Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Є.І. Грідіна. Економіка, 2009 - перейти до змісту підручника

49. ПОКАЗНИКИ ВІДКРИТТЯ (ЗАКРИТТЯ) ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ


Відкрита економіка - це економіка країни, інтегрована у світове господарство, світовий ринок.
Вона характеризується такими рисами:
- ліквідацією державної монополії зовнішньої торгівлі;
- активним використанням різних форм спільного підприємництва;
- ефективним використанням принципу порівняльних переваг у міжнародному поділі праці;
- організацією зон вільного підприємництва.
Слід розрізняти поняття «свобода торгівлі» і «відкрита економіка». Поняття "відкрита економіка» ширше поняття «свобода торгівлі» як торгівлі товарами, що включає свободу руху факторів виробництва, інформації, взаємообмін національних валют.
Існує відмінність між такими поняттями, як «сформувалася відкрита економіка" та "перехід до відкритої економіки». Відкрита економіка не означає безконтрольності і вседозволеності у зовнішньоекономічних зв'язках держави, прозорості кордонів. Вона вимагає істотного втручання держави при формуванні механізму її здійснення на рівні розумної достатності. Абсолютною відкритості економіки немає ні в одній країні.
Показники відкритою (закритої) економіки, за якими можна оцінити ступінь відкритості (закритості) економіки, бувають якісні і кількісні. Загальний висновок можна зробити тільки після загального аналізу економіки країни і факторів, що впливають на відкритість.
До якісних критеріїв відносять такі:
- сприятливий інвестиційний клімат країни, що відображає бажання вкладати в економіку даної країни капітал, т.
е. можливість отримати вигоду від інвестицій. Для формування такого бажання інвесторів в країні мають бути відповідні структура і обсяг економічних ресурсів;
- доступність внутрішнього ринку для притоку іноземного капіталу, товарів, технологій, інформації, робочої сили. Одного бажання інвесторів для формування відкритої економіки мало. Повинна існувати можливість інвесторів в розумній мірі проникнути на ринок сприятливою для інвестицій країни, тобто бажання цієї країни розвивати свою економіку;
- структуру зовнішньоторговельного обороту країни, вивчивши якісний і кількісний характер якого можна зробити висновок про відкритість економіки країни. Якщо обсяг експорту-імпорту країни великий, то, скоріше, це говорить про відкритість цієї країни, ніж про її закритості.
До кількісних критеріїв відносять такі:
- питома вага експорту та імпорту у ВВП, комбінація яких дає уявлення про масштаби зв'язків окремих національних економік зі світовим ринком. Так, відношення експорту до ВВП визначається як експортна квота (Ек):


де Е - обсяг експорту.
Ступінь відкритості економіки прийнято вважати прийнятною, якщо Ек=10%;
- імпортну квоту (Ік):


де І - обсяг імпорту;
- зовнішньоторговельну квоту (ВТК):


де ВТ - обсяг зовнішньоторговельного обороту.

