Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Г.П. Журавльова. Економіка: Підручник, 2001 - перейти до змісту підручника

Класифікація ринків праці


Класифікація ринків праці здійснюється на основі самих різних критеріїв.
За критерієм просторової сфери ринку праці можна розрізняти (стосовно до федерального типу побудови держави і адміністративним поділом Росії) федеральний, республіканський, крайової, обласної, міської, районний, сільський ринки праці, ринки праці мегаполісів (типу Москви, Санкт-Петербурга та ін.) На рівні міждержавних соціально-трудових відносин можна виділити міжнародний ринок праці, ринки праці міждержавних регіонів (Європейський, латиноамериканський, середньоазіатський, країн СНД).
За критерієм часових параметрів виділяються перспективний, прогнозний та поточний ринки праці.
I. Загальна характеристика ринку праці. Рівновага 203
За ступенем еластичності - гнучкий і жорсткий ринки праці.
У загальній чисельності населення виділяють дві великі групи: люди, здатні і не здатні працювати за наймом.
Сьогодні в розвинених країнах 90-95% всіх зайнятих - особи найманої праці. Західні дослідники умовно поділяють всіх працюючих за наймом на дві основні групи: 1) традиційна (регулярна, стабільна, постійна, тривала) робоча сила, для якої характерна постійна зайнятість протягом повного робочого тижня (близько 40 год), 2) гнучка (нерегулярна, нестабільна, периферійна) робоча сила. В даний час в розвинених країнах збільшення гнучкою робочої сили є довготривалою стійкою тенденцією, важливим показником зміни структури найманої праці.
За критерієм співвідношення попиту і пропозиції праці - рівноважний (збалансований), дефіцитний (попит перевищує пропозицію) і надмірна (пропозиція перевищує попит) ринки праці. Ці види ринку праці можуть мати відношення до регіонального, професійному, інтегрованому ринку праці.
За критерієм етапності виділяють формується ринок, ринок перехідного періоду, зрілий (або розвиненою) ринок праці.
За критерієм соціальної групи розрізняють ринки переважно фізичної праці (робітники), переважно розумової праці (службовці), переважно творчої праці (інтелігенція), селянської праці і т.д. У межах зазначених соціальних груп виділяються ринки праці кваліфікації. Так, серед робітників можна виділити висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані групи. Сегментація ринків праці носить динамічний і суперечливий характер.
Праця певної спеціальності, професії проходить різні стадії життєвого циклу: від зародження до згасання, відмирання. На стадії зародження та розширення сфери застосування даної професії попит на неї зростає, потім зменшується. Тривалість кожної стадії визначається життєвим циклом технологічного процесу і техніки, що викликали появу даної професії.
При всій схожості розвитку економіки та соціальної сфери провідних країн політика зайнятості в будь-який з них призвела до формування різних моделей ринку праці. Ця різноманітність можна звести до двох основних типів - зовнішній, чи інакше його називають професійний, і внутрішній ринок праці (табл. 8.1).
204
Глава 8. Ринок праці. Заробітна плата. Проблема зайнятості
Таблиця 8.1. Різниця моделей внутрішнього і зовнішнього ринків праці
Ознаки
Система
виробничих
відносин
Модель профосвіти
Організація профспілок
Результати у сфері зайнятості
Внутрішній ринок ^ груда___? ^ 1? шн .! 113 ринок праці
Рух кадрів усередині підприємства або по горизонталі, коли працівник переміщається на нове робоче місце, схоже по виконуваних функцій і характером роботи раніше, або по вертикалі, на більш високі посади або розряди. Професії і кваліфікації працівників носять специфічний характер, обумовлений роботою на даній фірмі
Підготовка працівників за професіями, специфічним для даної фірми. Утримуючи працівників на підприємстві, фірма може в цих умовах орієнтуватися на більш тривалий період профпідготовки та підвищення кваліфікації працівників, вкладаючи в ці заходи значні кошти (система «безперервної освіти»)
Профспілкові організації створюються і функціонують усередині компанії
Менш схильний безробіттю, так як при скороченні виробництва робітників або перемешают на інші робочі місця, або скорочують тривалість робочого часу, зберігаючи кад-ри на предпріятіі___
Мобільністю робочої сили між фірмами та підприємствами.
