ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
Віра Амосова, Галина Гукасьян, Галина Маховікова. Економічна теорія, 2008 - перейти до змісту підручника

21.2. Міжнародна валютна система


Зовнішньоекономічні зв'язки між країнами викликають необхідність обміну їх валют.
Валюта (ціна, вартість) - це грошова одиниця країни.
Кожна країна має власну національну валютну систему, сформовану на основі національного законодавства з урахуванням норм міжнародного права.
На основі національних валютних систем утворюється світова валютна система.
Міжнародна валютна система являє собою набір правил, законів, установ, які регулюють діяльність центральних емісійних банків на зовнішніх ринках.
Складовими елементами її є:
- основні міжнародні платіжні засоби (національні валюти, золото, СДР, ЕКЮ, євро);
- механізм встановлення і підтримки валютних курсів;
- умови оборотності (конвертованості) валют;
- режим міжнародних ринків;
- визначення статусу міждержавних фінансових установ, що регулюють валютні відносини.
Світова валютна система пройшла в своєму розвитку три етапи: перший - від початку її виникнення (XIX ст.) До початку Другої світової війни; другий - з кінця 30-х до 70-х рр.. (Зміст цього етапу було визначено Бреттон-Вудської конференцією в 1944 р.); третій етап розпочався в 70-х рр.. і триває донині, оформився він в 1976 р. на Ямайці.
На першому етапі: світова валютна система була заснована на золотому стандарті, коли за національною валютою законодавчо закріплювалося золотий вміст і банки здійснювали розмін випускаються ними банкнот на золото. Золотий стандарт існував у вигляді золотомонетного, золотозливкового і золотодевізного, про які розповідалося в лекції 5. У цей період сформувалися три зони: стерлинговая, доларова і зона франка.
Стерлінгова зона очолювалася Великобританією і об'єднувала країни, зовнішні розрахунки яких орієнтувалися на фунт стерлінгів.
Доларова зона об'єднувала країни, грошові системи і зовнішні розрахунки яких орієнтувалися на долар США.
Зона франка об'єднувала країни, що входили раніше в колоніальну систему Франції.
Другий етап розвитку світової валютної системи почався в 1944 р. після Бреттон-Вудської конференції, на якій було прийнято рішення про встановлення золотодоларового стандарту і взаємної конвертованості валют, а також про створення Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР). З цих пір долар зміцнив свої позиції і став грати роль міжнародної резервної (поряд із золотом) валюти.
На третьому етапі офіційний продаж золотих злитків на валюту була припинена спочатку в США, потім - на міжнародних ринках. Світовим грошовим еталоном була названа міжнародна грошова одиниця СДР (спеціальні права запозичення). СДР розраховувалася як середньозважена комбінація валют п'яти країн: долара США, німецької марки, японської ієни, англійського фунта стерлінгів, французького франка.

З'явилася і регіональна форма міжнародних кредитних грошей ЕКЮ (європейська валютна одиниця). Вона функціонувала в рамках Європейської валютної системи і розраховувалася на базі «кошика» національних валют країн - членів ЄЕС.
З 01.01.1999 р. замість ЕКЮ використовується валюта, звана євро. До 01.01.2002 р. на нову валюту переведені міжнародні банківські операції тих країн, які змогли витримати жорсткі вимоги Європейської валютної системи: державний борг у них не повинен був бути більше 60% ВВП, дефіцит державного бюджету - в межах 3%, низька контрольована інфляція , стабільний обмінний курс валют і ставки банківського відсотка. Країни-засновниці хочуть її перетворити на світові гроші для обслуговування міжнародних розрахунків, тобто девізів.
Оскільки національні валюти втратили зв'язок із золотом, останнє перестало виконувати функцію загального засобу платежу. Але проте ліквідність золота залишається дуже високою.
Обмін валют і розрахунки між державами здійснюються на основі валютного курсу.
Валютний курс - це ціна грошової одиниці даної національної валюти, виражена в грошових одиницях валюти іншої країни.
При золотому стандарті курс валют був твердий. Він грунтувався на золотому паритеті (лат. paritas - рівність). Мірою ваги золота була тройська унція, прирівняна до 31,1 г золота. Якщо, наприклад, золотий вміст англійського фунта стерлінгів становило 1/4 унції золота, а долара США - 1/20, то їх валютний курс становив 1:5, тобто 1 фунт стерлінгів дорівнював 5 доларам.
Доречно зауважити, що золотий вміст рубля до 1917 р. дорівнювало 0,774232 г золота, а зовсім недавно, в 60-90-і рр.. ХХ в., 1 рубль дорівнював 0,987672 г золота. Один долар в ці роки дорівнює 0,888571 г золота. Курс долара до рубля дорівнював: 1 долар=0,8996 копійки! Справедливості заради відзначимо, що це співвідношення не враховувало купівельну спроможність обох грошових одиниць, а лише їх золотий вміст.
Після офіційного припинення обміну долара на золото (1971 р.) тверді курси валют поступилися місцем плаваючим.
