Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
П.Д. Агарков, Г.Г. Балабанова, Л.Г. Галкін, Т.А. Давиденко, Л.І. Журавльова. Історія економіки, 2004 - перейти до змісту підручника

Економіка російських князівств в період феодальної роздробленості (XII - XV століття)


Феодальне дроблення руських земель тривало близько чотирьох століть. Замість колишнього єдиної держави утворилися князівства: Володимиро-Суздальскоя, Полоцьк-Мінське, Турово-Пінське, Смоленське, Київське, Галицько-Волинське, Переяславське, Черні-Виговського, Тмутараканське, Муромське, Рязанське і дві міські республіки - Новгородська і Псковська. Спочатку це було прогресивне явище бо відповідало змінам в економічному базисі суспільства.
З утворенням самостійних князівств виникли нові центри політичної та куль-турного життя. Відбувалося розвиток продуктивних сил , про що говорять поширення в сільському господарстві трехполья, високий рівень сільського і міського ремесла, розширення торгівлі. Росли російські міста.
У період феодальної роздробленості утвердилася ієрархічна структура землевладе-ня і система васальних відносин. На чолі князівства стояв найстаріший князь. У князівстві жили феодали, безпосередньо залежали від старшого князя. Вони вважалися васалами, але в той же час могли мати васалів, що залежали від них самих. Старший князь зазвичай передавав васалу в умовне володіння частину своєї земельної власності і захищав майнові та інші інтереси його, а васал за це зобов'язаний був надавати йому допомогу і, перш за все, воєн-ную. Така система забезпечувала феодалам владу над селянами. Кожен великий земле-власник був повновладним паном по відношенню до населення, що живе на його території. Він видавав для нього закони, творив суд і розправу. Можновладні князі з метою розширення своїх володінь і політичного впливу вели постійні міжусобні війни, які спустошували цілі місцевості і ослаблявшие обороноздатність країни.

У 30-х - 40-х роках XIII століття в період загострення міжусобиць, Русь зазнала нашості-вию монголо-татарських орд. Монголо-татарське ярмо, що встановилося на Русі, принесло біль-шой збиток соціально-економічному та політичному розвитку російських князівств. В 1243 володимирський великий князь Ярослав Всеволодович визнав васальну залежність від золотоординського хана. Незабаром васалами золотої Орди стали й інші князі.
Важким становищем російського народу намагалися скористатися католицька церква і західноєвропейські феодали, щоб нанести удар із Заходу. Німецькі лицарі все більше рас-ширяли свої захвати в Прибалтиці.
Новгородські і Псковські землі не були зруйновані татарами. Однак значної шкоди їх економіці завдала агресія німецьких, шведських і датських феодалів. Лицарям вдалося за-вистачити Ізборськ, Псков, наблизитися до Новгороду. Загарбники грабували купців і селян. Однак, після поразки в битві на Чудському озері (5 квітня 1242г.), нанесеного лицарям Олександром Невським, їх «натиск на Схід» з метою захоплення російських земель був пріостанов-льон.
Золота Орда (зі столицею в м. Сараї) в економічному і політичному відношенні була слаборозвиненим державою. Тому вона не могла економічно освоїти російські землі і створити на них свої органи управління. Економічна залежність Русі від монголо-татар зводилася в основному до виплати Золотій Орді данини . Татари вимагали поголовної сплати по-дати. Для збільшення данини великий хан Угедей провів перепис населення підвладних йому земель. В результаті данину, виплачувана російськими землями, зросла. Тільки князі та духо-венство звільнялися від поборів. Спочатку данина сплачувалася з кожного двору натурою, а згодом - сріблом.
Одна лише данина на користь хана (так звана «царева дань») ста-новить 1300 кілограм срібла на рік. За основу обчислення данини бралася російська одиниця податкового оподаткування - рало, плуг , соха. Спочатку її збирали чиновники Золотої Орди, в по-слідстві збір данини віддавався на відкуп (зазвичай східним купцям). Контроль за російськими землями здійснювали баскаки, що мали військові загони. Ординський чиновники, відкупники і баскаки грабували і гнобили російське населення, що стало причиною народних повстань проти татар (в Новгороді в 1257 і 1259 р.р., в Суздалі, Володимирі, Ярославлі, Ростові та інших містах Північно-Східної Русі в 1262 р.). Наприкінці XIII в. система відкупів була скасована, баскаки відкликані , а збір данини був переданий російським князям. Після Куликівської битви (1380г.) її розмір був дещо зменшений.
Монголо-татарське ярмо принесло російському народу незліченні лиха. Татари знищити-жили і вивезли в Золоту Орду багато матеріальні та культурні цінності, розорили і знищили багато російські міста (деякі з них, наприклад Стара Рязань і Іжеславль, вже більше не відновлювалися). Вони гнали в Золоту Орду ремісників. Деякі види ремесла практично зникли і не відновлювалися протягом цілих століть (з підготовленість сердолікових бус, поліхромної кераміки і т.д.). На півстоліття припинилося будів-будівництві кам'яних будівель. У своєму соціально-економічному розвитку Русь стала відставати від західноєвропейських країн. Монголо-татарське ярмо тривало 240 років. Воно було повалено в 1480г. в період завершення об'єднання російських земель навколо Москви.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Економіка російських князівств в період феодальної роздробленості (XII - XV століття)"
  1. Розвиток феодального землеволодіння, ремесла і торгівлі в Північно-Східній Русі
    економіки Московського князівства був значно вище рівня інших російських князівств. Москва займала вигідне географічне положення. Вона була оточена лісами, що захищало її від монголо-татарської кінноти. Ліси захищали Москву від набігів литовських військ і німецьких лицарів. Москва очолила боротьбу російського народу проти монголо-татарського ярма, що сприяти-вало перетворенню її в політичний
  2. § 3.Сельская господарство Західної Європи в XI - XV ст.
    економіки. В XI - XIII ст. процес феодалізації сільського господарства завершився в усіх країнах Західної Європи. І хоча в цей час ще зберігалася відома прошарок вільного селянства, позиції феодалів як панівного, експлуататорського класу стали досить міцними. Найбільш закінчений, класичний характер феодальні відносини набули в XI - XV ст . у Франції. Політичне
  3. 4.2. Господарство руських земель в період феодальної роздробленості (XII-пер. підлогу. XV ст.)
    економіки країни, порушенням господарських зв'язків і ізоляцією від Європи. {foto14} Одним з негативних економічних наслідків татаро-монгольської навали був вимушений перенесення центру економіч-ської, а потім і політичного життя держави з Наддніпрянщини на північний схід, у Волго-Окського межиріччя. Освоєння зони ризикового землеробства зберігало невисоку врожайність "сам - 1,5", "сам -
  4. 3. Особливості феодальної економіки країн Західної Європи (V - XV століття)
    економіка зароджувалася в результаті розпаду двох соціально -економічних систем: рабовласницької і первісної общини. Розрив між ними величезний. Якщо перша була високоорганізованна, то друга знаходилася на дуже низькому рівні розвитку, не знала класового ладу. У Франції, Іспанії, Італії, перебували під впливом Древнього Риму, феодалізм прийшов на зміну рабовладению. Але частіше феодальний
  5. Феодальна економіка Німеччини
    економіці скла-дивает, зокрема, через велику різницю в динаміці цін: на ремісничі вироби ціни підвищувалися набагато дуже швидше, ніж на сільськогосподарську продукцію. Відбулися до середини XIV в. розквіт торгівлі і економічний підйом міст при-вів до зростання попиту на будівельні матеріали, паливо і шерсть. Це і стало початком перево-рота в аграрних відносинах. Предметом
  6. Економічний розвиток Росії в докапіталістичних епоху Економічний розвиток Київської Русі (IX - XII ст)
    економіці Росії грало ремесло. Особливо була розвинена вироблення заліза з озерних і болотних руд. Ще бо -леї розвиненим було ковальство. Ковальська справа поділялося на ряд самостійних видів ремесла: зброярі, щитники, замочники і гвоздичники. Великого розвитку досягли гон-Чарні, шкіряне, прядильно-ткацьке, ювелірна справа, будівельне ремесло, художній-ве ремесло (іконопис,
  7. Економічний розвиток Російської централізованої держави (друга половина XV - XVII століття) і формування всеросійського ринку
    руських земель в єдину державу, до складу якого увійшли майже всі землі, населені росіянами, і чистячі-но території з неросійським населенням. Об'єднання російських земель в єдину державу б-ло обумовлено поступовим, повільно протікає процесом подолання економічної відособленості окремих земель внаслідок зростання продуктивних сил, поглиблення загально-жавного поділу праці та
  8. Висновки
    економіці Рос-ці грало ремесло. 3. Натуральне господарство з його замкнутістю і відособленістю зумовило слабкість еко-номічного зв'язків між окремими районами країни. Прагнучи до збагачення і посилення політичного впливу феодальна знати окремих центрів вступила в боротьбу як один з дру-гом, так і з київським Великим князем. У середині XII в. відбувся остаточний розпад Давньоруської
  9. Запитання для повторення шостої глави
    економіки Росії монголо-татарського ярма? 3. Які причини об'єднання російських земель в єдину державу? 4. Що представляли собою вотчина і помістя? 5. Які наслідки ліквідації феодальної роздробленості? 6. Які причини, напрями та результати реформ Петра 1? 7. Які причини , напрями та результати реформи 1861 року? 8. Які особливості формування
  10. 3. Нерівність
    економіці. Його усунення повністю зруйнувало б ринкову економіку [Cм. с. 282283 та 755758.]. Люди, що вимагають рівності, завжди мають на увазі збільшення своєї власної купівельної спроможності. Підтримуючи принцип рівності як політичний постулат, ніхто не бажає ділитися власним доходом з тими, хто має менше них. Коли американський найманий робітник говорить про рівність, він
© 2014-2022  epi.cc.ua