загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

15.2 Показники оцінки рівня організації праці службовців

Використання робочого часу службовців відображає стан організації не тільки їх праці, а й виробництва, і управління. Тому показники, що характеризують ступінь раціональності використання робочого часу, можна розглядати як результатні, специфічні. Разом з тим для аналізу стану організації праці важливе значення має кількісна оцінка її по кожному елементу. З цією метою використовується система аналітичних показників. Більшість цих показників - загальні і для робітників, і для службовців. До числа показників, специфічних для службовців або відрізняються за методами їх розрахунку від аналітичних показників для робітників, відносяться: коефіцієнт раціональності поділу праці та кооперації; коефіцієнт раціональності застосовуваних методів праці; коефіцієнт стану нормування праці службовців; коефіцієнт рівня розвитку бригадних норм організації праці; коефіцієнт творчої активності працівників. Кожен з цих показників у принципі визначається з наявності відповідних регламентів (затверджених систем, методів, норм та нормативів), з урахуванням якості цих регламентів і ступеня їх дотримання.
Коефіцієнт раціональності поділу праці та кооперації службовців (Кр.к.) Для оцінки ступеня раціональності існуючої системи розподілу і кооперації праці слід, по-перше, встановити, якою мірою ця система зафіксована і регламентована відповідними документами (посадовими інструкціями і положеннями), по-друге, оцінити якість цих документів і, по-третє, перевірити, наскільки вони дотримуються в практиці. Виходячи з цього коефіцієнт (Кр.к.) може бути розрахований за такою формулою:


де Сд - число службовців, що мають затверджені посадові інструкції (або посадові положення); Со - загальна кількість службовців підприємства або його підрозділу; Кд - коефіцієнт якості посадових інструкцій (положень), оцінюваний за ступенем повноти, чіткості і конкретності, що регламентуються ним посадових обов'язків, відповідальності і прав працівників, а також виходячи з вимог, що передбачаються типовими посадовими інструкціями (положеннями).
Цей коефіцієнт розраховується наступним чином:


де Пн - сумарна питома вага пунктів і параграфів посадових інструкцій (положень), що не відповідають зазначеним вимогам;
Фн - питома вага невластивих працівників функцій у фонді робочого часу, який встановлюється шляхом фотографії або самофотографии (самонаблюдений) робочого часу. До невластивим відносяться ті функції, які не передбачені кваліфікаційним довідником.
Коефіцієнт раціональності застосовуваних методів праці (КМТ). Ступінь прогресивності процесів праці службовців може оцінюватися в залежності від забезпеченості працівників затвердженими процедурами, що фіксують зміст, послідовність, методи і засоби виконання, трудових операцій, від якості цих процедур і від стану їх впровадження, тобто наявності відхилень від них. Виходячи з цього коефіцієнт (КМТ) розраховується за формулою.


Де Сп - число службовців, на яких поширюються, розроблені і затверджені процедури, Кп - коефіцієнт якості процедур, оцінюваний за ступенем прогресивності передбачених ними методів і засобів виконання робіт з урахуванням типових функціонально процедурних довідників, а також передового досвіду підприємства розраховується наступним чином:


де Рн - сумарна питома вага робіт (операцій) у діючих процедурах, технологія виконання яких не відповідає зазначеним вимогам; Рп - кількість робіт (операцій), фактично виконуваних відповідно до затверджених процедур; Ро - загальна кількість робіт (операцій), на які поширюються розроблені і затверджені процедури.
Коефіцієнт стану нормування праці службовців (КНТ). При оцінці стану нормування праці службовців слід враховувати забезпеченість їх нормативними матеріалами кожного виду, якість цих матеріалів і ступінь їх використання. Забезпеченість нормативними матеріалами і ступінь їх використання характеризують сферу нормування, а якість нормативних матеріалів - обгрунтованість і рівень напруженості застосовуваних норм залежно від того, є вони експеріментнимі, статистичними або розрахунково-аналітичними. Виходячи з цього коефіцієнт (КНТ) може бути розрахований за формулою:


