ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

Глава 39. Країни, що розвиваються у світовій економіці


Незважаючи на очевидні вигоди торгівлі, економі-етичні відносини між державами частіше асоціацію-цііруются з протиріччями, а не з гармоніей.Періодіческі між багатими і бідними країна-ми виникають політичні розбіжності з поводураспределенія доходів від торгівлі. Бідні странисчітают, що система міжнародних економіч-ських відносин часто діє їм на шкоду, що для виправлення ситуації в рамках цієї систе-ми повинні бути здійснені спеціальні заходи що вони повинні отримувати якусь компенсаціюза ті труднощі, з якими їм доводиться сталки-тися. Ці країни стверджують, що, будучи поса-никами і виробниками основних видів сировини, вони особливо уразливі для макроэкономическойполитики промислово розвинених країн, визначаються-чих світовий рівень процентних ставок і цінна сировинні товари.
Як виробники примушує-лених товарів, ці країни говорять про свою вразливий-мости для протекціонізму. І все це усугубляетсяіх жахливою бідністю.
У цій главі розглядається ряд політи-чеських проблем і конфліктів, що існують в від-відносинах між розвиненими і развівающімісястранамі. У середині і наприкінці 80-х років наіболееболезненной проблемою був міжнародний кри-зис заборгованості. Країни-боржники, такі, какБразілія, Мексика, Аргентина, Філіппіни, на про-тяжении 70-х і на початку 80-х років брали в долгогромние суми. Тепер же вони скаржаться на те, що тягар зовнішнього боргу виключає для них лю-буя реальну перспективу соціально-економіч-ського прогресу.

Ми почнемо з огляду розподілу світового до-ходу, потім звернемося до характерних особенностямположенія, яке займають бідні країни в мі-ровой торгівлі, і закінчимо главу аналізом крізісазадолженності і пов'язаних з ним проблем помощіразвітію бідних країн.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Глава 39. Країни, що розвиваються у світовій економіці "
  1. Коментарі
    глава німецького фашистського держави (з 1933 р. - рейхсканцлер, з 1934 р. одночасно - президент). Гобіно Жозеф Артюр де (Gobineau Joseph Arthur de) (1816-1882) - французький соціолог і письменник, один із засновників ідеології расизму і расово-антропологічної школи соціології. Гогенцоллерни (Hogenzollern) - династія бранденбургських курфюрстів в 1415-1701 рр.., Прусських королів у
  2. РЕГІОНАЛЬНІ ТОРГОВІ БЛОКИ
    глава Європейського співтовариства Жак Делор просив американський уряд залишитися осторонь від цієї справи. «Ми не втручаємося в американські справи, - сказав він, - і ми сподіваємося, що Америка не буде втручатися в європейські справи» (12). Президент Буш погодився і навмисно залишався осторонь. Ймовірно, він зробив це, щоб довести, що європейці не можуть управляти Європою без американського
  3. Лекція 7-я. Пізні роботи основоположників марксизму
    глава 3-й частині, де Енгельс дає узагальнюючий аналіз економічних криз. Саме в «Анти-ДюрІнгу» була дана класична характеристика основної суперечності капіталізму, проти-воречія між суспільним характером виробництва і част-нокапіталістіческім способом привласнення. Енгельс не тільки дав узагальнюючу формулювання основ-ного протиріччя капіталізму, але показав, що анархія
  4. Лекція 10-я Нова історична школа
    глава молодий історичної школи Густав Шмоллер говорив, що поступово виникає все бо-леї різкий контраст ме> т; ду робітниками і заможними і образо-ванними класами, в результаті чого утворюється страшна 136 прірву між світоглядами та ідеалами імущих і не-імущих класів, і ця прірва небезпечніше економічної. Шмоллер закликав заповнити цю прірву, пом'якшити проти-
  5. Так що масш-ТАБН деіндустріалізація може про-ізойті тільки у випадку, якщо розвиваю-щіеся країни стануть головним
    розвиваю- щіеся країни стануть головним експортером капіталу в держави Заходу, що представляється малоймовірним. До того ж у будь-якому випадку це суперечить предска-пізнання про збільшення потоків капіталу до країн третього світу. Таким чином, бачення світових перспектив, викладене у доповіді, по-священному проблемі порівняння конку-тоспроможності економік, проти-речіт не тільки
  6. Глава 39. Міжнародна економічна інтеграція
    розвиваються в напрямку створення відносно самостійних центрів світового
  7. ГЛАВА 18. Специфіка оподаткування в офшорних зонах
    розвивати інфраструктуру окремих регіонів. Тому вивчення світового досвіду функціонування офшорних зон дозволяє проектувати його на російську дійсність з метою економічного розвитку регіонів і Російської Федерації в
  8. Макроекономіка
    главах сьомий ча-сти. Зокрема, ми застосовуємо цю модель в гол. 31для дослідження економічного циклу, которийінтерпретіруется як результат зрушень крівихспроса та пропозиції. Ми проводимо разлічіемежду кривими пропозиції для довгострокового ікраткосрочного періодів. Ми також обговоримо роль, яку відіграє ступінь гнучкості цін і зарплати втом, наскільки швидко економіка повертається всостояніі
  9. Глава 36. Міжнародна торгівля та платіжні баланси
    країни, що розвиваються у світовій еконо-Міці У гол. 40 обговорюються економічні сістемисоціалістіческіх і комуністичних
  10. ОБ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
    глава присвячена становленню ринкових відносин у сучасній російській економіці. Другий том енциклопедії містить оцінку стану ресурсного потенціалу та перспективи економічного зростання Росії. На відміну від більшості країн «наздоганяючої моделі» наша країна має факторами, отсутствовавшими в країнах, що розвиваються до моменту початку їх економічного підйому, - це потужний
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний