Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Г.П. Журавльова. Економіка: Підручник, 2001 - перейти до змісту підручника

Системи оплати праці


Реформа системи оплати праці надає самостійність підприємствам при виборі принципів винагороди працівників, стимулюючих їх до високої продуктивності і ефективності праці. У конструюванні вітчизняних систем заробітної плати доцільно використовувати досвід зарубіжних підприємців, що широко застосовують такі системи оплати праці:
- гарантує мінімальну заробітну плату (тарифну ставку) навіть при недосягненні працівником встановленого рівня продуктивності праці;
- мінливу заробітну плату в межах від мінімальної до максимальної в пропорціях, що залежать від досягнутого рівня продуктивності праці;
- систему участі працівників у прибутках і створення робочої власності.
1, Заробітна плата в умовах досконалої і недосконалої конкуренції 215
Серед систем першого типу найбільш поширені системи Хелсі, Рована, Барта і Бедо. В системі Хелсі на виконання певної роботи встановлюється норма часу. При виконанні роботи за меншу кількість часу працівник отримує з розрахунку фактично витраченого часу і відсоток від величини зекономленого часу. При цьому заробітна плата змінюється лінійно: приріст продуктивності праці на один відсоток супроводжується приростом заробітної плати на 0,3 або 0,5% залежно від прийнятої фірмою схеми.
В системі Рована винагороду представляє частку погодинної ставки робітника, що відповідає частці зекономленого часу в нормі часу. Наприклад, погодинна ставка робітника становить 0,96 ден. од. Якщо він виконав десятигодинну норму за сім годин, винагорода становитиме 30%.
Заробіток робітника складається з плати за витрачений час роботи (6,72 ден. Од.) І винагороди (2,02 ден. Од.), Всього 8,74 ден. од. Погодинна ставка гарантується, якщо робітникові не вдається досягти необхідної продуктивності.
Система Барта з варійованим розподілом передбачає обчислення заробітної плати виходячи з добутку норм-годин на кількість годин, реально витрачених на виконання роботи. Причому з цього твору витягується корінь квадратний, а результат множиться на погодинну ставку заробітної плати. Наприклад, за погодинною ставкою 0,96 ден. од. зарплата робітника, який виконав роботу за семьчасов замість десяти за нормою, складе 8,03 ден. од. (10-7-0,96).
Система Бедо встановлює норму часу на виконання роботи виходячи з вивчення часу і рухів. Восьмигодинний робочий день вважається складається з 480 точок. Для виконання кожного завдання визначається стандартна кількість точок. Робочий крім годинної ставки або прямої погодинної заробітної плати отримує винагороду, яка обчислюється як добуток величини, рівної 75% числа точок, виконаних робочим понад покладених 60 за годину. Наприклад, стандартне число точок для завершення роботи - 600. Робочий набирає їх за сім годин. Винагорода складе 75% від (180-0,96): 60, тобто 2,26 ден. од. Загальні виплати складуть 8,88 ден. од. (З Погодинної заробітною платою 6,72 ден. Од.). При недосягненні встановленої продуктивності розрахунок ведеться за його тимчасової ставкою.
Серед другого типу систем найбільш відомі система Тейлора, Мерріка та ін Система Тейлора з диференційованою відрядної
216
Глава 8.
Ринок праці. Заробітна плата. Проблема зайнятості
ставкою встановлює низьку відрядну ставку для роботи з продуктивністю вище встановленої, але доплачується 50% винагороди від погодинної ставки при досягненні встановленого рівня продуктивності праці.
В останні роки зарубіжні фірми для посилення мотивації працівників успішно застосовують різні системи участі працівників у прибутках і створення робочої власності. Досвід свідчить, що протягом двох років впровадження такої системи призводить до зростання продуктивності праці в середньому на 10-15%. Це досягається за рахунок більш тісної «прив'язки» працівників до результатів роботи фірми, формування почуття причетності і залученості, включення потужних резервів мотивації власника. Участь працівників у прибутках відбувається у формі відрахувань в «фонди робітників» частки прибутку поточного року з використанням пільгового податкового режиму. Створення робочої власності здійснюється за допомогою вкладення у виробництво на пільгових умовах накопичень від відрахувань заробітної плати.