де сня, СНО, Сну - число службовців, на яких поширюються відповідно затверджені галузеві нормативи чисельності, норми часу і норми керованості; Соя, Сов , Coy - число службовців, на яких повинні бути розроблені та затверджені відповідно галузеві нормативи чисельності, норми часу і норми керованості; кня, Кнв, КНУ - коефіцієнти, що характеризують частку впливу нормативів чисельності норм часу і норм керованості (завантаження керівників) на загальну оцінку стану нормування праці службовців.
Враховуючи, що найбільш важливе значення для організації праці службовців мають норми часу, ці коефіцієнти можуть бути прийняті рівними відповідно: 0,15; 0,70; 0,15; Кн1, КН2, Кн3 - коефіцієнти , що характеризують якість застосовуваних нормативних матеріалів (відповідно нормативів чисельності, норм часу і норм керованості). Значення цих коефіцієнтів незалежно від виду нормативних матеріалів приймаються: при розробці їх експертним методом - 0,5, статистичним методом - 0,7 і розрахунково-аналітичним методом -1,0.
Коефіцієнт рівня розвитку бригадних форм організації праці (Кр.б). Рівень розвитку бригадної форми організації праці службовців може бути, визначений трьома групами показників: шириною охоплення, прогресивністю і ефективністю.
Ширина охоплення (О) визначається показниками:
- фактичним охопленням службовців бригадним працею, тобто питомої чисельності службовців, які працюють у бригадах, в цій загальній чисельності (Оф);
- плановим охопленням бригадним працею (Опл);
- нормативним охопленням бригадним працею (Ом );


Прогресивність (П) визначається показниками:
- питомою вагою службовців, які працюють за єдиним поряд з оплатою праці за кінцевими результатами, загалом, числі службовців, охоплених бригадним працею (П1);
- питомою вагою службовців у складі бригад, що працюють за технічно обгрунтованими нормами або нормованим завданням (П2);
- питомою вагою службовців, охоплених бригадним працею, колективний заробіток яких розподіляється за допомогою КТУ (П3);
- питомою вагою бригад службовців, що працюють в умовах госпрозрахунку (П4), до їх загальної кількості;
- робочі місця, яких організовані за типовими проектами і відповідають вимоги НОТ (П5);


де П1ф, П2ф, ..., П5ф; П1н, П2н, ..., П5н - відповідно фактичні та нормативні значення показників.
Оцінка ефективності бригадної форми організації і стимулювання праці визначається в умовах порядку насамперед збільшенням обсягу продукції (робіт) при тій же чисельності працівників або скорочення її або виконанням того ж обсягу при меншій чисельності і на основі цього значним зростанням продуктивності праці.
Ефективність використання потенційних можливостей бригадного підряду (Енв) для зростання продуктивності праці може визначатися з урахуванням співвідношення фактичного приросту продуктивності праці (? Пф) і максимально можливого (? Пмах) (з урахуванням передового досвіду та найкращих результатів ):
Ен.в=? Пф /? Пмах
Тоді комплексний показник рівня розвитку бригадних форм службовців може бути визначений за формулою
Кр.б=О? П? Ен.в
Коефіцієнт творчої активності працівників (КТА). Для оцінки творчої активності службовців слід виходити з наявності у них особистих творчих планів, що передбачають (як у рамках їх посадових обов'язків або планових завдань, так і в порядку особистої ініціативи) розробку та впровадження нових рішень або застосування відомих рішень на основі результатів відповідних досліджень, використання інформаційних джерел та передового досвіду. Необхідно також враховувати ступінь виконання особистих творчих планів. Виходячи з цього коефіцієнт (КТА) може бути розрахований за такою формулою:


