загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

4.4. Місцеві бюджети


Місцеве самоврядування - обов'язковий компонент демократичного державного устрою. Воно здійснюється самим населенням через вільно обрані ним представницькі органи. Для виконання функцій, покладених на місцеві представницькі та виконавчі органи, вони наділяються певними майновими і фінансово-бюджетними правами.
Фінансовою базою місцевих органів влади є їх бюджетів. Бюджетні та майнові права, надані цим органам, дають їм можливість складати, розглядати, затверджувати і виконувати свої бюджети, розпоряджатися переданими в їх ведення підприємствами й отримувати від них доходи.
Місцеві бюджети - один з головних каналів доведення до населення кінцевих результатів виробництва. Через них суспільні фонди споживання розподіляються між окремими групами населення. З цих бюджетів певною мірою фінансується і розвиток галузей виробничої сфери, в першу чергу місцевої та харчової промисловості, комунального господарства, обсяг продукції і послуги яких також є важливим компонентом забезпечення життєдіяльності населення.
Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їх призначенні. Вони виконують такі функції:
- формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади;
- розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства;
- контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій та установ, підвідомчих цим органам влади.
Важливе значення мають місцеві бюджети у здійсненні загальнодержавних економічних і соціальних завдань - в першу чергу в розподілі державних коштів на утримання і розвиток соціальної інфраструктури суспільства. Ці кошти проходять через систему місцевих бюджетів, які включають понад 29 тисяч міських, районних, селищних і сільських бюджетів. Здійснення державою соціальної політики вимагає великих матеріальних і фінансових ресурсів.
В основі розподілу загальнодержавних грошових ресурсів між ланками бюджетної системи закладені принципи самостійності місцевих бюджетів, їх державної фінансової підтримки. Виходячи з цих принципів доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних і регулюючих джерел доходів.
Дохідної частини місцевих бюджетів характеризують дані табл. 4.7.
Таблиця 4.7. Доходи місцевих бюджетів Російської Федерації за 1997 р. Найменування показника млрд. руб% до загальної суми I. Податкові доходи 164974 64,3 у тому числі: 1. Податок на прибуток 26579 10,3 2. Прибутковий податок з фізичних осіб 49586 19,3 3. Податок на додану вартість 21334 8,3 4. Акцизи 3137 1,2 5. Податок на майно фізичних осіб 442 0,2 ??6. Податок на майно підприємстві 24012 9,3 7 Платежі за використання природних ресурсів 11969 4,6 II. Неподаткові доходи 6122 2,3 у тому числі: Доходи від державної власності або від діяльності 2132 2 0,8 Доходи від продажу належав державі майна 803 0,3 III. Безоплатні перерахування 85665 33,3 в тому числі: 1. Від інших рівнів влади 78230 30,5 Дотації 35896 14,0 Субвенції 12922 5,0 Засоби, що перераховуються за взаємними розрахунками 28869 11,2 Трансферти 543 0,2 2. Від цільових бюджетних фондів 383 0,1 Разом доходів 256 761 100
Власні доходи не є основними джерелами формування місцевих бюджетів. У 1997 р. їх питома вага склала 23%. До складу власних доходів місцевих бюджетів входять:
Місцеві податки і збори:
- земельний податок;
- податок на майно фізичних осіб ;
- податок на рекламу;
- податок на спадщину або дарування;
- місцеві ліцензійні збори.
У свою чергу, земельний податок включає: 1) земельний податок та орендну плату за землі сільськогосподарського призначення, включаючи сільськогосподарські угіддя в складі лісового фонду; 2) земельний податок та орендну плату за землі несільськогосподарського призначення; 3 ) доходи від централізації коштів земельного податку та орендної плати за землі сільськогосподарського призначення, землі міст та інших населених пунктів; 4) відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням сільськогосподарських угідь.
Доходи від приватизації (власності, що належить муніципальним утворенням), в тому числі:
- доходи від приватизації об'єктів державної і муніципальної власності;
- доходи від продажу землі;
- доходи від продажу квартир громадянам.
Кошти обов'язкового медичного страхування, кошти позабюджетних і галузевих фондів.
Місцеві органи влади зацікавлені у власних джерелах доходів. Вони дозволяють ширше проявляти господарську ініціативу, домагатися збільшення платежів до бюджету.
Постійно збільшуються видатки місцевих бюджетів при недостатньому зростанні обсягу власних доходів викликали необхідність наділення засобами цих бюджетів. Це здійснювалося головним чином за рахунок регулюючих джерел, т.
е. коштів, що надійшли з джерел вищестоящих бюджетів.
У число головних регулюючих доходів місцевих бюджетів входять відрахування:
- від податку на додану вартість;
- від акцизів;
- від податку на прибуток (дохід) підприємств;
- від прибуткового податку з фізичних осіб.
Нормативи відрахувань регулюючих доходів затверджуються вищестоящими територіальними органами влади в залежності від загальної суми витрат місцевого бюджету та обсягу його власних доходів.
За обсягом і економічним значенням провідне становище в доходах місцевих бюджетів займають відрахування від регулюючих податків. Їх роль полягає не тільки в забезпеченні фінансовими ресурсами місцевих органів влади, а й у підвищенні їх зацікавленості в мобілізації коштів до вищестоящого бюджету, у підвищенні ефективності виробництва на підвідомчій їм території.
Існуюча система регулювання місцевих бюджетів має ряд достоїнств. Вона дозволяє забезпечити необхідними засобами місцеві бюджети незалежно від продуктивності місцевих джерел, створює передумови до вирівнювання рівнів розвитку окремих територіальних одиниць, стимулює місцеві органи влади до виконання планів мобілізації федеральних і регіональних податків.
Водночас використовуваний метод регулювання місцевих бюджетів має недоліки. Основний з них - наявність елементів суб'єктивності при формуванні регулюючих доходів місцевих бюджетів, що виражається в не завжди об'єктивному встановленні величини нормативів відрахувань від регулюючих податків і виборі їх складу. Цей недолік буде усунений з введенням в практику бюджетного планування державних мінімальних соціальних та фінансових норм. Мова йде про те, щоб розробити і затвердити норми мінімальної забезпеченості кожного жителя набором соціальних благ, в тому числі з народної освіти, охорони здоров'я, житлово-комунальному обслуговуванню і т. д.
Ці норми повинні бути диференційовані по окремих регіонах країни з урахуванням кліматичних, історичних, етнічних особливостей та рівня забезпеченості населення цими послугами.
Розвиток економічного потенціалу країни, збільшення населення, розширення процесу урбанізації є основними чинниками збільшення числа і обсягу місцевих бюджетів.
Зростання місцевих бюджетів безпосередньо пов'язаний з процесом урбанізації, отже, розширенням соціальної інфраструктури. У загальному обсязі місцевих бюджетів постійно збільшується питома вага міських і селищних бюджетів.
Зростання міських поселень, збільшення числа міських жителів, зростання великих міст, де бюджетні витрати на одного жителя в п'ять-сім разів вище, ніж у малих містах, тягнуть за собою збільшення витрат міських бюджетів, темпи зростання яких випереджають темпи зростання ланок місцевих бюджетів.
Видаткова частина місцевих бюджетів найбільш яскраво відображає наслідки економічних і соціальних процесів в країні. Головні сторони діяльності місцевих органів влади - розробка і здійснення планів економічного і соціального розвитку на підвідомчій їм території. Збільшення числа поселень, особливо в нових районах освоєння, здійснення заходів щодо розвитку житлово-комунального господарства та поліпшення благоустрою населених місць, тягнуть розширення видатків місцевих бюджетів. Зростання витрат пов'язане з новим будівництвом і з підвищенням рівня витрат на утримання об'єктів житлово-комунального та культурно-побутового призначення.
Відповідно до Бюджетного кодексу РФ виключно з місцевих бюджетів фінансуються такі функціональні види витрат:
- утримання органів місцевого самоврядування;
- формування муніципальної власності та управління нею;
- організація, утримання і розвиток закладів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, засобів масової інформації, інших установ, що знаходяться в муніципальній власності або у віданні органів місцевого самоврядування;
- утримання муніципальних органів охорони громадського порядку;
- організація, утримання і розвиток муніципального житлово-комунального господарства;
- муніципальне дорожнє будівництво та утримання доріг місцевого значення;
- благоустрій та озеленення територій муніципальних утворень;
- організація утилізації та переробки побутових відходів (за винятком радіоактивних);
- утримання місць поховання, що знаходяться у віданні муніципальних органів;
- організація транспортного обслуговування населення та установ, що знаходяться в муніципальній власності або у віданні органів місцевого самоврядування;
- забезпечення протипожежної безпеки;
- охорона навколишнього природного середовища на територіях муніципальних утворень;
- реалізація цільових програм, які приймаються органами місцевого самоврядування;
- обслуговування і погашення муніципального боргу;
- цільове дотування населення;
- утримання муніципальних архівів;
- проведення муніципальних виборів та місцевих референдумів.

