Головна
ГоловнаЕкономікаМакроекономіка → 
« Попередня Наступна »
І.В. Дегтярьова. ЕКОНОМІКА.Макроекономіка, 2004 - перейти до змісту підручника

3.1. БЕЗРОБІТТЯ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ. ВИМІР БЕЗРОБІТТЯ


У кожен момент часу працездатне населення, пропо-гающим свої послуги на ринку праці, ділиться на дві групи: працюю-щие (зайняті); що не працюють, але активно шукають роботу (безработ-ні ). Це розділення обумовлено співвідношенням пропозиції праці та попиту на робочу силу, яке формується на ринку праці під впливом соціально-економічних і виробничих факто-рів.
Пропозиція праці - це сукупність економічно активного населення країни, що пропонує свою робочу силу на ринку праці. Попит на працю - це сукупність затребуваною найманої робочої сили з боку роботодавців у межах їх платоспроможності та виробничої потреби. У результаті взаємодії попиту на працю і пропозиції праці на даному ринку встановлюється одно-весна ціна робочої сили і визначається рівень зайнятості (безробіттю-тіци) в економіці.
Зайнятість відображає відповідність пропозиції праці та попиту на робочу силу.
Безробіття - це таке нерівноважний стан ринку, коли пропозиція праці перевищує попит на нього. Співвідношення числа за-нятих і безробітних графічно зображено на рис. 3.1, де DL - крива попиту на працю (робочу силу); SL ??- крива пропозиції праці; точка E - стан рівноваги, при якому пропозиція праці і попит на нього (Lе) рівні при рівноважному рівні заробітної плати Wе.


Рис. 3.1. Безробіття на ринку праці
При ставці заробітної плати W1 число зайнятих відповідає відрізку OL2, число безробітних - відрізку L2L1.
У сукупності зайняті і безробітні складають робочу силу в розмірі OL1.
За методологією Міжнародної організації праці (МОП) працездатності населення у віці від 16 років і старше підрозділяється на 4 групи (рис. 3.2).
Економічно активне населення (робоча сила) - особи трудо-здатного віку, які беруть участь у суспільному виробництві. До них належать такі категорії:
1) наймані працівники;
2) самостійні працівники;
3) допомагають члени сім'ї на сімейних підприємствах;
4) сезонні працівники;
5) тимчасово не працюють з об'єктивних причин (хвороба, відпустка);
6) учні вечірніх відділень;
7) учні, які проходять професійну підготовку на виробництві;
8) військовослужбовці.
Економічно неактивне (пасивне) населення - особи, які не мають роботи й активно її не шукає. Вони вважаються вибивші-ми зі складу робочої сили. До них відносяться особи, потенційно мають можливість працювати, але з якихось причин не рабо-тануть:
1) учні очної форми навчання;
2) домогосподарки;
3) пенсіонери;
4) бездомні;
5) зневірені знайти роботу і припинили її пошуки;
6) особи, які перебувають тривалий час в інституціональних установах (психіатричних лікарнях, в'язницях).


Рис. 3.2. Класифікація працездатного населення
Зайняті - особи, які мають оплачувану роботу на повний, чи не-повний робочий день, тиждень, а також тимчасово відсутні в свя-зи з хворобою, відпусткою, перепідготовкою.

Безробітні - особи працездатного віку, які в на-варте час не мають роботи, активно шукають її, готові до неї при-ступити і не мають інших джерел доходу, крім заробітної пла-ти, у сфері оплачуваної зайнятості.
У Росії безробітними вважаються працездатні громадяни, що не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості з метою пошуку підходящої роботи та готові приступити до неї. Прийнята система обліку безробіття в нашій країні не відображає реального стану російського ринку праці в кожен момент вре-мени, оскільки більшість безробітних не реєструється-руется на біржах праці, вважаючи за краще шукати роботу самостійно або вдаючись до послуг недержавних посередницьких струк-тур.
Існують основні теоретичні напрямки в досліджень-нии причин безробіття: неокласичний, марксистське, кейнсіансько-ське і монетаристское.
Неокласичний напрям розглядає безробіття як добровільне, викликане занадто високими вимогами до оплати праці, тимчасове явище. Тому причиною безробіття стає відмова працівників трудитися за меншу зарплату.
Зменшення розмірів безробіття і відновлення рівноваги на ринку праці в умовах досконалої конкуренції забезпечується за допомогою регулювання ціни праці, яка гнучко реагує на попит ринку робочої сили. Перевищення пропозиції праці над спро-сом на робочу силу сприяє зниженню високого рівня заро-бітної плати (W1) до рівноважного значення (We). В результаті по-ніженіе ставки заробітної плати скорочує пропозицію робочої сили до рівня Lе, а зниження витрат на наймання робочої сили повели-чивает попит підприємців на робочу силу до значення Lе. Не погоджуючись з пониженням номінальної заробітної плати, працівники роблять добровільний вибір між зайнятістю та безробіттям на користь останньої.
Марксистське напрямок розглядає безробіття як результат накопичення капіталу, при якому потреба в живому працю з розвитком науково-технічного прогресу (НТП) зростає повільніше, ніж потреба в машинах і устаткуванні. У результаті частина робочої сили вивільняється з суспільного виробництва, утворюючи «ре-зервной армію праці», якою можна маніпулювати в інтересах капіталу.
Кейнсіанське напрямок розглядає основною причиною безробіття недолік сукупного попиту, сукупних витрат в економіці, особливо в умовах спаду виробництва, коли безработ-ні згодні працювати за меншу заробітну плату. Рівень заня-тости визначається динамікою ефективного попиту, який у свою чергу складається з очікуваних витрат на споживання домаш-них господарств і передбачуваних інвестицій продуктивного секто-ра економіки.
Прихильники цього напряму виступають за державне ре-гулювання ринку праці шляхом збільшення або зменшення сово-купного попиту для запобігання нерівноважного стану ринку.
Стимулювання сукупного попиту шляхом активної фінансової по-літики (податки, державні інвестиції) сприяє зростанню об'єк-ема виробництва, підвищенню попиту на робочу силу.
Монетаристські напрямок розглядає безробіття як наслідок деформації, інерційності і негнучкості ринку праці.
Даний ринок неоднорідний і складається з багатьох спеціалізованих ванних ринків, що склалися в рамках окремих територій, отрас-лей або груп професій. Різноманітність ринків праці робить немож-можна встановлення рівноваги на всіх ринках одночасно. Пе-перерозподіл робочої сили з трудоізбиточних регіонів у трудо-дефіцитні регіони країни, усунення дисбалансу між затре-ванними і неактуальними професіями в результаті структурних зрушень в економіці не може відбуватися миттєво, а потребує вре-мени і фінансових ресурсів.
Крім того, втручання держави і профспілок у функ-ціонування ринку праці шляхом контролю за заробітною платою усі-чених негнучкість, інерційність ринку праці, породжуючи безробіття на одних спеціалізованих ринках і незадоволений попит на робочу силу на інших ринках. Так, консервація заробітної плати на ринках, де попит на робочу силу впав нижче її пропозиції, під-держівает пропозиція робочої сили на колишньому рівні, в той час як інші ринки відчувають нестачу пропозиції робочої си-ли.
Виходячи з розглянутих наукових теорій, виділяють основні причини безробіття:
1) падіння темпів економічного зростання;
2) технічний прогрес;
3) структурна перебудова економіки;
4) інфляція;
5) демографічна та соціально-економічна політика дер-жави;
6) втручання профспілок у функціонування ринку тру-так.
Для кількісного виміру розмірів безробіття застосовують-ють два показники:
а) рівень безробіття, який визначається як співвідношення чисельності офіційно зареєстрованих безробітних та чисельні-ності робочої сили або як співвідношення частки зайнятих, щомісяця втрачають роботу, і суми цієї частки з часткою безробітних, щомі-но знаходять роботу.
Формула розрахунку фактичного рівня безробіття має вигляд
U%=(U / N) - 100,
де U% - рівень безробіття, U - чисельність безробітних; N - чисельність робочої сили;
б) тривалість безробіття - це час перебування в ка-честве безробітного.
У табл. 3.1 наведено динаміку рівня безробіття в економіці РФ за період з 1992 по 2000 рр..
Таблиця 3.1
Динаміка рівня безробіття в економіці РФ
за період з 1992 по 2000 рр.. (Тис. чол.)


« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "3.1. БЕЗРОБІТТЯ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ. ВИМІР БЕЗРОБІТТЯ"
  1. 4. Незахищеність
    безробіття було неминучим результатом політики фіксування ставок заробітної плати вище потенційного ринкового
  2. ДЕМОКРАТІЯ ПРОТИ РИНКУ
    безробіття; занадто старим для роботи було надано соціальне забезпечення; вдови та сироти отримали фінансову допомогу (AFDC). Після Другої світової війни був придуманий закон про допомогу військовослужбовцям, що надав безкоштовну освіту цілому поколінню американських чоловіків. У 60-і рр.. були цивільні права, війна з бідністю і система соціальних квот (affirmative action) на користь меншин.
  3. 2. Економічна нестабільність і безробіття
    безробіття »вперше з'явився в Британській енциклопедії в 1911 р., потім вжитий в 1915 р. у звіті Мінпраці США. В даний час безробіття присутній у всіх країнах світу в різних обсягах, формах, тривалості. Сутність і причини безробіття в поясненні різними економічними теоріями В економічній теорії існують різні підходи до пояснення необхідності і
  4. Тому деякі економісти стверджують, що страхування з безробіття збільшує можливості економіки в
    безробіттю збільшує можливості економіки в знаходженні точного відповідності між можливостями працівника і складом робочих місць. Вивчення питань страхування по безробіттю показує, що її рівень не є досконалим критерієм рівня економічного добробуту. Біль-шість економістів згодні з тим, що відмова від страхування по безробіттю при-вів би до зниження її
  5. Глосарій
    безробіття: структурну, циклічну, фрикционную, сезонну, часткову, приховану, застійну, технологічну. Бізнес-план - докладний, чітко структурований документ, що описує стан підприємства (фірми), його цілі, шляхи їх досягнення та очікувані результати Біржа праці - установа, що надає спеціалізовані послуги з працевлаштування громадян на ринку робочої сили Біржова
  6. § 4. Метод економічної теорії та його структурні характеристики
    безробіття, дані всієї сукупності поділяються на групи з такими ознаками, як вік безробітних, регіон, галузь промисловості і т. п. Широко використовуються також індекси, що відображають динаміку щодо базисного показника; номінальні і дійсні змінні (номінальна і реальна заробітна плата); реальні та відносні величини (ціни); проводяться емпіричні дослідження
  7. § 25. Причини виникнення ринково-регульованої системи і основні функції держави
    безробіття і розширення ринків робочої сили, інші фактори змушують держава витрачати величезні кошти на розвиток в загальнонаціональному масштабі освіти, охорони здоров'я, перекваліфікацію робочої сили і т.д. Держава бере на себе також функції забезпечення населення послугами пошти, транспортними комунікаціями і системами зв'язку, організації національної оборони і т. д. - загроза
  8. § 47. Сутність і методи державного регулювання економіки
    безробіття. Це підірвало позиції трудящих. У таких умовах проведення політики доходів стало обтяжуючою для монополій. Адміністративні важелі регулювання були послаблені, а непрямі, опосередковані методи посилені, зокрема, кредитно-фінансова політика. Свою роль відіграла податкова реформа 1981-1983 рр.. Внаслідок цього була дещо ослаблена роль програмування економіки,
  9. § 61. Міжнародний рух капіталу
    безробіття, приплив іноземної валюти, прискорений розвиток існуючої економічної системи або її вдосконалення (таким шляхом розвивалася економіка Сінгапуру, Південної Кореї, Тайваню та інших нових індустріальних держав). Серед негативних наслідків - поступова втрата контролю над частиною підприємств, галузей, посилення іноземного впливу у сфері військово-стратегічних і
  10. 2. З історії методологічних дискусій: від суперечок про предмет і завдання до проблеми критерію істинності теорії
    безробіття, подолання якої за допомогою внутрішніх механізмів виявляється неможливим, і вказівка ??основних напрямків і методів боротьби з безробіттям і спадом виробництва. Вирішення цього завдання вимагало від нього, як відомо, не тільки відмови від деяких теоретичних постулатів, а й перегляду методологічного принципу. Йдеться про затвердження методологічного Холліз-11 Пихно Д І.