До доходів державного бюджету відносяться всі податкові надходження, прибуток державних підприємств, доходи від приватизації та ін, тобто
доходи бюджету=індивідуальні податки + податок на прибуток корпорацій + непрямі податки на бізнес + внески на соціальне страхування + прибуток державних підприємств + доходи від приватизації.
Витрати бюджету розраховуємо за формулою:
витрати бюджету=державні закупівлі товарів і послуг + трансферти + відсотки за державними облігаціями.
Перевищення доходів бюджету над видатками (позитивне сальдо) відповідає профіциту (надлишку) державного бюджету. Якщо сальдо бюджету негативно, тобто витрати бюджету перевищують доходи, це означає дефіцит державного бюджету. Якщо сальдо бюджету дорівнює нулю, тобто доходи бюджету дорівнюють витратам, то це збалансований бюджет.
Стан (сальдо) торгового балансу відповідає величині чистого експорту, тобто різниці між експортом і імпортом. Якщо величина чистого експорту позитивна (експорт більше імпорту), то має місце профіцит (позитивне сальдо) торгового балансу. Якщо величина чистого експорту негативна (імпорт перевищує експорт), то це ситуація дефіциту (негативного сальдо) торгового балансу.
Показники СНС дають кількісну оцінку сукупного продукту і сукупного доходу, але вони не відображають якість життя, рівень добробуту, які ростуть повільніше, ніж ВВП і НД (які не враховують негативних наслідків науково-технічної революції і економічного росту).
Для характеристики рівня добробуту, як правило, використовуються такі показники, як
1) величина ВВП на душу населення:
ВВП / чисельність населення країни;
2) величина національного доходу на душу населення:
НД / чисельність населення країни.
Для забезпечення міжкраїнових порівнянь ці показники розраховуються в доларах США.
У той же час дані показники дуже недосконалі і не в змозі точно відобразити якість життя. Їх основні недоліки полягають, по-перше, в тому, що вони усереднені (наприклад, якщо в однієї людини два автомобілі, а в іншого ні одного, то виходить, що в середньому кожен має по одному автомобілю), по-друге, вони не враховують багато якісні характеристики рівня добробуту (дві країни, які мають однакову величину національного доходу на душу населення, можуть мати різні рівні освіти, тривалість життя, рівень захворюваності та смертності, рівень злочинності тощо), по-третє, вони ігнорують різну купівельну спроможність долара в різних країнах (на 1 дол в США і, наприклад, в Індії можна купити різну кількість товарів), по-четверте, не враховують негативних наслідків економічного зростання (ступінь забруднення навколишнього середовища, зашумленности, загазованості і т. п.).
З метою більш точної оцінки рівня добробуту в 1972 р. два американських економістів - лауреат Нобелівської премії Джеймс Тобін і Уїльям Нордхауз (співавтор лауреата Нобелівської премії Поля Самуельсона в написанні всесвітньо відомого підручника «Економікс») запропонували методику розрахунку показника, названого ними «чистий економічний добробут». Цей показник включає в себе вартісну оцінку всього того, що покращує добробут, але не враховується у ВВП, наприклад кількість вільного часу для підвищення рівня освіти, виховання дітей, самовдосконалення; праця на себе; поліпшення рівня та якості медичного обслуговування, зниження рівня забруднення навколишнього середовища і т. п. У той же час при розрахунку цього показника з величини ВВП віднімається вартість всього того, що погіршує якість життя, знижує рівень добробуту, наприклад рівень захворюваності та смертності, якість освіти, тривалість життя, рівень злочинності, ступінь забруднення навколишнього середовища, негативні наслідки урбанізації і т. п.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Співвідношення показників у системі національних рахунків."
  1. Номінальний і реальний ВВП. Індекси цін.