Участь робітників у прибутках в різних країнах регламентується державним законодавством. У США і Великобританії традиційно склалася нерегламентована форма участі в прибутках, яка характеризує слабке державне втручання в справи фірми. У Скандинавських країнах, ФРН, Франції існує державна регламентація фінансової участі трудящих.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Системи оплати праці "
  1. 3.4. Аналіз складу і структури витрат
    система оплати праці, основними елементами якої є перелік посад у розрізі функціональних відділів і розміри місячних окладів по кожній з них. Оклади розраховуються на основі, по-перше, тарифної ставки 1-го розряду, яка визначається виходячи з мінімальної заробітної плати і встановлюється урядом, і, по-друге, тарифного коефіцієнта за відповідними
  2. 9.4. Аналіз використання фонду заробітної плати
    системі оплати праці. Втрата основною заробітною платою своєї значущості є несприятливим і неприпустимим фактором, що впливає в першу чергу на якість праці. У процесі аналізу використання фонду заробітної плати необхідно дати характеристику ефективності його витрачання. Тому крім абсолютного досліджується відносне відхилення по фонду заробітної плати. Воно визначається
  3. Економічна рента на ринку праці
    системи оплати праці надає самостійність підприємствам при виборі принципів винагороди працівників, стимулюючих їх до високої продуктивності та ефективності праці. У конструюванні вітчизняних систем заробітної плати доцільно використовувати досвід зарубіжних підприємців, що широко застосовують такі системи оплати праці: - гарантує мінімальну заробітну плату
  4. Висновки
    систему конкурентних зв'язків між суб'єктами ринку ( підприємцями, трудящими і державою) з приводу найму, використання працівника в суспільному виробництві. 2. Функції ринку праці: економічна, соціальна, що розміщує, селективна, стимулююча. 3. Класифікація ринку праці здійснюється на основі різних критеріїв. Розрізняють такі види ринків праці: федеральний,
  5. Тіньова економіка
    системах, хоча її масштаби і сфери можуть істотно різнитися. Вплив «тіньових» чинників на господарське життя може бути настільки відчутним, що суперечність між неформальним і формальними укладами перетворюється з другорядного в істотне соціально-економічне протиріччя - ті чи інші форми його прояви спостерігаються практично у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
  6. Тема 27. ЗАРОБІТНА ПЛАТА І ЗАЙНЯТІСТЬ
    системи оплати праці. Ціна праці може бути виражена в категоріях часу і продукту. Відповідно зарплата буває погодинної і поштучної (відрядної). Погодинна зарплата виступає у вигляді годинний, денний, тижневої, місячної та річної. Погодинна зарплата використовується там, де є примусовий машинний ритм або неможливо точно врахувати результати праці працівника. Поштучна (відрядна)
  7. Таким чином, закон про порівнянної цінності професій надасть небла-гопріятное вплив на деяких представників груп, яким
    систему вільного ринку в підозрілому підприємстві ». Однак, незважаючи на вражений-ня, прихильники доктрини порівнянної цінності зрештою домоглися своє-го. Штат Вашингтон поступився політичному тиску і прийняв зіставну цінність професій за основу системи оплати праці державних службовців штату. Висновок На ринках в умовах конкуренції працівники отримують заробітну
  8. "лава 33.
    Системи оплати праці, і в
  9. Оплата праці
    системи оплати праці в останнє десятиліття стали: підвищення ролі погодинної заробітної плати, широке поширення заохочувальних форм оплати праці, впровадження гнучких форм винагороди. При цьому базою для оцінки виконаної роботи та нарахування заробітної плати працівників є тарифна система. Для більш повного обліку кількості та якості праці використовуються заохочувальні системи оплати.
  10. 3. Використання консультантів
    система оплати праці, підвищення кваліфікації та навчання кадрів, організація охорони праці і медичного обслуговування , психологічний клімат у колективі; 4) поточне управління виробництвом і його обслуговуванням: організація і планування виробництва, контроль якості продукції, матеріально-технічне забезпечення, організація ремонту і капітальних вкладень, технологічні питання,