Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Є.Г. Єфімова. Економіка для юристів, 1999 - перейти до змісту підручника

9.2. Безробіття: поняття, типи, наслідки


Як зазначалося вище, одна з найважливіших цілей макроекономічного розвитку країни - досягнення «повної зайнятості». Під зайнятістю розуміється співвідношення між чисельністю робочої сили і працюючими, вона характеризує ступінь використання робочої сили (трудових ресурсів) суспільства і ситуацію на ринку праці. Під робочою силою (трудовими ресурсами) розуміється зайняте і непрацююче, але яка добивається роботу, працездатне населення.
Поняття «повна зайнятість» не означає 100%-ної зайнятості робочої сили. Для нормального функціонування ринкової економіки необхідний ринок праці, пропозиція праці. У кожен даний момент в країні має існувати певна кількість незайнятої робочої сили, тобто безробітних. Взагалі проблема повної зайнятості - це проблема безробіття.
Безробіття (U) являє собою циклічне явище, що виражається в перевищенні пропозиції праці над попитом на нього. Це макроекономічна проблема, що надає найбільш прямий і сильний вплив на кожну людину. Втрата роботи для більшості людей означає зниження життєвого рівня, завдає серйозну психологічну травму, веде до втрати кваліфікації.
Усім ринковим економікам властивий певний рівень безробіття. У чому її причина, як вимірюється рівень безробіття, які її наслідки? Ось коло питань, яке необхідно розглянути.
Згідно з визначенням Міжнародної організації праці (МОП) безробітним вважається людина, яка може працювати, хоче працювати, самостійно активно шукає роботу, але не може працевлаштуватися через відсутність робочих місць або недостатньої професійної підготовки. З цього короткого визначення випливає, що поняття «непрацюючий» і «безробітний» - нетотожні. Особи похилого віку, інваліди не відносяться до безробітних (вони не можуть працювати), також не рахуються безробітними ті, хто не хоче працювати (бродяги, жебраки).
Існують два основних типи безробіття: добровільна, (фрикційна та інституційна) і вимушена (структурна і циклічна).
Фрикційне безробіття - це тимчасова, добровільне безробіття, яка виникає при зміні робочого місця (переході з однієї роботи на іншу, зміну місця проживання тощо) або при зміні «етапів життєвого шляху» (пошук роботи після армії, закінчення навчального закладу), тобто це період, коли людина як би знаходиться «між роботами», шукає роботу.
Інституційна безробіття - вид безробіття, яка може виникати як наслідок існуючих в країні положень про мінімальну заробітну плату, посібнику з безробіття. (Людина може віддати перевагу отримувати допомогу з безробіття, ніж працювати. Не випадково законодавство всіх країн передбачає певний термін виплати таких допомог.)
Структурна безробіття - вивільнення робочої сили під впливом структурних зрушень в економіці, що змінюють попит на окремі професії та спеціальності. Наприклад, зростання видобутку нафти і газу та відносне зниження видобутку вугілля ведуть до виникнення безробіття у вуглевидобувних районах. Оскільки структурні зрушення відбуваються постійно, остільки завжди є певна кількість людей, які шукають нову роботу.

Циклічна безробіття - вивільнення робочої сили, викликане загальним спадом виробництва, тобто тією фазою економічного циклу, для якого характерно скорочення сукупного попиту, виробництва та відповідне скорочення зайнятості та зростання безробіття.
Очевидно, що в кожен даний момент в країні є певна фрикційна і структурна безробіття (якась частина працівників постійно перебуває поза роботою). Ці види безробіття і утворюють так звану «природну» або «нормальну» безробіття, існуючу завжди і в будь-якій країні. Вона характеризує стан ринку праці, при якому є приблизна рівність між числом вільних робочих місць і кількістю працівників, які шукають роботу. Наявність безробіття на нормальному, природному рівні забезпечує безінфляційні економічне зростання. Таким чином проблема забезпечення повної зайнятості населення перетворюється на проблему підтримки безробіття на природному рівні.
Для характеристики безробіття використовують два показники: тривалість безробіття (час, протягом якого людина залишається без роботи) і рівень безробіття.
Рівень безробіття визначається як відношення чисельності безробітних до робочої сили (працюючі + безробітні). Якщо чисельність безробітних становить 1 млн. чоловік, а працюючих - 9 млн., то рівень безробіття дорівнює 10% [1: (1 + 9)? 100%].
Для кожної країни характерний свій рівень природного безробіття. Так, в США нормальна безробіття становить більше 7%, у Франції - 10%, Швеції - 2% від загальної чисельності робочої сили.
Відхилення фактичного безробіття від її природного рівня призводить до негативних для економіки наслідків.
Якщо є надлишкова безробіття (фактична більше природною), то це свідчить про неповне використання трудових ресурсів та призводить до недовироблення (національний обсяг виробництва менше, ніж він міг би бути при повній зайнятості). Відповідно до закону Оукена: збільшення фактичного безробіття на 1% в порівнянні з її природним рівнем веде до втрат 2,5% валового національного продукту (ВНП).
Наприклад, якщо природний рівень безробіття - 5%, фактичний - 10%, а вироблений обсяг ВНП дорівнює 1000 ден. од., то недовироблення в країні становить 12,5 ден. од. [(0,1 - 0,05)? 0,025? 1000].
Якщо фактичне безробіття нижче її природного рівня, то це веде до зростання цін. Таким чином, ринковій економіці протипоказані і занадто високий і дуже низький рівень безробіття. Підтримання безробіття на природному рівні свідчить про ефективність розвитку.
Відсутність в умовах ринкового господарства механізму, що забезпечує повну зайнятість, негативні економічні та соціальні наслідки безробіття перетворюють зайнятість в об'єкт державного регулювання. Основні методи впливу держави на рівень зайнятості:
- стимулювання створення нових робочих місць та попиту на працю;
- здійснення заходів щодо збереження та підвищення рівня зайнятості на підприємствах;
-.
Виплата допомоги по безробіттю;
- законодавче регулювання умов найму та використання робочої сили;
- організація перепідготовки кадрів;
- налагодження інформації про наявність вільних робочих місць.
Безробіття в Росії. Безробіття - нова проблема для російського суспільства. В умовах планової економіки як в силу низької продуктивності праці, так і в результаті проводилася політики переважно екстенсивного типу розвитку постійно створювалися робочі місця, не забезпечені робочою силою. У порівнянні з наявністю вільних робочих місць в країні спостерігалася нестача робочої сили.
З початком переходу до ринкової економіки в результаті падіння обсягів виробництва, структурної перебудови, істотного скорочення фінансування військово-промислового комплексу (ВПК) в Росії виникла і стала наростати безробіття.
Згідно з російським законодавством офіційно безробітними визнаються «працездатні громадяни, які з не залежних від них причин не мають роботи і заробітку, зареєстровані у державній службі зайнятості як осіб, які шукають роботу, здатні і готові трудитися і яким ця служба не запропонувала підходящої роботи ».
Для Росії 90-х років характерні:
- зростання чисельності безробітних, про що свідчать наведені нижче дані:
1993 1994 1995 1996 1997 1998 Загальна чисельність безробітних, млн. чол.
Рівень безробіття,%
4,2
5,5
5,4
7,1
6,0
8,1
7,2
10,1
8,2
11,3
8,6
11,6
Для порівняння: рівень безробіття в 1996 р. становив у США - 5,4%, у Німеччині - 11,5, у Франції - 12,3, в Японії - 3,4%;
- наявність прихованого безробіття. Неповний робочий день, неповний робочий тиждень, відпустки з ініціативи адміністрації стали типовим явищем для економіки Росії. Так, в грудні 1996 р. більше 6 млн. осіб (близько 12,4% середньооблікової чисельності працівників) з ініціативи адміністрації працювали неповний робочий час або перебували у вимушених відпустках;
- зростання середньої тривалості безробіття ( в 1997 р. середня тривалість безробіття по країні становила 8,8 місяців порівняно з 6,7 в 1994 р.);
- переважання серед безробітних людей найбільш активного трудового віку (середній вік безробітних близько 34 років).
Проведена в Росії державна політика зайнятості спрямована на недопущення масового безробіття, надання допомоги у працевлаштуванні вивільненої робочої силі, створення умов для перенавчання та перепідготовки безробітних, стимулювання інвестицій, що ведуть до створення нових робочих місць, матеріальну підтримку безробітних .
