Головна
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Р.П. Валевич, Г.А. Давидова. Економіка організації торгівлі, 2008 - перейти до змісту підручника

9.6. Прогнозування та планування витрат на реалізацію товарів


Основними передумовами для складання плану витрат на реалізацію є:
1) прогнозні розрахунки обсягу товарообігу, випуску продукції, транспортних перевезень та інших видів робіт;
2) плани розвитку матеріально-технічної бази;
3) облік змін у складі торгової мережі, зміна спеціалізації магазинів, режиму роботи і т.д.;
4) тарифи і ставки на послуги інших галузей народного господарства, ставки податків та обов'язкових платежів до бюджету;
5) результати економічного аналізу за поточний і попередні роки.
План витрат на реалізацію доцільно складати на рік із щомісячною розбивкою і на п'ять років з річною розбивкою. При складанні плану виходять з завдань з підвищення якості торговельного обслуговування та забезпечення ефективної роботи організації торгівлі.
При плануванні величини витрат можуть бути використані різні методи: економіко-математичні, економіко-статистичні, розрахунково-аналітичний, метод техніко-економічних розрахунків (нормативний), метод оптимізації планових рішень та інші.
Найбільш часто застосовується метод техніко-економічних розрахунків. Його суть полягає в тому, що при плануванні видатків за окремими статтями використовуються різні нормативи витрат, норми, ставки та ін Норми і нормативи витрат по окремих статтях розробляються кожної торгової організацією самостійно з урахуванням обсягів і специфіки діяльності, за деякими доводяться ліміти і граничні нормативи використання. Це дозволяє більш обгрунтовано підходити до процесу планування і контролювати фактичні витрати.
Торговим організаціям рекомендується заздалегідь визначати максимально допустимі суму і рівень витрат на реалізацію для забезпечення отримання цільового прибутку. При розрахунку максимально допустимих суми та рівня можуть бути використані будь-який з перерахованих вище методів, який найкращим чином відображає тенденції в розвитку організації на перспективу. Потім в межах максимально допустимих значень показника витрат проводиться їх планування в розрізі окремих статей. Після визначення величини витрат за статтями витрат може виникнути необхідність коригування загальної величини витрат. Якщо ці коригування не відповідають виконанню поставлених цілей, слід уточнити витрати по тих статтях, які більшою мірою підконтрольні організації, а також розробити комплекс заходів, що дозволяють забезпечити виконання цих умов. Якщо ж загальні сума і рівень витрат задовольняють організацію, можна переходити до наступного етапу.
На практиці на увазі незначної частки змінних витрат у загальній їх сумі, загальну величину витрат визначають як суму постійних витрат в поелементному розрізі і суму змінних витрат, визначених шляхом множення рівня змінних витрат на планований обсяг товарообігу.
Планування витрат на реалізацію може починатися з планових розрахунків окремих статей витрат за елементами витрат, після чого будуть визначатися їх загальний розмір і рівень.
Розглянемо методику планування витрат за статтями.
1. Транспортні витрати
На цій статті передбачаються витрати з перевезення товарів усіма видами транспорту (залізничним, автомобільним, водним, повітряним).
Витрати по залізничних перевезень займають у роздрібній торгівлі невелику питому вагу і плануються лише по тих товарах, які завозяться на умовах «франко-станція відправлення». Для розрахунку вартості залізничних перевезень треба визначити вантажообіг в тоннах, включаючи вагу тари. Потім в залежності від виду перевезення (вагонними, контейнерна, дрібними партіями) і вантажопідйомності вагона або контейнера визначається необхідна кількість вагонів (контейнерів). Множенням їх кількості на тариф за один вагон (контейнер) на відповідну відстань отримують вартість транспортних витрат з перевезення залізничним транспортом. Крім того, необхідно врахувати вартість послуг за супровід вантажу, подачу та підготовку вагона, зміст під'їзних шляхів та інші витрати, які можуть виникати виходячи з умов укладених договорів поставки.
Найчастіше вантажі в торгівлі перевозяться автомобільним транспортом. Оскільки такі перевезення займають найбільшу питому вагу в даній статті витрат, слід уважно і чітко планувати їх величину. Товари можуть завозитися в магазини на умовах кільцевого завозу (централізована доставка), залученими або орендованим автотранспортом, а також власним. Всі ці особливості необхідно враховувати при плануванні.
