Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаМакроекономіка → Макроекономічне планування та прогнозування → 
« Попередня   ЗМІСТ  

Прогнозування міжгалузевого балансу

Розробка коефіцієнтів витрат прогнозного МОБ статистичними методами передбачає побудову серії міжгалузевих таблиць за досить тривалий ретроспективний період часу. Досвід складання МОБ в різних країнах показує, що необхідна для застосування статистичних методів інформація про міжгалузевих зв'язках може бути сформована, як правило, лише для основних галузей промисловості та інших секторів економіки (т. Е. В укрупненої номенклатурі).

Таким чином, статистичні методи при прогнозуванні елементів I квадранта МОБ доцільно використовувати і на практиці застосовувати до укрупненим таблиць міжгалузевих зв'язків.

Методи прогнозування галузевих елементів кінцевого попиту

Вхідними даними для моделі прогнозного МОБ є (на першій стадії прогнозних розрахунків) зведені макроекономічні показники, що характеризують перспективну динаміку кінцевого попиту і його основних функціональних елементів - споживання домашніх господарств, державного споживання, валового накопичення основного капіталу (з поділом його загального обсягу на виробниче і невиробниче накопичення), зміни запасів матеріальних оборотних коштів, експорту та імпорту. У міжгалузевих прогнозних розрахунках зазначені показники повинні бути дезагреговані за галузевим принципом.

Таке дезагрегірованіе здійснюється за допомогою спеціальних статистичних моделей, в яких галузеві складові того чи іншого функціонального елемента зв'язуються з його (елемента) загальним обсягом, а також з деякими іншими чинниками, що відображають специфіку формування галузевих компонент окремих елементів кінцевого попиту. Зазначені моделі найчастіше представляють собою регресивні рівняння, параметри яких розраховуються на основі ретроспективних даних економічної статистики.

Галузева структура витрат домашніх господарств в прикладних міжгалузевих моделях, як правило, розглядається у вигляді функції загального обсягу даного елемента кінцевого попиту. Такий підхід правомірний, оскільки результати дослідження взаємозв'язку рівня добробуту (вимірюваного насамперед рівнем середньодушового доходу) і обсягів споживання окремих видів матеріальних благ і послуг вказують на закономірне зміна структури споживання при зростанні загального обсягу споживчих витрат.

Зокрема, зростання рівня добробуту супроводжується зниженням питомої ваги витрат на продукти харчування (т. Е. Продукції харчової промисловості та сільського господарства) при зростанні питомої ваги витрат на товари тривалого користування (насамперед - продукції машинобудування), а також на послуги в загальних витратах на споживання. Зазначені залежності є спрощеним варіантом системи функцій попиту. Дану систему також можна безпосередньо вбудувати в модель МОБ. Для цього необхідно встановити відповідність між видовий і галузевої структурами кінцевого споживання населення.

Галузеві компоненти державного споживання благ і послуг можуть розглядатися або як похідні від його загального обсягу, або як змінні економічної політики, що задаються екзогенно.

Розподіл загального обсягу валового нагромадження основного капіталу за галузевим принципом визначається пропорціями технологічної структури інвестицій, т. Е. Питому вагу устаткування (продукції машинобудування), будівель і споруд та інших елементів капітальних витрат (продукції будівництва). Відповідно, аналіз ситуації, що в ретроспективному періоді технологічної структури інвестицій і тенденції її зміни дозволяють при проведенні прогнозних розрахунків орієнтовно оцінити галузеву структуру накопичення основного капіталу.

При використанні динамічної моделі МОБ в прогнозних побудовах перспективний обсяг накопичення основного капіталу стає ендогенної змінної, оскільки потреба в капіталовкладеннях в окремі галузі пов'язується з обсягами галузевого виробництва за допомогою коефіцієнтів капіталомісткості.

Альтернативний підхід полягає в оцінці можливих обсягів галузевих капіталовкладень на основі апарату інвестиційних функцій, що зв'язують обсяги інвестицій з фінансовими ресурсами, наявними в галузях. У сучасній вітчизняній економіці в якості основного джерела капиталообразующих інвестицій виступають перш за все прибуток і амортизація, т. Е. Власні кошти підприємств. Разом з тим для деяких галузей істотним фактором інвестиційної діяльності є також бюджетні асигнування.