де Ста - число працівників, які мають затверджені особисті творчі плани; Сот - загальне число працівників, які повинні мати затверджені особисті творчі плани; Рт - кількість рішень, прийнятих і реалізованих відповідно з особистими творчими планами; Ро - загальна кількість рішень, розробка та реалізація які передбачені особистими творчими планами.
На основі даних вивчення існуючого рівня організації праці та аналізу витрат робочого часу розробляється план впровадження НОТ службовців, відповідно до якого проектуються заходи щодо подальшого вдосконалення організації їх праці. Порядок розробки плану впровадження НОТ загальний і для робітників і для службовців. Цей план входить складовою частиною в план економічного і соціального розвитку колективу.
При розробці заходів НОТ службовців на діючих підприємствах, як і при проектуванні організації праці, для реконструйованих і знову споруджуваних підприємств, слід широко використовувати типові рішення. Проектні матеріали, які стосуються організації праці службовців, включаються у вигляді самостійного розділу до складу проекту «Наукова організація праці та управління виробництвом». При визначенні переліку зазначених матеріалів слід керуватися рекомендаціями з наукової організації праці, які враховуються при проектуванні.
Розробка проекту НОТ службовців та окремих заходів в цій області покладається, як правило, на відділ організації праці та заробітної плати або лабораторію з наукової організації праці.
При необхідності до цієї роботи залучаються галузеві інститути, центри НОТ та інші організації як на основі госпрозрахунку, так і за договорами про творчу співпрацю. Для більш успішного проведення роботи з впровадження наукової організації праці службовців на підприємствах (в об'єднаннях) слід використовувати і діючі на громадських засадах общезаводские поради НОТ, в рамках яких доцільно створення рад НОТ по службам і підрозділам, а також, творчих бригад. До роботи з впровадження НОТ залучаються первинні організації НОТ і суспільства раціоналізаторів, і винахідників. У процесі контролю за ходом впровадження заходів з НОТ службовців можуть бути використані показники, що характеризують обсяг і якість цієї роботи.
Показник оцінки ступеня впровадження заходів з НОТ (св.) визначається за формулою:
СВ.=(Кв * Ккач) * 100 (15.14)
де Кв-коефіцієнт, що характеризує впровадження заходів щодо НОТ; Ккач - коефіцієнт якості їх впровадження.
Кв=МПВ / МП (15.15)
де МП - число планованих заходів; МПВ - число впроваджених заходів.
Ккач=кохве * Ккомпл (15.16)
де кохве - коефіцієнт охоплення службовців заходами щодо НОТ; Ккомпл - коефіцієнт комплексності впровадження заходів з НОТ.
Кохве=Чом / Ч (15.17)
де Ч - загальна чисельність службовців на підприємствах;
Чом - чисельність службовців, охоплених заходами щодо НОТ.
Розрахунок показника по підприємству, цеху (дільниці) або відділу:
Ккомпл=(N1Y1 + N2Y2 + ... + NnYn) / (Nmax * y) (15.18 )
де Nmax-максимальне число основних напрямків по НОТ (відповідно до статзвітністю); Y - число підрозділів прийнятих у розрахунку. N1, N2, ..., Nn - число напрямків НОТ, за якими розроблені заходи; Y1, Y2, ..., Yn - число цехів, дільниць (відділів) у групі з урахуванням напрямів НОТ, за якими розроблені заходи.
Відповідно до пропонованого показником найбільш високий ступінь впровадження заходів з НОТ може бути забезпечена за умови, коли всі розроблені заходи впроваджені, забезпечений повний охоплення службовців заходами щодо НОТ, здійснено комплексне впровадження заходів по всіх основних напрямках НОТ службовців і найбільш повно використовуються відповідні рекомендації при їх впровадженні.
Рівень виконання плану впровадження заходів з НОТ (Ув.п.) може бути розрахований за формулою
Ув.п.=СВф / СВпл (15.19)
де СВф - фактична ступінь впровадження заходів з НОТ; СВпл - планова ступінь впровадження заходів з НОТ.
Розрахунки з визначення економічної ефективності заходів щодо НОТ службовців проводяться з метою:
? визначення економії фінансових і трудових ресурсів та обліку зміни цих показників при плануванні;
? визначення винагороди працівників за розробку та впровадження заходів щодо НОТ;
? встановлення терміну окупності засобів, що витрачаються на проведення заходів з НОТ службовців.
Економія може бути, досягнута за рахунок поліпшення організації праці, більш широкого застосування оргтехніки, а також за рахунок зміни посадової структури функціональних підрозділів підприємств.
Економічна ефективність за рахунок впровадження заходів з НОТ службовців може бути визначена за такою формулою:
Е=(Ев + Ед.с + Ет) - З (15.20)
де Е - економія, отримана за рахунок впровадження заходів з НОТ, грн.; Ев - економія, отримана за рахунок вивільнення працівників, грн.; Ед.с - економія, отримана за рахунок зміни посадової структури , грн.; Ет - економія, отримана за рахунок більш раціонального використання оргтехніки, канцелярських та інших матеріалів, грн.; З-сума коштів, витрачених на заходи з НОТ, грн.

(15.21)


де? Цівисв - чисельність вивільнених працівників; ЗП - середньорічна зарплата в розрахунку на одного працівника.
Ед.с.=Фе.д.-Фз.п. (15.22)
  де Фе.д. - Річний фонд зарплати службовців до перегляду посадовий структури; Фз.п - річний фонд зарплати службовців після перегляду посадової структури.

 (15.23)


  де? С - вартість технічних засобів, канцелярських та інших матеріалів до проведення заходів з їх більш раціонального використання;? С1 - вартість технічних засобів, канцелярських та інших матеріалів після проведення заходів щодо більш раціонального їх використання.
  З=Зм + Зс + Зі + Зп, (15.24)
  Зм - витрати на механізацію праці службовців, грн.; Зс - витрати на стимулювання працівників, грн; Зі - витрати на проведення дослідження, грн; Зп - інші витрати, грн.
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "15.2 Показники оцінки рівня організації праці службовців"
  1.  14.6 Нормування праці службовців
      оцінці результатів роботи підрозділів. Нормування праці службовців становить основу індивідуального і групового планування трудомісткості робіт і чисельності працівників у межах кожного структурного підрозділу і підприємства в цілому. Разом з тим нормування дає можливість застосування прогресивних форм матеріального і морального стимулювання кожного працівника і колективу за
  2.  Тарифна система
      рівня заробітної плати. Таким механізмом виступає тарифна система. З її допомогою регулюється рівень оплати праці робітників і службовців, переважно зайнятих у державних структурах. Тарифна система (згідно ст. 143 Трудового кодексу РФ) має три складові: - тарифні ставки (оклади), - тарифну сітку - представляє число розрядів і якісні характеристики праці,
  3.  30. АНАЛІЗ РІВНЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
      показник, що характеризує рівень витрат праці на виробництво одиниці продукції; його можна також визначити як кількість виробленої продукції на одного працівника або одного робітника за одиницю часу (рік, квартал, місяць, день, годину). Від цього показника залежить рівень багатьох інших показників - обсяг виробленої продукції, рівень її собівартості, витрата фонду заробітної плати та ін
  4.  15.1 Зміст роботи з впровадження НОТ службовців
      показником, що відображає його структури. Ступінь екстенсивного використання робочого часу визначається коефіцієнтом (Ко), розрахованим з відношення часу корисної роботи (Р) до загального фонду часу (Ф), включаючи втрати (П): {foto67} Аналіз витрат робочого часу за зазначеними критеріями є ефективним засобом виявлення нераціональних витрат і втрат робочого часу. Загальна
  5.  6. Підвищити ефективність роботи урядових органів
      оцінці БСТ, з 1967 по 1983 р. продуктивність праці державних службовців зростала в середньому на 1, 5% на рік у порівнянні з 1, 4% у приватному секторі. Зусилля щодо поліпшення роботи вже робляться на рівні федерації, штатів і міст. У 1986 р. федеральний уряд почав програму підвищення продуктивності. Однак вона явно недостатньо фінансується, має низький пріоритет і
  6.  2.8.4. Планові показники
      показників. План підприємства може складатися із сотень і тисяч показників, кожен з яких співвіднесений в тій чи іншій мірі з усіма іншими. У зв'язку з цим необхідно вивчати самі форми планових показників. Вони можуть бути директивними та розрахунковими. Перші з них складають мізерну частку від усіх показників плану. Їх стверджують вищі органи або рівні управління підприємством, і ці
  7.  21. Система преміювання працівників
      показники преміювання повинні відповідати завданням виробництва на підприємстві; число показників і умов преміювання має бути не більше двох-трьох; між показниками і умовами преміювання не повинно бути суперечностей; в коло премійованих працівників включати тільки тих з них, які чинять на показники преміювання безпосередній вплив; забезпечуватиме гарантування премії
  8.  27. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АНАЛІЗУ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
      показників. Основні завдання аналізу: вивчення та оцінка забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому, а також за категоріями і професіями; визначення та вивчення показників плинності кадрів; виявлення резервів трудових ресурсів, більш повного і ефективного їх використання; вивчення та оцінка рівня продуктивності праці на підприємстві; вивчення
  9.  Додаткові системи
      оцінки ефективності капіталовкладень, розробки моделей обліку, вимірювання амортизації та постатейного розподілу витрат, кількісного виміру нефінансових і нематеріальних факторів в умовах автоматизації. Окремі компанії намагаються самі розробити додаткові системи обліку та оцінки, що забезпечують необхідну зворотний зв'язок. Практично неможливо розробити таку систему,
  10.  14.8 Шляхи подальшого розширення і вдосконалення нормування праці службовців
      оцінці результатів праці. Розширенню сфери нормування праці службовців і підвищенню ступеня обгрунтованості застосовуваних при цьому нормативних матеріалів може сприяти система елементних нормативів розумової праці, що представляє собою невід'ємну частину загальної системи первинних трудових нормативів для нормування праці робітників і службовців. Для підвищення якості нормативів чисельності
  11.  Список літератури
      оцінки рівня організації праці, виробництва і управління на підприємстві. - М.: НДІ праці, 1970. 18. Методичні основи нормування праці робітників у народному господарстві. - М.: Економіка, 1987. 19. Методи і засоби підвищення трудової активності робітників на капіталістичних підприємствах (Великобританія, США). - М., - 1989. 20. Наукова організація праці в управлінні виробничим
  12.  18. Сутність і елементи тарифної системи оплати праці
      показник ступеня збільшення заробітної плати залежно від місця розташування підприємства, організації. Він встановлюється безпосередньо до заробітної плати, на яку поширений. Районні коефіцієнти можуть коливатися в межах від 1,0 до
  13.  2. Вимірювання і показники інфляції
      показників служать індекси цін, у тому числі індекси цін в споживчому секторі
  14.  Питання 15. Статистика ринку праці. Класифікація занять (ОКЗ)
      показників статистики ринку праці. На сучасному етапі система показників статистики праці включає в себе такі показники, як чисельність трудових ресурсів, розподіл зайнятих за галузями економіки, чисельність і склад працівників підприємств, організацій та установ, використання робочого часу, рівень і динаміку продуктивності та оплати праці, стан умов праці в
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний