Головна
ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
П.Д. Агарков, Г.Г. Балабанова, Л.Г. Галкін, Т.А. Давиденко, Л.І. Журавльова. Історія економіки, 2004 - перейти до змісту підручника

Особливості економіки країн Стародавнього Сходу


Давні культури виникали в основному по берегах повноводних річок Нілу, Тигру, Евфра-та, Інду , Гангу, Янцзи, які були не тільки транспортними шляхами, а й створювали усло-вия для розвитку землеробства. Теплий клімат у поєднанні з родючими, легко обрабат ваемих, зрошуваними грунтами дозволяли отримувати значні врожаї навіть при низькому агрокультурному і технічному рівні землеробства. Селяни отримували втричі більше продовольства, ніж було необхідно для задоволення їхніх потреб. А, як вже відомо, саме додатковий продукт був головним умовою народження цивілізації.
Недолік опадів, бурхливі й тривалі розливи річок - все це вимагало будівництва складних іригаційних споруд, які створювалися колективним працею всього насе-лення. Ремонт дамб, очищення каналів, регулювання послідовності багаторазового поливу полів, польові роботи, пов'язані з режимом зрошення, - все це могло існувати лише за жорсткому дотриманні графіка, при постійному контролі та управлінні з єдиного центру, здійснюваних державою. Таким чином, давньосхідні держави виникли з необхідності об'єднання сил землеробів-общинників для будівництва зрошувальних систем.
Специфічною особливістю країн Стародавнього Сходу було відносно слабке роз-виток приватної власності на землю. Земля вважалася власністю громади, але дійсних верховним власником земельних угідь виступала центральна влада. Держ-ство взяло на себе не тільки функції за розпорядженням іригаційними роботами (введенню в дію нових іригаційних систем і підтримці на належному рівні вже експлуатуючи-мих), а й монополизировало право організації всіх громадських (державних) робіт: будівництво доріг, храмів, пірамід.
Воно підкорило собі виробництво і розподіл не тільки додаткового, а й необхідного продукту. Отже, іригаційна економіка являла собою найбільш ранній приклад командно-адміністративної системи, так як без центрального керуючого та облікового органу неможливо було будувати і підтримувати гідромеліоративних мережу. Переважання державної форми власності та створення державної системи управління суспільними роботами призвели до формування в країнах Стародавнього Сходу жорстких тоталітарних моделей господарювання, званих східній деспотією.
Безпосереднім виробником був селянин, юридично вільний, але зобов'язаний виконувати державну трудову повинність, оскільки в цих країнах рабська праця ще не був основою господарства (загальна чисельність рабів становила 2-7%). Продуктивна праця рабів не застосовувався з тієї причини, що в цих державах існував надлишок робочої сили (найбільшу питому вагу серед різних верств населення мали селяни-общинники). У період припинення сільськогосподарських робіт, пов'язаних з розливом річок, цю частину населення потрібно було чимось зайняти. Тому, не випадково, майже всі давньосхідні держави вели будівництво грандіозних культових і світських споруд, наприклад, пірамід в Єгипті, веж-зиккуратов і висячих садів в Месопотамії. В умовах надмірності трудових ресурсів застосування праці рабів у сільськогосподарському виробництві було безглуздим, оскільки землероби-общинники - це дармова робоча сила, яку не потрібно купувати, годувати, одягати, і праця цих людей можна було витрачати дуже марнотратно. На відміну від рабів античних держав, які перебували у власності окремих рабовласників і використовувалися в приватних інтересах, ця величезна трудова армія застосовувалася централізовано для державних (суспільних) робіт.
Ведення, управління цими роботами вимагали могутнього державного апарату. Раби в основному використовувалися представниками панівних стани в основному в домашньому господарстві, хоча це і не виключало застосування рабської праці при спорудженні грандіозних об'єктів: пірамід, храмів, гребель, каналів. Рабство в давньосхідних державах носило патріархальний характер.
Розвиток матеріальної культури йшло дуже повільно. Протягом багатьох століть люди користувалися одними і тими ж знаряддями праці, методи організації праці майже не змінювалися. Тим не менш, саме на Стародавньому Сході з'явилася писемність, були зроблені такі технічні винаходи, як колесо і порох, успішно розвивалися науки (математика, медицина), створювалися шедеври архітектури, прикладного мистецтва, літератури. Служителі храмів - жерці, спостерігаючи за зірками, відкрили сім планет і основні сузір'я, склали місячний і сонячний календарі. Були закладені основи геометрії, необхідної для вимірювання земельних площ, для мореплавців складалися астрономічні та гео-графічні карти. Саме в цьому регіоні зародилася торгівля, з'явилися перші металеві гроші (злитки і монети). В Ассирії були побудовані перші в світі дороги, бруковані каменем. У Єгипті винайшли спосіб виробництва папірусу - папери з тростини.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Особливості економіки країн Стародавнього Сходу "
  1. Коментарі
    [1] хитрість природи Мізес має на увазі І. Канта [см. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-цивільному плані / / Соч. Т. 6. С. 523] і Г. Гегеля, якому належить вираз хитрість розуму (List der Vernft) [Гегель Г. Філософія історії / / Соч. Т. VII. М., 1935. С. 32.]. [2] праксиология Supplement to Oxford English Dictionary (1982) повідомляє, що англійське слово praxeology (вар. praxiology,
  2. ЕКОНОМІЧНА МАГМА
    У геології руху континентальних плит викликаються течіями в розплавленому ядрі Землі, її магмі. Аналогічно цьому, п'ять економічних; плит, визначальних. Зовнішність економічного світу, плавають в рідкої суміші технології та ідеології. Зміни та взаємодії цих двох сил створюють течії, що зіштовхують між собою економічні плити. Перед тим, як капіталізм виник з феодалізму, - в
  3. релігійногофундаменталізму
    Підйом релігійного фундаменталізму - це виверження соціального вулкана. Його зв'язок з економікою проста. Люди, що програють в економічному житті або запалі в невпевненість перед нової економічної епохою, не знаючи, як досягти успіху в цій епосі, відступають в релігійний фундаменталізм. У періоди кусочной рівноваги старі способи людської поведінки не працюють. Нові способи поведінки,
  4. Генезис економічної науки
    Витоки економічної науки слід шукати в навчаннях мислителів стародавнього світу, перш за все країн Стародавнього Сходу - колиски світової цивілізації. Староіндійські «Закони Ману» (IV-III ст. до н.е.) відзначали існування суспільного розподілу праці, відносин панування і підпорядкування. У працях давньокитайських мислителів, серед яких особливо виділявся Конфуцій (551-479 рр.. до н.е.),
  5. § 2. ВИРОБНИЦТВО І ЙОГО СУЧАСНА СТРУКТУРА
    Фактори і можливості виробництва Виробництво включає три різнорідних фактора (лат.. factor - робить, що виробляє). Розглянемо їх у натурально-речовому вигляді, який властивий кожному суспільству. Перший фактор - суб'єктивний, людський. Для виробництва завжди потрібні люди, мають необхідні знання та трудові навички. Звідси перша творчою силою є праця. Праця в
  6. 3. Основні етапи становлення й розвитку економічної науки
    Сучасна економічна наука є результатом її тривалого історичного розвитку. Економічна думка - явище дуже давнє. Відтоді як людина почала освоювати природу у цілях, він став замислюватися над економічними питаннями. Першими дійшли до нас економічними роботами є звід законів царя Хаммурапі в Месопотамії, «Бесіди і судження» Конфуція,
  7. 2.1.2. Російські реформи і держава
    В даний час у свідомості російського суспільства досить широке визнання одержало думка про те, що перспективи виживання ня країни і можливого процвітання в майбутньому нерозривно пов'язані з загальносвітовими процесами становлення нової постіндустріальної цивілізації. Однак відправна точка руху в цьому напрямку у нас виявилася суттєво іншою, ніж на Заході. Його довелося начи-нать в умовах
  8. 3. Міжнародна міграція робочої сили
    Міжнародна міграція робочої сили являє собою процес переміщення трудових ресурсів з однієї країни в іншу, з метою працевлаштування на більш вигідних умовах, ніж в країні проживання. Процес міжнародної хв=грації, крім економічних мотивів, викликаний також міркуваннями політичного, етнічного, культурного, сімейного та іншого характеру. Перш ніж перейти до розгляду
  9. Генезис економічної науки
    Витоки економічної науки слід шукати в навчаннях мислителів стародавнього світу, насамперед країн Стародавнього Сходу - колиски світової цивілізації. Староіндійські «Закони Ману» (IV-III ст. до н.е.) відзначали існування суспільного розподілу праці, відносин панування і підпорядкування. У працях давньокитайських мислителів, серед яких особливо виділявся Конфуцій (551 -479 рр.. до н.е.),
  10. 2 ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
    Економічна теорія зародилася в країнах Стародавнього Сходу. Закони Ману (IV-III ст. до н.е.), що прийшли до нас із Стародавньої Індії, оповідають про суспільному розподілі праці. Древнекитайский вчений Конфуцій (551-479 рр.. до н.е.) розрізняв «розумовий» і «фізичний» працю, причому перший вид праці цінувався незрівнянно вище другого. Розумовим працею мали можливість займатися люди вищих станів.