Абсолютний рівень і динаміка елементів зовнішньоторговельного обороту - експорту та імпорту - в більшій мірі визначаються умовами міжнародної торгівлі, ніж внутрішньоекономічними факторами. Обсяг експорту за інших рівних умов має бути позитивно пов'язаний з об'ємом внутрішнього виробництва даного виду продукції. Статистичні залежності, що застосовуються для кількісного визначення галузевих складових експорту в прикладних прогнозних дослідженнях, повинні мати наступний загальний вид:

де ех - загальний обсяг експорту; ех} - обсяг експорту галузі ] - обсяг валового випуску галузі j РЩ / Phj - співвідношення світових (РЩ) і внутрішніх (Phj) цін на продукцію галузі j, відбиває в даному випадку умови міжнародної торгівлі по даній категорії товарів. Необхідно відзначити, що в умовах ринкової економіки співвідношення РЩ / Pbj має бути близько до значення обмінного курсу національної валюти до валюти, прийнятої за еталон в міжнародних розрахунках (стосовно Росії сьогодні его обмінний курс рубля до долара США). Тому при відсутності статистичної інформації про диференційовані по окремих галузях значеннях (РЩ / Phj) в наведене вище рівняння як пояснює змінної можна включити показник обмінного курсу національної валюти.

Регресивні моделі, які використовуються для визначення галузевих значень імпорту, мають вигляд, аналогічний висловом (8.13):

Змістовне відміну моделі (8.13) від моделі (8.14) полягає в тому, що якщо експорт позитивно пов'язаний зі змінною (РЩ / Phj), відбиває умови міжнародної торгівлі, то імпорт - негативно.

Облік зовнішніх обмежень. Принципово важливий момент, що виникає при розробці прогнозу структури економіки, - необхідність врахування так званих зовнішніх обмежень на функціонування економіки країни. Зовнішні обмеження можуть бути пов'язані, наприклад, з пропускною здатністю існуючої транспортної мережі, з неможливістю в межах перспективного періоду збільшувати обсяги виробництва окремих видів сировинних продуктів і т. П.

У найбільш простому випадку наявність зазначених зовнішніх обмежень тотожне необхідності екзогенно задавати в прогнозних розрахунках рівні валового випуску деяких галузей. Відповідно, в рамках статичної моделі МО Б всі галузі економіки повинні бути розбиті на два сектори: 1) сектор, в галузях якого валові випуски заздалегідь задані, а обсяги кінцевого попиту розраховані; 2) сектор, що включає галузі, для яких розрахунки виконуються традиційним способом: кінцевий попит задається і визначаються обсяги валових випусків. Тоді традиційне балансове співвідношення витрат і випусків МОБ в векторно-матричних позначеннях

можна представити у вигляді:

де Х{, Х2 - вектори валових випусків галузей; YVY2 - вектори кінцевого попиту першого і другого секторів відповідно; Ац (ij = 1,2) - подблоки відповідної розмірності вихідної матриці коефіцієнтів витрат Л зі співвідношення (8.15).

При припущенні, що вектори Хр У2 відомі, значення Х2 і Yx знаходяться в результаті рішення системи (8.16) за формулами

де Ev Е2 - одиничні матриці відповідної розмірності.

У схематичному вигляді послідовність розрахунків, які повинні бути реалізовані в рамках прогнозу структури економіки з використанням статичної моделі МОБ, наведена на рис. 8.1.

Початкові значення перспективних оцінок макроекономічних показників - функціональних елементів кінцевого попиту - дезагрегіруются за галузевим принципом, що в сукупності з прогнозними значеннями коефіцієнтів прямих витрат дозволяє розрахувати валові випуски окремих галузей економіки. Оскільки в статистичних моделях, які застосовуються для розрахунку галузевих складових кінцевого попиту, присутні в якості факторів показники валового випуску відповідних галузей, процедура отримання галузевих оцінок валового випуску має ітераційний характер (на рис. 8.1 це зворотний зв'язок, позначена штриховою лінією).

Схема прогнозних розрахунків в рамках структурного прогнозу

Мал. 8.1. Схема прогнозних розрахунків в рамках структурного прогнозу

У тому випадку якщо генерування перспективних значень коефіцієнтів витрат також пов'язане з необхідністю попереднього завдання галузевих випусків (що має місце при використанні підходу в рамках моделі міжгалузевих взаємодій), итерационная процедура охоплює не тільки перерахунок галузевих компонент окремих функціональних елементів кінцевого попиту, а й уточнення прогнозних оцінок коефіцієнтів прямих витрат.

Якщо існують зовнішні обмеження на перспективні значення валових випусків будь-якої галузі (або групи галузей), ці значення заздалегідь фіксуються в рамках даного етапу розрахунків, а відповідні значення галузевих компонент кінцевого попиту визначаються на основі співвідношення типу (8.17).

Кінцевий результат зазначених розрахунків - нові оцінки темпів економічного зростання і функціональної структури кінцевого попиту - нс обов'язково збігається з початковими значеннями, котрі служили вихідним пунктом розрахунків. Значна розбіжність первинних і підсумкових оцінок макроекономічних показників може бути інтерпретовано як невідповідність галузевої структури виробництва (з урахуванням обмежень на окремі види продукції) глобальним проектувань прогнозних показників народногосподарського попиту. В цьому випадку описаний вище процес розрахунків необхідно повторити, виходячи з нових значень макропоказників.