Витрати власного автотранспортного господарства на дану статтю не відносяться, а обліковуються на відповідних статтях (витрати на оплату праці, амортизація).
Витрати по централізованій доставці товарів плануються виходячи з плану надходження товарів і тарифу, що визначається у відсотках до вартості завезених товарів. Якщо величина поставки в договорі вказана в тоннах, вартість перевезення визначається виходячи з їх маси, середньої ціни за тонну і тарифу.
При доставці товарів залученими транспортом (найчастіше на умовах погодинного тарифу) вартість витрат планується з урахуванням кількості машин, що використовуються для перевезення, кількості годин роботи машини на день, кількості днів роботи в планованому періоді і тарифів за кожну годину роботи.
Якщо залучений автотранспорт оплачується на договірній основі за тарифами за тонно-кілометр, то розрахунок витрат проводиться залежно від класу вантажу, тарифів та обсягу транспортного вантажообігу. Всі вантажі (залежно від ступеня їх вантажопідйомності) поділяють на 4 класи. Транспортний вантажообіг визначається як сума обсягу надходження товарів в тоннах, маси тари та обсягу повторних перевезень. Тоді витрати з перевезення товарів можна розрахувати шляхом множення транспортного вантажообігу в тоннах на тариф перевезення за тонну на задану відстань, тариф встановлюється з урахуванням класу вантажу.

До розрахованим на основі вищевикладених способів витрат додається вартість вантажно-розвантажувальних робіт, витрати з експедирування, вартість зберігання вантажу на складах автотранспортних організацій.
Величина транспортних витрат постійно знижується, оскільки переважна більшість постачальників товарів вартість транспортування включають в ціну товару. Торговельні організації оплачені ними витрати з доставки вантажів також можуть включати у вартість товарів, тоді витрати по даній статті будуть відсутні. Транспортні витрати понад вартість товарів оплачуються і відповідно плануються лише щодо поставок від оптових і посередницьких структур.
2. Витрати на оплату праці
Витрати на оплату праці включаються до витрат на реалізацію товарів у межах суми, передбаченої в плані по праці і заробітній платі (методика планування розглянута в темі 7, п.7.10).
3. Відрахування на соціальні потреби
Відрахування по даній статті плануються в розмірі 35% від величини витрат на оплату праці, як включаються до витрат на реалізацію, так і здійснюваних за рахунок чистого прибутку організації.
4. Витрати з оренди (лізингу) основних засобів і нематеріальних активів
При плануванні видатків на оренду (лізинг) виходять з величини орендованої площі та умов укладених договорів оренди та лізингу. Якщо в планованому періоді не передбачається зміни орендованої площі, ставок орендної плати та інших витрат, то можна прийняти як планованої суму витрат по даній статті за попередній період. При зміні параметрів планування проводиться окремо по кожному виду витрат.
Сума орендної плати визначається множенням розміру орендованої площі на ставку орендної плати (з урахуванням коефіцієнтів місця розташування, комфортності, якості середовища, типу населеного пункту та ін) в планованому періоді.
Витрати по лізингу плануються відповідно до укладеного договору виходячи із сум погашення і лізингових відсотків.
5. Витрати на утримання споруд, приміщень та інвентарю
У статтю включаються витрати на освітлення, водопостачання, опалення, охорону та ін Сума витрат визначаються на основі укладених договорів, які передбачають кількість споживаних ресурсів (часто у вигляді ліміту їх споживання), тарифи і ставки за одну споживану одиницю. При плануванні видатків за статтею необхідно враховувати прогнозовану величину інфляційних змін вартості ресурсів в майбутньому періоді.
6. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів
Амортизаційні відрахування розраховуються виходячи з норм амортизаційних відрахувань, нормативних термінів служби чи термінів корисного використання об'єктів основних засобів і середньорічний їх вартості. Середньорічна вартість основних засобів може бути визначена за формулою:
Вв * М В * (12-М1)
Сn=ОСН + --- ---,
де Сn - середньорічна вартість основних засобів (по групах),
ОСН - вартість основних засобів на початок планового періоду,
Вв - вартість основних засобів, що вводяться в плановому періоді,
В - вартість основних засобів, що вибувають у плановому періоді,
М - число місяців функціонування основних засобів, що вводяться в плановому періоді (починаючи з місяця, наступного за місяцем введення),
М1 - число місяців функціонування основних засобів, що вибувають у плановому періоді.
Якщо точно не відомо, в якому місяці будуть придбані або ліквідовані основні фонди, то число місяців їх функціонування визначають як середнє по кварталах (1 квартал - 10,5 місяців, 2 квартал - 7,5 місяців , 3 квартал - 4,5 місяця, 4 квартал - 1,5 місяця).
Сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:
Іn=? Сn * Нn,
де Іn - сума амортизаційних відрахувань по відповідній групі основних засобів,
? Сn - вартість, яка амортизується,
Нn - норма амортизаційних відрахувань по відповідній групі основних засобів.
При плануванні амортизаційних відрахувань нематеріальних активів виходять з вартості їх придбання і строку корисного використання, встановленого в організації по кожному виду нематеріальних активів. Так наприклад, величина амортизаційних відрахувань з вартості ліцензії визначається як 1/5 її вартості (термін дії ліцензії на торгівлю).
7. Витрати і відрахування на ремонт основних засобів.
Основою для планування відрахувань на ремонт основних засобів є обсяги ремонтних робіт, передбачені в планованому періоді. Видатки, передбачені в планових кошторисах на проведення як поточного, так і капітального ремонтів, можуть бути повністю віднесені на витрати по завершенні робіт або резервуватися і списуватися частинами протягом певного відрізка часу. Щомісячна сума витрат при резервуванні може визначатися або постійною величиною, або у відсотках до товарообігу або до вартості основних засобів.
8. Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів
При плануванні суми зносу окремих предметів, що обліковуються у складі оборотних коштів, виходять з прийнятого порядку їх списання, передбаченого облікової політикою організації. При придбанні у планованому періоді предметів та інвентарю вартістю до однієї базової величини і терміном служби до одного року, на дану статтю відноситься повна їх вартість. Якщо вартість перевищує базову величину або тривалість функціонування виходить за рамки означеного тимчасового відрізка, на статтю відноситься як правило 50% їх вартості (може бути 100% або 0% залежно від того, як передбачено обліковою політикою).
Інші витрати плануються в межах статті поелементно.
9. Витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих потреб
Ці витрати плануються тільки на підприємствах громадського харчування і розраховуються виходячи з кількості обладнання для приготування їжі, його потужності, режиму роботи та діючих тарифів на всі види ресурсів.

10. Витрати на зберігання, підробіток, підсортування і упаковку товарів.
Планування здійснюється окремо по кожному елементу, а загальна величина витрат визначається підсумовуванням витрат за всіма їх видами.
При визначенні видатків на упаковку товарів необхідно виходити з норм витрачання пакувальних матеріалів на одиницю упаковуваних товарів у вартісному або натуральному вираженні. Кінцева сума визначається множенням норми витрат пакувальних матеріалів на обсяг фасованих товарів. Плата за послуги фасувальних цехів розраховується аналогічно. Витрати з тимчасового зберігання товарів на чужих складах плануються на підставі укладених договорів з урахуванням розміру орендованої площі та ставок орендної плати.
Витрати з утримання холодильного обладнання та його технічного обслуговування плануються також на основі укладених договорів і залежать від його стану і ступеня зносу.
Якщо обсяги послуг і тарифи за даною статтею протягом планованого періоду не будуть змінюватися, то при плануванні можна використовувати трендовую модель або метод екстраполяції, що припускають поширення тенденцій, що склалися в минулих періодах, на майбутнє. Враховуючи, що дана стаття є умовно-змінної можна припустити прямо пропорційне зміна суми витрат залежно від зміни товарообігу і визначити їх величину шляхом множення прогнозованого товарообігу на сформований їх рівень.