    Співвідношення між даними показниками буде наступним: зміна реального ВВП (в%)=зміна номінального ВВП (у%) - зміна загального рівня цін (у%). Так, якщо номінальний ВВП виріс на 7%, а темп інфляції склав 4%, то реальний ВВП зріс на 3%. (Проте слід мати на увазі, що ця формула застосовна лише при низьких темпах змін, і в першу чергу при дуже невеликих
  2. 9. Теоретичні розробки економістів Росії
    співвідношення « особистості і суспільства », вчений стверджував, що розвиток кожної окремої особистості має бути суспільною метою. Не може вважатися суспільним благом приниження особистості, низведення трудової людини до простого гвинта або колеса величезного державного механізму, до« простого підлеглого знаряддя суспільного цілого ». Олександра Васильовича Чаянова (1888-1937) по праву
  3. Глосарій
    співвідношення обміну двох грошових одиниць або ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни Валютний ринок - сукупність всіх відносин , що виникають між суб'єктами валютних операцій. З інституційної точки зору валютний ринок являє собою безліч великих комерційних банків та інших фінансових установ, де відбувається купівля-продаж валют на
  4. § 65. Валютний ринок і валютне регулювання
    співвідношення між попитом і пропозицією на кожну валюту, міграція капіталів між країнами, політична стабільність, економічна кон'юнктура, стійкість валюти і довіру до неї і т. п. В умовах демонетизації золота основою для визначення валютного курсу є співвідношення купівельної спроможності різних національних валют, а також середнє співвідношення цін протягом тривалого
  5. § 2. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ МАКРОЕКОНОМІКИ
    співвідношення всієї системи сучасних макроекономічних показників (рис. 13.3). Ця система показників введена в нашій країні з 1988 р. (з відставанням від міжнародної статистики на 35 років). Валовий національний продукт Чистий експорт Валовий внутрішній продукт Непрямі податки національного доходу ріс.13.3. Співвідношення макроекономічних показників. Розглянутий нами валовий
  6. § 2. СУЧАСНІ МІЖНАРОДНІ ТОРГОВІ І ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ
    співвідношень попиту і пропозиції благ і послуг, а також ступінь впливу конкуренції і монополії на всесвітньому ринку. Ось як це відбувається. Торгові партнери істотно відрізняються за середньому рівню продуктивності живої і матеріалізованої праці. Проте в умовах вільної конкуренції інтернаціональна вартість встановлюється за витратами країн, де виробляється переважна маса
  7. Форми прояву фінансових криз
    співвідношенні різних видів активів в певних ланках фінансової системи. Так, при ознаках неблагополучного становища в компанії або нарочито навмисне створеної ситуації акціонери починають скидати акції, що може викликати знижувальну тенденцію в біржових курсах. Коли виникають сумніви в надійності банків, вкладники прагнуть швидше вилучити свої вклади, а так як банки володіють
  8. 3.3. Аналіз фактичних і касових видатків прокуратури
    співвідношення між касовими та фактичними витратами здійснюється як в цілому по кошторису, так і по окремих її статей згідно економічної ( предметної) класифікації видатків за даними звіту про виконання кошторису витрат установ. В табл. 3.6 наведені необхідні показники по аналізованому установі. Таблиця 3.6 Аналіз співвідношення касових та фактичних видатків, млн руб. {foto32}
  9. 6.2. Аналіз складу, структури і стану основних засобів
    співвідношення вартості окремих видів основних засобів у загальній їх вартості. У процесі аналізу за даними форми № 5 встановлюють абсолютну динаміку, а також структурні зміни в складі основних засобів установи ( табл. 6.1). У табл. 6.1 наведено дані про основні засоби музичного училища. Таблиця 6.1 Склад і структура основних засобів {foto73} Таким чином, за
  10. 10.4. Аналіз фонду заробітної плати
    співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати працівників НДІ. Фонд заробітної плати (ФЗП) є найважливішим економічним показником, на формування якого впливає велика кількість факторів. У процесі аналізу ФЗП вивчається його динаміка і структура в розрізі категорій працюючих, видів виплат, по структурних підрозділах, джерелами фінансування, а також