Обмеження на перспективні обсяги виробництва продукції будь-якої галузі є не що інше, як обмеження на ресурси основних фондів і живої праці в даній галузі економіки. Формалізація цих обмежень можлива шляхом використання в процедурі прогнозних розрахунків моделей галузевих виробничих функцій. Слід зазначити, що використання в рамках міжгалузевих розрахунків залежностей типу виробничих функцій виводить всю модельну схему за рамки статичної моделі МОБ і вимагає відображення в розрахунках процесу відтворення основних фондів в галузевому розрізі.

Таблиці «Витрати - Випуск» мають велике значення для вирішення різних аналітичних і статистичних завдань. Найважливішими статистичними цілями розробки цих таблиць є:

- координація робіт по забезпеченню порівнянності застосовуваних понять і класифікацій, кількісної узгодженості даних, що використовуються при побудові цих таблиць і отриманих з різних джерел інформації;

перевірка узгодженості макроекономічних показників СНР (уточнення рахунків виробництва, освіти і використання доходів, операцій з капіталом);

- розрахунок різних вартісних і структурних показників в детальної угрупованню «чистих» і «господарських» галузей (структура проміжного і кінцевого попиту, доданої вартості, галузева структура випуску, наявних ресурсів і т. п.);

здійснення прогнозних і ретроспективних розрахунків різних показників для періодів, за якими дані відсутні або найменш надійні (наприклад, для тих років, в які не проводяться одноразові обстеження складу витрат на виробництво і реалізацію продукції і послуг в галузях економіки, що лежать в основі побудови таблиць «Витрати - Випуск »);

визначення дефляторов для перерахунку макроекономічних показників в постійні ціни.

До основних напрямів аналізу таблиць «Витрати - Випуск» відносяться:

  1. Рівновага на ринку грошей
    На ринку грошей встановлюється рівновага, коли кількість що знаходяться в обігу грошей дорівнює обсягу попиту на них. Це рівність забезпечується за рахунок того, що аргументи функції попиту на гроші беруть відповідні значення. Так як в неокласичної концепції гроші не є багатством і тому не
  2. Рівновага на окремих ринках, ринок благ
    В системі національного рахівництва, розглянутої в гол. 2, відображаються економічні процеси і результати економічній діяльності в минулих періодах. Тому представлені в СНС обсяги покупок і продажів на всіх ринках завжди рівні (тотожні) і національна економіка постає у вигляді повністю збалансованої
  3. Рівновага і економічне зростання
    № 99 1. У моделі Харрода - Домара рівноважний зростання досягається при y t = as. Оскільки в умовах задачі y t = 0,04 і а = 0,25, то s = 0,04 / 0,25 = 0,16. 2. Оскільки в періоді t 0 існує повна зайнятість, то нестачі в капіталі немає; тому у 0 = 2 - 125 = 250, а обсяг інвестицій / () = sy
  4. Рівень розвитку
    Досягнутий рівень економічного розвитку країни (обсяг ВВП на душу населення) і рівень доходів визначають ще один критерій класифікації національних моделей економіки. Для кожного типу 2 економіки, що виділяється за рівнем розвитку, характерні свої особливості, свої проблеми і свої завдання.
  5. Ринок праці, рівновагу на ринку праці і безробіття, попит на працю, неокласична функція попиту на працю
    На ринку праці в результаті взаємодії попиту на працю з його реченням ням визначається рівень зайнятості, а отже, і обсяг пропозиції благ в короткому періоді, так як при заданому обсязі капіталу і існуючої технології обсяг виробництва благ стає функцією однієї змінної у = y (N). На цьому ринку
  6. Ринок грошей
    № 26_ Грошова база країни становить 100 ден. од. Норматив обов'язкових резервів в центральному банку встановлено 12% депозитів населення в комерційних банках. Останні зберігають 8% депозитів населення в якості надлишкових резервів. Населення тримає готівкою 25% отриманих в комерційних банках
  7. Ринки і встановлення рівноваги, ринки в найпростішої неокласичної моделі
    У моделі в явному вигляді присутні чотири ринку: ринок купа, ринок єдиного умовного продукту (ринок товарів і послуг), фінансовий ринок, ринок грошей. Ринки відрізняються деякою ієрархією - послідовністю, в якій встановлюється рівновага. Першим в цій ієрархії є ринок купа, останнім - ринок
  8. Регіон світу
    Націленість на природні ресурси, кліматичні особливості, спільне історичне минуле, схожі культурні традиції і релігійні звичаї визначають багато однакові аспекти регіональних моделей національних економік. З урахуванням місця розташування країни виділяють національні економіки: Європи (включаючи
© 2014-2021  epi.cc.ua