Правові, економічні та організаційні засади державної політики сприяння зайнятості населення визначаються Законом Російської Федерації «Про зайнятість населення в Російській Федерації» (Додаток 9.1).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 9.2. Безробіття: поняття, типи, наслідки "
  1. Коментарі
    безробіття, 721-724, 743-744, 765; доктрина, 568; заробітна плата і, 553 -558, 568, 579, 583, 634, 721-725, 740; каталлактіческіе аспекти, 729-731; основи, 554; синдикалізм і, 762, 764; рівень життя, 578; характеристика, 352-353; ціни, 728 - 731; Процвітання, 403, 750сн. Відсоток: валовий, 502-508, 528-531; величина, 496-498; обчислення, 500-501; грошове ставлення, 418-421, 520-524;
  2. 1.2.9 ЕКОНОМІЧНІ КРИЗИ
    безробіття, падіння заробітної плати, різке подорожчання кредиту і падіння його об'єму тощо; Депресія характеризується припиненням спаду виробництва, низькою заробітною платою, призупиненням падіння цін, масовим безробіттям, повільним зростанням виробництва в деяких галузях та іншими ознаками. Пожвавлення проявляється через поступове досягнення передкризового рівня виробництва,
  3. 18. Інфляціоністскій погляд на історію
    безробіття слід бачити в редукціоністском тиску. Неправда, що дефляційний тиск ... зашкодить розвитку сучасної промисловості. Неправда, що кредитна експансія викличе диво ... перетворення каменя в хліб [Цит. по: International Clearing Union, Text of a Paper Containing Proposals by British Experts for an International Clearing Union (published by British information Services, an
  4. 9. Вплив циклів виробництва на ринкову економіку
    безробіття мають спекулятивний характер. Власник запасу відмовляється продавати його за ринковою ціною, оскільки сподівається одержати більш високу ціну пізніше. Безробітний відмовляється поміняти професію і місце проживання і задовольнитися більш низькою оплатою, оскільки сподівається пізніше отримати більш високооплачувану роботу за місцем проживання та в тій галузі, яка йому подобається більше. Обоє не
  5. 6. Заробітна плата та засоби існування
    безробіття серед потенційної робочої сили. І не має значення, яка саме доктрина висувається для виправдання підвищення ставок заробітної плати понад потенційного ринкового рівня. Зрештою ставки заробітної плати визначаються цінністю, яку навколишні люди приписують послуг та досягненням робітника. Вартість праці визначається аналогічно вартості товару не тому, що
  6. 2 . Реакція ринку на втручання держави
    зрозуміти економічні причини найважливішого історичної події занепаду античної цивілізації. Питання про те, чи правильно називати економічну організацію Римської імперії капіталізмом, можна залишити відкритим. У будь-якому випадку очевидно, що в II в. н.е., в епоху Антонінів, хороших імператорів, Римська імперія досягла високої стадії суспільного розподілу праці та міжрегіональної торгівлі.
  7. Кейнсіанська макроекономічна модель
    безробіття є не відмова робітників працювати за дану номінальну ставку заробітної плати, а жорсткість цієї ставки. Безробіття з добровільної перетворюється на вимушену: робочі згодні були б працювати і за нижчою ставкою, але знизити її підприємці не мають права. Безробіття стає серйозною економічною проблемою. Рис. 3.4 . Інвестиції та заощадження в кейнсіанської моделі
  8. Економічне зростання
    зрозуміти міждержавні і міжчасового відмінності в рівні реального ВВП (і реального ВВП на душу населення) і в темпах його зростання, необхідно проаналізувати типи і фактори економічного зростання. Збільшення виробничих можливостей і зростання потенційного ВВП пов'язані із зміною або кількості, або якості ресурсів. Відповідно виділяють два типи економічного зростання: екстенсивний та
  9. 1. Конкуренція: поняття і види . Ефективність конкурентних ринків
    безробіття, нестабільність, диференціація, соціальна несправедливість, інфляція, освіта монополій і т.д. За Смітом, сутність конкурентної поведінки виробників складало «чесне» - без змови - суперництво виробників за допомогою, як правило, цінового тиску на конкурентів. Чи не суперництво у встановленні ціни, а відсутність можливості впливати на ціну є ключовим
  10. Розділ III МАКРОЕКОНОМІКА
      безробіття, циклічності та ін При аналізі даних макроекономічних проблем використовують агреговані поняття: національний дохід, темп інфляції, загальний рівень цін, дефіцит державного бюджету і платіжного балансу і т.д. Макроекономіка тісно пов'язана з мікроекономікою, бо на макрорівні вивчаються ті народно-господарські наслідки, до яких призводять рішення, що приймаються на