Наявність у працівників професій, які можуть використовуватися різними фірмами або підприємствами
Орієнтація на закінчену профпідготовку, про яку свідчать диплом або сертифікат про освіту у працівника. Основна форма профпідготовки - система учнівства
Організація профспілок будується за галузевою та професійними ознаками
Більшою мірою чреватий безробіттям через структури виробничих відносин
В цілому західні фахівці вважають, що професійний ринок праці відповідає потребам циклічного розвитку виробництва, а внутрішній - структурних змін в економіці. При цьому на практиці розподіл ринку праці на два типи досить умовно, так як загальні тенденції розвитку виробництва зближують дані моделі.
Існує безліч факторів, внаслідок яких відбувається безперервне звільнення найманих працівників з величезного числа підприємств у будь-якій країні з розвиненою ринковою економікою. Відбувається масове переміщення найманих працівників з одних робочих місць, підприємств, галузей на інші. У ході такого переміщення, а також при виході зі сфери потенційного ринку праці утворюються перерви в роботі за наймом різної тривалості. Слідчий-
1. Загальна характеристика ринку праці. Рівновага 205
але, в кожен даний момент часу якась частина найманих працівників знаходиться між виходом з одних і включенням в інші частини ринку праці. Тут працю, як і будь-який інший товар, циркулює в якості об'єкта торгівлі. У сфері обігу продавець цього товару постійно переміщається між підприємствами у пошуках покупців, як би циркулюючи між ними. Ця сфера і називається циркулюючим ринком праці, де починається його купівля-продаж.
Механізм функціонування ринку праці
Основними елементами механізму функціонування ринку праці є попит на працю, пропозиція праці і ціна праці.
Попит на працю визначається потребами роботодавців у наймі певної кількості працівників необхідної кваліфікації для виробництва товарів і послуг з урахуванням сукупного попиту. Крива попиту на працю D / має негативний кут: з зростанням загального рівня заробітної плати попит на працю падає. Це наочно видно з графіка на рис. 8.1, на якому по горизонтальній осі - кількість праці (QL), по вертикальній - ставки заробітної плати (W).
Ринкова пропозиція праці для певного виду праці при даній заробітної платі є сума обсягів пропозиції всіх працівників. Загальна пропозиція праці в економіці залежить від чисельності працівників, готових продавати робочу силу роботодавцям. Чисельність таких працівників залежить від рівнів народжуваності, смертності та міграції населення, фізичної здатності бути продуктивним працівником, доступності інших джерел існування (крім зарплати), особистого вибору між роботою і дозвіллям, альтернативної вартості найманої праці. Інші джерела існування включають в себе пенсії, допомоги, субсидії, відсотки з вкладеного капіталу, дивіденди і будь-які інші доходи, для отримання яких немає необхідності безпосередньо працювати.
Пропозиція праці також визначається потребами людей працездатного віку в нормальному відтворенні своїх здібностей і підтримці достатнього рівня добробуту, а тому воно, так само як і попит, залежить від величини заробітної плати. Але залежність тут інша. Крива пропозиції праці SL має позитивний кут нахилу: з зростанням загального рівня заробітної плати пропозиція праці збільшується. Крива пропозиції праці представлена на рис. 8.2.
206
Глава 8. Ринок праці. Заробітна плата. Проблема зайнятості
W 1
W
Рис. 8.1. Крива попиту на працю
Рис. 8.2. Крива пропозиції праці
Індивідуальне пропозиція праці в ринковій економіці відбувається на основі вибору між дозвіллям (проведення часу, не пов'язане з роботою за плату) і роботою з урахуванням двох обмежень: кількості годин у добі (які потрібно розподілити між дозвіллям і роботою) та розміру заробітної плати.
При зміні останньої на вибір працівника впливають ефект доходу і ефект заміщення (рис. 8.3).
На графіку представлена крива пропозиції, що відрізняється своєю конфігурацією від звичайної і що показує загальну кількість робочого часу, який при даній величині заробітної плати згоден відпрацювати працівник.

Ефект доходу
ефект заміщення
Про QL
Рис. 8.3. Крива індивідуальної пропозиції праці
1. Загальна характеристика ринку праці. Рівновага 207
До певного моменту (Wh) зростання заробітної плати збільшує пропозицію праці, яке досягає в точці h максимального значення. Після ж досягнення максимального рівня в міру подальшого зростання заробітної плати пропозиція праці (кількість відпрацьованого часу) починає скорочуватися. Одна і та ж причина, а саме - збільшення заробітної плати - наводить і до зростання і до скорочення пропозиції праці.
Це відбувається тому, що при наймі на роботу людина вибирає між працею і вільним часом. При збільшенні оплати праці за кожну годину відпрацьованого часу працівник сприймає кожну годину вільного часу як втрачену вигоду (недоотриманий дохід). Ця вигода може бути реально отримана при перетворенні вільного часу в робочий час шляхом заміщення вільного часу додатковою роботою. При підвищенні заробітної плати є стимул пожертвувати дозвіллям на користь високооплачуваної роботи і отримання більш високого доходу, на який можна придбати додаткові блага. В результаті пропозиція праці зростає. У даному випадку має місце ефект заміщення. На графіку цей ефект виявляється при русі по кривій пропозиції праці до точки h.
Ефект доходу протилежний ефекту заміщення і починає проявлятися тоді, коли працівник досягає досить високого рівня доходів і матеріального благополуччя. При подальшому зростанні заробітної плати вище рівня Wh починає переважати ефект доходу, тобто високі доходи стимулюють більш різноманітний і тривалий дозвілля, а не праця. При цьому у працівника з'являється бажання не тільки купувати більше товарів, але і мати більше вільного часу для дозвілля за рахунок скорочення кількості робочого часу. Тому після точки h спостерігається ефект доходу, коли із зростанням доходів пропозиція праці скорочується. Крива пропозиції праці приймає вид изгибающейся назад до осі ординат. Переважання ефекту заміщення або ефекту доходу при даному рівні заробітної плати залежить як від загальної економічної ситуації, так і від самого працівника, який приймає самостійне рішення у відповідності зі своїми вподобаннями та інтересами.
Попит та пропозиція праці, а також їх еластичність змінюються Під впливом ряду факторів (табл. 8.2).
208
Глава 8. Ринок праці. Заробітна плата. Проблема зайнятості
Таблиця 8.2. Фактори зміни попиту і пропозиції праці
\ Фактори
1, Загальні
2. Визначальні еластичність
Попит на робочу силу
а) рівень заробітної плати;
б) продуктивність праці;
в) попит на товари, вироблені даним видом праці;
г) вік працівника;
I д) заміна купа іншим фактором виробництва;
е) кількість роботодавців;
ж) розширення виробництва на окремих підприємствах
а) еластичність на товари, вироблені даними працею;
б) легкість заміщення праці іншим фактором виробництва;
в) еластичність пропозиції доповнюють факторів;
г) еластичність пропозиції замінюють факторів;
д) частка витрат на заробітну плату в загальних витратах вироб-
I ництва;
| е) часовий чинник
Пропозиція робочої сили
а) кількість кваліфікованих працівників;
б) умови роботи (статус, престиж, соцзабезпечення);
в) рівень заробітної плати та умови праці на альтернативних робочих місцях;
г) рівень життя працівника;
д) зміна демографічної ситуації в країні
а) витрати, пов'язані зі зміною роботи;
б) діяльність профспілок;
в) державне регулювання I на ринку праці;
г) часовий чинник
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Класифікація ринків праці"
  1. Класифікація ринків праці
    ринків праці здійснюється на основі самих різних критеріїв. За критерієм просторової сфери ринку праці можна розрізняти (стосовно до федерального типу побудови держави і адміністративним поділом Росії) федеральний, республіканський, крайової, обласної, міської, районний, сільський ринки праці, ринки праці мегаполісів (типу Москви, Санкт-Петербурга та ін.) . На рівні
  2. ХТО змінив структуру ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
      класифікацій розкид серед робітників, віднесених до однієї категорії, завжди був майже так само широкий, як і по всьому населенню в цілому. Ті рівноважні ціни, існування яких передбачається в економічній теорії (рівна плата за рівну кваліфікацію і рівну працю), попросту не існують. Наприклад, лише близько 10% дисперсії індивідуальних заробітків можна пояснити відмінностями в шкільному
  3. Висновки
      ринків праці: федеральний, республіканський, крайової, обласної, сільський і міський, міжнародний: прогнозний, перспективний і поточний; гнучкий і жорсткий; формується, зрілий або розвиненою; розумової та фізичної праці та ін Виділяють також дві моделі ринку: професійний або зовнішній і внутрішній ринок праці. 4. Основними елементами механізму ринку праці є попит (з боку
  4. 2. Фактори економічного зростання, їх класифікація
      класифікація носить умовний характер. Відомі такі фактори економічного зростання: екстенсивні та інтенсивні; структурні, організаційні та управлінські; економічні, політичні та соціальні; об'єктивні і суб'єктивні; наукові, технічні, ресурсні, обшие (довготривалі) і особливі (короткочасні), міжнародні, державні та галузеві, матеріальні та нематеріальні та
  5. Тема 9. РИНОК ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ
      класифікації (рис. 9.2). В економічній теорії існує особлива класифікація ринку - за ступенем впливу продавців і покупців на формування ринкової ціни. За цим критерієм можна виділити ринки: - досконалої конкуренції (ідеальний ринок); - недосконалої конкуренції (реальний ринок з різним ступенем впливу на ціну). Сучасний ринок передбачає також існування
  6. § 18. Сутність і структура ринку
      класифікації. Зазначені, категорії населення є учасниками різних типів ринків, розглянутих вище з точки зору диференціації їх об'єктів. Якщо слідувати цій класифікації, то в країнах колишнього СРСР, в умовах дефіцитної економіки значна кількість громадян належало до першої категорії, що в основному відповідає дійсності. Другий важливий суб'єкт внутрішнього ринку -
  7. § 27. Підприємства та їх основні види
      класифікації підприємств. Так, за наявності влади на ринку вони діляться на конкурентні, олігопольні та монопольні. За характером економічної діяльності - на виробничі, торговельні, фінансово-кредитні, посередницькі, науково-виробничі та ін Остання класифікація значною мірою співпадає з галузевою належністю підприємств. За сферами діяльності виділяються місцеві,
  8. 3.1. БЕЗРОБІТТЯ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ. ВИМІР БЕЗРОБІТТЯ
      ринків, що склалися в рамках окремих територій, отрас-лей або груп професій. Різноманітність ринків праці робить немож-можна встановлення рівноваги на всіх ринках одночасно. Пе-перерозподіл робочої сили з трудоізбиточних регіонів у трудо-дефіцитні регіони країни, усунення дисбалансу між затре-ванними і неактуальними професіями в результаті структурних зрушень в економіці не
  9. § 2. МОНОПОЛІЯ: МІСЦЕ І РОЛЬ НА РИНКУ
      класифікація видів монополій. 1. З урахуванням ступеня охоплення економіки виділяються такі види монополістичних організацій. У масштабі певної галузі - чиста монополія. У цьому випадку діє один продавець, доступ на ринок для можливих конкурентів закритий, продавець має повний контроль над кількістю товару, призначеного для продажу, і його ціною. У масштабі національного
  10. 5. Поліпшити статистику
      класифікація галузей (СКО) застаріла і вимагає перегляду. Ця класифікація лежить в основі всієї федеральної статистики і визначає таблиці "витрати - випуск" для вимірювання ВНП. Хоча економіка істотно змінилася, кодування галузей залишилася колишньою. Існуюча система класифікації надто зміщена в бік виробництва товарів і недостатньо відображає що стався зсув у бік
© 2014-2020  epi.cc.ua