| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Зовнішньоторговельна політика |
||
|
Жорсткий протекціонізм припускає стримування імпорту товарів і всіляке стимулювання експорту, захист національної промисловості шляхом введення високих ввізних мит, державної монополії на торгівлю певними видами товарів. Теоретичною основою цієї політики є меркантилізм. Сучасний протекціонізм, так само як і класичний, означає прагнення держав забезпечити найкращі умови для виробників своїх країн на внутрішньому ринку і захистити їх від конкуренції імпортерів. Але протекціонізм неминуче веде до скорочення зовнішньої торгівлі, до самоізоляції. Тому в період промислового перевороту країни неминуче переходять до політики вільної торгівлі (фритредерства). Основою такої господарської політики стала теорія порівняльних витрат Д. Рікардо. Скорочення тарифів і квот, що веде до зростання обсягів міжнародної торгівлі, відображає тенденцію до лібералізації торгової політики, до досягнення більшої відкритості національної економіки. Лібералізація зовнішньої торгівлі є більш вигідною какдля кожної з країн, так і для всього світового співтовариства, служить джерелом зростання добробуту держави. Регулювання міжнародної торгівлі здійснюється на двох рівнях: міжнародному та національному. На національному рівні регулювання представлено регулюванням експорту та імпорту. Регулювання експорту направлено на його стимулювання за допомогою організаційних і кредитно-фінансових методів. До організаційних методів стимулювання експорту належить створення спеціальних підрозділів для інформаційного та консультативного обслуговування експортерів, участь державних органів у укладанні торгових угод, сприяння підготовці кваліфікованих кадрів для зовнішньої торгівлі, допомога в організації виставок за кордоном, дипломатична підтримка національних компаній і т. Регулювання імпорту зводиться в основному до його обмеження за допомогою тарифних і нетарифних засобів. Основним тарифним засобом є мита. Мито - це грошовий збір, що стягується державою через мережу митниць з товарів, майна та цінностей при перетині ними кордону країни. Навіть якщо конкуренція змушує імпортера призначити свою мінімальну ціну, мито підніме вітчизняну ціну імпортного товару вища світової, оскільки тепер мінімальна вітчизняна ціна, за якою імпортер готовий продавати свій товар, дорівнює світовій ціні плюс мито. Розбіжність інтересів різних суб'єктів ринкових відносин при використанні інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності можна проілюструвати на прикладі впливу мит на імпорт (рис. 18.1). Точка Е на рис. 18.1 і відповідні їй ціна Р і кількість Q - рівноважні ціна якогось товару і кількість його на внутрішньому ринку за відсутності зовнішньої торгівлі. Припустимо, що світова ціна на цей товар нижче внутрішньої - на нашому малюнку її рівень визначається точкою Р}. У варіанті вільної торгівлі вітчизняна ціна на даний товар повинна бути не більше світової. При цьому внутрішній попит при більш низькій ціні збільшується до (З). а обсяг пропозиції товару місцевими виробниками знизиться до Q2. Відсутня кількість (відрізок АС) буде забезпечено за рахунок імпорту. При введенні імпортного мита відбудеться збільшення ціни до Р2. Нова ціна дорівнює світовій плюс імпортне мито. Підвищення ціни призведе до скорочення попиту до Q3, збільшенню вітчизняного виробництва Q4 і скороченню імпорту (відрізок BL). Тариф, збільшуючи вітчизняну ціну імпортних товарів, завдає шкоди споживачам. Однак він вигідний вітчизняним виробникам даних товарів , а також служить джерелом доходів держави (на рис. 18.1 заштрихований прямокутник - обсяги надходжень державі від мита). Збиток споживача, по суті, відображає суспільний збиток, оскільки мова йде не тільки про зниження споживання, а й підтримці за допомогою тарифу недостатньо ефективних національних виробництв. Проте інтереси виробників значно легше висловити і підтримати політично. Вигоди чи втрати виробників наочніше в повсякденному житті, ніж менш очевидні витрати від протекціонізму споживачів і суспільства в цілому. Звичайно, якщо тарифи незначно обмежують імпорт, то вони приносять дохід державі, який можна направити на соціальні програми, зниження податків і т.д. Особливо це відноситься до молодим державам, які використовують тарифну захист як одне з джерел державних доходів. Від 1/4 до 3/5 державного бюджету країн з низьким рівнем національного доходу забезпечується в даний час за рахунок митних зборів. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Зовнішньоторговельна політика" |
||
|
||