Плаваючий курс валют визначається не золотом, а попитом і пропозицією на валюту. А на попит і пропозиція іноземної валюти, отже і на валютний курс, впливає вся сукупність як внутрішніх, так і зовнішніх економічних відносин країни: національний дохід і рівень витрат виробництва; реальна купівельна спроможність грошей і рівень інфляції в країні; рівень довіри до національної валюти на світовому ринку і т. д.
Співвідношення курсів валют може змінюватися методами девальвації і ревальвації.
Девальвація - це зниження курсу однієї валюти по відношенню до інших валют.
Девальвація валюти робить імпорт (у місцевій валюті) дорожче, а експорт (у місцевій валюті) дешевше, тим самим викликаючи зменшення імпорту і збільшення експорту і допомагаючи ліквідувати дефіцит платіжного балансу.

Ревальвація - це підвищення курсу однієї валюти по відношенню до інших валют.
Метою ревальвації є усунення позитивного сальдо у платіжному балансі країни і надмірного накопичення міжнародних резервів. Ревальвація робить імпорт більш дешевим (у місцевій валюті) та експорт більш дорогим (у валюті покупця), заохочуючи цим додатковий імпорт і знижуючи попит на експорт. Кожен з цих двох методів може здійснюватися як при плаваючому, так і при фіксованому (твердому) валютному курсі. В останньому випадку він проводиться в адміністративному порядку.
Купівля-продаж іноземних валют відбувається на валютному ринку. Цю функцію можуть здійснювати як приватні торговці валюти, так і органи ЦБ. Операції з іноземною валютою проводяться або на умовах негайної поставки валюти (угода СПОТ), або у вигляді термінових угод протягом 1-3 місяців (угоди форвардні).
Провідними центрами валютних операцій є Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Париж, Гонконг.
Для включення національної економіки у світову необхідно, щоб національна валюта була конвертованою.
Конвертованість валюти - це здатність національної грошової одиниці вільно використовуватися в різних міжнародних розрахунках.
З точки зору режиму обертаності розрізняють вільно конвертовану валюту (ВКВ), частково конвертовані і неконвертовані.
ВКВ опосередковують міжнародні розрахунки, тобто виконують функції світових грошей.
Більшість країн мають частково оборотні валюти.
До неконвертованих відносяться валюти країн, уряди яких застосовують жорсткі заходи з ввезення, вивезення, обміну, з продажу і покупок національної та іноземної валюти. До них в основному відносяться валюти країн, що розвиваються.
Функціонування міжнародної валютної системи здійснюється міжнародними фінансовими організаціями, до числа яких відносяться: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МФРР), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) та ін Зміст їх діяльності - прагнення створити такий механізм координації світових валютних відносин, в якому б уживалися ринкові сили з міждержавним регулюванням. Однак ці організації не змогли усунути глибокі суперечності міжнародної валютної системи, і її проблеми досі залишаються злободенними.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 21.2. Міжнародна валютна система "
  1. Основні риси світового господарства
    міжнародна валютна система; 5) міжнародна кредитно-фінансова система. Крім того, інтернаціоналізація інтенсивно розвивається у сфері інформації, НДДКР, культури. Формується єдиний науково-інформаційний простір. Основними суб'єктами світового господарства є: - держави з їх народно-господарськими комплексами; - транснаціональні корпорації; - міжнародні
  2. 3. Валютний курс і проблема конвертованості валют
    міжнародні валютні системи. Валютна система - це сукупність відносин, що відображають функціонування грошей (валюти) у відкритій економіці, і державних, а також міжнародних інститутів (організацій, установ, правових норм і т.п.). Найважливіший елемент валютної системи - валюта. Термін «валюта» (від італ. Valute - ціна, вартість) може використовуватися в двоякому сенсі. По-перше,
  3. Тема 61. ВАЛЮТНИЙ КУРС
    міжнародних норм, правил і методів здійснення розрахунків між державами, закріплене угодою між ними. Сучасна валютна система існує з 1976 р. і називається ямайської. Вона прийшла на зміну Бреттон-Вуд-ської системі, що проіснувала протягом 30-ти років на основі золото-доларового стандарту. Ямайська система заснована не на одній валюті - доларі, а на «кошику» з
  4. Золотовалютний стандарт (Бреттон-Вудська валютна система)
    міжнародної валютної системи почали розроблятися ще під час Другої світової війни, а принципи дії її нового механізму були визначені на валютно-фінансовій конференції ООН у Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р. Бреттон-Вудська валютна система-світова валютна система, при якій долар США, а також в значно меншому обсязі англійський фунт стерлінгів здійснювали резервні функції
  5. 4. Національна валютна політика: приклад Росії
    міжнародної валютної системи в цілому йшла в напрямку від режиму фіксованих валютних курсів до
  6. Ліквідація системи державної валютної монополії в Росії
    міжнародній валютній системі курс рубля був прив'язаний до "кошика" із шести основних валют (саме тому з 1972 р. курс долара до рубля став «плавати» залежно від зміни вартості даної кошика). Держбанк СРСР мав виняткове право на вчинення правочинів з валютними цінностями на території країни, а проведення міжнародних валютних, розрахункових і кредитних операцій було доручено
  7. Глава 23. Міжнародні валютні відносини
    міжнародної валютної системи. Валютний ринок і валютне регулювання. Основні форми конвертованості валют і умови їх формування Мета теми - розкрити сутність міжнародної валютної системи в процесі її еволюції, з'ясувати зміст валютного ринку та валютного регулювання, а також основних форм конвертованості валют, валютних
  8. § 64. Еволюція міжнародної валютної системи
    міжнародні валютні відносини, вдосконалювати міжнародну валютну систему. До її найважливішим елементів відносяться міжнародні ліквідні ресурси, міжнародні валютні ринки, валютні курси та ін Національна та світова валютна система. Умовами розвитку міжнародної валютної системи є інтернаціоналізація продуктивних сил, міжнародний поділ праці, формування
  9. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
    міжнародна валютна система? 2. Яка з форм світової валютної системи є "найбільш розвиненою і чому? 3. Що таке валютний ринок і який механізм його функціонування? 4. Охарактеризуйте вплив заниженого і завищеного валютного курсу на вітчизняних товаровиробників. 5. У чому полягає сутність валютного курсу і як він визначається ? 6. Які важелі регулювання
  10. 9.1. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА, ДИНАМІКА
    міжнародні економічні зв'язки з іншими країнами, характеризуються як відкриті. Під відкритою економікою розуміється таке господарство, направ-ня розвитку якого визначається тенденціями, що діють у світовому господарстві, зовнішньоекономічні зв'язки посилюються. Світове господарство розвивається за законами ринку і характеризу-ється наявністю розвиненої ринкової інфраструктури. Нині
  11. § 2. СУЧАСНІ МІЖНАРОДНІ ТОРГОВІ І ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ
    міжнародній торгівлі Міжнародний поділ праці, як ми переконалися, робить необхідним регулярний обмін товарами між країнами, який здійснюється через специфічну форму економічних відносин - всесвітню торгівлю. При цьому в якості покупців і продавців можуть виступати окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства, державні установи. Міру участі
  12. Глава 38. Обмінні курси валют та міжнародні фінанси
    міжнародних фінансів носить містичний ха-рактер. По правді кажучи, найчастіше вона загадкова идля фахівців. Кажуть, що Кейнсу, занімавше-муся купівлею-продажем іноземної валюти, Тріж-ди супроводжував успіх, але двічі його осягається не-удача. У 80-х роках економіка валютних курсів і між-народного фінансів прикувала до себе всеовщеевніманіе. На це були три основні причини. По-перше, в 1986
  13.  4. Валютні відносини. Валютних курс і його різновиди
      міжнародні економічні зв'язки, тобто платежі і розрахунки по міжнародних угодах, то ці кошти набувають статусу валюти. Тому між суб'єктами світового господарства виникає необхідність у валютних відносинах. Отже, валютні відносини є похідними від міжнародних торгово-економічних відносин. Під валютою насамперед розуміється будь-яка національна грошова
  14.  Циклічність розвитку
      міжнародний поділ праці, всю зовнішньоекономічну сферу. У нього також включають зміни сформованих техніко-економічних і соціальних параметрів світового господарського процесу як на світовому, так і національних рівнях. Ці корінні зміни економічної структури відрізняються довготривалість і виходять за рамки тривалості одного промислового циклу. 1. Остання фаза в
  15.  Інтернаціоналізація господарського життя та формування світового господарства
      міжнародна підприємницька діяльність. Іншими словами, розвиток світового ринку і освіту світового господарства означає, що на зміну вивезення товарів приходить вивезення факторів виробництва: міжнародна міграція капіталів, сировини, матеріалів, робочої сили, їх інтернаціональне комбінування. У становленні світового ринку велику роль зіграли держави, що проводили відповідну
  16.  5. Міжнародна валютна система
      валютна
  17.  Міжнародна валютна система
      міжнародною валютною системою розуміють систему інститутів, правил і методів міжнародних розрахунків, закріплених законодавством та міжнародними угодами. Вона включає такі елементи: міжнародні платіжні та розрахункові засоби, умови конвертованості валют, міждержавні валютні ринки, режим валютних курсів, міждержавні інститути, що регулюють міжнародні валютні
  18.  Питання до заліку
      міжнародного руху капіталу? 13. Яке місце Росії на світовому ринку капіталів? 14. Що собою являє міграція робочої сили? 15. Які особливості світового ринку робочої сили? 16. Якими причинами викликано формування світового ринку робочої сили? 17. У чому полягає зміст понять: «міграція», «імміграція», «еміграція», «рееміграція»? 18. Які основні напрямки
  19.  19.1. Основні етапи розвитку світової валютної системи
      міжнародних розрахунків, кредитних та валютних операцій між приватними особами, фірмами, банками, урядами, міжнародними організаціями виникають валютні відносини - сукупність економічних відносин, пов'язаних з функціонуванням грошей на світовому ринку. Валюта - це гроші, які використовуються в міжнародних розрахунках. Комплекс правових норм та інститутів, що регулюють валютні відносини,
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний