Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. В. Мочерний, В. М. Некрасов, В. Н. Овчинников, В. В. Секретарюк. Економічна теорія, 2000 - перейти до змісту підручника

§ 69. Основні шляхи вирішення інших глобальних проблем

Основні риси екологічної кризи. Паливно-енергетична та сировинна проблеми. Шляхи вирішення інших проблем
Основні риси екологічної кризи. У середині 70-х рр.. почався екологічна криза, яка означає різке загострення протиріч між людиною і природою, їх конфлікт, глобальне порушення рівноваги у природному кругообігу речовин внаслідок господарської діяльності людства, недосконалості державного регулювання, суттєвої деформації соціально-економічної системи в країнах колишнього СРСР і Східної Європи, ірраціональних процесів народонаселення і т. д.
Найважливішими ознаками цієї кризи є: глобальні зміни клімату і виникнення парникового ефекту. В результаті безпрецедентних масштабів впливу людини на навколишнє середовище, виходу людської діяльності за межі планети у космічний простір, втягування у процес виробництва всіх елементів біосфери озоновий шар планети зменшується, що може призвести до всесвітнього потепління, танення льодовиків Арктики, затоплення значної частини заселених районів Землі, до посилення руйнівної сили ураганів, тропічних циклонів, штормів. Щорічно на нашій планеті відбувається близько 10 тис. повеней, зсувів, ураганів, тисячі землетрусів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів. За останні 20 років внаслідок цих природних катаклізмів загинуло близько 3 млн чол. В умовах подальшого поглиблення екологічної кризи кількість жертв від природних катастроф буде наростати. Результатом проведення неоколоніальної політики в країнах, що розвиваються, зокрема, політики «ножиць цін» на сировинні ресурси, є масове знищення лісів, насамперед тропічних, що робить неможливим їх відтворення і призводить до розширення пустель. За даними інституту світових ресурсів, повені періодично руйнують налагоджене життя понад 1 млрд чол. Брак деревного палива, виснаження грунтів і водних джерел, зниження сільськогосподарського виробництва прямо або побічно втратою тропічних лісів.
Однією з ознак екологічної кризи стала проблема відходів, нераціональних форм організації побуту і відпочинку, про що вже йшлося раніше.
Проблема відходів особливо гостра в країнах колишнього СРСР. Закони про стандарти екологічно чистої атмосфери ще досить недосконалі, деякі шкідливі хімічні речовини не віднесені до небезпечних. Експорт отруєного сміття з промислово розвинених країн в слаборозвинені щорічно перевищує 2 млн т.
Значні відходи накопичуються й у Світовому океані, Океанський планктон щорічно поглинає близько 50 млрд т вуглекислого газу, значна частина якого (близько 33% ) осідає на дно. Цей процес істотно впливає на вміст вуглекислого газу в атмосфері планети. Експорт отруйних відходів становить нині понад 3 млн. т на рік.
Неоколоніалістська політика імперіалістичних країн у країнах, що розвиваються призводить до забруднення значної частини території останніх небезпечними для життя речовинами. Так, американські фірми щорічно експортують до слаборозвинені країни більше 100 млн т отрутохімікатів, використання яких на території США заборонено.
Паливно-енергетична і сировинна проблеми. Використання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів на нашій планеті зростає значними темпами. Сьогодні промисловий працівник у процесі праці озброєний енергією приблизно в 100 кінських сил. На кожного жителя планети припадає майже 2 кВт енергії, а для забезпечення загальновизнаних норм якості життя необхідно 10 кВт. Такий показник досягнутий тільки в деяких найбільш розвинених країнах світу. У зв'язку з цим, а також зважаючи подальшого зростання населення планети, нераціональне використання енергії, сировини, нерівномірний розподіл паливно-енергетичних ресурсів серед різних регіонів країн світу, їх виробництво і споживання і далі збільшуватимуться.
Однак енергетичні ресурси планети не безмежні. При запланованих темпах розвитку ядерної енергетики сумарні запаси урану будуть вичерпані в першому десятилітті XXI в., Але якщо витрата енергії буде відбуватися на рівні енергетики теплового бар'єру, то всі запаси невідновлюваних джерел енергії згорять за 80 років. Тому з точки зору речового змісту основною причиною загострення паливно-енергетичної проблеми є збільшення масштабів залучення природних ресурсів у господарський обіг і їх обмежена кількість на нашій планеті.
З точки зору суспільної форми такою причиною є відносини монополістичної власності, які обумовлюють хижацьку експлуатацію природних ресурсів.
Нераціональне використання енергоресурсів значною мірою спричинене неоколоніальної політикою імперіалістичних держав, зокрема, «політикою дешевої сировини», яка знекровлює економіку країн, що розвиваються. Так, ціни на сировину, що експортується з цих країн, відповідають цінам 1929-1933 рр.. Тільки за 1980-1986 рр.. ціни на сировину, виключаючи нафту і газ, знизилися на 28% в порівнянні з цінами на непродовольчі товари, а ціни на цукор з 1974 по 1987 р. знизилися більш ніж в 9 разів. Так, якщо 15-20 років тому для придбання одного трактора країні, що розвивається необхідно було продати близько 11 т цукру, то сьогодні - понад 150 т. З 200 млрд дол., Які споживачі розвинених країн сплачують за сировинні товари, імпортовані з країн, що розвиваються, останні отримують лише близько 30 млрд дол.
Величезні втрати енергетичних ресурсів мали місце у витратній економіці колишнього СРСР і країнах Східної Європи. І зараз ще в країнах СНД на виробництво одиниці національного доходу витрачається в середньому вдвічі більше сировини, ніж у розвинених країнах Заходу.
Шляхи вирішення інших глобальних проблем. Основними шляхами вирішення екологічної, паливно-енергетичної та сировинної проблем з погляду речового змісту суспільного способу виробництва є: - швидкий розвиток і використання таких основних видів відновлюваної енергії, як сонячна та вітрова, океанічна та гідроенергія річок; - структурні зміни у використанні існуючих невідновлюваних видів енергії, а саме: збільшення частки вугілля в енергобалансі і зменшення частки нафти і газу, оскільки запаси останніх на планеті значно менші, а їх цінність для хімічної промисловості набагато більша; - створення екологічно чистої вугільної енергетики, яка працювала б без викидів шкідливих газів. Все це вимагає великих витрат держави на природоохоронні цілі. Країни колишнього СРСР ще не мають екологічно чистої вугільної енергетики, а в США вона вже створена. Тому частка вугілля в енергобалансі США зросла з 12,5 до 23%, частка нафти знизилася з 45 до 41%, а газу - з 56 до 21%; - розробка конкретних заходів з дотримання екологічних стандартів: стандартів чистоти повітря, водних басейнів, раціонального споживання енергії, підвищення ефективності своїх енергетичних систем; - вивчення запасів усіх ресурсів з використанням найновіших досягнень НТР. Як відомо, сьогодні розвідано відносно неглибокий шар земної кори - до 5 км. Тому важливо відкрити нові ресурси на більшій глибині Землі, а також на дні Світового океану; - інтенсивний розвиток країнами, що розвиваються власного сировинного господарства, включаючи переробні галузі сировини. Для вирішення проблеми голоду в цих країнах необхідно розширювати обсяги посівних площ, впроваджувати передову агротехніку, високопродуктивне тваринництво, високоврожайні культури, ефективні добрива та засоби захисту рослин і т. д.; - пошук ефективних важелів управління процесом зростання народонаселення з метою його стабілізації на рівні 10 млрд чол. до початку XXII в.;
- припинення вирубки лісів, особливо тропічних, забезпечення їх раціонального використання; - формування у людей екологічного світогляду, що дало б можливість розглядати всі економічні, політичні, юридичні, соціальні, ідеологічні , національні, кадрові питання як в рамках окремих країн, так і на міжнаціональному рівні, насамперед, з точки зору вирішення екологічних проблем, впроваджувати на всіх рівнях принципи їх пріоритету; - комплексна розробка законодавства про охорону навколишнього середовища, у тому числі про відходи. Так, в США, Франції та інших країнах уряд зобов'язаний надавати підприємствам і організаціям технічну і фінансову допомогу у переробці відходів, вилученні з них цінних компонентів, проведенні науково-дослідних робіт у цій сфері, поширювати передовий досвід та ін З цією метою використовуються податкові пільги , надаються субсидії, знижуються тарифи на перевезення вторинної сировини і т. д.; - нарощування екологічних інвестицій. Наприклад, в Австрії такі інвестиції складають більше 15% всіх капіталовкладень.

Основні шляхи вирішення екологічної, паливно-енергетичної та сировинної проблеми з точки зору суспільної форми (або відносин власності) такі: - встановлення національної народної власності на всі природні ресурси. Це захистить їх від хижацького використання в країнах колишнього СРСР і певною мірою послабить процес пограбування імперіалістичними державами, насамперед, ТНК, паливно-енергетичних і сировинних ресурсів країн, що розвиваються; - істотна зміна механізму ціноутворення на природні ресурси; - протиставлення розвиненим країнам стратегії об'єднання дій країн-експортерів паливно-енергетичних та сировинних ресурсів. Ця стратегія повинна стосуватися як обсягу видобутку всіх видів ресурсів, так і квот їх продажу на зовнішніх ринках; - списання всіх боргів слаборозвинутих країн, сума яких перевищила 2,5 трлн дол. Для виплати тільки відсотків за цими боргами не вистачає коштів, отриманих від імперіалістичних держав за експорт сировинних ресурсів; - необхідність позбавлення від диктату міжнародних капіталістичних організацій, насамперед, МВФ, що полягає в тому, що надання «допомоги» країнам здійснюється за умови виконання ними практичних рекомендацій МВФ в галузі внутрішньої соціально-економічної політики. Так, у Латинській Америці, найбільшому після США експортері продовольства, 25 млн дітей голодують. Після того, як МВФ на своїх умовах надав Аргентині кредит у розмірі 290 млн дол. і її економіка стала швидко переходити в приватні руки, голод охопив майже половину населення країни; - припинення гонки озброєнь;
- нарощування випуску готової продукції. Це дало б можливість
навіть за нинішньої кон'юнктури цін на світовому ринку значно збільшити доходи від експорту; - виділення розвинутими країнами значних фінансових, людських та технічних ресурсів країнам третього світу для розвідки, розробки природних ресурсів, їх переробки, транспортування, розподілу за справедливими (трансформованим) цінами з метою значного збільшення валютних доходів, встановлення економічного суверенітету. За рахунок цих коштів слід інтенсивно розвивати сільське господарство; - прогресивні аграрні перетворення на селі, ліквідація неоколоніальних форм аграрних відносин; - об'єднання зусиль усіх країн для вирішення глобальних проблем, значне збільшення витрат на подолання екологічної кризи за рахунок послаблення гонки озброєнь, зменшення військових витрат. Сьогодні на охорону навколишнього середовища в світі витрачається в два рази менше коштів, ніж необхідно для стабілізації екологічної обстановки на планеті. Доцільно створити за рахунок країн, які заподіяли найбільшої шкоди планеті, своєрідний фонд екологічної безпеки
для ліквідації найбільш загрозливих довкіллю джерел небезпеки; - проведення природоохоронної політики за допомогою адміністративно-економічних важелів стимулювання виробництва таких автомобілів, техніки , електростанцій, які б не забруднювали навколишнє середовище, забезпечували економію всіх паливно-енергетичних, сировинних ресурсів, розширення лісових насаджень, зменшення відходів і т. д.; - активізація діяльності різних громадських організацій, політичних партій, спрямованої на вирішення глобальних проблем, створення нових організацій, які б вважали своїм основним завданням збереження життя на Землі, створення адекватних, з точки зору сутності людини, умов для існування на планеті; - використання комплексу економічних важелів управління якістю навколишнього середовища, в тому числі субсидій і дотацій за виготовлення екологічно чистої продукції, за виконання державних екологічних проектів; екологічні платежі за всі види забруднення довкілля; виплати за збереження і поліпшення екологічних результатів; пільгове або дискримінаційне кредитування, оподаткування і ціноутворення; екологічне страхування та ін У країнах ОЕСР використовується, зокрема, близько 150 різних економічних важелів у цій сфері, з них більше 80 видів різноманітних штрафів, понад 40 видів різних субсидій.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 69. Основні шляхи вирішення інших глобальних проблем "
  1. § 68. Роззброєння - ключ до вирішення глобальних проблем
    основний економічний потенціал людства. Якщо хтось і вціліє, то навряд чи зможе вижити в умовах радіації рівень якої буде в п'ять разів вище тієї дози, яку отримали жителі Хіросіми і Нагасакі. Застосування зброї масового ураження носить глобальний характер. Це означає, що воно не може бути локалізованим межами однієї країни, і, отже, регіони і райони нашої планети,
  2. 3. Вклад Пігу у розвиток теорії добробуту: поняття національного дивіденду і недосконалості ринку; принципи втручання держави
    основний критерій добробуту в термінах оптимальної аллокации ресурсів і основну увагу приділив аналізу причин, що перешкоджають досягненню оптимуму добробуту і способів їх усунення. Основним показником економічного добробуту, тобто частини загального добробуту, яка може бути виміряна в грошових j ної формі, у Пігу є національний дивіденд, або національ-] 8 Pigou A.
  3.  4. Період виробництва, час очікування і період передбачливості
      основних країн-агресорів Росії, Італії та Японії не було експортерів капіталу; вони самі потребували іноземному капіталі для розробки природних ресурсів. Імперіалістичні авантюри Німеччини не були підтримані представниками великого бізнесу і фінансів [Див: Mises L. Omnipotent Government. New Haven, 1944. P. 99, а також цитовану тут літературу.]. Зникнення міжнародного ринку
  4.  4.5. Кредитний консалтинг
      основне завдання якого полягає в аналізі, обгрунтуванні перспектив розвитку і використання науково - технічних та організаційно - економічних інновацій з урахуванням предметної області і проблем клієнта. Консалтинг вирішує питання управлінської, економічної, фінансової, інвестиційної діяльності організацій, стратегічного планування, оптимізації загального функціонування компанії,
  5.  КИТАЙ
      основному субсидувалися державою. Коли Китай завершить свій рух до ринку, багато що купуються промисловістю товари та послуги різко піднімуться в ціні і фірми, які здаються процвітаючими, повинні будуть закритися. Низький рівень виробництва в Східній Європі почасти пов'язаний з уже сталося закриттям підприємств і збитками, супутніми економічному зростанню. У Китаї більшість таких
  6.  Тіньова економіка
      основному готівкові гроші, в тому числі іноземна валюта, а поширеним методом реалізації подібних відносин виступає насильство над суб'єктом сделок.ілі загроза його застосування. Можна виділити, принаймні, два «поля» існування тіньової економіки: 1) «сірий», або нелегальний, ринок, тобто в принципі дозволені, але офіційно не зафіксовані економічні операції, 2)
  7.  Висновки
      основних потоків міжнародної торгівлі природними ресурсами з країн, що розвиваються (видобувних) в розвинуті (споживають). 4. Рента виступає як дохід від власності на природні ресурси. Величина ренти залежить як від громадських, так і від природних умов. Найбільше значення мають земельна і гірська рента. 5. Екологічна проблема - одна з глобальних проблем сучасності. Вона тісно
  8.  § 2. Предмет економічної теорії та його відмінність від предмета економіці і політичній економії
      основні функції: по-перше, практичну, яка полягає у всебічному обгрунтуванні шляхів вдосконалення форм власності як основи суспільного ладу виробництва, які найбільш відповідають інтересам особистості, колективу, суспільства; розробці наукових основ управління господарською діяльністю; виявленні її організаційно-інституційних форм, визначенні найбільш адекватних способів
  9.  § 5. Виникнення і еволюція політичної економії до кінця XIX в. Марксизм і сучасність. Історична школа та маржиналізм
      основну мету розвитку капіталістичного способу виробництва. Недоліками меркантилізму були, по-перше, неправильне трактування джерела багатства, прибутку та їх основних форм, по-друге, помилкове визначення власної вартості грошей (вважали, що ця вартість зумовлена ??природними властивостями золота і срібла), по-третє, рекомендації ранніх меркантилістів заборонити вивезення
  10.  § 6. Основні напрямки сучасної економічної теорії
      основним змістом яких є заперечення необхідності втручання держави в економічне життя і розуміння механізму саморегульованого ринку як єдиного ефективного регулятора господарських процесів. За державою залишається функція охорони існуючої системи. Ідеї ??економічного лібералізму грунтовно розробив А. Сміт, який виступав за скасування залишків регламентації