  11. Витрати на торговельну рекламу
  Плануються виходячи з плану рекламних заходів на майбутній період, але відповідно до встановлених норм віднесення їх на собівартість. Для знову створюваних організацій, які домагаються популярності і положення на ринку, витрати на рекламу доцільно планувати в межах максимально можливої ??суми, бо зміна її в бік зниження лише збільшить реальну прибуток порівняно з прогнозованою. Для організацій, давно функціонують на ринку, рекламні витрати, як правило, постійні, враховуються тільки зміни у проведеної рекламної політиці.
  При прогнозуванні витрат за статтею необхідно пам'ятати, що необгрунтовано занижена сума витрат на рекламу не дозволить досягти прогнозованого обсягу товарообігу, прибутку і не забезпечить досягнення поставлених цілей.
  12. Відсотки за користування кредитами і позиками
  Якщо організація планує використання короткострокових кредитів, то при розрахунку обсягу залучених позикових коштів виходять з одноденного кредитуемого обороту за собівартістю в планованому періоді і нормативу оборотності запасів і витрат. Потреба в кредитах визначається як різниця між загальною потребою в оборотних коштах і наявністю власних оборотних коштів. Сума відсотків за кредити розраховується шляхом множення потреби в кредитах на ставку банківського відсотка і розподілу результату на 100. Короткострокові позички вигідні в тому випадку, якщо ставка банківського відсотка нижче загального рівня економічної рентабельності.
  При постійної потреби в кредитних ресурсах витрати за статтею можуть прогнозуватися за сформованим рівнем (при незмінних процентних ставках по кредитах) до прогнозованого обсягу товарообігу.
  13. Втрати товарів при перевезенні, зберіганні та реалізації
  Витрати за цією статтею плануються за середнім рівнем, що склався за попередній період, оскільки повністю залежать від обсягу і структури товарообігу. При зміні структури товарообігу витрати плануються в розрізі товарних груп або за допомогою поправочних коефіцієнтів, розрахованих за методом відсоткових чисел чи іншими методами.
  14. Витрати на тару
  Визначаються зазвичай виходячи зі сформованого їх рівня і планованого обсягу товарообігу, і в переважній більшості випадків встановлюються як відсоток від обсягу поставлених товарів.
  15. Податки, відрахування і збори
  Розрахунки виробляють окремо по кожному виду податків і зборів (податок на землю, екологічний податок, держмита і збори) виходячи зі ставок податків і платежів та оподатковуваної бази, передбаченої законодавством.
  16. Інші витрати
  Дана стаття комплексна і включає різні витрати.
  Інші нормовані витрати плануються в поелементному розрізі залежно від тактики і політики, яку проводитиме організація в плановому періоді. Для простоти розрахунків на практиці розрахунки за статтею ведуться виходячи з межі (ліміту), який може бути включений до складу витрат і врахований у оподатковуваного прибутку та ціною.
  Витрати по забезпеченню умов праці персоналу, управління та функціонуванню організації та інші планують в розрізі елементів виходячи з планів підготовки та перепідготовки кадрів, охорони праці і техніки безпеки, виданих приписів і пропозицій, графіків проходження медоглядів персоналом, обслуговування обчислювальної техніки та локальної мережі та ін З урахуванням того, що це все змішані статті, при незмінному характері витрат у прогнозованому періоді, постійні елементи витрат по них можна передбачити у фіксованій сумі, а змінні визначити у відсотках до обсягу прогнозованого товарообігу.
  Підсумувавши витрати по всіх статтях, визначають загальну суму витрат організації торгівлі, яку необхідно порівняти з раніше розрахованої граничною величиною.

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "9.6. Прогнозування та планування витрат на реалізацію товарів"
  1.  Б. Система планування
      прогнозування розвитку різних основних для регіональної економічної системи ринків, товарів і
  2.  40. Система прогнозів і програм розвитку національної економіки.
      прогнозування економіки. Планування нац. економіки здійснюється як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються. Планування - це процес прийняття управлінських рішень, який включає в себе вибір і наукову постановку цілей, визначення пріоритетів, вироблення комплексу заходів, що забезпечують їх досягнення. Планування реалізується через систему планів, які розробляються на
  3.  Уряд.
      прогнозування і планування. Уряд повинен створювати максимально можливі умови для реалізації інноваційного потенціалу всіх економічних суб'єктів у суспільстві. Крім того, використовуючи своє монопольне становище в країні, уряд зобов'язаний і повинно займатися здійсненням інноваційної діяльності з метою уникнення негативних наслідків свого монопольного
  4.  3.2.2. Прогнозування грошових потоків від реверсії
      прогнозування грошового потоку від реверсії: - призначення майбутньої ціни продажу на основі припущень про зміну вартості об'єкта за період володіння, зміна за цей період стану ринку нерухомості взагалі і ринку подібних об'єктів зокрема, перепродаж - капіталізація доходу за рік, наступний за роком закінчення інвестиційного проекту : де Vn - надходження від перепродажу
  5.  Монополія
      прогнозування також є об'єктивною необхідністю і володіє об'єктивними передумовами для власної реалізації. Крім того, прогнозування в стратегічній і конкретній формі і плани (бізнес-плани і т.д.), як форми реалізації прогнозів, виступають важливою умовою подолання обмеженості ресурсів усіма економічними суб'єктами. У результаті здійснення прогностичної та планової
  6.  2. Система прогнозування
      прогнозування соціально-економічного розвитку. 2. Основні напрямки здійснення прогнозування, показники регіональних прогнозів соціально-економічного розвитку загалом і в цілому, а також по окремих напрямках, товарам і
  7.  Скорботні ВЕК РОЗВАГ
      прогнозування від ворожіння на кавовій гущі полягає в тому, що другий іноді збувається »[1]. (Академік І.Анчішкін, основоположник економічного прогнозування в
  8.  4.14. Планування як функція управління медичним підприємством
      прогнозування, оцінка та оптимізація альтернативних варіантів досягнення цілей, сформульованих на стадії стратегічного маркетингу; розробка плану; реалізація плану. Бізнес-план - документ, що визначає тактичні дії медичного підприємства, як правило, на найближчий рік, і розвиток його стратегії. Бізнес-план розробляється з розбивкою по місяцях. Він виконує
  9.  Витрати. Угруповання витрат
      витрат. Витратами зізнаються обгрунтовані (економічно виправдані витрати) і документально підтверджені витрати (а у випадках, передбачених статтею 265 НК, збитки), здійснені платником податків. Витратами визнаються будь-які витрати за умови, що вони зроблені для здійснення діяльності, спрямованої на одержання доходу. Витрати поділяються на: 1) витрати,
  10.  5.3. Формування і планування товарного забезпечення
      планування надходження товарів і організації закупівлі товарів відповідно до цього плану є забезпечення ритмічної поставки товарів на в необхідних обсягах і асортименті. Процес планування надходження товарів у торговій організації включає наступні основні етапи: 1. Аналіз надходження товарів в організацію в передплановому періоді; 2. Визначення планового обсягу і структури
  11.  12. 4 Прогнозування регіонального розвитку
      прогнозування в певний момент майбутнього, заснована або на аналізі тенденцій соціально-економічного розвитку об'єкта за відповідний період, або на використанні нормативних розрахунків. В основі методології регіонального прогнозування лежить пізнання і використання тих законів, які діють не тільки на рівні всієї державної соціально-економічної системи, а й на
  12.  13.1 Цілі, завдання та види фінансового планування.
      прогнозуванні середовища функціонування, адаптації до її змін і включає процеси формування та реалізації планів, контролю, аналізу та прийняття рішень з метою досягнення оперативних і (або) стратегічних цілей організації. Завданнями фінансового планування є: - визначення потреби у фінансових ресурсах та джерел їх покриття; - обгрунтування конкретних напрямів
  13.  9.3 Показники, що характеризують стан і динаміку витрат на реалізацію, і фактори, що впливають на їх величину.
      витрат на реалізацію є: 1) сума і рівень витрат на реалізацію:? Рр Урр=--- * 100; Т де? Рр-сума витрат на реалізацію за період, Т - обсяг товарообороту за цей же період; 2) розмір зміни рівня витрат на реалізацію:? Урр=УРротч-УРрбаз де УРротч-рівень витрат на реалізацію у звітному періоді, УРрбаз-рівень витрат на реалізацію в базисному