Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
П.Г. Перерви, Н.І. Погорєлов, В.Г. Дюжев. Економіка і організація праці, 2006 - перейти до змісту підручника

19.1. Сутність і класифікація доплат і надбавок до заробітної плати

Доплати і надбавки - це самостійний елемент заробітної плати з точки зору її структури. Разом з тим вони є складовою тарифної системи. Остання в класичному розумінні є інструментом диференціації та регулювання рівня заробітної плати різних груп і категорій працівників залежно від кваліфікаційного рівня, складності виконуваних робіт, їх відповідальності, а також умов та інтенсивності праці, специфічних особливостей підприємства.
Враховуючи функціональне призначення доплати і надбавки є тим елементом тарифної системи, за допомогою якого компенсують суттєві відхилення від умов праці, які визнаються нормальними й безпосередньо не враховуються в тарифних ставках і посадових окладах.
Перша відмінність доплат і надбавок від тарифу - необов'язковість, оскільки відповідні відхилення можуть бути, а можуть і не бути.
Друга відмінність - рухливість, диференціація залежно від співвідношення фактичних і нормативних умов праці.
Третя відмінність доплат і надбавок - непостійність, їх нараховують до тих пір, поки фактичні умови праці будуть відхилятися від нормальних.
Перелік доплат і надбавок, які застосовуються підприємствами, налічує понад 50 назв (видів). Частина їх передбачено Кодексом законів про працю та інших актах законодавства України, а частина (і досить значна) була введена ще спеціальними постановами уряду колишнього Радянського Союзу.
В умовах планової економічної системи перелік доплат і надбавок, які могли застосовуватися на підприємствах, їх розміри, порядок встановлення та умови виплати жорстко регламентувалися законодавчими та нормативними актами.
З прийняттям Законів України «Про підприємства в Україні», «Про оплату праці» встановлені раніше державні обмеження доплат і надбавок втратили чинність. Так, Закон України «Про підприємства в Україні» (ст. 19) передбачає, що підприємство самостійно встановлює форми, системи та розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників.
Закон України «Про оплату праці» (ст. 15) конкретизує цю норму і передбачає, зокрема, що умови запровадження та розміри надбавок, доплат, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат визначаються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Цією самою статтею передбачено, що у разі, якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з профспілковим органом, який репрезентує інтереси більшості працівників, а за браком такого - з іншим уповноваженим колективом представницьким органом.