Це комплексний показник відкритості. До недоліків показника зовнішньоторговельної квоти відноситься відсутність обліку величини експорту та імпорту капіталу.
Слід зазначити, що не завжди представлені коефіцієнти і показники адекватно відображають стан відкритості економіки.
Фактори формування відкритої економіки включають:
- державне регулювання. У багатьох країнах саме держава стимулює експортні виробництва, заохочуючи вивіз товарів і послуг, сприяючи кооперації із зарубіжними компаніями, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Завдяки державі створювалася міцна правова основа, що полегшувала приплив за кордону інвестицій, технологій, робочої сили, інформації;
- прагнення транснаціональних корпорацій (ТНК) до розширення. ТНК, прагнучи освоїти нові ринки, створювали великі компанії в різних країнах, численні філії, дочірні компанії, тим самим розвиваючи і зміцнюючи зовнішні економічні зв'язки;
- науково-технічний розвиток засобів зв'язку та обміну інформацією. Можливість швидко обмінюватися інформацією робить економіку країни більш відкритою для економічної взаємодії з іншими країнами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 49. ПОКАЗНИКИ відкриття (закриття) ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ "
  1. 4.6. Додаткова інформація
    показнику «спосіб життя» на перших місцях знаходяться матеріальний дохід і рівень освіти. До речі, в країнах Заходу в своїй практиці страхові компанії, оцінюючи за допомогою тестів потенційну тривалість життя клієнта, обов'язково включають ці показники в запитальник. Рівень матеріального благополуччя робить значний вплив на спосіб життя. Люди з меншими доходами частіше хворіють і
  2. Агрегирование
    показники. Агрегирование, засноване на виявленні найбільш типових рис поведінки макроекономічних агентів, дає можливість виділити чотири макроекономічні агента: домогосподарства, фірми, держава, іноземний сектор. Домогосподарства - самостійний, раціонально діючий макроекономічний агент, метою економічної діяльності якого виступає максимізація корисності. Цей
  3. Кругообіг продукту, витрат і доходів
    показнику чистого експорту присутні і ін'єкція (тобто експорт, що представляє собою витрати (попит) іноземного сектора на продукцію даної країни (частину сукупних витрат) та збільшує потік витрат і доходів), і вилучення (тобто імпорт, який є «витоком» частини сукупного доходу країни (домогосподарств) в іноземний сектор і, отже, скорочує внутрішні витрати і
  4. Три групи найважливіших макроекономічних показників
    показники, використовувані в макроекономічному аналізі, принципово поділяються на три групи: потоки, запаси (активи) і показники економічної кон'юнктури. Потоки відображають передачу цінностей суб'єктами один одному в процесі економічної діяльності, запаси - накопичення і використання цінностей суб'єктами. Потоки являють собою економічні параметри, значення яких вимірюється в
  5. Поняття відкритої і закритої економіки
    показниками. У тих випадках, коли протекціонізм явно переважає над лібералізмом у зовнішньоекономічній діяльності, говорять про закритій економіці. У світі їх залишилося небагато. Це пояснюється тим, що, як довів світовий досвід, існує висока кореляція між рівнем зовнішньоекономічного лібералізму і темпами економічного зростання. Розрахунки по 117 країнам світу, проведені економістами
  6. Висновки
    показників, в першу чергу, експортною квотою, часткою іноземних товарів на внутрішньому ринку, об'ємом експорту товарів і послуг на душу населення, ставленням іноземних капіталовкладень до ВВП країни, їх часток у її щорічних інвестиціях, часткою іноземної робочої сили в загальному числі зайнятих, часткою іноземних патентів і ліцензій в загальній кількості зареєстрованих в країні патентів і ліцензій.
  7. Запитання для самоперевірки
    показники інтернаціоналізації вам відомі? 6. Які компанії можна назвати транснаціональними корпораціями? 7. Як пов'язані інтернаціоналізація і глобалізація? 8. Який зв'язок існує між глобалізацією та регіоналізацією? 9. Які головні причини зовнішньоекономічної лібералізації, яка відбувається майже у всіх країнах світу? 10. Чим закрита економіка відрізняється від
  8. Глосарій
    показників в єдиний загальний показник. Наприклад, зведення цін (їх динаміки) окремих товарів у показник загального рівня цін (індекс цін) Адміністративно-командна система (централізована планова, комуністична) - економічна система, що панувала раніше в СРСР, країнах Східної та Центральної Європи і ряді азіатських держав. Її відмітні особливості - «громадська» (в реалії
  9. § 10. Розвиток сутнісних сил людини - вирішальний фактор соціально-економічного прогресу
    показника, як індекс людського розвитку, вимірюваний показниками середньої тривалості життя, рівнями доходу на душу населення і грамотності. Економічні потреби тісно пов'язані з виробництвом, обміном, споживанням. Необхідність їх задоволення спонукає виробників створювати потрібні життєві блага, а поява нових товарів та послуг стимулює розвиток потреб
  10. § 27. Підприємства та їх основні види
    показниками - малі, середні та великі. За критерієм домінуючого фактора виробництва розрізняють наукомісткі, фондомісткі, трудомісткі і т. д. У всіх розвинених країнах світу кількісно переважають малі підприємства, причому, до них відносять різні за величиною підприємства. В США, наприклад, це підприємства, на яких зайнято до 500 працівників. Своєрідний «ренесанс» малого бізнесу почався з
© 2014-2022  epi.cc.ua