Напрямок використання коштів місцевих бюджетів характеризують дані табл. 4.8.
Таблиця 4.8. Видатки місцевих бюджетів в 1997 р. (у цінах 1997 р.) Найменування показника млрд. руб. % До підсумку 1. Державне управління 12287 4,4 2. Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки 4100 1,4 3. Промисловість, енергетика і будівництво 3866 1,5 4. Сільське господарство та рибальство 5832 2,1 5. Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок та інформатика 9355 3,3 6. Житлово-комунальне господарство 78632 28,0 7. Освіта 75245 26,8 8. Культура і мистецтво 6216 2,2 9. Охорона здоров'я і фізична культура 41728 14,9 10. Соціальна політика 31209 11,1 11. Інші витрати 11814 4,2 12. Витрати цільових бюджетних фондів 340 0,1 Разом витрат 280624
Головним напрямком використання коштів місцевих бюджетів є витрати, пов'язані з життєзабезпеченням людини. Це витрати на соціально-культурні заходи, які складають більше половини всіх витрат, і на житлово-комунальне господарство - приблизно третину всіх витрат. Слід зазначити, що у витратах консолідованого бюджету Російської Федерації на житлово-комунальне господарство кошти місцевих бюджетів складають 70%, на освіту - 67% (на дошкільне виховання - 83%, початкова й загальна середня освіта - 87%), на охорону здоров'я і фізичну культуру - 55%, соціальну політику - 49%, культуру і мистецтво - 45%.
Роль місцевих бюджетів у фінансуванні галузей народного господарства скромніше. Тим не менш, в загальнобюджетних витратах на промисловість, енергетику і будівництво кошти місцевих бюджетів складають 8%, сільського господарства і рибальства - 19%, транспорту, дорожнього господарства, зв'язку - 40%.
Структура витрат окремих видів місцевих бюджетів не однакова і залежить від обсягу господарства та підвідомчості його територіальним органам різного рівня. Так, міським та районним органам влади підпорядкована переважна частина підприємств житлово-комунального господарства і тому питома вага асигнувань на народне господарство у витратах цих бюджетів найбільш значний і перевищує 40%. У віданні ж селищних і сільських органів влади знаходяться в основному соціально-культурні установи, в цих бюджетах переважна частина витрат припадає на фінансування соціально-культурних заходів.
Одним з головних напрямів використання фінансових ресурсів має бути фінансування розвитку місцевої виробничої бази як основи для отримання в майбутньому власних доходів.
Місцевим органам підвідомча переважна частина соціально-культурних установ і в першу чергу закладів народної освіти і охорони здоров'я. Тому у видатках місцевих бюджетів значно переважають витрати на соціально-культурні заходи. Якщо в міських бюджетах вони складають від 30 до 50% всіх витрат, то в районних, селищних і сільських бюджетах - від 60 до 80%.
У видатках місцевих бюджетів на соціально-культурні заходи найбільш швидкими темпами ростуть витрати на охорону здоров'я, освіта і науку, що пов'язано з розвитком мережі медичних установ і розширенням наукових і проектних робіт, що фінансуються з цих бюджетів з проблем містобудування, комплексного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, автоматизованих систем управління місцевим господарством і т. д.
  Розвиток урбанізації проявляється в прискорених темпах зростання, видатків місцевих бюджетів на фінансування народного господарства. Ці витрати мають тенденцію до збільшення у зв'язку із зростанням і ускладненням місцевого господарства, розширенням житлово-комунального будівництва, підвищенням вартості основних фондів комунального господарства та рівня його технічного оснащення. Зростання території населених пунктів веде до подовження комунікацій, до збільшення експлуатаційних витрат. Переважне зростання великих міст, де витрати в розрахунку на одного жителя вище, - також важливий фактор зростання видатків місцевих бюджетів. Не слід ігнорувати і той факт, що з розвитком урбанізації підвищуються потреби мешканців малих міст, селищ і сільських поселень, де все в більших масштабах розвивається комунальне господарство, і т. д.
  Однією їх актуальних проблем є поліпшення благоустрою наших міст і сіл. Цьому має сприяти більш раціональне використання виділених на ці цілі бюджетних асигнувань. Необхідно ліквідувати монополії діють в містах служб, які нерідко створюють видимість роботи, займаються приписками обсягів виконаних робіт, отримуючи з міських бюджетів не зароблені кошти. Доцільно розбити міські території на ділянки і здавати підряди на їх обслуговування на конкурсній основі між міськими спеціалізованими організаціями з благоустрою, жеківськими організаціями. Конкурсність і змагальність між ними не тільки сприятимуть економії коштів, але і підвищать якість робіт по міському благоустрою.
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "4.4. Місцеві бюджети"
  1.  1.2. Види бюджетних організацій та їх особливості як об'єктів управління
      місцевих бюджетів. Крім того, в умовах проведених економічних перетворень багато організацій отримують можливість більш широко залучати позабюджетні джерела фінансування. Беручи до уваги, з одного боку, різноплановий характер діяльності міністерств і відомств, а з іншого - обмежені можливості даного навчального посібника, надалі основну увагу буде приділено
  2.  2.1. Бюджетна класифікація як основа організації аналізу виконання кошторису витрат, характеристика видів витрат
      місцевих бюджетів, державних позабюджетних і бюджетних цільових фондів, позабюджетних коштів бюджетних установ та організації, що відбиває напрямки виділення коштів на виконання основних функцій держави. Код розділу - тризначний, наприклад: 2.14 - освіта; 2.17 - охорона здоров'я і фізична культура. Підрозділи конкретизують спрямування коштів на здійснення
  3.  1.4. Учасники та джерела процесу фінансування нерухомості
      місцеві органи влади і управління; - кредитно-фінансові установи; - інвестори і пр. Федеральні і місцеві органи влади і управління забезпечують економіко-правові відносини між учасниками процесу фінансування нерухомості. Держава забезпечує додержання норм і правил, пов'язаних з функціонуванням ринку нерухомості; регулює питання зонування,
  4.  2.6.2. Оцінка ефективності використання міських земель
      місцевого бюджету. Міська влада визначають величину земельного податку, орендну ставку за землю та нормативну ціну земельної ділянки при викупі, тому питання підвищення ефективності використання земель є актуальним для них. Щоб земельна власність використовувалася більш ефективно, тобто приносила максимальний дохід від використання і сприяла поліпшенню загального
  5.  4.6. Додаткова інформація
      місцевого користування міжквартирними сходами, ліфтами, коридорами, дахами, технічними підвалами, позаквартирних інженерним обладнанням, прибудинковою територією та іншими місцями загального користування, зареєстрована як юридичної особи. Житловий фонд - сукупність всіх житлових приміщень, незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціалізовані будинки (гуртожитки,
  6.  Громадські товари
      місцевий бюджет. Іноді, правда, буває важко відрізнити суспільні товари від приватних. Так, наприклад, вища освіта має риси суспільного товару, так як студенти споживають його послуги колективно і порівну, але воно ж має і риси приватного товару, так як не відповідає принципу неісключаемості із споживання. Тому система вищої освіти може розвиватися на поєднанні ринкової та
  7.  Державний бюджет, фінанси і фінансова система
      місцевими законодавчими органами (залежно від структури бюджетної системи країни) .. У сучасних умовах бюджет є також потужним важелем державного регулювання економіки, впливу на господарську кон'юнктуру, а також здійснення антикризових заходів. Бюджет сучасної держави являє собою складний, багатоплановий документ, що відображає все різноманіття
  8.  Тема 50. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ І ПОДАТКИ
      місцевий, а у другому - три: між федеральним і місцевим бюджетами мається проміжне регіональне ланка у вигляді бюджетів штатів (США), земель (Німеччина), суб'єктів федерації (Росія). Якщо звести всі рівні бюджетів воєдино, то можна отримати консолідований бюджет держави, який використовується для спеціального аналізу і прогнозу грошових потоків у національній економіці. Провідною ланкою
  9.  Бюджетна система
      місцевих бюджетів, тобто бюджетів органів місцевого самоврядування) та державних позабюджетних фондів. Державні позабюджетні фонди - це грошові кошти держави, що мають цільове призначення та не включені до державного бюджету. Ці кошти знаходяться в розпорядженні центральних і територіальних органів влади і концентруються в спеціальних фондах, кожен з яких
  10.  Бюджетний федералізм (міжбюджетні відносини)
      місцевими. Основа бюджетного федералізму - автономність всіх трьох рівнів бюджету, наприклад, через закріплення за ними власних податків. Однак вона рідко досягається повністю через те, що податкові надходження зазвичай не можуть забезпечити всі витрати регіональних і місцевих бюджетів. В результаті бюджети більш високого рівня зазвичай субсидують бюджети нижчого рівня. І чим більше
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний