Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

5. Бідність

У міркуваннях про розподіл доходу важниммоментом є питання про те, що для нас болееважно - нерівність або бідність. Щоб зрозуміти, наскільки це дійсно важливо, припустимо, що сім'я з річним доходом нижче 15 000 долл. об-щепрізнанно вважається бідною. Якщо 95% всіх се-мей мають доходи на рівні 16 000 долл. і 5% се-мей мають 100 000 долл., ми не виявляємо бід-ності, зате бачимо істотний рівень неравен-ства З іншого боку, при тому ж середньому уровнедохода припустимо, що половина сімей має до-хід 14 000 дол, тоді як інші 50% получаютпо 26 400 долл. на рік. У цьому випадку ступінь нера-венства значно менше, зате половина семейжівет за межею бідності. Яке з цих обществлучше? Що більше турбує або повинна заботітьнас - бідність чи нерівність? Це питання про ін-дивидуально цінностях, і кожен повинен дати нанего відповідь самому собі. Економічна теорія неможуть піти далі пояснень щодо сутіразлічій.
У цьому параграфі ми займемося проблемою бід-ності в Сполучених Штатах. Ми почнемо з визна-лення бідності, а потім звернемося до питання про раз-

Сімейний дохід, тис. ДОЛ.
РІС. 20-6. Розподіл доходу між сім'ями і чертабедності, 1984 р. (Джерело: Statistical Abstract of the UnitedStates, 1986, Tables 742 and 743.)
Лічіях бідності суспільства як цілого і бедностіотдельних його членів.
Відносна і абсолютна бідність
Малюнок 20-6 ілюструє розподіл доходамежду сім'ями в США в 1984 р., представляючи долюсемей з рівнем доходу, які перебувають у тому ілііной інтервалі менш 5000 дол, 5000-10 000 дол т. д. Рисунок показує, що більше половини аме-риканских сімей мають доходи понад 20 000 дол, а 13% сімей - понад 50 000 дол Але в той же вре-мя третину сімей отримують менше 15 000 дол, а 20% - навіть менше 10 000 долл. Які з цих семейможно вважати бідними? Де знаходиться межа, кото-рую ми називаємо межею бідності, отделяющейбедние сім'ї від інших?
Офіційне визначення абсолютної бедностібило запропоновано в 60-х роках.
Про Сім'я вважається бідною, якщо її доходменее ніж в 3 рази перевищує рівень, який визначає Міністерством сільського хозяйстваю як витрат на «нормальне продовольчих забезпечення» сім'ї.
Логіка цього визначення криється у тому обстоя-будівництві, що низькодохідні сім'ї витрачають близько 1Z3своіх доходів на харчування. Міністерство сельскогохозяйства щорічно виробляє оцінювання необ-хідних витрат для формування нормального рів-ня споживання продовольства, достатнього длязабезпечення раціону харчування. Потім ця величина
множиться на три, і в результаті ми получаемофіціальную риску бедності1.
Дохід середньої сім'ї склав в 1984 р. 22 415долл.; Це означає, що половина сімей отримувала до-хід на рівні нижче цієї величини, а половина-вище. Для порівняння: межа бідності для городскойсемьі з чотирьох осіб становила 10 609 дол, або 47,3% медіанного доходу. Іншими словами, вважалося, що міська сім'ї, що складалися з че-тирех людина, з річним доходом нижче 10 609долл., Були не в змозі придбати корзінупродовольственних товарів, відповідну рівнях-ню межі бідності. На рис 20-6 показані як уро-вень абсолютної бідності, так і величина медіан-ного доходу. З малюнка видно, що досить значна частина американських сімей жила в 1984 р. зачертой бідності.
Альтернативне визначення бідності виходить ізтого, що в поняття якості життя входять не толькопредставленія про рівень харчування, здравоохраненіяі житлових умов, достатніх для фізіческоговижіванія, але також необхідність для человекане відчувати моральних страждань у результатенізкого дохідного статусу. Ми можемо представітьсебе виключно багате суспільство (яким дляразвівающіхся країн здаються Сполучені Шта-ти), де навіть найменш забезпечені групи насе-лення можуть дозволити собі все, що їм необходімодля життя. Проте сім'ї з нізкодоходнихгрупп, можливо, не можуть дозволити собі багато ізудовольствій - розваги, поїздки у відпустку, «по-казушние» витрати, і, звичайно, нічого з навколишнього-щей їх розкоші, яка так радує погляд.
Ці міркування приводять до визначення відносній бідності. Деякі з сімей не бідні абсолютних термінах і цілком здатні вижітьфізіческі, але проте страждають з моральнойточкі зору, якщо їх дохід значно ніжеуровня медіани. На практиці риса относітельнойбедності приймається на рівні, в 2 рази меншому, ніж величина доходів середньої сім'ї. На рис 20-6ета величина становить 11 208 (0,5 х 22 415) дол
У сім'ях, що займають положення нижче цього рів-ня, немає нічого особливого; такий прийом просто по-зволяет дослідникам зробити зручним вико-вання ідеї про те, що бідність можлива і в томувипадку, коли людина здатна забезпечити себяедой, житлом і послугами лікарів. Звичайно, уровеньотносітельной бідності в Сполучених Штатах да-лек від тієї убогості, яка існує в беднихстранах і яка часто межує із загрозою го-лодной смерті.
17 При оцінюванні межі бідності виробляються також поправки на раз-заходів сім'ї та велика кількість інших чинників, що визначають вели-чину витрат на її харчування.
ТАБЛИЦЯ 20-12. Рівень бідності в різних группахнаселенія в 1984 р. (у% від вказаної групи)
Все Білі Чорні Іспано-раси язичні Все населення 14,4 11,5 33,8 28,4 Діти * 21, 0 16,1 46,2 39,6 Сім'ї, очолювані жінками 34,0 NA NA NA У тому числі діти *** 54,0 NA NA NA Люди 65 років і старше 12,4 10,7 31,7 21,5 У тому числі без сім'ї **** 24,2 NA NA NA * Для іспаномовних - до 16 років, для інших - до 18 років.
** Домашні господарства з жінками - главами сім'ї без чоловіка.
* "Діти, що живуть а сім'ях, очолюваних жінками без чоловіка.
**** Люди 65 років і старше, які живуть без родичів.
NA - дані відсутні.
Джерело: Statistical Abstract of the United States, 1986, Tables 767, 768
and 769.
Рівень бідності серед різних группнаселенія
У 1984 р. 33,7 млн. осіб, або 14,4% населеніяСША, мали рівень доходів нижче риси абсолют-ної бідності. Таблиця 20-12 показує рас-пространение бідності серед різних груп на-селища. Найбільш сильно вона поширена средірасових і національних меншин, дітей, а так-же сімей, главою яких є жінки.
Дані показують, що бідність особливо бьетпо чорним і іспаномовним. Це, очевидно, связа-но з багаторічним існуванням дискримінації-нерівністю в можливостях вибору, в освітньої рівні, в якості роботи, в занімаемомв суспільстві положенні і з усіма іншими фак-торами, що впливають на величину доходів. Під всехгруппах частка дітей, що живуть у бідності, вище до-ли дорослих, причому в чорних і іспаноязичнихсемьях половина дітей живе в таких умовах. Етіразлічія між дорослими і дітьми частково є-ються результатом того, що сім'ям з великим чис-лом дітей набагато важче звести кінці з кінцями, ніж маленьким за розміром сім'ям. Високий уро-вень бідності серед дітей особливо турбує з точки зору майбутнього.
Рівень бідності особливо високий також в сім-ях, очолюваних жінками без чоловіка. Половінадетей в таких сім'ях живе в умовах бедності.Ета проблема особливо актуальна в світлі того, чтоженщіне досі важче знайти високооплачі-ваемую роботу. Більше того, необхідність догляду задетьмі часто взагалі позбавляє жінку - главусемьі можливості працювати де б то не було.
У минулому літні люди були особливо під-
Г
S
в:
R
§=1
24 г

1990
РІС 20-7. Частка осіб за межею бідності США. (Джерело Economic Report of thePresident, 1987, Table B29.)

Верже бідності. Наприклад, в 1959 р. 35,2% лю-дей 65 років і старше жили в бідності, в той времякак в середньому в суспільстві ця частка составляла22, 4%. У 1979 р. ці цифри впали до рівня від-повідно 15,2 і 11,7%. Недавні збільшення пла-тежів з системи соціального страхування допоміг-ли визволити багатьох людей похилого віку з бідності. Однакоуровень бідності серед тих з них, хто живе один, досі високий. Суспільство не проявляє щедростіпо відношенню до тих, хто втратив можливість за-розробляти на життя і не отримує матеріальнойпомощі від своїх родичів.
Як можна здогадатися, дивлячись на табл. 20-11, долябедних в більш детальному розрізі може бути і вище. Так, наприклад, в 1982 р. 56% чорних сімей, очолюваних жінками, були беднимі18.
Малюнок 20-7 показує динаміку совокупногоуровня абсолютної бідності в США починаючи с1960 р. Дві деталі впадають в очі: падіння рів-ня бідності в 60 -х роках і зворотний процес, на-чавшійся в 1978 р. Як ми побачимо в гол. 22, обидва етімомента є певною мірою резуль-татом рішень уряду щодо опо-виття і трансфертної системи. У середині 60-х годовадміністрація Джонсона оголосила « війну з бід-ністю ». З середини 80-х адміністрація Рейганаповела наступ на програми Джонсона, обви-няя їх в марнотратності і неефективності.
18 Див William Julius Wilson and Kathryn M Neckerman,« Poverty andFamily Structure The Widening Gap between Evidence and Public PolicyIssues », в книзі під редакцією Sheldon H.
Danzinger and Daniel H.Weinberg, Fighting Poverty, Harvard University Press, Cambridge, Mass., 1986.
Зауважимо також, що динаміка рівня бідності в1978-1985 рр.. на рис. 20-7 відображає макроекономіки-етичні зміни в економіці й реалізовані в товремя державні трансфертні программи.Уровень бідності зростав до 1983 р. - в період еконо-мічного спаду, а потім почав поступово зни-тулитися у міру того як економіка виходила ізсостоянія спаду.
Суперечки про те, як і якою мірою необходімопомогать бідним, періодично спалахували в Сої-діненія Штатах починаючи принаймні з 30-хроків, і цілком можна очікувати, що ці дебати бу-дуть продовжені в майбутньому.
Армія бідняків
Частка людей, що живуть за межею бідності, всегдабила досить значною і в справжній моментнаходітся на рівні 14%. Але для нас цікаво, чи сильно змінюється склад цієї групи населеніяс плином часу або, навпаки, одні й ті желюді рік за роком залишаються бідними Чи має ме-сто економічна мобільність відносно чертибедності?
Деякі люди стають бідними лише накоротко час, втративши роботу. Для інших це по-ложение звично, воно бере початок з народження вбедной родині і продовжується протягом всього життєвого шляху. У більш конкретних випадках сітуацііразлічни залежно від віку людини іокружающей його обстановки. Якщо бідна человекстар, та ще й не має родичів, у негоочень мало шансів вирватися з бідності. еконо-вів перспективи закриті для літніх лю-
дей, але не для молоді. Студентська пара можетіметь дохід нижче межі бідності, але потім, поокончаніі університету, навіть в той же рік, можетзарабативать багато вище медіанного рівня.
Дослідження показують, що лише небольшаячасть тих, хто стає бідним в даний мо-мент часу, залишиться таким надовго. Средіже тих, хто в даний момент вже бідний, блешні-ство складають хронічно бідні люді19. Ці дваутвержденія можуть здатися протіворечащімідруг Другові, але насправді це не так. Вероят-ність того, що людина, очутившийся за межею бід-ності (тобто що став бідним) у поточному році, смо-жет вийти з цього стану протягом двох бли-жайших років, дорівнює 60%. Але якщо ми говоримо огруппе людей вже бідних, т . е. включає людей, які є бідними вже багато років, ми вияв-жива, що ймовірність того, що будь-хто з ніхпокінет цю групу протягом наступних двох років, становить лише 18%. Ці факти, зрозуміло, в значній мірі є відображенням того об-стоятельства, що літні люди, потрапивши за чертубедності, мають дуже маленькі шанси вибратьсяобратно.
Якщо ми хочемо по-справжньому повісті атаку набедность, ми повинні враховувати різні тіпибедності. Політика, яку можна визнати при-емлемой, повинна радикальним чином разлічатьсядля строків та студентів, для тих, хто втратив ра-
19 Викладено за: Магу Jo Bane and David T. Ellwood, «Slipping into and outof Poverty: The Dynamics of Spells », NBER Working Paper N. 1199, September 1983.
боту в результаті загальноекономічного спаду, і длятех, хто позбувся її, оскільки проживає в еконо-вів несприятливої ??частині країни. Необходи-ма зовсім інша політика щодо семейматерей-одинаків з маленькими дітьми. безработ-ний потребує робочому місці, щоб покінутьармію будинків. Люди, що у неблагоприят-ном районі, потребують переїзді куди-небудь або впрофессіональной перепідготовці. Жінки з ма-Льонька дітьми потребують в посібниках на дітей / або в дитячих садах, щоб мати возможностьработать.
| Нерівність у доходах і бідність - проти-речівие явища, оскільки своїми істочнікаміімеют велика кількість різних причин, ізначеніе кожної з них насилу піддається оцен-ке. Наприклад, лише деякі сумніваються в суще-ствованию дискримінації, але її роль в качествеісточніка бідності та нерівності залишається невизначеності. Втім, в суперечках на теми, що стали ужетрадіціоннимі, оцінки використовуються частіше фак-тов, і ця сфера не є винятком Все со-гласно, що працьовиті яскраві особистості достій-ни винагороди, але все питання - в якій ме-ре? І якщо наполеглива праця має бути вознаграж-ден, яка повинна бути міра покарання ледачих? Чи варто дозволяти батькам наживати для своіхдетей стан або передача його в спадщину яв-ляє собою приклад нечесного отримання переваж-вин в житті? На ці питання різні люди сосвоімі поглядами й оцінками дадуть різні від-вети.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" 5. Бідність "
  1.  4. Раціональність і ірраціональність, суб'єктивізм і об'єктивність праксиологических досліджень
      бідності. Не можна вважати природним і тому раціональним лише задоволення фізіологічних потреб, а все інше штучним і тому ірраціональним. Саме той факт, що людина на відміну від тварин зайнятий пошуками не тільки їжі, даху над головою і сексуальних партнерів, а й інших видів задоволення, і становить характерну рису людської природи. І, крім загальних з
  2.  9. Підприємницькі прибутки і збитки в економіці, що розвивається
      бідності не мають можливості їх купити. Товари залишаються непроданими або можуть брати участь в угоді тільки за цінами, що не покривають витрати виробництва. Це призводить до різних розладів і пертурбацій, в сукупності званим економічною кризою. Отже, раз у раз підприємці помиляються, прогнозуючи майбутнє стан ринку. Замість виробництва тих товарів, попит на які
  3.  6. Заробітна плата та засоби існування
      бідності допомагають нужденним вижити. Люди, що живуть за рахунок благодійності, не беруть участь у суспільному виробництві; вони не діють, оскільки мова йде про забезпечення засобами задоволення потреб; вони живуть, тому що інші люди піклуються про них. Проблема допомоги з бідності є проблемою організації споживання, а не проблемою організації виробничої діяльності.
  4.  7. Вплив негативної корисності праці на пропозицію праці
      бідності. Тисячі найбільш енергійних молодих людей з цього шару вимушено надійшли на службу в армію і військово-морський флот; багато з них загинули або отримали каліцтва у військових діях; набагато більше безславно померли від тягот варварських порядків, тропічних хвороб і сифілісу [В Семирічній війні 1512 британських моряків було вбито в боях, а 133 708 померли від хвороб або пропали безвісти
  5.  2. Бідність
      бідності та проблеми злиднів, вони мали на увазі саме цих зайвих нещасних. Політика laissez faire і її результат индустриализм перетворили працездатних будинків в найманих робітників. У суспільстві вільного ринку є люди з високими доходами і люди з низькими доходами. Але більше немає людей, які, незважаючи на те, що готові працювати, не можуть знайти постійну роботу через те, що в суспільній
  6.  3. Ілюзії старих лібералів
      бідність є наслідком швидкого зростання населення. Ці люди віддали перевагу виховати більшу потомство замість того, щоб підвищити рівень життя. Це їх особиста справа. Але факт залишається фактом: вони мали у своєму розпорядженні багатством, щоб продовжити середню тривалість життя. Вони не змогли б виростити більше дітей, якби не збільшилися засоби існування. Проте не тільки марксисти, а й
  7.  4. Економічна наука і університети
      бідність як зло, неминуче властиве капіталізму, і натякають, що ці явища можуть зникнути, тільки коли капіталізм
  8.  2. Економічна наука і ціннісні судження
      бідності, як буддійські ченці. 2. Використовуючи термін раціональні цілі, критики мають на увазі бажання матеріального благополуччя і більш високого рівня життя. Відповідає чи ні істині їх твердження, що люди загалом, а наші сучасники особливо, в більшій мірі спонукувані бажанням здійснити міфи і мрії, ніж поліпшити своє матеріальне благополуччя, є питанням факту. Хоча будь
  9.  Коментарі
      бідність і, 784; некапіталістіческій, 628; звичаї, 791 Час очікування, 377-466 Час: 95-100; тимчасове перевагу, 451-457, 460сн., 466-478; час очікування, 450, 461-462; час виробництва, 461-478; гроші, 485-488; діяльність, 98-100, 447-488; інвестор, 485-488; використання землі, 597-600; капітальні блага, 458-461, 463, 469-472, 568; період, 90-478; праксиологической характер,
  10.  Література
      бідність: Навчально-методичний посібник. Мн., 1995. 4. Методика економічного аналізу діяльності НДІ і КБ / ЦНДІ «РУМБ», 1983. 5. Самбірський В.І., Грищенко А.А. Аналіз господарської діяльності в бюджетних і наукових установах: Підручник. М., 1989. 6. Скрипченко Д.Г. Оплата праці та шляхи її реформування. Мн., 1997. 7. Довідковий посібник з аналізу діяльності наукових організацій / А.К.