Таким чином, нині визначення переліку, розмірів доплат і надбавок та умов їх впровадження - це виключне право підприємства, яке реалізується в ході переговорів між роботодавцем і профспілковим або іншим уповноваженим до представництва органом і закріплюється в колективному договорі . Разом з тим розміри доплат і надбавок не можуть бути меншими за передбачені законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Обмежувачами встановлення доплат і надбавок є економічна і соціальна доцільність і фінансові можливості підприємства.
Розглядаючи сутність надбавок, зазначимо, що вони пов'язані з якістю роботи конкретного працівника, мають чітко виражений стимулюючий характер, і перелік їх, що склався на практиці, досить обмежений. Найбільш істотними серед них є надбавки:
? за високу професійну майстерність робітників;
? за високі досягнення в роботі службовців;
? за вислугу років;
? за виконання особливо важливої або особливо термінової роботи;
? за знання та використання в роботі іноземних мов.
Доплати можна класифікувати за різними ознаками, а передусім за ознаками сфери трудової діяльності.
За цими ознаками їх розподіляють на дві значних групи:
| доплати, що не залежать від сфери трудової діяльності;
| доплати , які застосовуються тільки в певних сферах застосування праці.
До першої групи належать доплати:
? за роботу в надурочний час;
? за роботу у вихідні та святкові дні;
? особам, що не досягли вісімнадцяти років, за скорочену тривалість їх щоденної роботи;
? робітникам, які через виробничу необхідність виконують роботи за низькими тарифними розрядами (тобто виплата різниці між тарифною ставкою робітника виходячи з його фактичного розряду і тарифною ставкою, встановленою для роботи, яка виконується);
? за час простою не з вини працівника;
? у разі невиконання норм виробітку й виготовлення бракованої продукції не з вини працівника.
Інші види доплат використовують обмежено, і ці обмеження різнопланові. Одні з них охоплюють сферу робіт з несприятливими умовами праці, інші обумовлені особливим характером виконуваних робіт (наприклад, доплати за роз'їзний характер роботи), ще інші встановлюються для компенсації додаткових фізичних і розумових витрат, не пов'язаних безпосередньо з основними функціями працівника, і т.п ..
Доплати, які існують у певних сферах діяльності, в свою чергу, можна поділити на три групи.
Перша група включає доплати, які мають одночасно і стимулюючий, і компенсаційний характер, тобто доплати, які стимулюватимуть до розширення професійного (посадового) профілю, інтенсифікації праці і т.
п..
До цієї групи належать доплати:
? за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;
? за суміщення професій (посад);
? за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
? на період освоєння нових норм трудових витрат;
? бригадирам з робітників, якщо їх не звільнили від основної роботи;
? за завідування господарством;
? за виконання обов'язків майстра навчальних майстерень;
? за керівництво підсобним сільським господарством;
? за ведення діловодства та бухгалтерського обліку;
? за обслуговування обчислювальної техніки.
До другої групи належать компенсаційні доплати в умовах праці, які відрізняються від нормальних. Найбільш важливими з них є доплати:
? за роботу в нічний час;
? за роботу у важких, шкідливих для здоров'я і особливо важких і шкідливих умовах праці;
? за інтенсивність праці;
? за перевезення небезпечних вантажів;
? за виконання робіт тільки в нічний час (наприклад, в тунелях і підземних територіях метрополітенів).
Третя група включає доплати, пов'язані з особливим характером виконуваних робіт (сезонністю, віддаленістю, невизначеністю об'єкта праці тощо), а саме:
? за багатозмінний режим роботи;
? за роботу у вихідні дні, що є робочими за графіком (текстильна промисловість);
? водіям службових легкових автомобілів за ненормований робочий день, а також водіям, які працюють на інших автомобілях в експедиціях і розвідувальних партіях, зайнятих на геологічних, топографічних та інших роботах у кочових умовах;
? за дні відпочинку (відгулу), що надаються за роботу понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці або за підсумковим обліком робочого часу і в інших подібних випадках;
? за роботу понад нормальну тривалість робочого часу в період масового приймання й закладання на зберігання сільськогосподарської продукції;
? за роботу понад нормальну тривалість робочого часу;
? плавскладу суден рибної промисловості, а також буксирно-транспортних та службово-допоміжних суден;
? за обслуговування тварин на відгінних пасовищах;
? за роз'їзний характер роботи.
Ця класифікація дає уявлення про склад доплат і надбавок, які використовувалися підприємствами України в останні десятиліття.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 19.1. Сутність і класифікація доплат і надбавок до заробітної плати "
  1. 22. Доплати і надбавки до заробітної плати
    доплати і надбавки, які обчислюються на основі встановлених їм тарифних ставок (окладів). Доплати і надбавки пов'язані з особливими умовами роботи. Ряд доплат і надбавок є обов'язковими для підприємств усіх форм власності, їх виплата гарантована державою і встановлена в Трудовому кодексі. Всі діючі в даний час доплати і надбавки підрозділяються на дві групи. У першу групу
  2. Контрольні питання
    класифікація »? 2. Поясніть призначення бюджетної класифікації. 3. Охарактеризуйте бюджетну класифікацію 1991 4. Уявіть бюджетну класифікацію 1997 схемою. 5. Дайте визначення: а) класифікації доходів бюджетів РФ, б) функціональної класифікації видатків бюджетів РФ, в) економічної класифікації видатків бюджетів
  3. 41. ЗАРОБІТНА ПЛАТА
    доплати у зв'язку з відхиленнями від нормальних умов роботи, за роботу в нічний час, за понаднормові роботи, за бригадирство, оплата простоїв не з вини робітників і т.д. 2. Реальна заробітна плата - це кількість товарів і послуг, які можна придбати на номінальну заробітну плату; реальна заробітна плата - це «купівельна спроможність» номінальної заробітної плати. Реальна
  4. Податки та доходи населення
    заробітної плати реально розташовувані грошові доходи населення зросли істотно менше. Їх приріст склав за січень-вересень всього 6,0%. Зростання реальної нарахованої заробітної плати приховує за собою знову виниклі тенденції зростання заборгованості з виплати заробітної плати. Так, заборгованість із заробітної плати, суттєво знизилася в 2000 р., в 2001 р. дала деяке зростання через
  5. Глава 2. Податки: їх сутність, функціональний потенціал і класифікація
    сутність, функціональний потенціал і
  6. Стаття 6. Угоди (узгоджені дії) господарюючих суб'єктів, що обмежують конкуренцію
    доплат), націнок ... розподіл ринку за територіальним принципом, за обсягом продажу або закупівель, за асортиментом товарів або за колом продавців або покупців (замовників); обмеження доступу на ринок або усунення з нього інших суб'єктів господарювання в якості продавців певних товарів або їх покупців
  7. 9.4. Аналіз використання фонду заробітної плати
    сутності основного окладу як елемента фонду заробітної плати. Планування розміру основного окладу за кошторисом відбувається на підставі тарифікаційних списків і включає в себе такі елементи, як кількість штатних посад, розмір тарифної ставки першого розряду і такі характеристики, як тарифні коефіцієнти конкретних працівників (які залежать від посади та рівня кваліфікації) і
  8. Форми і види заробітної плати
    доплат (за шкідливість, посаду, нічні тощо) Заробітна плата виступає в трьох формах: - відрядна (розраховується відповідно до кількості виготовленої продукції) ; - погодинна (розраховується згідно з відпрацьованим часом); - контрактна (виплачується і розраховується за договором сторін). Переваги погодинної оплати праці: а) вона зручна при виконанні складних,
  9. Питання 33. Середній рівень заробітної плати
    доплати, що нараховуються за відпрацьовані людино-години, при нормальній тривалості робочої зміни. Середня годинна заробітна плата розраховується за формулою: {foto110} де Т - число відпрацьованих людино-годин. Середня денна заробітна плата розраховується на основі денного фонду заробітної плати (ФДЗП). До складу фонду денної заробітної плати входять годинний фонд заробітної плати, а
  10. Глава 11. Ринок робочої сили і заробітна плата
    сутність товару робоча сила і її вартість, розглянути таку форму прояву даного товару, як заробітна плата, з'ясувати її величину і
  11. 5.5. Основні види надбавок і доплат
    доплат. Надбавки стимулюючого характеру граничними розмірами не обмежуються. Вони встановлюються на певний строк, але не більше 1 року, наказом по установі за погодженням з виборним профспілковим органом на підставі подання колективу. Стимулюючі надбавки скасовуються при погіршенні показників у роботі або закінчення особливо важливих або термінових робіт. Керівникам установ
© 2014-2022  epi.cc.ua